§ 4. Способи захисту

Особа, право чи інтерес якої постраждали, сама обирає мате­ріально-правові механізми їх захисту. Так, у разі прострочення ви­конання договору, забезпеченого неустойкою, кредитор може ви­магати або сплатити неустойки, або відшкодування збитків, або одного і другого. Окрім цього, він одночасно має право вимагати розірвання договору.

Особа сама формулює свої позовні вимоги. За статтею 83 Гос­подарського процесуального кодексу України 1991 p., господарсь­кий суд, приймаючи рішення, має право вийти за межі позовної вимоги, «якщо це необхідно для захисту прав осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони».

Українське цивільне право

Ця стаття не може не викликати подиву.

За «клопотанням» третьої особи не може бути змінено обсяг по­зовної вимоги, адже не вона її заявила. Якщо про збільшення по­зовної вимоги заявив позивач, то таке збільшення не може вважа­тися виходом суду за межі позовної вимоги.

Правовий захист здійснюється різними способами.

У статті 6 ЦК 1963 p., вслід за відповідною нормою Основ ци­вільного законодавства Союзу РСР та союзних республік, вжива­лося два поняття: «шляхи» та «способи» захисту з однаковим сми­словим навантаженням. Таке термінологічне розмаїття було недо­ліком законодавчої техніки, крім цього, потреба введення до юридичної лексики терміна «шлях захисту» була сумнівною.¹ Як­що і користуватися ним, то хіба лише у розумінні процесу захисту, який розпочинається зверненням до суду і закінчується виконан­ням його рішення.

Окремими авторами вживаються терміни «прийоми», «види» захисту. Проте термін «спосіб» захисту, який використаний у стат­ті 16 ЦК України, є найбільш точним.

Спосіб захисту - це концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату?

Так, якщо К. вимагає розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням набувачем своїх обов'язків, а Л. вимагає розірвання договору купівлі-продажу через виявлення недоліків речі, чи М- виселення наймача, який не сплачує квартирної пла­ти,- усі вони вимагають застосування одного і того ж способу за­хисту: припинення правовідносин.

Відповідно до статті 6 ЦК 1963 p., «шляхами» захисту могло бути:

• визнання права;

• відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право;

• присудження до виконання обов'язків в натурі;

• зміна правовідношення;

• припинення правовідношення;

• компенсація моральної шкоди;

• стягнення з особи, яка порушила право, заподіяних нею збитків;

Устатті 20 ГК вживаються одночасно терміни «шлях» та «спосіб»захисту.

" Ромовская 3. В. Защита в советском семейном праве...- С. 31.

Розділ VII. Захист цивільного права та інтересу. Позовна давність

-стягнення неустойки (штрафу, пені) у випадках, передбаче­ них законом або договором.

Крім них допускалося застосування й інших «засобів» захисту. У статті 16 ЦК України способами захисту названо ще до­датково:

• визнання правочину недійсним;

• інші (крім відшкодування збитків) способи відшкодування майнової шкоди;

• визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу дер­ жавної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Названий у статті 6 ЦК спосіб захисту «відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушу­ють право», розділено у ст. 16 ЦК України на два самостійних, адже «відновлення становища» і «припинення протиправних дій» можуть застосовувати самостійно.

Серед способів захисту, що перелічені у статті 16 ЦК України, відсутнє стягнення неустойки (штрафу, пені). І ось чому.

Неустойка є одним із способів забезпечення виконання зобов'я­зання, до числа яких входять і завдаток, і застава. Якщо називати способом захисту стягнення неустойки, то слід би включити до їх числа і стягнення суми завдатку в подвійному розмірі, і примусо­вий продаж заставленого майна та повернення кредиторові виру­чених сум.

Тому ці способи захисту віднесені до «інших», які можуть бути визначені не лише законом, а й домовленістю сторін. Можливість формулювання в договорі якогось нового, особливого способу за­хисту є свідченням розширення свободи договору.

Способи захисту У частині 2 статті 20 Господарського ко-

за Господарським дексу України визначені шляхи (спосо-

кодексом України би) захисту прав та законних інтересів

суб'єктів господарювання та споживачів.

На першому місці серед них - «визнання наявності або відсутно­сті прав».

Насамперед, слід зазначити невиправданий, на мою думку, від­хід від усталеного і цілком виваженого терміна «визнання права». Що ж до запровадження такого способу захисту, як «визнання від­сутності права», то це, на перший погляд, викликає заперечення. Проте, можливість такого способу захисту не варто відкидати.

Ми звикли вважати, що дружина, яка поселилася, наприклад, у квартиру чоловіка, може згодом пред'явити до нього позов про

494

Українське цивільне право

визнання її права на житло. Але і чоловік, за певних умов, може пред'явити до неї позов про невизнання у неї права на житло.

У статті 16 ЦК способи захисту «прив'язані» до суду. У статті 20 ГК такої прив'язки немає. Це викликано, певно, тим, що до чи­сла способів захисту у статті 20 ГК включено застосування «опе­ративно-господарських санкцій» (це може зробити сама особа, права якої порушені) та застосування «адміністративно-господар­ських санкцій», що є компетенцією відповідних органів управлін­ня господарською діяльністю.

Способи захисту, за статтею 20 ГК, можуть бути визначені ли­ше законом.