Розділ 11

Водночас для кращого транспортування матеріалу, що знахо- диться на грохоті, доцільно мати такий режим роботи, коли часточ- ки підкидаються вище від крайнього верхнього положення грохота:

	ω2r	≥	2cos α	.	(11.42)
	g		sin(β − α)

Ураховуючи умови (11.41) і (11.42), параметри грохота картопле- збиральних машин розраховують за залежністю

	2cos α	≤ ω2r	≤	3,3cos α .	(11.43)
	sin(β−α)
		g		sin(β−α)

Отже, при заданому радіусі кривошипа, щоб забезпечити найра- ціональніші умови грохота, кутову швидкість кривошипа регулюють у межах:

	2g cos α	≤ ω ≤	3,3g cosα .	(11.44)
	r sin(β−α)
			r sin(β−α)

11.5. Типи сортувальних робочих органів

Післязбиральна обробка бульбоплодів передбачає очищення картоплі від грудок ґрунту та інших залишок і сортування їх на фракції (табл. 11.3).

Таблиця 11.3. Розмірно-масові характеристики фракцій картоплі

	Фракція	Маса, г	Довжина,	Ширина, мм	Товщина,
			мм		мм
	Велика продовольча	80 і більше	75 і більше	50…60	40…45
	Середня насіннєва	50…80	60…75	45…50	35…40
	Дрібна кормова	30…50	50…60	40…45	33…35

Рис. 11.8. Схема сортувальної роликової поверхні

У нашій країні прийнято розподіляти картоплю на фрак- ції за масою. Бульби масою мен- ше ніж 30 г ідуть у відходи.

За конструкцією сортувальні робочі органи поділяють на ро- ликові, конвеєрні, грохотні, ба- рабанні (циліндричні решета) і комбіновані.

Завдяки простоті конструкції найпоширенішими є сортуваль- ні роликові поверхні (рис. 11.8).

440

Рис. 11.9. Схема роботи роликів

Основи теорії та розрахунку машин для збирання картоплі

Суміжні ролики діаметром dp своїми виточками утворюють ча- рунку діаметром dч. Для зміни якості фракції передбачена можли- вість зміни міжосьової відстані l.

11.6.Визначення основних параметрів сортувальної роликової поверхні

Швидкість руху маси бульб по роликовій поверхні залежить від частоти обертання роликів:

v = πdpnk,

(11.45)

де n — частота обертання ролика; k = 0,4…0,6 — коефіцієнт ковзан- ня бульби відносно ролика.

Частота обертання роликів, що забезпечує рух бульб з їх мініма- льними пошкодженнями, має становити 160…205 об/хв.

Ширину роликової поверхні визначають за допустимою питомою подачею маси бульбоплодів:

B =	Q	,	(11.46)
	g

де Q — розрахункова продуктивність, т/год; g — допустима питома подача, т/год·м.

Для роликової сортувалки допустима питома подача картоплі коливається в межах 14…20 т/год·м.

Робочою ознакою для розділення бульб на роликовій поверхні є їх ширина. Проте за регулювання розмірів чарунки її форма відріз- няється від кола, тому робочими ознаками слід вважати ширину та товщину картоплі.

Точність розділення маси бульб залежить від багатьох чинників. Особливість процесу поля- гає у витісненні попередніх бульб наступними при їх безперервній подачі.

Потрапляння картоплі

вчарунку зумовлене взає- модією роликів із бульбою

вшарі (рис. 11.9). При цьому на роликах бульба може заклинюватися і по- шкоджуватися.

Аналізуючи схему робо-

ти роликів, можна визна-

441

Розділ 11

чити умову запобігання заклинювання бульби розміром dб:

G + F1 sin α < F2 sin α + (N1 + N2 )cosα,			(11.47)
де F1 і F2 — сили тертя; N1 і N2 — нормальні реакції роликів на бу-
льбу; α — кут захвату бульби.
Кут α можна визначити за виразом
sin α =	D + c	,	(11.48)
	D + d
	б

де D — діаметр ролика; с — робочий зазор між роликами. Звідси отримаємо діаметр ролика у місці контакту з бульбою:

	D =	dб sin α − c		.		(11.49)
		1 − sin α
	Враховуючи умову затягування картоплі вгору α ≤ ϕ,					з виразу
	(11.48) визначимо максимальне значення діаметра ролика:
	D	≤	dб sin ϕ − c		,	(11.50)
			1 −sin ϕ
	max

де ϕ — кут тертя картоплі по роликовій поверхні.

442