Методичні рекомендації до самостійної роботи

У першому питанні необхідно з’ясувати етимологію поняття „податок”. Для цього рекомендується опрацювати теорію американського економіста Е.Селігмена, де він, у терміні, „податок” виділяє сім стадій: І стадія - ідея про дар; ІІ стадія - ідея про прохання, благання держави про підтримку; ІІІ стадія - ідея надання допомоги державі; ІV стадія - ідея про жертву, що приноситься громадянином в інтересах держави, при якій він відмовляється від будь-чого в інтересах суспільного благополуччя; V стадія - ідея про розвиток у платника почуття обов’язку; VІ стадія - ідея про закріплення статусу примусовості; VІІ стадія - ідея певної частки чи окладу, яка встановлюється урядом поза будь-якою залежністю від волі платника.

У другому питанні слід розглянути еволюцію поглядів на сутність і необхідність податків видатних науковців минулих століть. При цьому необхідно врахувати та детально проаналізувати два підходи до визначення поняття „податків”. У першому з них податки характеризуються, в основному, з точки зору їх суспільного змісту. Відповідно до другого підходу поняття „податки” аналізується переважно з точки зору їх матеріального змісту. Отже, податки мають двоїсту природу, по-перше, вони виступають специфічною формою соціально-економічних відносин, в чому й полягає їх суспільний зміст; по-друге, вони є частиною вартості національного доходу в грошовій формі, що характеризує їх матеріальну основу. Тобто поняття „податок” треба розуміти як інтегративне економічне явище, в якому матеріальний аспект відіграє основну, визначальну роль, а похідним від нього є його суспільний зміст.

Логічним продовженням цього ж питання є з’ясування змісту класичних економічних теорій про податки в контексті науки про державне господарство. При цьому слід звернути увагу на те, що необхідним підґрунтям для поділу фінансових вчень про податки на періоди були також ідеї про розвиток держави та її основних механізмів. Відповідно до цього виділяють п’ять основних етапів: епоха існування великих східних держав; епоха існування класичних держав Греції та Риму; феодалізм; абсолютизм; конституціоналізм. У цілому поняття податку на кожному етапі базувалося на уявленні про державу. Такий підхід знайшов свою системну розробку в дореволюційних виданнях.

Таким чином, узагальнене визначення податків як історичної категорії має базуватися на визначенні їх як об'єктивного соціально-економічного явища, елемента суспільно-історичного процесу, що має свою історію, яка відображає рівень розвитку суспільства та економічної системи держави.

При вивченні третього питання необхідно розглянути значення податків в економічній системі держави, а також з’ясувати їх взаємозв’язок з іншими елементами економічної системи та їх роль в системі фінансових категорій. При цьому слід усвідомити, що податки є важливою і необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві, головним знаряддям реалізації державної податкової політики. Вони формуються у зв’язку з іншими атрибутами державного регулювання, які одночасно є елементами економічної системи держави як структурна частина складного, цілого економічного організму. Пізнати ж частину неможливо не спираючись при цьому на деяке знання про ціле.

Отже, з’ясування теоретичних основ виникнення і розвитку системи оподаткування, а також сутності даного економічного явища слід пов’язувати з дослідженням тієї економічної організації суспільства, структурним елементом якої є податки і в якій проявляється їх дія.

При вивченні четвертого питання необхідно розглянути місце і значення податків в системі доходів державного бюджету та з’ясувати, які платежі державі слід вважати податками, а які ні. Адже частина коштів юридичних і фізичних осіб вноситься не до бюджету держави, а до державних цільових фондів. Іншими словами у цьому питанні слід проаналізувати відмінності податків, обов’язкових зборів та платежів. Питання про відмінності між податками, обов’язковими зборами та платежами досить ґрунтовно розкрито у навчальному посібнику „Податкова система України” за ред. В.М.Федосова. – К.: Либідь, 1994. С. 10 – 14.

При вивченні п’ятого питання, насамперед, слід згадати сутність фіскальної та регулюючої функцій податків та усвідомити, що вони випливають із функцій фінансів. У контексті регулюючої функції і необхідно розглянути основні напрями податкового регулювання економіки й соціальної сфери, оскільки саме завдяки реалізації регулюючої функції податків, яка протягом останніх двох десятиліть набула значного розвитку і стала необхідною умовою виконання податками фіскальної функції, здійснюється регулювання економіки й соціальної сфери, а точніше – регулювання певних пропорцій у соціально – економічному житті суспільства. Однак податки можуть ефективно виконувати роль регулятора лише при застосуванні таких інструментів як ставки податків, податкові пільги та за передбачуваної ситуації і органічному поєднанні інтересів держави та платника податків. Отже, у цьому питанні слід з’ясувати інструменти податкового регулювання: ставки податків, податкові пільги та ступінь їх впливу на економіку й соціальну сферу.

Після вивчення запропонованого матеріалу спробуйте відповісти на питання для самоконтролю знань, виконати тестові завдання та індивідуальну роботу, які наведено нижче.