§ 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів

Окрім загальної моделі, Цивільний кодекс України містить низ­ку спеціальних моделей правочинів, при вчиненні яких були зне­хтувані вимоги закону.

1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності

Як уже відзначалося, малолітній може вчиняти лише дрібні по­бутові правочини. Продаж пальта, велосипеда чи іншого майна, яке має значну вартість, не вважається дрібним побутовим правочином.

Згідно зі статтею 221 ЦК, такий правочин вважається нікчем­ним, незалежно від того, знав чи не знав контрагент про вік дити­ни та обсяг її дієздатності, визначеної законом.

Модель правочину Модель правочину, вчиненого малолітнім

за межею своєї дієздатності, така: 1) однією із сторін є дитина, якій не виповнилося 14-ти років;

2. правочин виходить за межі дрібного побутового;

3. вина (її форми) другої сторони, якщо вона є повнолітньою, не має правового значення;

4. не має правового значення та обставина, що дитина сама була ініціатором вчинення правочину.

2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника

Брак життєвого досвіду, відповідних знань, інші особливості ди­тини підліткового віку зумовлюють потребу батьківського нагляду за її поведінкою взагалі та у сфері цивільних відносин - зокрема.

Ушнкті 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК зазначено- «До по­зовів про визнання заперечуваного правочину недійсним...» Суб'єкт наукової відповідальності за таке термінологічне нововведення залишився невідомим.

376

Цей нагляд за дитиною, яка володіє неповною цивільною діє­здатністю, підлягає у санкціонування батьками окремих договорів, які вона (дитина, неповнолітня особа) бажає укласти.

Відповідно до частини 4 статті 32 ЦК, на вчинення неповноліт­нім правочину має бути одержана згода одного з батьків, зокрема і того, з ким він не проживає.

Цією нормою, з одного боку, утверджується рівність матері та батька дитини, які спільно не проживають. З другого боку, воля, самого підлітка та одного з батьків, тобто їхня «подвоєна» воля визнана такою, що подавляє, пригнічує, переважає заперечення або мовчання другого з батьків.

Батьківська згода потрібна не лише на продаж, купівлю чи мі­ну, а й на дарування. Стосовно перших трьох договорів батьківсь­кому контролю піддаватиметься не лише доцільність їх укладення, а й якість предмета, що набувається.

«Бійтесь данайців, що приносять дари». Іноді подарунок може бути небезпечний для життя (наприклад, мотоцикл). Пода­рунок може бути засобом психологічного тиску не лише на під­літка, а й на батьків. Тому і цей вид договору має бути укладе­ний під батьківським наглядом.

Модель правочину

Модель правочину, вчиненого підлітком без згоди батьків або піклувальника, така: 1) стороною правочину є підліток;

2. правочин не є дрібним побутовим і не пов'язаний з розпоря­ дженням дитиною своїм заробітком чи іншим доходом;

3. відсутність згоди одного з батьків чи піклувальника;

4. причина відсутності згоди не має правового значення. Однак, у разі звернення до суду, заперечення батьків чи піклу­ вальника щодо вчинення правочину може бути визнане безпід­ ставним;

5. вина (її форми) другої сторони не має правового значення.