- •Передмова
- •1.1.1. Завдання та наукові основи механічного обробітку ґрунту
- •1.1.2. Операції, способи, машини і знаряддя для обробітку ґрунту
- •1.1.3. Ґрунт як об’єкт обробітку
- •1.2.1. Теоретичні основи технологічного процесу оранки
- •1.2.2. Ножі та теорія різання ґрунту лезом
- •1.2.3. Плужні корпуси та взаємодія клину з ґрунтом
- •1.2.5. Визначення параметрів польової дошки
- •1.2.7. Особливості швидкісних робочих поверхонь плужних корпусів
- •1.2.8. Сили, що діють на плужний корпус
- •1.2.9. Тяговий опір плуга
- •1.2.10. Обґрунтування схеми розміщення робочих органів на рамі плуга
- •1.2.11. Умови рівноваги плуга
- •1.3. Теорія та розрахунок дискових ґрунтообробних машин і знарядь
- •1.3.1. Основні геометричні параметри дисків
- •1.3.2. Регульовані технологічні параметри та процес роботи дисків
- •1.3.3. Силова характеристика і тяговий опір дискових робочих органів
- •1.4. Теорія та розрахунок зубових борін
- •1.4.1. Робочі органи і процес роботи зубових борін
- •1.4.2. Розміщення зубів на рамі борони
- •1.4.3. Рівновага і тяговий опір зубової борони
- •1.5. Теорія та розрахунок культиваторів
- •1.5.1. Робочі органи культиваторів та їхні параметри
- •1.5.2. Дія полільних і універсальних лап на коріння бур’янів
- •1.5.3. Взаємне розміщення полільних і універсальних лап
- •1.5.4. Дія розпушувальних лап на ґрунт і їх взаємне розміщення
- •1.5.5. Система кріплення лап до рами та стійкість ходу по глибині
- •1.5.6. Визначення основних параметрів культиваторів
- •1.6.1. Робочі органи фрез, проріджувачів і штангових культиваторів
- •1.6.2. Процес роботи і траєкторія руху робочих органів фрези та проріджувача
- •1.6.3. Основні параметри роботи фрези
- •1.6.4. Витрати потужності для роботи фрези
- •1.6.5. Визначення основних параметрів фрези
- •1.7. Теорія та розрахунок котків
- •1.7.1. Процес дії котка на ґрунт
- •1.7.2. Визначення параметрів котка
- •1.7.3. Опір перекочуванню котка
- •Основи теорії та розрахунку машин для сівби і садіння
- •2.1. Основні властивості насіння
- •2.1.1. Технологічні властивості насіння
- •2.1.2. Закономірності руху насіння
- •2.2. Типи робочих органів сівалок
- •2.2.1. Основи розрахунку котушкових висівних апаратів
- •2.2.2. Основи теорії та розрахунку дискових висівних апаратів
- •2.2.3. Основи теорії та розрахунку пневматичних висівних апаратів
- •2.2.4. Основи теорії сошників
- •2.3. Типи робочих органів машин для садіння
- •2.3.1. Основи теорії картоплесадильних машин
- •2.3.2. Основи теорії машин для садіння розсади
- •Основи теорії та розрахунку машин для внесення добрив
- •3.1. Способи внесення добрив, види добрив та їхні технологічні властивості
- •3.2. Типи робочих органів машин для внесення мінеральних добрив
- •3.2.1. Основи теорії дискових дозувальних апаратів
- •3.2.2. Основи теорії відцентрових розсіювальних дисків
- •3.3. Типи робочих органів машин для внесення органічних добрив
- •3.3.1. Вибір і обґрунтування параметрів конвеєрного дозувального апарата
- •3.3.2. Вибір і обґрунтування параметрів розкидального апарата органічних добрив
- •Основи теорії та розрахунку машин для захисту рослин
- •4.1. Основи теорії розпилення рідин і порошків
- •4.1.1. Механічне розпилення рідин
- •4.1.2. Утворення електрично заряджених аерозолів
- •4.1.3. Розпилення порошків
- •4.1.4. Конденсаційне утворення аерозолів
- •4.1.5. Вплив розмірів краплин на ефективність обприскування і обґрунтування оптимальної дисперсності
- •4.2. Технологічний розрахунок робочих органів обприскувачів
- •4.2.1. Розрахунок параметрів баків і мішалок
- •4.2.2. Розрахунок параметрів насосів
- •4.2.3. Розрахунок параметрів розпилювальних пристроїв
- •4.3. Технологічний розрахунок робочих органів протруювачів
- •4.4. Технологічний розрахунок робочих органів обпилювачів
- •5.1. Подільники і стеблепідіймачі
- •5.1.1. Основи теорії, призначення, типи і застосування подільників
- •5.1.2. Основи теорії, призначення, типи і застосування стеблепідіймачів та гичкопідіймачів
- •5.2. Мотовила
- •5.2.1. Призначення, типи і застосування мотовил
- •5.2.2. Основи теорії та розрахунку мотовил
- •5.3. Різальні апарати
- •5.3.1. Призначення, типи і застосування різальних апаратів
- •5.3.2. Параметри, що впливають на різальну здатність ножа
- •5.3.4. Ротаційні різальні апарати з вертикальною віссю обертання. Типи. Основи теорії та розрахунку
- •5.3.6. Ротаційні різальні апарати з горизонтальною віссю обертання. Основи теорії та розрахунку
- •5.4. Вальцьові апарати
- •5.4.1. Типи і призначення вальцьових апаратів
- •5.4.2. Основи теорії та розрахунку вальцьових апаратів
- •5.5. Подрібнювальні апарати
- •5.5.1. Призначення, типи і застосування подрібнювальних апаратів
- •5.5.2. Основи теорії та розрахунку подрібнювачів кормозбиральних комбайнів
- •5.6. Транспортувальні пристрої жаток
- •5.6.1. Призначення, типи і застосування транспортувальних пристроїв жаток
- •5.6.2. Основи теорії та розрахунку транспортувальних пристроїв жаток
- •5.7. Обчісувальні пристрої
- •5.7.1. Призначення, типи і застосування обчісувальних пристроїв
- •5.7.2. Основи теорії та розрахунку обчісувальних пристроїв
- •5.8. Підбирачі
- •5.8.1. Призначення, типи і застосування підбирачів
- •5.8.2. Основи теорії та розрахунку підбирачів
- •Основи теорії та розрахунку робочих органів молотарок зернозбиральних комбайнів
- •6.1. Молотильно-сепарувальні пристрої
- •6.2. Соломовідокремлювачі
- •6.2.1. Призначення і типи соломовідокремлювачів
- •6.2.2. Основи теорії та розрахунку соломовідокремлювачів
- •6.3. Очисники зерна
- •6.3.1. Призначення, типи, параметри і режим роботи очисників зерна
- •6.4. Домолочувальні пристрої
- •6.4.1. Призначення, типи, параметри і режим роботи домолочувальних пристроїв
- •6.5. Бункери для зерна
- •6.5.1. Елементи конструкції і параметри бункерів для зерна
- •6.5.2. Тривалість заповнення і розвантаження бункера
- •6.6. Продуктивність і пропускна здатність комбайна
- •Основи теорії та розрахунку робочих органів для згрібання і пресування сіна
- •7.1. Типи робочих органів і процес згрібання сіна
- •7.2. Обґрунтування параметрів і режимів роботи поперечних граблів
- •7.4.1. Типи робочих органів пресів
- •7.4.2. Обґрунтування параметрів пресувальної камери
- •Основи теорії робочих процесів машин для збирання кукурудзи на зерно
- •8.2. Основні робочі органи кукурудзозбиральних машин
- •8.4. Пропускна здатність і швидкість обертання відокремлювальних вальців
- •8.5.1. Вибір розмірів і частоти обертання очисних вальців
- •Основи теорії та розрахунку машин для післязбиральної обробки зерна
- •9.1. Принципи очищення і сортування зерна
- •9.2. Способи очищення і сортування зерна
- •9.3. Фізико-механічні властивості зернових сумішей
- •9.3.1. Геометричні розміри насіння
- •9.3.2. Аеродинамічні властивості зернових сумішей
- •9.3.3. Інші властивості зернових сумішей
- •9.4. Робота плоских решіт
- •9.4.1. Умови переміщення матеріалу на решеті, що коливається
- •9.4.2. Умови проходження зерна крізь отвори решета
- •9.4.3. Повнота розділення зерна і режим роботи решіт
- •9.4.4. Кінематичний режим роботи решіт
- •9.4.5. Навантаження на решета та їх продуктивність
- •9.5. Робота циліндричного трієра
- •9.5.1. Теоретичні основи роботи трієра
- •9.5.2. Випадання зерна з комірки трієра і установлення приймального лотока
- •9.5.3. Режим роботи циліндричного трієра
- •9.5.4. Продуктивність трієра
- •9.6. Фрикційне очищення
- •9.7. Повітряні системи
- •9.7.1. Робочий процес у вертикальному каналі з нагнітанням повітря
- •9.7.2. Робочий процес похилого повітряного потоку
- •9.8. Теорія та розрахунок вентиляторів
- •9.8.1. Типи вентиляторів
- •9.8.2. Основне рівняння вентилятора
- •9.8.3. Вибір вентилятора
- •9.9. Основи теорії сушіння зерна
- •9.9.1. Властивості зерна як об’єкта сушіння
- •9.9.2. Загальна схема процесу сушіння
- •9.9.3. Режим роботи і продуктивність сушарок
- •Основи теорії та розрахунку бурякозбиральних машин
- •10.2. Основи розрахунку параметрів апаратів для зрізування гички та очищення головок коренеплодів
- •10.2.1. Апарати для зрізування гички
- •10.2.2. Очисники головок коренеплодів цукрових буряків на корені
- •10.3. Типи та основні параметри викопувальних робочих органів
- •10.3.1. Лемішні викопувальні робочі органи
- •10.3.2. Дискові викопувальні робочі органи
- •10.3.3. Роторні викопувальні робочі органи
- •10.4. Вибір, обґрунтування і розрахунок основних параметрів очищувальних робочих органів
- •Основи теорії та розрахунку машин для збирання картоплі
- •11.1. Машини і способи збирання картоплі
- •11.3. Типи та основні параметри підкопувальних робочих органів
- •11.4. Вибір та обґрунтування основних параметрів пруткового елеватора і грохота
- •11.5. Типи сортувальних робочих органів
- •11.6. Визначення основних параметрів сортувальної роликової поверхні
- •Основи теорії та розрахунку машин для збирання льону
- •12.1. Характеристика льону як об’єкта збирання
- •12.2. Машини і способи збирання льону
- •12.3.1. Типи бральних апаратів
- •12.3.2. Основи теорії бральних апаратів
- •12.4. Льонозбиральні комбайни
- •12.4.1. Типи і робочий процес льонозбиральних комбайнів
- •12.4.2. Вибір та обґрунтування основних параметрів обчісувальних апаратів
- •Список використаної літератури
Основи теорії та розрахунку машин і знарядь для обробітку ґрунту
Тяговий опір плуга залежить від технологічних, фізико-меха- нічних властивостей ґрунту, глибини оранки, типу і параметрів ро- бочих поверхонь, швидкості руху плуга та гостроти леза лемеша.
Зміну сил Rx, Ry, Rz залежно від глибини оранки a показано на рис. 1.41, з якого видно, що бокова сила Ry становить близько 1/3 від сили Rx. Значення сили Rz змінне, воно може бути додатним і від’ємним.
1.2.9. Тяговий опір плуга
Тяговий опір є однією з основних енергетичних характеристик плуга. Оскільки оранка є найбільш енергоємним технологічним процесом у сільськогосподарському виробництві, вона заслуговує на особливу увагу як в практичному, так і в конструкторському і теоре- тичному аспектах.
Академік В.П. Горячкін дійшов висновку, що на опір плуга впливають три сили: сили тертя плуга об ґрунт, сили на деформа- цію ґрунту і сили, що витрачаються на відкидання скиби ґрунту вбік.
Для визначення сили опору плуга розглянемо сили, що діють під час ро- боти у вертикальній пло- щині, в якій діє також сила тяги плуга. До таких сил належать сила тяги плу- га Р (рис. 1.42), напрямле- на під кутом α до горизон- ту, сила ваги G, реакція N, складова R сили тиску ски- би на робочу поверхню плужного корпусу, сила
тертя fN0 і складова p сили на відкидання скиби вбік.
Розкладемо силу Р на горизонтальну P cosα і вертикальну Psinα складові, а також силу R відповідно на R1 і R2.
Спроектуємо всі сили на напрямок осі х:
∑x = P cosα − R1 − fN0 − p = 0.
Звідси
P cosα = R1 + fN0 + p.
Визначимо силу N0 і підставимо в цю рівність. Сила N0 — це си- ла, яка створює силу тертя fN0. Її визначимо за залежністю
67
Розділ 1
N0 = G + R2 − N − Psinα.
Після підстановки значення сили N0 матимемо
Pcosα = R1 + f(G + R2 − N − Psinα) + p.
Розв’язавши отриману рівність відносно сили Р, дістанемо
P(cosα + f sinα) = fG + R1 + fR2 − fN + p.
Сили, горизонтальна R1 та вертикальна R2 складові і реакція N
залежать від товщини а і ширини b скиби, яку піднімає плуг. Тому, ввівши коефіцієнти K1, K2 і K3, можна ці сили виразити так:
R1 = K1ab; R2 = K2ab; N = K3ab.
Підставивши ці вирази у попереднє рівняння, отримаємо
P(cosα + f sinα) = fG + (K1 + K2 f + K3 f ) ab + p.
Суму коефіцієнтів при аb можна замінити одним коефіцієнтом K0, тоді це рівняння набере вигляду
P(cosα + f sinα) = fG + K0ab + p. |
(1.33) |
Розглянемо силу р, що витрачається на відкидання скиби. Ця сила витрачається на надання кінетичної енергії (живої сили) скибі. За секунду по полиці пройде скиба завдовжки v, яка дорівнює швидкості руху плуга. Об’єм цієї скиби буде abv, а її вага abvγ, де γ — об’ємна вага ґрунту.
Якщо маса цієї скиби abvg γ, то жива сила, що надається скибі, abvg γv22 .
Відомо, що жива сила — це робота за секунду сили р на шляху S. Тоді можна записати:
pS = abvg γv22 .
Оскільки S = v, то
pv = abvg γv22 .
Звідси
p = γabv2g 2 .
68
Основи теорії та розрахунку машин і знарядь для обробітку ґрунту
Після перетворення залежності (1.33) і підстановки значення р матимемо
|
f |
|
K0ab |
|
γabv2 |
|
P = |
|
G + |
|
+ |
|
. |
cosα + f sinα |
cosα + f sinα |
2g(cosα + f sinα) |
Якщо f /(cosα+ fsinα) замінити коефіцієнтом f0 , K0 /(cosα+ f sinα) — коефіцієнтом K, а γ/2g(cosα + f sinα) — коефіцієнтом ε, то отримаємо
P = f G + Kab + εabv2. |
(1.34) |
0 |
|
Академік В.П. Горячкін цю формулу назвав раціональною, бо вона виражена раціональним алгебричним виразом і суть її є раці- ональною з погляду механіки.
Перший член раціональної формули тягового опору плуга вира- жає опір, пропорційний силі ваги G і коефіцієнту пропорційності f, який визначається при протягуванні плуга у відкритій борозні. В.П. Горячкін до цього опору відніс опір тертя об дно борозни і вту- лок коліс об осі, опір перекочування коліс по полю. Цю сукупність опорів він назвав «мертвим опором».
Другий член виражає опір, зумовлений деформацією скиби за- втовшки а і завширшки b, а коефіцієнт K є питомим опором ґрунту, який виражається у ньютонах на квадратний метр (Н/м2).
Третій член є опором, який пов’язаний із наданням кінетичної енергії (живої сили) часточкам скиби завтовшки а і завширшки b за швидкості v руху плуга. Коефіцієнт ε залежить від параметрів (гео- метричної форми) робочої поверхні плужного корпусу та властивос- тей ґрунту і виражається в ньютон-секундах у квадраті на метр у четвертому степені (Н•с2/м4).
В.П. Горячкін та інші дослідники значення коефіцієнтів f0, K і ε
визначали динамометруванням плугів у різних ґрунтових умовах. У багатьох випадках вони були нестійкими. За даними В.П. Горячкі- на, вони мають такі значення: f0 = 0,5 для стернища і f0 = 1,0 для
конюшинища; K = 20 000 Н/м2 на легких, 30 000 Н/м2 на середніх і
40 000…50 000 Н/м2 на важких ґрунтах; ε = 1500…2000 Н•с2/м4.
Ураховуючи складність і трудомісткість отримання коефіцієнтів раціональної формули і нестійкість навіть їхніх середніх значень, визначених динамометруванням, запропоновано інші формули. Однією з найпростіших в експлуатаційних і конструкторських роз- рахунках тягового опору плуга є формула
P = Kab, |
(1.35) |
де K — питомий опір плуга; а і b — розміри поперечного перерізу скиби.
69
Розділ 1
Із цієї залежності можна записати
K = abP .
Якщо чисельник і знаменник правої частини отриманої формули помножити на швидкість v, то ця формула набере вигляду
K = |
Pv |
. |
(1.36) |
|
|||
|
abv |
|
У цій залежності чисельник є потужністю або секундною робо- тою, а знаменник — секундним об’ємом ґрунту, який піднімає плуг. Тобто коефіцієнт К є витратою енергії на одиницю об’єму, що оброб- ляється плугом.
Коефіцієнт корисної дії плуга (ККД) є відношенням корисно-
го опору, тобто опору, пов’язаного з виконанням технологічного про- цесу, до повного тягового опору.
За раціональною формулою повний тяговий опір плуга склада- ється з трьох членів. Перший член цієї формули f0G є «мертвим
опором». Енергія, витрачена на його подолання, вважається непро-
дуктивною. Другий і третій члени Kab + εabv2 — це корисний опір,
тобто енергія, витрачена на його подолання, є продуктивною. Отже, формула для визначення ККД плуга має вигляд
η = |
|
Kab + εabv2 |
|
, |
|
f G + Kab + εabv2 |
|
||||
|
0 |
|
|
|
|
або |
|
|
|
|
|
η = |
|
(K + εv2 )ab |
. |
(1.37) |
|
|
f G + (K + εv2 )ab |
||||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
Коефіцієнт корисної дії плуга можна виразити у такому вигляді:
η = |
P − f0G |
=1 − |
f0G |
. |
(1.38) |
|
P |
f0G + (K + εv2 )ab |
|||||
|
|
|
|
Як видно із формули (1.37), на ККД плуга крім умов роботи впливає вага плуга. Для причіпних плугів ККД становить 0,75…0,55, а для начіпних — 0,8…0,6, оскільки вони мають меншу вагу. Коефіцієнт корисної дії плуга характеризує доцільність вико- ристання у певній конструкції витраченого металу на його виготов- лення.
70