Virtuoso

Виконавець (музикант, актор, худож­ник), який досконало володіє технікою сво­го мистецтва.

70

ВПЛИВ КНИГОДРУКУВАННЯ НА РОЗВИТОК АВТОРСЬКОГО ПРАВА

ВІТРАЖ витраж stained-glass window

Твір монументального мистецтва, сю­жетна, орнаментальна, декоративна ком­позиція з кольорового чи безбарвного скла, іншого природного або штучного прозоро­го матеріалу, кріпленого металом (свин­цем, алюмінієм, сталлю) або цементом і бетоном. Збагачується розписом кераміч­ними фарбами, гравіруванням, витравлю­ванням. Використовується в архітектурі як засіб освітлення приміщень і декорування віконних та дверних прорізів переважно культових і громадських, рідше житлових споруд.

ВЛАСНЕ ВИДАННЯ собственное издание private edition

На противагу замовленому — видання, випущене видавництвом на власні кошти; видання, в якому автор виступає видавцем і випускає його за свої кошти.

ВНУТРІШНЄ ЗАКОНОДАВСТВО

внутреннее законодательство internal legislation

У міжнародних угодах з авторського права і суміжних прав національний закон (законодавство) договірної держави на від­міну від правил, встановлених міжнарод­ною угодою (конвенцією).

ВОДЕВІЛЬ

водевиль

Vaudeville

Один з різновидів комедії; комедійна вистава з музикою, куплетами, танцями. Характерні риси водевілю: фабула, побудо­вана на анекдотичній ситуації, нагромад­ження випадковостей, фарсові трюки, сло­весні каламбури, танці, куплети (обов'яз­ково у фіналі мораль всієї історії), перевдя­гання (трансформація).

ВОКАЛЬНА МУЗИКА вокальная музыка vocalic music

Система музичних творів, в основу яких покладено спів. Включає твори з текстами (деякі з них називаються музично-поетич­ними) та без тексту, з інструментальним супроводом та без нього (а капела), хорову музику, вокал, ансамбль, твори для соль­ного співу. Основні жанри вокального ми­стецтва — музично-сценічні (опера, опере­та, музична комедія, мюзикл), вокально-симфонічні (ораторія, кантата, симфонія з хором або сольними співочими партіями, концерт для голосу з оркестром), камер­но-вокальні (солоспів, вокальна мініатюра, вокальний цикл), масово-побутові (пісня, кант, псалми, пісня-романс), билини, ду­ми, голосіння.

ВОЛОДІЛЕЦЬ АВТОРСЬКИХ І/АБО СУМІЖНИХ ПРАВ обладатель авторских и/или смежных прав owner of a copyright and /or neighbouring rights

Автор або виконавець, коли майнови­ми правами наділений автор або викона­вець; фізична особа інша ніж автор або ви­конавець, або юридична особа у випадках, коли майновими правами первинко на­ділена така фізична або юридична особа, якій відступлені майнові права.

ВПЛИВ КНИГОДРУКУВАННЯ

НА РОЗВИТОК АВТОРСЬКОГО ПРАВА

влияние книгопечатания на развитие

авторского права

Impact of book printing on copyright

development

В епоху, що передувала книгодрукуван­ню, стан творів, творчої праці регулювався правом власності. Автор твору (рукопису, скульптури або картини) був власником цього матеріального об'єкта і міг продавати його іншій особі. В середні віки рукопис можна було тільки переписати від руки, що різко скорочувало можливу кількість ко­пій. Наступне використання твору не мог­ло завдати шкоди матеріальним інтересам

71

ВСЕСВІТНЯ КОНВЕНЦІЯ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО (1952 р.)

автора, оскільки вони не залежали від роз­множення і розповсюдження великої кіль­кості копій. Розробки скульптур, картин і плагіат були рідкісним явищем і різко засу­джувалися громадською думкою. З винай­денням рухомих літер книги були рідкістю і книгодрукування тільки почало поширю­ватися в Європі. Після винаходу друкарсь­кого верстата ціни на книги зменшилися і вони стали більш доступними. Рукопис міг бути надрукований і розмножений вели­ким тиражем для широкої аудиторії. Ре­зультати творчої праці стали предметом тор­гівлі і могли вже приносити прибуток своїм творцям. Першими, хто виграв від цього, були власники друкарень, які одержали привілеї спочатку на видання класичних творів, а згодом і творів своїх сучасників.

ВСЕСВІТНЯ КОНВЕНЦІЯ

ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО (1952 р.)

Всемирная конвенция об авторском праве

(1952 г.)

The Universal Copyright Convention (1952)

Міжнародний договір про авторське право, розроблений з ініціативи ЮНЕСКО й прийнятий у Женеві 1952 року. Держави, що її підписали або згодом приєдналися до неї, зобов'язуються вживати необхідних за­ходів для ефективної охорони прав авторів

ТИ Міх пршааяупників яа жтерятурш',

наукові та художні твори. Так, твори, випу­щені у світ громадянами будь-якої держа­ви, що підписала Конвенцію (як і твори, що вперше випущені у світ на території та­кої держави) користуються у кожній іншій договірній державі охороною, яку ця дер­жава надає творам своїх громадян. Така са­ма охорона надається творам громадян дер­жав, що беруть участь у Конвенції, навіть коли їхній твір уперше було надруковано на території держави, що не є учасницею Всесвітньої конвенції. Час, протягом якого здійснюється взаємна охорона авторського права, визначається законом держави, що підписала Конвенцію, але не може бути меншим за період, що охоплює період жит­тя автора і 25 років після його смерті. Ав­торське право, що його охороняє Конвен-

ція, містить у собі виключне право автора робити і випускати у світ переклади 'та до­зволяти випуск у світ перекладів своїх тво­рів. Однак кожна з держав може відповідно до свого законодавства обмежити право перекладу, але з додержанням певних умов, найважливішою з яких є перебіг 7-річного строку з часу першого випуску у світ твору. Всесвітня конвенція охоплює й ряд інших положень, що забезпечують охорону ав­торських прав громадян держав, що її під­писали. Україна є членом цієї Конвенції з 27 травня 1973 року.

ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (1967 р.)

Всемирная организация интеллектуальной

собственности (1967 г.)

World Intellectual Property Organization

(1967)

Міжурядова організація, спеціалізована установа, що входить до системи ООН. Хо­ча ВОІВ була створена відповідно до Кон­венції, що засновує ВОІВ, підписаної в Стокгольмі 14 липня 1967 року, вона мала своїх попередників. Початок ВОІВ було покладено в 1883 році, коли була укладена Паризька конвенція про охорону промис­лової власності. В 1886 році була прийнята Бернська конвенція про охорону літератур­них і художніх творів. Кожна з цих конвен­цій передбачала створення Міжнародного бюро, яке виконувало функції секретаріа­ту. Вони функціонували під різними назва­ми, остання назва — Об'єднане міжнарод­не бюро з охорони інтелектуальної власно­сті (БІРПІ). Членами ВОІВ на 1 листопада 1999 року є 161 держава (серед них і Украї­на). ВОІВ покликана сприяти інтелекту­альній творчій діяльності і охороні інтелек­туальної власності у всьому світі шляхом міжнародного співробітництва і у відповід­них випадках з будь-якою іншою міжнаро­дною організацією. Під інтелектуальною власністю, відповідно до статті 2 Конвенції 1967 року, розуміються права, що віднося­ться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів,

72

ВСТУП

звукозапису, радіо- і телевізійних передач, винаходів у всіх сферах людської діяльнос­ті, наукових відкриттів, промислових зраз­ків, товарних знаків, знаків обслуговуван­ня, захисту проти недобросовісної конку­ренції, а також всі інші права, що віднося­ться до інтелектуальної діяльності у вироб­ничій, науковій, літературній і художній га­лузях. ВОІВ здійснює широку програму до­помоги країнам, що розвиваються. Органи ВОІВ: Конференція, що складається з усіх держав-членів ВОІВ, Генеральна асамблея, що складається з усіх держав-членів ВОІВ, які також є членами Бернського або Паризь­кого союзів, Координаційний комітет. Сек­ретаріатом ВОІВ і союзів (об'єднань дер­жав), створених Паризькою, Бернською та іншими конвенціями, є Міжнародне бюро, очолюване Генеральним директором ВОІВ. Міжнародне бюро знаходиться в Женеві (Швейцарія). Воно займається переглядом міжнародних угод, веде інформаційну ро­боту, має служби міжнародної реєстрації, здійснює видавничу діяльність. У галузі ав­торського права ВОІВ здійснює тісне спів­робітництво із Світовою організацією тор­гівлі та ЮНЕСКО.

ВСТАНОВЛЕННЯ ВИПАДКІВ ПОРУШЕНЬ АВТОРСЬКИХ ПРАВ ШЛЯХОМ ЗАПОЗИЧЕННЯ установление случаев нарушения авторских прав путем заимствования determination of cases of copyright violations by means of adoption

Оскільки авторське право охороняє форму твору, то для встановлення випадків порушення авторських прав шляхом запо­зичення вирішальне значення мають бук-венні (для літературних творів — словесні) співпадання. Для цього складаються табли­ці співпадань (текст на такій-то сторінці відповідає тексту на такій-то сторінці ін­шого твору).

ВСТУП введение introduction, preamble

Структурна частина основного тексту твору, що становить собою початкову гла­ву, іноді ненумеровану. Вводить читача в суть проблематики твору, подає основні аспекти змісту, історіографію предмета то­що. Інше значення — наукове або учбове видання, що містить початкові відомості та основні принципи якої-небудь науки.

73

ГАЗЕТА

ГАЗЕТА

газета

daily, newspaper, paper

Періодичне текстове аркушеве видан­ня, що містить інформацію, статті на акту­альні суспільно-політичні, наукові, вироб­ничі та інші теми, а також літературні тво­ри, фотографії, рекламу. В окремих випад­ках газета може випускатися протягом ко­роткого часу в межах певного заходу (кон­ференції, фестивалю тощо).

ГАЛЕРЕЯ

галерея picture gallery

Приміщення для експонування мисте­цьких творів.

ГАРАНТІЯ гарантия warranty, guarantee

Письмове підтвердження володільцем авторського права в договорі про викорис­тання твору, що твір, який становить пред­мет договору, є оригінальним твором, що ніхто інший, крім автора, зазначеного в до­говорі, не може претендувати на визнання авторства як такого і що нікому не відсту-пались ніякі права, які суперечать правам, переданим або відступленим відповідно до зазначеного договору.

ГАСТРОЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ гастрольная деятельность touring activity

Видовищні заходи (концерти, спектак­лі, розважальні програми тощо) творчих колективів, виконавців за межами їх ста­ціонарних сценічних майданчиків, а також творчих колективів, зокрема тимчасових ви­конавців, що не мають стаціонарних сце­нічних площадок, з метою одержання при­бутку або без такої мети. Гастролюючі ко­лективи і виконавці повинні сплачувати

авторську винагороду за використання тво­рів, що охороняються авторським правом.

ГЕОГРАФІЧНА КАРТА географическая карта geographical map, тар

Карта всієї або частини поверхні Землі, видана окремо або як ілюстрація у виданні, або є складовою частиною географічного атласу.

ГЕОГРАФІЯ

география

geography

Система наук, що вивчають природні й виробничі комплекси та їхні компоненти. Твори, що стосуються географії, є об'єкта­ми авторського права.

ГЕРБ ДЕРЖАВНИЙ герб государственный state emblem, national emblem

Офіційна емблема держави, зображена на печатках, бланках, грошових знаках, дер­жавних прапорах, фасадах будівель урядо­вих установ. Державний герб належить до об'єктів, що не охороняються авторським правом.

ГЕТЕРОНІМ

(ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОДЕННИК) гетероним (литературный поденщик) ghostwriter

Загальноприйнята назва автора, що пи­ше для іншої особи, яка випускає в світ або ж яким-небудь іншим способом доводить до загального відома твір (гетеронімний) від свого власного імені. У країнах, де авто­рам надаються особисті немайнові права, юридичне неможливо відчужити право ви­магати визнання авторства на твір, а за ге-теронімом зберігається право просити про визнання себе співавтором.

74

ГРАМОФОННА ПЛАТІВКА

ГІМН гимн anthem, hymn

Хорова пісня урочистого характеру. Ві­домі гімни державні, революційні, воєнні, релігійні, на честь історичних подій, героїв тощо. Жанр гімна присутній в оперному, хо­ровому, симфонічному мистецтві. Держав­ний гімн як один з офіційних символів дер­жави не охороняється авторським правом.

ГОБЕЛЕН гобелен gobelin (tapestry)

Автор картону (крупноформатного ри­сунка, виконаного в розмірі майбутнього гобелену) має авторське право на свій твір. Роль ткача зводиться до ролі простого ви­конавця. Незалежно від свого професійно­го рівня, ткач не бере участі в створенні твору як творчий співробітник, а виконує детальні інструкції художника, єдиного ав­тора цього твору. Ткач може створити осо­бистий твір, коли самостійно намагатиме­ться відтворити вже існуючий твір. Як ав­тор похідного твору він буде володіти всіма авторськими правомочностями. Гобелени, виконані механічним способом, не вважа­ються оригінальним твором.

ГОНОРАР

див. АВТОРСЬКА ВИНАГОРОДА

ГОНЧАРНІ ВИРОБИ гончарные изделия earthenware, pottery

Вироби з пористої глини, обпаленої при відносно низьких температурах, до 1200 °С. При цьому глина не остеклюється, залиша­ється пористою. Іноді вироби з такої глини прикрашаються глазуром (скловидне по­криття на керамічних виробах, закріплене випалом, яке надає їм блиску, непроник­ності). Горщики для квітів, глечики для ви­на залишають часто неглазурованими, сто­ловий посуд покривають глазуром.

ГОРЕЛЬЄФ горельєф high relief

Скульптурний твір, у якому зображен­ня виступає над площиною фону більш як на половину його об'єму.

ГРАВЕР

гравер

engraver

Художник або майстер, що вирізує зо­браження на дереві, металі, камені, ліноле­умі.

ГРАВЮРА

гравюра engraving, print

Вид графіки, отримання зображення шляхом тиражування з друкарської форми. За способом обробки негатива розрізняють високий, плоский і глибокий друк (мідьо-рит, дереворит, лінорит та ін.).

ГРАМОФОННА ПЛАТІВКА грамофонная пластинка phonograph record, disc

Понад сто років існують грамплатівки (звуконосії механічного запису у вигляді тонких дисків), без яких важко уявити му­зичне життя. Запис грамплатівки становить собою процес, при якому на звуконосієві (лаковому диску), що обертається, різцем рекордера вирізується звукова канавка, за відсутності сигналу на рекордері різець не коливається і тому вирізує канавку без заглибин (немодульована канавка). Від елек­тричного сигналу, поданого на рекордер, різець починає коливатися і вирізує звиви­сту модульовану канавку. При виробництві грамплатівок застосовують монофонічний (одноканальний) і стереофонічний (двока­нальний) запис зі швидкістю обертання диска 33 1/3 об/хв. Платівки мають діа­метри 300 мм (гігант), 250 мм (гранд) і 175 мм (міньон). Існують цифрові грампла­тівки. Звук на них зашифрований у вигляді цифр і відтворюється за допомогою про-гравача, що має замість голки лазерний промінь. Діаметр платівки — 12 см, трива-

75

ГРАФІКА

лість звучання — одна година. Якість відт­ворення бездоганна і довгочасна.

ГРАФІКА

графика

drawing, graphic art

Вид образотворчого мистецтва, засоба­ми зображення якого є лінія, крапка та пляма. Різновиди: мальована (акварель, мо­нотипія) і друкована (гравюра, літографія) на довільній підоснові (переважно папері) з пластинок — негативів. Графіка має стан-

(

ГРАФІЧНИЙ МАТЕРІАЛ графический материал graphic material

Образотворчий матеріал, який включе­ний до видання і становить елементи його змісту і/або оформлення, ілюстрації тощо.

ГРАФІЧНИЙ ТВІР

див. ТВІР ГРАФІЧНИЙ

ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ денежная компенсация money compensation

Автор може вимагати відшкодування втрат, які в цивільному праві називаються збитками. В ряді країн така форма відшко­дування потерпілій стороні прямо зазначе­на в законі. Щодо питання про розмір зби­тків, то авторсько-правове законодавство звертається до загальних правових норм

, що розмір відшкодовуваних збитків

чи з розмірів шкоди, завданої володільцю авторських прав, або доходу, який одержав порушник. Окремі акти точно визначають розмір або мінімальну суму, яку суд зо­бов'язаний присудити за порушення пев­них прав.

76

ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО

ДАЙДЖЕСТ

дайджест digest

Публікація у вигляді добірки уривків з конкретного тексту, відібраних і згрупова­них так, щоб дати про нього конкретне уявлення; збірник, що містить найцікавіші матеріали, передруковані (часом скороче­но) з інших видань.

ДАТОВАНЕ ВИДАННЯ датированное издание dated publication

Видання з зазначенням точної дати йо­го опублікування.

ДЕКЛАМУВАННЯ ТВОРУ див. ЧИТАННЯ ТВОРУ

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРИНЦИПІВ МІЖНАРОДНОГО КУЛЬТУРНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА (1966 р.) Декларация принципов международного культурного сотрудничества (1966 г.) Declaration of Principles of International Cultural Cooperation (1966)

Генеральна конференція ЮНЕСКО в Парижі 4 листопада 1966 року, в день двад­цятої річниці створення організації, прий­няла Декларацію принципів міжнародного культурного співробітництва, яка містить такі положення: кожній культурі прита­манні гідність і цінність, які необхідно по­важати і зберігати; розвиток власної куль­тури є правом і обов'язком кожного наро­ду; різноманітність, багатогранність і вза­ємний вплив усіх культур є частиною за­гального надбання людства; народи повин­ні прагнути продовжувати паралельний і по можливості одночасний розвиток усіх галузей культури, щоб забезпечити гармо­нійну рівновагу між технічним і мораль­но-інтелектуальним прогресом людства; мета міжнародного культурного співробіт­ництва — забезпечення кожній людині до-

ступу до знань І можливості насолоджува­тися мистецтвом та літературою всіх наро­дів, брати участь у прогресі науки у всіх частинах земної кулі, користуватися його благами і сприяти збагаченню культурного життя; культурне співробітництво повинно здійснюватися на основі взаємної вигоди всіх народів, що беруть у ньому участь; це співробітництво повинно допомагати дер­жавам усвідомити важливість пробудження обдарувань у різних сферах і полегшення професійної підготовки нових поколінь. Усі ці положення безпосередньо стосують­ся й національних та міжнародних систем охорони авторського права.

ДЕКОМПІЛЯЦІЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ

ПРОГРАМИ

декомпилирование компьютерной

программы

decompilation of a computer program

Особа, яка правомірно володіє примір­ником комп'ютерної програми, має право декомпілювати (адаптувати) комп'ютерну програму для забезпечення спільної роботи з іншими програмами за умови, що одер­жана при адаптації інформація не буде ви­користовуватися для створення інших ком­п'ютерних програм, аналогічних до адапто­ваної, або для вчинення будь-якої дії, що порушує авторське право.

ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО декоративное искусство decorative art

Вид пластичних мистецтв, твори якого поряд з архітектурою художньо формують оточуюче людину матеріальне середовище, вносять в нього естетичне, художньо-обра­зне начало. Декоративне мистецтво поділя­ється на безпосередньо пов'язане з архітек­турою монументально-декоративне мистец­тво (створення архітектурного декора, роз­писів рельєфів, статуй, вітражів, мозаїк, що прикрашають фасади та інтер'єри, а також паркової скульптури), декоративно-прик­ладне мистецтво (створення художніх ви­робів, призначених головним чином для побуту) і оформительське мистецтво (худо-

77

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО

жне оформлення свят, експозицій виста­вок і музеїв, вітрин тощо).

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО

декоративно-прикладное искусство decorative and applied arts

Мистецтво виготовлення художніх ви­робів побутового призначення, які мають художню та естетичну цінність, задоволь­няють прямі практичні потреби, а також є окрасою довкілля і людини. До декоратив­но-прикладного мистецтва відносяться та­кі види художніх робіт: усі види й жанри традиційного народного мистецтва та на­родних художніх промислів (різьбярство, гончарство, килимарство, ткацтво, писан-карство, меблярство, бондарство, коваль­ство, бляхарство, кушнірство, вивійка, в'я­зання, народний одяг, плетіння, ігри та іг­рашки, народне малярство та декоратив­ний розпис, художні вироби із скла, кера­міки, фарфору, кришталю, металу, каме­ню, бісеру, шкіри, кістки, лози, соломки, кукурудзяного листка, лляного волокна, кореню сосни, кори липи й берези тощо); інтер'єри та екстер'єри, виконані в тради­ціях народного мистецтва (ресторани, ба­ри, кафе, їдальні, зали та приміщення різ­ного призначення, культові об'єкти і дитя­чі майданчики, ігрові майданчики тощо); усі види скульптурних робіт та архітектури, виконані в традиційному художньому на­родному стилі (пам'ятні знаки, знаки насе­лених пунктів, фігурні композиції, альтан­ки, кіоски, інші твори малої архітектури і скульптури різного призначення, їх еле­менти); продукція масового випуску, това­ри народного споживання з використан­ням художніх народних творів та їх елемен­тів (тканини, шпалери, доріжки, скатерти­ни, рушники, серветки, занавіски, штори, одяг, взуття, головні убори, прикраси, меб­леві, галантерейні та ювелірні вироби, по­суд, значки, медалі, емблеми, сувенірні ви­роби тощо); друкована, аудіовізуальна про­дукція з використанням творів народного мистецтва та їх елементів (поштові марки, листівки, конверти, календарі, альбоми, журнали, плакати, етикетки, упаковки, ре-

кламні видання, репродукції, кіно- та ві-деофільми, телевізійні передачі тощо). Твір декоративно-прикладного мистецтва, як­що він є результатом творчої діяльності, незалежно від його призначення й ціннос­ті, розглядається як об'єкт авторського пра­ва від моменту його створення.

ДЕКОРАЦІЯ

декорация

scenery

Художнє або архітектурне оформлення сцени, простору, в межах якого відбуваєть­ся зйомка фільму.

ДЕМОНСТРАТОР ФІЛЬМУ демонстратор фильма demonstrator of a film

Суб'єкт кінематографії, що здійснює демонстрування (публічний показ) фільму.

ДЕМОНСТРУВАННЯ

(ПУБЛІЧНИЙ ПОКАЗ) ФІЛЬМУ

демонстрирование (публичный показ)

фильма

demonstration (public demonstration) of a film

Професійна діяльність у кінематогра­фії, яка полягає в показі фільму глядачам у призначених для цього приміщеннях (кі­нотеатрах, інших видовищних закладах), на відеоустановках, а також каналами теле­бачення.

ДЕПОЗИТАРІЙ

депозитарий

depositary

Організація-сховище (офіційно визна­на колекція).

ДЕПОНУВАННЯ ПРИМІРНИКІВ

ТВОРУ

депонирование экземпляров произведения

deposit of copies of the work

У деяких державах, де реєстрація є осо­бливістю авторського права, її супроводжує депонування примірників твору. В цьому випадку до реєстраційної заявки повинен додаватися примірник твору або фотокопія

78

ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКОГО ПРАВА

таких робіт, як рукописи, твори живопису і гравюри. Таке депонування, здійснюване виключно з метою реєстрації, слід відріз­няти від обов'язкової або легальної систе­ми депонування, встановленої авторсько-правовими законами окремих країн. За цією системою один або кілька примірни­ків опублікованого твору повинні бути де­поновані в державній установі, державних або спеціальних бібліотеках, створених для цієї мети. Невиконання зазначеної вимоги тягне за собою відповідальність за неповагу до закону, але не впливає на надання охо­рони твору. В ряді законодавчих актів ви­магається також депонування певної кіль­кості примірників нових творів та інших матеріалів. Це засіб, за допомогою якого збираються фонди національних бібліотек, зберігаються цінності національної і світо­вої культури.

ДЕПОНУВАННЯ РУКОПИСУ депонирование рукописи manuscript depositing

Передача вузько спеціальних робіт, пе­реважно у вигляді машинописного ори­гіналу, на збереження до бібліотеки та ін­формаційних центрів, які інформують спе­ціалістів про їх наявність і видають їх копії для вивчення. Депонування рукописів пра­ктикується в тих випадках, коли недоціль­но його розмножувати звичайними спосо­бами друку, а також для поповнення ін­формаційних фондів і/або як свідчення про авторство і про факт та дату написан­ня.

ДЕРЖАВНИЙ

КАРТОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИЙ ФОНД

УКРАЇНИ

Государственный картографо-геодезический

фонд Украины

State Cartographic-Geodesic Foundation

of Ukraine

Державний картографо-геодезичний фонд України включає матеріали, що ство­рюються під час виконання: астрономо-ге-одезичних, гравіметричних, нівелірних ро­біт, а також обстеження та відновлення

пунктів геодезичних та нівелірних мереж; топографічних робіт масштабного ряду в різних системах координат, у тому числі робіт, пов'язаних із зйомкою континен­тального шельфу і водних об'єктів, держав­ного кордону; аерозйомочних робіт, які не­обхідні для створення топографічних карт і планів; робіт із цифрового картографуван­ня; космічної зйомки; робіт із складання та підготовки до видання топографічних карт всього масштабного ряду, а також загально-географічних, тематичних, довідкових та інших карт і атласів як території України, так і території інших держав. Суб'єкти під­приємницької діяльності, які виконують на території України картографічні, геодезич­ні, гравіметричні, аерозйомочні та інші ро­боти в даній галузі, зобов'язані безплатно передавати у Державний картографічно-ге­одезичний фонд України копії матеріалів своїх топографо-геодезичних і картогра­фічних робіт для архівного зберігання. Ма­теріали топографо-геодезичних і картогра­фічних робіт, що передаються на архівне зберігання, дозволяється використовувати лише з додержанням вимог законодавства про авторське право.

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД ФІЛЬМІВ Государственный фонд фильмов State Fund of Films

Державна установа культури, яка здійс­нює архівну та науково-дослідну діяльність з метою розвитку фільмофонду, відновлен­ня, реставрації та збереження творів націо­нальної та світової кінематографічної спад­щини, розповсюдження відповідної інфор­мації.

ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКОГО ПРАВА источники авторского права sources of copyright

Джерела авторського права — це юри­дичні акти різних державних органів, в яких містяться правові норми, що регулю­ють відносини стосовно створення і вико­ристання творів літератури, науки і мисте­цтва. В залежності від юридичної сили ак­тів, що містять норми авторського права,

79

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОЇ ОХОРОНИ АВТОРСЬКИХ ПРАВ

джерела авторського права розподіляються на наступні групи: акти державних органів і акти органів місцевого самоуправління; міжнародні акти. До актів державних орга­нів належать: конституція країни, що воло­діє вищою юридичною силою і є базою по­точного законодавства, закони, підзаконні акти — укази, розпорядження глави держа­ви; постанови, розпорядження уряду; нор­мативні акти, накази, постанови, інструк­ції міністерств та інших органів виконавчої влади. Акти органів місцевого самоуправ­ління — нормативні акти місцевої адмініс­трації, чинність яких обмежена певною те­риторією. До таких актів відносяться роз­порядження, рішення. До джерел авторсь­кого права належать також міжнародні ак­ти, норми яких мають перевагу перед внут­рішнім національним законодавством, у зв'язку з чим їх роль щодо регулювання ав­торських відносин надзвичайно висока.

ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОЇ ОХОРОНИ

АВТОРСЬКИХ ПРАВ

источники международной охраны

авторских прав

sources of international copyright protection

Історія еволюції засобів розповсюджен­ня в першу чергу пояснює, чому охорона авторських прав все в більших масштабах набуває міжнародного характеру. Держави, приймаючи національні закони про авторсь­ке право, виходили в основному з внутріш­ніх інтересів охорони творів, оскільки ко­мерційні ринки для останніх, а також тех­нічні засоби розповсюдження були обме­женими. Твори охоронялись тільки в краї­ні, де вони були створені і опубліковані. Понад століття тому національні авторсь­ко-правові закони не мали сили за межами своїх держав і не охороняли твори інозем­них авторів. У зв'язку з розширенням між­народного книжкового ринку таке стано­вище в кінці XIX століття почало змінюва­тися. Технічна революція породила фото­графію, кіно, звукозапис, радіо. Ринок тво­рів, що охороняються, надзвичайно зріс як на національному, так і на міжнародному рівні, оскільки розповсюдження творів за

національні кордони стало більш інтенсив­ним і широким. Виникла необхідність у між­народній охороні авторських прав, і уряди все настійніше почали шукати належні для цього способи.

ДЖЕРЕЛО

источник

source

Джерело зазначається при вільному ви­користанні твору іншого автора. При цьо­му необхідне точне посилання на автора, якщо він зазначений у джерелі, назву ви­дання, місце й рік його опублікування та сторінки, звідки взята цитата або ілюстра­ція. Якщо джерелом є періодичне видання, зазначається його назва, рік і дата або но­мер фактичного випуску.

ДИЗАЙН

дизайн

design

Комплексна міждисциплінарна проек­тно-художня діяльність, яка синтезує в собі елементи наукових, технічних і гуманітар­них знань, інженерного конструювання і художнього мислення. Центральною проб­лемою дизайна є створення предметного світу, естетично оцінюваного як співмірно-го, гармонійного, цілісного.

ДИПЛОМАТИЧНЕ ВИДАННЯ дипломатическое издание diplomatic edition

Вид наукового (або учбового) видання, що містить тексти історичних документів, відтворені в певній відповідності з оригіна­лами та їх особливостями: збереження зна­чень слів, наявних у тексті, порядку розта­шування тексту тощо. Розраховане для на­укового, історичного, джерелознавчого до­сліджень, а також для вивчення в спеціаль­них учбових закладах.

ДИРЕКТИВА 93/83 ЄЕС ПРО КООРДИНАЦІЮ ДЕЯКИХ ПОЛОЖЕНЬ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЇХ ДО

80

ДИРЕКТИВА 92/100 ЄЕС ПРО ПРАВА НА ОРЕНДУ І ПРОКАТ СТОСОВНО АВТОРСЬКОГО ПРАВА...

СУПУТНИКОВОГО МОВЛЕННЯ

І КАБЕЛЬНОЇ РЕТРАНСЛЯЦІЇ (1993 p.)

Директива 93/83 ЕЭС о координации

некоторых положений авторского права

и смежных прав, применяемых

к спутниковому вещанию и кабельной

ретрансляции (1993 г.)

Council Directive 93/83 EEC on the

Coordination of Certain Rules concerning

Copyright and Rights Related to Copyright

applicable to Satellite Broadcasting and Cable

Retransmission

Директива Ради Європейських Співто­вариств від 27 вересня 1993 року про коор­динацію деяких положень авторського пра­ва і суміжних прав при застосовуванні їх до супутникового мовлення і кабельної ре­трансляції містить такі положення: уніфі­кація прав в основних секторах економіч­ної і культурної політики прикордонних регіонів стосовно супутникового мовлення і кабельної ретрансляції; прийняття прин­ципових рішень, необхідних для створення однорідного середовища в аудіовізуальній сфері; супутникове мовлення відбувається тільки в державі-члені, в яку несучі програ­му сигнали вводяться під контролем і від­повідальністю організації ефірного мовлен­ня до безперервного ланцюга передачі, яка спрямована на супутник і повертається на Землю; дозвіл автора обмежується актом передачі; одержання передачі через супут­ник у різних державах-членах більше не відіграє ролі. Директива передбачає обо­в'язкову охорону передач в ефір через су­путник, щоб прогалини щодо охорони, на­явні в тій або іншій державі-члені, не мог­ли більше використовуватися на шкоду во­лодільцям права. У сфері кабельної ретран­сляції Директива рекомендує розповсюджу­вачеві програм по кабелю одержувати до­звіл на підставі колективних угод, підписа­них усіма володільцями права. Для спро­щення видачі цих дозволів передбачене обо­в'язкове управління майновими правами на колективній основі, за винятком прав організацій ефірного мовлення. Країни-чле-ни ЄС повинні були до 1 січня 1995 року привести своє національне законодавство у відповідність до вимог Директиви.

ДИРЕКТИВА 92/100 ЄЕС ПРО ПРАВА

НА ОРЕНДУ І ПРОКАТ СТОСОВНО

АВТОРСЬКОГО ПРАВА

І СУМІЖНИХ ПРАВ (1992 р.)

Директива 92/100 ЕЭС о правах на аренду

и прокат касательно авторского права

и смежных прав (1992 г.)

Council Directive 92/100 EEC on Rental Right

and Lending Right on Certain Rights related to

Copyright in the field of Intellectual Property

Директива Ради Європейських Співто­вариств від 19 листопада 1992 року про права на оренду і прокат стосовно авторсь­кого права і суміжних прав містить наступ­ні положення: виключне право дозволяти або забороняти оренду і прокат повинно належати автору стосовно оригіналу та ко­пій його твору, виконавцю стосовно його зафіксованого виконання, виробнику фо­нограми стосовно його фонограми, продю­серу перших зйомок фільму стосовно ори­гіналу та копій його фільму; режисер-пос-тановник кінематографічного або аудіо­візуального твору повинен розглядатися як його автор або один з авторів; автору або виконавцеві не може бути відмовлено щодо права одержувати справедливу винагороду за оренду; держави-члени повинні забезпе­чити: для виконавців стосовно їх фоно­грам, для продюсерів перших зйомок філь­мів стосовно оригіналів та копій їх фільмів, для організацій мовлення стосовно записів їх передач виключне право надавати ці об'єкти, в тому числі їх копії для продажу публіці або іншого способу їх розповсю­дження; тривалість дії авторського права не повинна закінчуватися до кінця строку дії, передбаченого Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів; тривалість дії суміжних прав не повинна закінчуватися до кінця відповідних стро­ків, передбачених Римською конвенцією; права продюсерів перших зйомок фільму не повинні закінчуватися до кінця періоду, що становить 20 років і обчислюється з кінця року, в якому була здійснена зйомка. Директива застосовується до всіх творів, виконань, фонограм, передач мовлення та перших зйомок фільмів, які на 1 червня 1994 року захищені законодавством дер-

60-78

81

ДИРЕКТИВА 96/9 ЄЕС ПРО ПРАВОВУ ОХОРОНУ БАЗ ДАНИХ (1996 р.)

жав-учасниць у сфері авторського права і суміжних прав або відповідають критеріям захисту згідно з положеннями Директиви на цю дату.

ДИРЕКТИВА 96/9 ЄЕС ПРО ПРАВОВУ ОХОРОНУ БАЗ ДАНИХ (1996 р.) Директива 96/9 ЕЭС о правовой охране баз данных (1996 г.) Council Directive 96/9 EEC on the Legal Protection of Databases

Прийнята Європейським парламентом і Радою Європейського Союзу 11 березня 1996 року Директива 96/9 про правову охо­рону баз даних містить такі положення: Директива відноситься до правової охоро­ни баз даних у будь-якій формі; під «базою даних» розуміється збірник незалежних творів, даних або інших матеріалів, розта­шованих за певною системою або методи­кою, до яких можливий індивідуальний до­ступ за допомогою електронних або інших засобів; бази даних, які за добором або роз­ташуванням їх змісту становлять власне ре­зультат інтелектуальної творчості автора, повинні охоронятися як такі на підставі ав­торського права; автором бази даних є фі­зична особа або група фізичних осіб, які створили базу даних; автори баз даних, які охороняються на підставі авторського пра­ва, мають виключне право дозволяти або забороняти їх тимчасове або постійне відт­ворення будь-якими засобами і в будь-якій формі повністю або частково, їх переклад, адаптацію, аранжування або будь-яку іншу переробку, будь-яку форму публічного роз­повсюдження бази даних або її копії, будь-яке публічне сповіщення, показ або виконання; держави-члени передбачають для виробника бази даних право запобіган­ня вилученню і/або повторному викорис­танню такої бази даних повністю або її знач­ної частини, яка оцінена якісно і/або кіль­кісно; виробник бази даних, яка будь-яким способом доводиться до загального відома, не може заважати законному користувачеві бази даних вилучати і/або повторно вико­ристовувати неістотні частини її змісту, оці­нювані якісно або кількісно; строк дії охо­рони набуває чинності від дати завершення

виготовлення бази даних і закінчується піс­ля п'ятнадцяти років, починаючи від 1 січ­ня року, наступного за датою такого завер­шення; держави-члени забезпечують вве­дення в дію законоположень, адміністрати­вних постанов і нормативних актів, необ­хідних для приведення законодавства у від­повідність до цієї Директиви, до 1 січня 1998 року.

ДИРЕКТИВА 91/250 ЄЕС ПРО ПРАВОВУ ОХОРОНУ КОМП'ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ (1991 р.) Директива 91/250 ЕЭС о правовой охране компьютерных программ (1991 г.) Council Directive 91/250 EEC on the Legal Protection of Computer Programs

Прийнята Радою Європейських Спів­товариств 14 травня 1991 року Директива 91/250 про правову охорону комп'ютерних програм містить такі положення: держа­ви-члени повинні охороняти комп'ютерні програми за авторським правом як літера­турні твори відповідно до Бернської конве­нції про охорону літературних і художніх творів; комп'ютерна програма підлягає охороні, якщо вона є результатом власної інтелектуальної діяльності її автора; авто­ром комп'ютерної програми є фізична осо­ба чи група фізичних осіб, які створили комп'ютерну програму; охорона надається всім фізичним або юридичним особам на підставі національного законодавства про авторське право так, як вона застосовуєть­ся до літературних творів; дозвіл правово-лодільця не вимагається там, де відтворен­ня коду або переклад його форми є обо­в'язковим для одержання необхідної ін­формації для того, щоб досягнути здатності до взаємодії незалежно створеної комп'ю­терної програми; держави-члени забезпе­чують, у відповідності з їх національним законодавством, відповідні заходи проти особи, яка здійснює будь-які протиправні дії щодо комп'ютерних програм; охорона повинна надаватися за життя автора та на п'ятдесят років після його смерті чи після смерті останнього, який залишився живим, співавтора; положення Директиви повинні бути неупередженими до будь-яких інших

82

ДІАГРАМА

правових норм, таких, що стосуються па­тентних прав, товарних знаків, недобросо­вісної конкуренції, торговельних таєм­ниць, охорони напівпровідникових виробів або договірного права.

ДИРЕКТИВА 93/98 ЄЕС СТОСОВНО УНІФІКАЦІЇ СТРОКУ ОХОРОНИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І ДЕЯКИХ СУМІЖНИХ ПРАВ (1993 р.) Директива 93/98 ЕЭС касательно унификации срока охраны авторского права и некоторых смежных прав (1993 г.) Council Directive 93/98 EEC on Harmonizing the Term of Protection of Copyright and Certain Related Rights

Зазначена Директива Ради Європейсь­ких Співтовариств від 29 жовтня 1993 року містить такі положення: права автора на твори літератури або мистецтва відповідно до статті 2 Бернської конвенції повинні бу­ти чинними протягом життя автора й 70 ро­ків після його смерті незалежно від дати, коли твір правомірно стає доступним для публіки; головного режисера кінематогра­фічного або аудіовізуального твору слід розглядати як його автора або одного з йо­го співавторів; права виконавців повинні припинятися через 50 років після виконан­ня запису; права виробників фонограм по­винні припинятися через 50 років після здійснення запису; права продюсерів пер­шого запису фільмів повинні припинятися через 50 років після здійснення запису; строк охорони неопублікованих творів по­винен становити 25 років від часу, коли твір було вперше правомірно видано або правомірно передано для публіки. Макси­мальний строк охорони критичних і науко­вих публікацій повинен становити ЗО років від часу, коли ці твори було вперше право­мірно опубліковано; строки, встановлені даною Директивою, обчислюються з 1 січ­ня року, наступного після події, яка їх обу­мовлює; якщо строк охорони, який пере­вищує відповідний строк, передбачуваний Директивою, вже є чинним у державі-чле-ні, вона не повинна обумовлювати скоро­чення зазначеного строку в цій державі-члені.

ДИРИГЕНТ

дирижер

conductor, choir~master

Особа, що керує колективним вико­нанням музичного твору (оркестром, хо­ром, ансамблем, оперною або балетною трупою тощо) і дає власне трактування тво­рові.

ДИСЕРТАЦІЯ диссертация thesis, dissertation

Наукова праця, яку підготовлено для прилюдного захисту на здобуття вченого ступеня.

ДИСТАНЦІЙНИЙ СИГНАЛЬНИЙ

ЕКВІВАЛЕНТ

дистанционный сигнальный еквивалент

distant signal equivalent

Позначення вторинної передачі у будь-якій позамережевій телевізійній про­грамі, що передається кабельною системою повністю або частково, за межами місцево­сті зони обслуговування первинного пере­давача.

ДИСТРИБ'ЮТЕР АУДІОВІЗУАЛЬНОГО

ТВОРУ

дистрибьютер аудиовизуального

произведения

distributor of an audiovisual work

Фізична або юридична особа, що має право прокату фільму і здійснює або орга­нізовує його прокат. Переважно дистри-б'ютери самостійно не використовують фільм, а тільки організовують його прокат, укладаючи договори з демонстраторами, здійснюючи рекламу тощо.

ДІАГРАМА диаграмма chart, diagram

Умовне графічне зображення числових значень величин або їх співвідношень, ви­конане за допомогою ліній, площин, гео­метричних фігур, рисунків тощо.

6'0-78

83

ДІАЛОГ

ДІАЛОГ

диалог dialogue

Розмовний елемент літературних, дра­матичних і кінематографічних творів.

ДІАПОЗИТИВ

диапозитив

diapositive, transparent positive

Позитивне чорно-біле або кольорове зображення на прозорій основі, одержува­не при фотографуванні об'єктів і вико­ристовуване при репродукуванні. Кольоро­ві діапозитиви (слайди) широко застосову­ються як авторські та видавничі образо­творчі оригінали.

ДІАФІЛЬМ диафильм slide film

Серія чорно-білих або кольорових діа­позитивів на кіноплівці, об'єднаних спіль­ною темою, сюжетом і текстом.

ДІЛОВІ ЛИСТИ деловые письма business letters

Ділові листи прирівнюються до літера­турних творів і охороняються авторським правом, якщо вони відзначаються оригі­нальністю. За життя автора адресат не має права без його згоди опублікувати листи.

ДІОРАМА

диорама

diorama

Вид живопису, в якому зображення ви­конується на просвічуваному і спеціально освітлюваному матеріалі; картина великих розмірів, штучно освітлена, з предметним бутафорним об'ємним планом, що надає зображенню ілюзії просторовості. На від­міну від панорами діорама охоплює лише частину горизонту.

ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙ,

ЩО УПРАВЛЯЮТЬ МАЙНОВИМИ

ПРАВАМИ НА КОЛЕКТИВНІЙ ОСНОВІ

деятельность организаций, управляющих

имущественными правами на коллективной

основе

activities of collective economic rights

administration organizations

Повноваження на колективне управ­ління майновими правами передаються ор­ганізації, що управляє майновими правами на колективній основі, безпосередньо во­лодільцями авторських і суміжних прав до­бровільно на основі їх членства в такій організації або на підставі письмових дого­ворів, а також за відповідними угодами про взаємне представництво з іноземними ор­ганізаціями, що управляють аналогічними правами. Зазначені договори і угоди не є авторськими. Будь-який автор, його спад­коємець або інший володілець авторських і суміжних прав має право передати здійс­нення своїх майнових прав такій організа­ції, а організація зобов'язана взяти на себе здійснення цих прав на колективній осно­ві, якщо управління такою категорією прав відноситься до статутної діяльності такої організації. Іноземні автори або інші воло­дільці авторських і суміжних прав, що не є фізичними і юридичними особами, права яких охороняються на території певної країни, користуються національним режи­мом у галузі управління майновими права­ми на території цієї країни. На підставі одержаних повноважень організація надає ліцензії користувачам на відповідні спосо­би використання творів і об'єктів суміжних прав. Умови таких ліцензій повинні бути однаковими для всіх користувачів однієї категорії. Організації не мають права від­мовити щодо видачі ліцензії користувачеві без достатніх на те підстав. Ліцензії дозво­ляють використання передбаченими в них способами всіх творів і об'єктів суміжних прав і надаються від імені всіх володільців, які не передали організації повноважень. Усі можливі майнові претензії володільців авторських і суміжних прав до користува­чів, пов'язані з використанням їх творів і об'єктів суміжних прав за такими ліцензія-

84

ДОВЕДЕННЯ ДО ЗАГАЛЬНОГО ВІДОМА ПРИЙНЯТОГО З ЕФІРУ СПОВІЩЕННЯ

ми, повинні бути врегульовані організа­цією, що надає ліцензії. Організації мають право вимагати від користувачів творів і об'єктів суміжних прав надання їм доку­ментів, що містять точні відомості про ви­користання творів і об'єктів суміжних прав, необхідні для збору і розподілу винагороди.

ДОБРОВІЛЬНЕ ВИПРАВЛЕННЯ

ДОПУЩЕНОГО ПОРУШЕННЯ

добровольное исправление допущенного

нарушения