Тести поточного контролю знань по темі 1

1. Що є предметом навчальної дисципліни «Проектування системи управління персоналом»?

а) HR-інжиніринг;

б) процес формування ефективної системи управління персоналом підприємства (організації);

в) процес формування ефективних організаційних структур управління персоналом на основі системного і процесного підходів;

г) вивчення функціонального аспекту управління трудовими ресурсами.

2. До сфери яких компетенцій відносяться: здатність оцінювати, коригувати та модифікувати чинну організаційну структуру управління підприємством (організацією), здійснювати реорганізаційні (реструктуризаційні) проекти; здатність аналізувати сучасні HR-технології в забезпеченні високої ефективності управління персоналом підприємства (організації); здатність розробляти дієздатні проекти щодо удосконалення чинної чи розробки нової ефективної системи управління персоналом та її підсистем?

а) інструментальних;

б) міжособистісних;

в) спеціальних;

г) системних.

3. Які навчальні дисципліни є основою для вивчення курсу «Проектування системи управління персоналом»?

а) економіка праці і соціально-трудові відносини;

б) проектний менеджмент;

в) управління персоналом;

г) трудове право;

д) економіка підприємства;

е) всі вказані дисципліни є основою вищезазначеного курсу.

Питання для самоконтролю

1. Місце проектування в системі менеджменту персоналу.

2. Що є предметом і об'єктом вивчення дисципліни «Проектування системи управління персоналом»?

3. Що представляє собою проектування як процес?

4. Дослідження і аналіз сучасних проблем в управлінні людськими ресурсами на вітчизняних підприємствах.

5. Який структурний підрозділ підприємства (організації) виконує функції проектування системи управління персоналом? Що потрібно для якісного та ефективного проектування системи управління персоналом?

6. Які навчальні дисципліни є основою для вивчення курсу «Проектування системи управління персоналом», а які – наслідком та результатом?

7. Що є результатом проектування системи управління персоналом?

Завдання до самостійної роботи

Студентам необхідно побудувати логіко-структурну схему взаємозв'язку дисципліни «Проектування системи управління персоналом» з іншими навчальними дисциплінами, ґрунтуючись на попередньо отриманих знаннях.

Термінологічний словник ключових понять

Предмет дисципліни «Проектування системи управління персоналом» – система управління персоналом підприємства (організації, установи) та її складові.

Мета викладання навчальної дисципліни «Проектування системи управління персоналом» – формування у студентів системи знань з теорії, методології і практики проектування систем управління персоналом сучасного підприємства (організації, установи).

Основне завдання дисципліни «Проектування системи управління персоналом» полягає в тому, щоб сформовані студентами знання, уміння і навички були достатніми для кваліфікованого вирішення питань з проектування та вдосконалення систем управління персоналом.

Рекомендована література

Основна література:	Додаткова література:
[ 4, 9, 11, 14, 18, 19, 20, 22, 25 ]	[ 7, 12, 13, 15 ]

ТЕМА 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

План вивчення теми

1. Поняття «організаційний проект», його зміст, учасники, ресурси, умови і обмеження. Принципи побудови організаційних проектів.

2. Поняття, сутність і зміст організаційного проектування системи управління персоналом.

3. Стадії організаційного проектування системи управління персоналом, їх характеристика.

4. Формування механізму управління підприємством (організацією) з урахуванням специфіки елементів організаційної структури та її зовнішнього середовища.

Навчальні цілі

1) ознайомлення з новими термінами / науковими категоріями / визначеннями / процесами / механізмами;

2) самостійний пошук цільової інформації та самостійне наукове дослідження;

3) формування умінь самостійно аналізувати умови / передумови й знаходити спосіб розв'язання поставлених завдань / проблем / ситуацій;

4) формування спеціальних компетенцій;

5) виконання вправ / розв'язання практичних ситуацій.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчення цієї теми передбачає розгляд теорії організаційного проектування. Відповідно студент повинен мати глибокі теоретичні знання щодо поняття «організаційний проект», знати його атрибути та принципи побудови. Відповідно до цих базових знань студент повинен застосувати ці базові знання в сфері управління персоналом, виокремлюючи характерні особливості та враховуючи специфіку проектів щодо створення ефективної системи управління персоналом чи її удосконалення.

У найзагальнішому вигляді організаційне проектування можна визначити як процес упорядкування організаційно-структурних характеристик системи для досягнення або поліпшення їх ефективності, адаптивності і результативності.

Предметом організаційного проектування є система організації праці та управління в організації в цілому, в її підрозділах або окремих видах діяльності.

Метою організаційного проектування є розробка нових організаційних систем або пропозицій щодо зміни існуючих. Результат – це комплект технічної, організаційної та планово-економічної документації, необхідної для створення і здійснення на практиці організаційної, виробничої системи.

Організаційне проектування застосовується на стадії створення нових організацій та реорганізації вже існуючих. У результаті може бути складений реальний документ: розділ бізнес-плану, організаційний проект як складова частина технічного проекту реконструкції тощо. Як функція менеджменту організаційне проектування найчастіше застосовується в діючій організації з метою її вдосконалення. В цьому випадку проектування організаційних зв'язків, як правило, передує аналіз функціонування існуючої системи.

Фактори, що впливають на процес організаційного проектування, носять ситуаційний характер. Виділяється чотири групи чинників:

1) стан зовнішнього середовища, оточення організації;

2) технологія роботи в організації;

3) стратегічний вибір керівництва організації по відношенню до її цілей;

4) поведінка працівників.

Науково обґрунтоване формування організаційних структур управління – це актуальне завдання сучасного етапу адаптації господарюючих суб'єктів до ринкової економіки. У цих умовах необхідно використовувати принципи і методи проектування організації управління на основі системного підходу.

Істотним недоліком організаційного проектування є надмірне захоплення типовими схемами, що призводить до механічного перенесення застосовуваних в минулому організаційних форм в нові умови. З наукової точки зору дуже вузьке трактування отримали вихідні чинники формування структур:

- чисельність персоналу замість цілей організації;

- постійний набір до структурних підрозділів замість зміни їх складу і комбінації в різних умовах;

- упор на виконання незмінних функцій у відриві від завдань;

- «застарілі» схеми і штати як пересічні показники існуючих організацій без аналізу їх недоліків та придатності.

В умовах ринкових відносин взаємозв'язки різних ланок системи управління стають важливішими за чисельність і штатну структуру організації або її функціональну спеціалізацію. Часом досить обґрунтовані опрацювання нормативів чисельності апарату управління організацій реального сектора економіки не дають позитивних результатів для вирішення проблем формування організаційних структур підприємств (організацій).

Процес розвитку організації здійснюється або безперервно у вигляді часткових перетворень окремих елементів, або періодично як реорганізація основних сторін її діяльності, що має форму їх разової радикальної зміни.

Реорганізація може мати форму реструктуризації та реінжинірингу.

Реструктуризація означає зміну функцій і структури організації, такого набору її окремих елементів: сфер, напрямів і форм діяльності підрозділів, використовуваних ресурсів та їх джерел, методів управління тощо.

Реінжиніринг полягає в оптимізації на принципово новій основі внутрішньо організаційних процесів і перетворенні відповідно до цього всіх сторін діяльності організації.

Як і створення нової організації, реструктуризація і реінжиніринг вимагають створення організаційного проекту майбутньої структури, системи управління, технологічних, адміністративних, інформаційних взаємозв'язків між елементами, правил і процедур виконання тих чи інших дій тощо.

Основні завдання організаційного проектування:

• виділення набору функціонально відокремлених елементів організації і зв'язків між ними;

• визначення форм і методів реалізації цих зв'язків, необхідних повноважень;

• закріплення їх у нормативних документах.

До основних процесів, пов'язаних з організаційним проектуванням, відносять структуризацію, композицію, регламентацію, орієнтацію.