- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Лексикографія
- •Граматика
- •Словотвір
- •Частини мови
- •Іменник
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник
- •Дієслово
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Прислівник
- •Прийменник
- •Сполучник
- •Синтаксис і пунктуація
- •Синтаксична словоформа
- •Словосполучення
- •Речення
- •Головні члени речення
- •Двоскладне речення
- •Односкладні речення
- •Додаток
- •Означення
- •Прикладка
- •Обставини
- •Порядок слів у реченні
- •Повні і неповні речення
- •Незакінчені речення
- •Поняття про ускладнення
- •Поняття про однорідні члени речення
- •Розділові знаки між однорідними членами речення
- •Узагальнювальні слова і розділові знаки при них
- •Особливості вживання однорідних членів
- •Відокремлені члени речення
- •Відокремлені додатків
- •Відокремлення узгоджених означень
- •Відокремлення неузгоджених означень
- •Відокремлення прикладок
- •Відокремлення обставин
- •Внесення
- •Звертання
- •Вставні слова і речення
- •Слова-речення і вигуки в реченні
- •Складне речення, його різновиди
- •Особливості побудови складних речень
- •Складносурядне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Будова складнопідрядних речень
- •Види підрядних речень.
- •Складнопідрядні речення з підрядними присудковими і означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри і ступеня
- •Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •Складнопідрядні речення з підрядним часу
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими і приєднувальними
- •Порівняльний зворот
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складне безсполучникове речення
- •Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні
- •Складні синтактичні конструкції
- •Поняття про пряму мову й слова автора.
- •Розділові знаки при прямій мові і словах автора
- •Заміна прямої мови непрямою
- •Інші способи передавання чужого мовлення
- •Синтаксична єдність і її будова
- •Засоби зв’язку між частинами синтаксичної єдності
Відокремлення обставин
Обставини, виражені одиничними дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами, звичайно відокремлюються ( так обставини завжди називають другорядну дію порівняно з дією, вираженою способовою формою дієслова) :На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини, і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню.( М. Стельмах).
При цьому треба пильнувати, щоб у виділений комами дієприслівниковий зворот не потрапили інші слова ( зокрема сполучники), які синтаксично не належать до цього звороту, але інтонаційно приєднуються до нього (пауза чується не після них, а перед ними). Наприклад, у реченні Старий підводиться і, не прощаючись, іде, зникає десь внизу за курганом (О. Гончар) сполучник і з`єднає два присудки підводиться і йде. А в реченні Іван з жахом побачив, як, виткнувшись з-за галузок, затрясли головками бородаті цапи (М. Коцюбинський) сполучник як приєднує підрядне речення до головного.
Але якщо сполучники і, а при дієприслівниковому звороті виконують приєднувальні або підсилювальні функції, то вони не відділяються від нього: Треба діяти, і не зволікати (О. Довженко). І вибігши з хати, пішов у садок (М. Коцюбинський). А вступаючи в двір, схопимо з себе [вінки], позакидаємо...(Марко Вовчок).
Не ставиться кома між двома однорідними відокремленнями дієприслівниковими зворотами, якщо вони поєднані одиничним сполучником і, та ( = і), або, чи: Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто –зеленим кольором (Панас Мирний). Але в реченні Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову (Ю. Яновський) сполучник і з’єднує не дієприслівникові звороти, а однорідні присудки сиділи і вели розмову, тому він відділяється командами від відокремлених обставин.
Одиничні дієприслівники не відокремлюються якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?) і стоять після присудка: Я був молодий, здоровий: міг працювати не втомлюючись (О.Довженко). Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров). Такі одиничні дієприслівники за своїм значенням наближаються до прислівників.
Не відокремлюються також фразеологізми, виражені дієприслівниковими зворотами, якщо вони стоять після дієприслівного присудка і становлять із ним нероздільну смислову групу: Вона не звикла сидіти склавши руки (М. Рильський). Іноді такі невідокремлені фразеологічні дієприслівникові звороти можуть стояти й перед присудком: Не довго думаючи я пориваюсь до двору (П. Колесник).
Якщо дії, названі присудком і одиничним дієприслівником або фразеологічним дієприслівниковим зворотом, мисляться як дві різні дії, а не одна, то такі часини речення відокремлюються: десь за ланами гомонів, затихаючи грім (С.Васильчинко). Нічого сидіти, склавши руки (В. Кучер). Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши носи(С. Васильченко). Вона біжить, не чуючи під ногами землі, нічого не помічаючи навколо себе (В. Реямедін).
Не відокремлюються дієприслівникові звороти, якщо вони виступають як однорідні до невідокремлених обставин, виражених іншими засобами: Жінка йде поволі і трохи зігнувшись (О. Довженко).
Вживаючи дієприслівники і дієприслівникові звороти, крім того, треба мати на увазі такі нормативні вимоги сучасної української мови:
дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, мають стосуватися того самого діяча; порушенням цієї вимоги є речення на зразок Вже смеркаючись, через велику силу доповзли вони до города (Г. Квітка-Основ’яненко). В’їжджаючи на подвір’я , на гостей загавкали собаки ;
підмет повинен стояти поза дієприслівниковим зворотом; неправильно побудованим із цього погляду є, наприклад, речення Од злості Турн осатанівши, велів багаття розводить (І. Котляревський).
За бажанням автора в реченні можуть відокремлюватися обставини, що починаються прийменниками всупереч, внаслідок , завдяки, залежно від, згідно з, відповідно до, у зв’язку з, на випадок і под.: Штаби й тилові бази, згідно з польовим статутом, розташовувались на певній відстані від фронту (О.Гончар). Погода, всупереч нашим побоюванням, видалося гарною.
Але обов’язково слід відокремлювати обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників): І я заснув нарешті, незважаючи на біль (Ю.Яновський). Та сказано йому, що князь приймає, почавши до дванадцятої години (І. Нечуй-Левицький).