Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
З. Ромовська - Українське цивільне право. Загальна частина. Академічний курс.doc
Скачиваний:
72
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
4.84 Mб
Скачать

§ 3. Інші учасники цивільних відносин

Автономна Республіка Автономна Республіка Крим - особливий Крим суб'єкт, що нагадує суму усіх територіаль-

них громад, але все ж такою кумулятив­ною структурою не є. Кожна територіальна громада, що є на тери­торії АРК, є самостійним учасником відносин, насамперед відносин власності щодо майна, яке є комунальною власністю кожної з них.

Цивільне право України. Академічний курс / За ред.Я. М. Шевчен­ко. Т. 1. Загальна частина.- С. 217.

Розділ IV. Учасники цивільних правовідносин

Вище уже з'ясовувалося питання щодо того, чи може АРК бути суб'єктом права власності. Як зазначалося, Конституція України у статті 138 віднесла до відання АРК «управління» майном, що «їй належить». Але про яке майно, власне, йдеться? Очевидно, мова йде про управління тим майном, яке не є власністю ні адміністра­тивно-територіальної громади, ні держави.

Автономна Республіка Крим може створювати підприємниць­кі товариства. Відповідно до статті 1222 ЦК вона може бути спадкоємцем за заповітом, а це означає, що прийняття спадщини є одним із способів набуття нею права власності. АРК може бути обдарованою стороною.

Адміністративно-територіальні громади

Громада міста, села, селища може бути суб'єктом права власності. У власність те­риторіальної громади переходить спадщи­на, визнана судом відумерлою у зв'язку з відсутністю спадкоємців за заповітом та за законом (стаття 1277 ЦК). У власність громади переходить знахідка.

Громада може бути суб'єктом договірного зобов'язання, напри­клад, щодо спорудження газопроводу. Може бути вона стороною в договорі дарування, а також спадкоємцем за заповітом.

Іноземні держави

Іноземні держави можуть бути власни­ками майна, що є на території України. Вони можуть бути також спадкоємцями за заповітом.

Іноземні юридичні особи

Іноземною є юридична особа, зареєстро­вана в іншій державі. Іноземна юридична особа може бути суб'єктом тих цивільних відносин, що і українська юридична особа, крім окремих винятків, встановлених законом.

Іноземна юридична особа не може бути власником землі сіль­ськогосподарського призначення. Відповідно до частини 3 стат­ті 82 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними осо­бами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Розділ V. Рух цивільних відносин. Правочини

РУХ ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИШ прлвочиии 1

Глава19 Юридичні факти

§ 1. Поняття та види юридичних фактів

Поняття та значення Постійний ритм життя зумовлює участь юридичного факту фізичних та юридичних осіб у найрізно-

манітніших відносинах. Як у живій при­роді: одні відносини припиняються, на їх місці виникають нові, які згодом також припиняться. І так - щораз.

Динаміка цивільних відносин спричинена обставинами, які на-L звані юридичними фактами (від лат. factum - дійсна подія, реаль­ність, явище).

Поняття «юридичний факт» вперше ввів Фрідріх Карл фон Са-віньї: «Я називаю події, які викликають виникнення або припи­нення правовідношення, юридичними фактами»1.

Юридичний факт - це місток, за допомогою якого здатність ма­ти право переходить у реальне володіння ним, а здатність мати обов'язок перетворюється на реальну необхідність вчинення від­повідної дії.

Юридичний факт - це мотор, який приводить у рух цивільні відносини.

Термін «юридичний факт» у Цивільному кодексі УСРР 1922 р.

Цит. за: Общая теория государства и права. Академический курсв 2-х томах. Т. 2. Ответст. ред. проф. М. Н. Марченко.- М., 1998.- С. 282.

пальному кодексі УРСР 1963 р. не вживався. У Цивільному Та України він використаний вперше. Відзначаючи це як по- кодексі Украї звернути увагу на те, що термін «юридич-

ЗИТ"Гкї» застосований лише в контексті підстав виникнення ци-Н „их ппав та обов'язків. Однак «юридичний факт» - термін, що Псується також зміни та припинення прав та обов'язків, заува-

ЖИШоби мГи силуЛ юридичного факту, певна обставина повинна бути названа в законі або в договорі підставою для виникнення, ™іни чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Юридичними фактами в цивільному праві є певні обставини, з якими відповідно до закону або договору, пов'язано виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Види юридичних фактів

Юридичні факти поділяються на дата події. Дією є те, що відбувається за волею однієї або кількох осіб (сторін). До дій належать, насамперед, правочини (договори), інші юридич­ні акти, заподіяння шкоди, заволодіння чужою річчю без достат­ньої правової підстави.

Юридичними актами є рішення органу державної влади або ор­гану місцевого самоврядування, а також рішення правління чи ін­шого органу юридичної особи.

До юридичного факту у статті 11 ЦК України вперше віднесено рішення суду. Теза «суд права не творить» відійшла у минуле. Суд є активним учасником суспільного життя, він не лише розглядає спори між конкретними особами, а й творить право для них.

За рішенням суду цивільні правовідносини можуть бути змінені або припинені.

Сільська Рада пред'явила позов про розірвання договоруоренди земельної ділянки, оскільки Л. протягом трьох років не приступав до її використання. Суд позов задовольнив.

Це рішення суду було правоприпиняючим юридичним фактом.

Рішення суду є підставою для надання повної цивільної дієздатності.

Рішення суду може бути останньою ланкою у вервечці обставин, які зумовлюють виникнення права власності, права авторства. Отже, вплив рішення суду на цивільні відносини може бути багатогранним.

Подією є те, що не залежить від волі особи. Навіть при бажанні мати дитину, зачаття дитини та її народження вважається подією. Подією є смерть, навіть у разі самогубства. Адже народження, як

325

Українське цивільне право

Розділ V. Рух цивільних відносин. Правочини

і смерть, є наслідком об'єктивних змін в організмі, які можуть ли­ше започатковуватися за волею людини.

Подією є стихійне лихо, інші прояви непереборної сили (страйк, масові заворушення).

Професор О. А. Красавчиков поділяв події на абсолютні і відносні1.

До перших були віднесені ті, які жодним чином не обумовлені вольовою діяльністю людини, наприклад, сплив строку дії догово­ру, смерть.

До відносних включено ті події, які на початковому етапі були зумовлені діяльністю людини, а згодом почали розвиватися неза­лежно, самостійно (зачаття і народження дитини; тілесне ушко­дження і непрацездатність).

Масові заворушення, зумовлені волею окремих осіб, можуть жодним чином не пов'язуватися з волею конкретної особи, але здатні створити для неї відповідні правові наслідки, наприклад, неможливість виконання договірного обов'язку.

Дії є правозгідними і неправозгідними.

До першої категорії віднесені, зокрема, договори та односто­ронні правочини. Неправозгідним юридичним фактом буде неви­конання уМОВ ДОГОВОру, ЗаПОДІЯННЯ ШКОДИ Здоров'ю ОСоби, ПОШИ|

рення про особу неправдивих відомостей.

Неправозгідні дії професор П. М. Рабінович поділяв на правопО' рушення (як наслідок вини) і правові аномалії (як наслідок випадку)2.

Відповідно до наукової традиції, правозгідні юридичні факти по діляють на юридичні вчинки та юридичні акти. За основу такого ПО' ділу була взята спрямованість дії особи. Якщо дія безпосередньо свідомо спрямована на настання відповідних юридичних наслідків це юридичний акт (наприклад, усиновлення, прийняття спадщини), і

Якщо дія особи не була безпосередньо спрямована на досян нення певного правового результату - маємо юридичний вчинок (написання вірша, ведення щоденника, виготовлення якоїсь ужит­кової речі тощо).

Якщо юридичний акт може вчиняти лише той, хто розуміє зна­чення своїх дій, то юридичний вчинок може виходити і від недіє­здатної особи. Історії мистецтв відомі непоодинокі факти створен­ня високохудожніх творів тими, хто через психічну хворобу дожи­вав віку у спеціальних лікувальних закладах.

'Красавчиков О. А. Юридические фактьі в советском праве.- М., 1958.-С. 166.

' Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави.- Терно­піль, 2000.-С. 159.

326

Серед юридичних фактів іноді окремо ви- Стан діляють стани:

стан дитини, стан кровного споріднення;

  • стан подружжя;

  • стан інвалідності (непрацездатності);

  • стан недієздатності.

Кожен стан людини відрізняється відносною чи абсолютною

стійкістю.

Перебування людини в тому чи іншому стані може зумовити відповідні правові наслідків: припинення правовідносин, звуження обсягу правових можливостей особи чи, навпаки, надання нових.

Стан подружжя буде перешкодою до посвідчення нотаріусом договору за участю його дружини чи чоловіка, а також заповіту на їхню користь.

Визнання особи недієздатною (тобто виникнення стану недіє­здатності) неодмінно викличе припинення дії трудового договору і призведе до появи цілого ряду «неможливостей»: заборона реєст­рації шлюбу, неможливість бути опікуном, піклувальником, пред­ставником за договором тощо.

Стан кровного споріднення породжує заборону спільної праці батьків, дітей, братів, сестер, якщо вони безпосередньо підконтро­льні або підпорядковані один одному. (Див.: ст. 12 Закону України «Про державну службу»). Нотаріус не може посвідчити правочини своїх батьків, дітей, братів, сестер, діда, баби, а також односторон­ні правочини на їхню користь.

Стан інвалідності створить для особи певні пільги при одер­жанні житла (надання житла на низьких поверхах), при перевезен­ні як пасажира.

Перебування людини у певному стані переважно є лише правовим фоном, на тлі якого започатковуються і живуть від­повідні правовідносини.

Чи може бути строк Юридичним фактом іноді називають юридичним фактом? СТРОК- Однак для цього немає достатньої

підстави. Строк встановлюється в законі

чи в договорі. Якщо, наприклад, договір оренди укладено на три Роки, то цей строк - лише одна з умов договору. І лише сплив цьо­го строку викличе припинення договору. Отже, юридичним фактом є не сам строк, а його сплив або настання певного терміну1.

Луць В. В.Строки і терміни в новому Цивільному кодексі України / у кн.: Методологія приватного права- К., 2003- С. 129.

327

Українське цивільне

Розділ V. Рух цивільних відносин.

Викладене дає підставу говорити про два види юридичних Фак" тів: прості та складні. Простий юридичний факт - одна дія або по­дія. Складний юридичний факт - кілька дій та (або) подій.

або .«них обставин, визначених законом bobqVoboPom виникнення кінцевого пра- резу б

Складний юридичний факт

Лею пол результату може бути зумовлено не однією дією чи одИ1 пр0фю, а кількома.

Для таких ситуації го ЛОр ц г\ Александров запропонував термін «склад юриди'аГи '. Однак ця пропозиція була за­лишена без достатньо' ' '\Оча заслуговувала на її.

Мова йшла проодУ\ в |ншЛний факт як сукупність чи систему кількох дій чи подій, ячного\ ситуаціях можуть виконувати функ­цію самостійного ЮРІІІІМ \3 «факту, проте в даній ситуації є лише одним із елементів, ОДЧНИМ Ділець» єдиного юридичного факту.

Так, смерть є юРипби \ктом, який припиняє договірне зо­бов'язання покійної оС '

имерть оуде доста зННЯі Дставою для виникнення у спадко­ ємця права на спадку для Qe недостатньою для виникнення у нього права власності- рт q щ00- стаТи власником майна своїх батьків після їхньої с щНа нієї лише смерті недостатньо, по­ трібна ще вольова пор \иа чи дочки, спрямована на при­ йняття спадщини.

юридичним фактом для виник­ виникнення у неї права на посе-

я у помешкання с# \jB

В інших випадках гіР. о<Цчний факт мова може йти лише за

ності сукупності 0 Л) кожна з я р іді

від інших, для «(інкрет ьщії т £ юридтним ф

Народження дитині • ч нення у неї правоздат?. J„ лення у помешкання a0

о<Цчний факт мова може йти лише за

наявності сукупності 0 сипЛ), кожна з яких окремо, відірвано ід х, для «(інкрет носьщії т £ юридтним фактом. Так,

кнення права Л

трібне досягнення дом і і

р, відірвано від інших, для «(інкрет носьщії т £ юридтним фактом. Так,

для виникнення права рЛеН0СЛ у покупця житлового будинку по­трібне досягнення дом саИщ і між продавцем та покупцем щодо усіх істотних умов, пі дого ними тексту договору, нотаріальне посвідчення договору л кож Державна реєстрація. Кожна з цих ланок є обов'язковою, фай з них не має самостійного право­вого значення і юриди їм „Лом вважатися не може.

Тому названі вище цних <ібні ситуації не можна трактувати ні як «комплекс» юрито вваактів, ні як «сукупність» юридич­них фактів, як це прийі юридЛати.2 В них юридичні наслідки ви­кликає єдиний, шлісни яихЛний факт, що складається з кіль­кох елементів, сукупні підставою для виникнення, зміни чи припинення цивільні v обов'язків.

ств1м'К7Ї958ОС/'п43а|С0ННОСТЬ Ч пРавоотношения в советском обще-

' Цивільне право Укра пєцової.- К., 2004-С. 163

328


2 Пиві'пьне ппяНп Vvn-ЇНЯ- ПіДРцник ; За ред о в Дзе н с Куз_