- •Звернення до читача
- •Глава1 Цивільні відносини
- •§ 1. Особливості цивільних відносин
- •§ 2. Цивільні відносини і цивільне законодавство
- •Глава 2 Соціальні регулятори цивільних відносин.
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Юридичне право як регулятор цивільних відносин
- •А. Короткий аналіз регулювання цивільних відносин на українських землях до початку XX ст.
- •Глава 1. Загальні положення про зобов 'язання.
- •§ 3. Система чинного національного цивільного законодавства України
- •1. Конституція України
- •2. Міжнародні договори
- •3. Закони України
- •4. Інші акти цивільного законодавства
- •5. Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин
- •§ 4. Чинність актів цивільного законодавства
- •§ 5. Прогалини у регулюванні цивільних відносин
- •Глава 4 Договірне право
- •Глава 6 Моральне право
- •Глава 7
- •Глава8 Поняття цивільного права
- •Глава 9 Історія прийняття Цивільного кодексу України
- •Глава 10 Джерела Цивільного кодексу України
- •§ 1. Наука
- •§ 2. Практика життя
- •§ 3. Власний досвід правового регулювання цивільних відносин
- •§ 4. Іноземний досвід правового регулювання цивільних відносин
- •Глава і1
- •§ 1. Цивільний кодекс України - політика та ідеологія
- •§ 2. Цивільний кодекс України - українська національна ідея у законодавстві
- •§ 3. Цивільний кодекс України: інституційна чи пандектна система?
- •§ 4. Місце Цивільного кодексу України в сім'ї правових систем Європи
- •§ 5. Структура Цивільного кодексу України
- •§ 6. Верховенство Цивільного кодексу України
- •§7. Диспозитивні та імперативні норми в Цивільному кодексі України
- •§ 8. Аналіз окремих прийомів законодавчої техніки
- •§9. Мова Цивільного кодексу України
- •§ 10. Взаємозв'язок Цивільного кодексу з іншими кодексами України
- •Глава12 Види і класифікація цивільних правовідносин
- •§ 1. Види цивільних правовідносин
- •§ 2. Класифікація цивільних правовідносин
- •Глава 13 Структура цивільних правовідносин
- •§ 1. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •§ 2. Об'єкти цивільних правовідносин
- •§ 3. Зміст цивільних правовідносин
- •§ 4. Санкції у структурі цивільних правовідносин
- •§ 5. Деякі проблеми цивільної відповідальності
- •Глава 14 Майно та речі як об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття майна
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин
- •§ 3. Класифікація речей
- •Глава 15 Правовий режим окремих видів майна
- •§ 1. Тварини
- •§ 2. Житловий будинок. Дача. Садиба
- •§ 3. Культурні цінності
- •§ 4. Гроші
- •§ 5. Судно
- •§ 6. Наркотичні засоби та психотропні речовини
- •§ 7. Об'єкт підвищеної небезпеки
- •§ 8. Зброя
- •Глава 16 Фізичні особи
- •§ 1. Поняття фізичної особи
- •§ 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •§ 3. Цивільна дієздатність фізичної особи
- •§ 4. Обмеження цивільної дієздатності
- •§ 5. Визнання фізичної особи недієздатною
- •§ 6. Засоби індивідуалізації фізичної особи
- •§ 7. Цивільний стан фізичної особи
- •§ 8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •§ 9. Оголошення фізичної особи померлою
- •§ 10. Фізична особа як підприємець
- •§11. Опіката піклування над фізичною особою
- •§ 13. Опіка над майном фізичної особи
- •Глава 17 Юридичні особи
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Теорії юридичної особи
- •§ 3. Ознаки юридичної особи
- •§ 4. Створення юридичних осіб
- •§ 5. Види юридичних осіб
- •§ 6. Засоби індивідуалізації юридичних осіб
- •§ 7. Правоздатність юридичної особи
- •§ 8. Дієздатність юридичної особи
- •§ 9. Органи юридичної особи
- •§ 10. Відокремлені підрозділи юридичної особи
- •§ 11. Відповідальність юридичної особи
- •§ 12. Організаційно-правові форми юридичних осіб (коротка характеристика)
- •1. Товариства
- •2. Установи
- •3. Виробничі кооперативи
- •§ 13. Обмеження, припинення діяльності юридичної особи
- •§ 14. Припинення юридичної особи
- •Глава18
- •§ 1. Український народ як суб'єкт права власності
- •§ 2. Держава Україна як учасник цивільних відносин
- •§ 3. Інші учасники цивільних відносин
- •Глава19 Юридичні факти
- •§ 1. Поняття та види юридичних фактів
- •§ 2. Акти цивільного стану
- •Глава 20 Правочини
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Загальні вимоги до правочинів
- •§3. Класифікація правочинів, вчиненихз відступом від вимог закону
- •§ 4. Спеціальні моделі нікчемних та оспорюваних правочинів
- •1. Правочин, вчинений малолітнім за межами його дієздатності
- •2. Правочин, вчинений неповнолітнім без згоди батьків або піклувальника
- •3. Правочин, вчинений особою, дієздатність якої обмежена
- •4. Правочин недієздатної особи
- •5. Правочин, вчинений дієздатною особою, яка не розуміла значення своїх дій або не могла керувати ними
- •6. Правочин, вчинений представником однієї сторони за зловмисною домовленістю з другою стороною
- •7. Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування
- •8. Правочини, які порушують публічний порядок
- •9. Вчинення правочину через помилку
- •10. Вчинення правочину внаслідок обману
- •11. Вчинення правочину під впливом насильства
- •12. Правочин, вчинений внаслідок важкої обставини
- •13. Фіктивний правочин
- •14. Удаваний правочин
- •15. Правочин, вчинений з порушенням вимог закону про форму
- •§ 5. Правові наслідки вчинення правочину всупереч вимогам закону
- •§ 6. Правові наслідки недійсності правочину
- •Глава21
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 3. Виконання цивільного обов'язку
- •§ 4. Особисте здійснення цивільних правовідносин їх учасниками
- •Глава 22 Правонаступництво
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Види правонаступництва
- •Глава 23 Представництво
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Договірне представництво
- •§ 3. Законне представництво
- •§ 4. Комерційне представництво
- •Глава 24
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Невизначеність строку
- •§ 3. Закінчення строку
- •§ 4. Способи зміни встановленого строку
- •§ 5. Окремі види строків
- •Глава 25 Захист цивільного права та інтересу
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 3. Підстави виникнення права на захист. Суб'єкт права на захист
- •§ 4. Способи захисту
- •§ 5. Короткий аналіз способів захисту
- •§ 6. Органи, що здійснюють захист цивільних прав
- •§ 7. Самозахист
- •Глава26 Позовна давність '
- •§ 1. Загальні зауваги
- •§ 2. Тривалість позовної давності
- •§ 3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •§ 4. Початок перебігу позовної давності
- •§ 5. Зупинення позовної давності
- •§ 6. Переривання позовної давності
- •§ 7. Правові наслідки спливу позовної давності
- •§ 8. Наслідки відмови в позові у зв'язку із спливом позовної давності
- •Глава 1. Цивільні відносини 6
§ 3. Закінчення строку
Строк закінчується в останній його день. Термін «закінчення» строку використано у статтях 111, 135, 344, 447, 631, 947, 950, 1298 ЦК. Поряд з ним у багатьох статтях вживається «сплив» строку («до спливу строку» - стаття 46; «після спливу» - стаття 46, 112, 338, 968; «зі спливом» - стаття 677, 972).
Закінчення строку і сплив строку - синоніми, тому варто було б вживати лише один із них, очевидно, перший. «Сплив» строку - це своєрідний спогад про водяні годинники.
Стаття 254 ЦК чітко визначає закінчення строку:
1) Якщо строк обчислюється роками, то він закінчується у відповідні місяць, день останнього року.
Договір оренди складського приміщення було укладено 15 жовтня 2003 р. строком на п'ять років. Строк оренди буде обчислюватися з 16 жовтня 2003 р. і закінчиться 16 жовтня 2008 р.
2) Якщо строк визначений місяцями, то він закінчиться у відповідне число останнього місяця.
Договір зберігання на товарному складі було укладено 23 вересня строком на 6 місяців. Строк буде обчислюватися з 24 вересня і закінчиться 24 березня.
** 3) Якщо строк визначений тижнями, то він спливе у відповіданий день останнього тижня.
У четвер було укладено договір на охорону будинку на час тимчасової відсутності власника строком на три тижні.
472
473
Українське цивільне право
Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин
Цей строк буде обчислюватися з п'ятниці і припиниться у третю п'ятницю.
Останній день строку може припасти на вихідний, святковий або інший неробочий день. Якщо, наприклад, строк договору оренди закінчився 1 січня, тобто у святковий день, це не матиме якихось особливих наслідків. Але якщо особа мала вчинити певну дію і останнім для цього днем виявилося 1 січня, днем закінчення строку на вчинення цієї дії (наприклад, подання позову) буде перший після цього робочий день.
Прострочення Про прострочення мова йде у статтях 612,
613, 785, 923 ЦК. Простроченням вважається невчинення особою певної юридичної дії до закінчення строку, встановленого договором або законом.
Так, за статтею 612 ЦК, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Синонімом прострочення є запізнення.
У статті 645 ЦК визначені наслідки одержання із запізненням відповіді на пропозицію укласти договір.
Той же зміст вкладається у термін «затримка» (стаття 922 ЦК).
Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку може бути підставою для відмови від здійснення страхової вимоги (стаття 991 ЦК).
Пропущення строку (статті 855, 1272 ЦК) - це також прострочення.
§ 4. Способи зміни встановленого строку
У Цивільному кодексі України містяться норми, які передбачають:
дострокове виконання (статті 446, 456, 465, 475, 488, 496);
розстрочення (стаття 692);
відстрочення (стаття 263);
зупинення (стаття 263);
переривання (стаття 264);
подовження (стаття 265)';
поновлення (стаття 488).
Устатті 393 КТМ (Кодексу торговельного мореплавства України)йдеться про «продовження» строку.
474
Дострокове вчинення певної дії означає, що вона відбулася швидше, ніж було визначено договором або законом.
Є дії, які достроково вчинити неможливо, наприклад, достроково виконати обов'язок за договором довічного утримання чи за спадковим договором.
Підрядник буде рішуче протестувати проти завезення на будівельний майданчик усього будівельного матеріалу. Не буде великої радості у разі, якщо фірма за договором про надання послуг вручить певній особі букет квітів за кілька днів до ювілею.
Боржник за договором позики має право на дострокове повернення боргу.
Дострокове спорудження житлового будинку буде, зазвичай, схвально сприйняте замовником.
Розстрочення
Розстрочення означає встановлення проміжних строків. Розстрочення платежу неможливе, якщо покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну одноразово.
Відстрочення
Відстрочення виконання означає перенесення вчинення певної дії на інший строк або до іншого терміну.
Значного поширення останнім часом набув термін «реструктуризація» боргу - тобто розподіл всієї суми несплаченого боргу на відповідні частини, з обов'язком його повернення протягом нових строків.
Зупинення строку
Зупинення передбачено щодо позовної давності. Після припинення обставин, визначених у статті 263 ЦК, позовна давність «потече» далі.
Можна говорити про зупинення строку оренди у разі пошкодження предмета договору: час, протягом якого річ не могла використовуватися за цільовим призначенням випадково або з вини орендодавця, не береться до уваги.
Переривання строку Переривання також передбачено виключ-
но стосовно позовної давності. У разі
вчинення однієї із дій, визначених у статті 265 ЦК, позовна давність перерветься і її відлік почнеться спочатку.
Подовження строку
Подовження строку передбачено у частині 2 статті 265 ЦК і стосується наслідку залишення без розгляду позову, пред'явленого у кримінальному процесі. За статтею 911 ЦК, пасажирові надано право зробити одну зупинку в дорозі з подовженням строку чинності квитка до 10 діб.
Українське цивільне право
Розділ VI. Здійснення цивільних правовідносин
Згідно зі статтею 488 ЦК, строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років. За певних умов цей строк може бути поновлено.