§ 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками

Реалізація свого права, виконання свого обов'язку здійснюється учасниками правовідносин зазвичай особисто.

Вступаючи у цивільні правовідносини, особи розраховують часто саме на особисте виконання контрагентом свого обов'язку. Іноді висока ціна за роботу чи надання послуг пов'язана саме з тим, що певні дії виконуватиме конкретна особа, з високою діловою репутацією.

І. уклав договір з Г., учасником багатьох міжнародних виста­вок, на виготовлення різьбленого тареля. Замовлення було виконане, річ замовникові сподобалася. Але незабаром на І. чекало розчарування: усі художні роботи, які Г. видавав останнім часом за свої, виконували його учні.

І. вважав себе ошуканим, адже він сподівався, що матиме у своїй колекції оригінальні роботи відомого майстра.

У цьому випадку І. мав право звернутися з позовом про визнан­ня договору недійсним, адже в момент його укладення Г. знав, що особисто виконати роботу не зможе.

Ця ситуація підтверджує, що обман в договорі щодо особи мо­же проявитися не лише у тому, що той, хто підписує договір, при­своює собі ім'я іншої людини, а й у тому, що не має наміру сам особисто виконувати його.

Особисте виконання договірного обов'язку є дуже важливою умовою авторських договорів. Залучення до написання книги ін­ших осіб розглядається як підстава для відмови від виплати гоно­рару та розірвання договору, оскільки особисті якості письменни­ка є істотними для другої сторони.

Водночас існує чимало ситуацій, коли для сторони у зо­бов'язанні (продавця, надавача комунальних послуг) байдуже, хто саме сплатить обумовлену договором грошову суму.

Можливість відступлення від вимоги особистого виконання обов'язку може бути визначена законом.

П. придбав залізничний квиток на проїзд в поїзді за марш­рутом Львів - Харків. Участь у виконанні договірно­го зобов'язання у цьому разі беруть кілька юридичних осіб.

Залучення до виконання цього зобов'язання кількох суб'єктів (перевезення у прямому сполученні), які не брали участь в укла­денні договору, передбачено Законом України «Про залізничний транспорт».

За статтею 932 ЦК, експедиторові надано право залучити інших осіб до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування.

Право залучити до виконання обов'язку іншу особу або право повного перекладення на неї його виконання може бути передба­чено договором. Так, згідно зі статтею 1005 ЦК, у договорі дору­чення може бути передбачено право повіреного перекласти вчи­нення певної юридичної дії на іншу особу (передоручення).

Якщо можливість залучення до виконання обов'язку третьої особи не передбачена ні законом, ні договором, перекладення обов'язку вчинити певну дію на іншу особу може відбутися за зго­дою кредитора, одержаною напередодні виконання. Так, одержа­вши згоду від комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії (стаття 1015 ЦК). Зі згоди наймодавця наймач житла може укласти договір піднайму (стаття 823 ЦК).

У сфері здійснення майнового права присутність правоволо-дільця (кредитора) не вважається обов'язковою умовою. Прийнят­тя виконання (повернення боргу, одержання поштової кореспон­денції, одержання грошової суми як відшкодування шкоди, запо­діяної у зв'язку з ушкодженням здоров'я) може бути здійснене іншою особою, представником.

Виняткова ситуація складається при здійсненні права на при­йняття спадщини та права на відмову від спадщини, які, безпереч­но, є правами майновими.

Здійснити ці права може лише сам спадкоємець. Якщо спадко­ємець є дитиною або недієздатним, для відмови від спадщини, крім волевиявлення батьків та опікуна, потрібна згода органу опі­ки та піклування.

Дещо іншою є ситуація у сфері здійснення особистих немайно-вих прав.

Свої особисті немайнові права повнолітня дієздатна особа може здійснити лише сама, хоча процес реалізації нею цього права зазви-

ЛЛ1

Українське цивільне право

Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин

чай завжди пов'язується з активною чи пасивною поведінкою інших фізичних осіб, службових, посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, тобто усього механізму держави.

Діти, недієздатні особи, а також ті, дієздатність кого обмежена, здійснюють свої особисті немайнові права за допомогою батьків, опікунів, піклувальників (стаття 271 ЦК).