Рекомендована література

Основна література:	Додаткова література:
[ 1, 2, 4, 9, 11, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 25 ]	[ 1-5, 7, 12, 13, 15 ]

ТЕМА 8. ТЕХНОЛОГІЇ РОЗРОБКИ ОПЕРАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ: ПРОЦЕСНИЙ І СТРУКТУРНИЙ ПІДХОДИ

План вивчення теми

1. Моделювання ефективної системи управління персоналом: зміст, підходи, методи, критерії оцінки.

2. Процесний підхід до розробки операційної моделі організації діяльності персоналу: розробка карт, логіки, контенту, атрибутів і меж процесів управління персоналом.

Навчальні цілі

1) ознайомлення з новими термінами / науковими категоріями / визначеннями / процесами / механізмами;

2) самостійний пошук цільової інформації та самостійне наукове дослідження;

3) формування умінь самостійно аналізувати умови / передумови й знаходити спосіб розв'язання поставлених завдань / проблем / ситуацій;

4) формування спеціальних компетенцій;

5) виконання вправ / розв'язання практичних ситуацій.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчення цієї теми студенту доцільно розпочати з пригадування змісту поняття «робочі місця», їх класифікації, методик проектування та їх аналізу. Робоче місце – це частина виробничого простору одного чи групи працівників, оснащена основним і допоміжним технологічним обладнанням, інвентарем, інструментом, іншим устаткуванням, необхідними для здійснення певних робіт. В середині робочого місця виділяють робочу зону – частину простору, в межах якого здійснюються трудові процеси.

Оскільки основним елементом системи управління персоналом є робоче місце, можна виділити дві групи завдань, що необхідні для визначення даного поняття. Першу складають технологічні, організаційні та ергономічні завдання, пов'язані з проектуванням технологічних та трудових процесів, вдосконаленням умов праці, оперативним регулюванням виробництва. Другу – завдання планування чисельності персоналу, аналізу ринку праці та забезпечення зайнятості. Вирішення цих двох завдань в сукупності дасть можливість ефективно організувати трудовий процес на підприємстві.

Робоче місце має кількісну та якісну характеристики. Якщо на основі масштабів концентрації предметів праці та зміни режиму функціонування робочих місць формуються кількісні параметри даної категорії, то вимоги до професійно-кваліфікаційних, демографічних та психофізичних даних робітника, а також організаційно-технічного рівня розвитку утворюють якісні характеристики робочого місця. Збалансування зайнятості полягає у постійному підтриманні рівноваги між цими двома системами вимог.

Організація обліку робочих місць, виявлення ступеня відповідності їх рівня сучасним вимогам науки і техніки, технологій і наукової організації праці здійснюються в рамках атестації робочих місць. Джерелами інформації для цього служать фактичні результати дослідження робочих місць, дані первинної статистичної звітності, перепису обладнання та його паспортів, технологічні карти та інші матеріали.

Слід зазначити, що особливого значення при проектуванні робочих місць та їх ефективній організації відіграє професіографія – наука, яка вивчає і описує змістовні і структурні характеристики професії з метою встановлення особливостей взаємодії суб'єкта праці з компонентами діяльності і її функціональним забезпеченням. Результатом професіографічного вивчення є професіограма – перелік технічних, технологічних, санітарно-гігієнічних, психологічних, психофізіологічних відомостей про характерні ознаки процесу праці, його умови та організацію. Головною складовою професіограми є психограма – комплекс психологічних і психофізіологічних характеристик, який складає психологічний профіль професії. Додатковим завданням професіографії є і групування професій на основі спільностей тих чи інших психологічних характеристик.