Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

Після вивчення програмного матеріалу необхідно виконати самостійну роботу:

1. Вивчити та опрацювати відповідну літературу з питань теми.

2. Скласти структурно-логічну схему взаємозв’язку дисципліни „Основи оподаткування” з іншими економічними та фінансовими дисциплінами. Проаналізувати предмет вивчення кожної дисципліни.

3. Скласти опорний конспект з розглянутих питань.

Питання для самоконтролю

1. Яка мета вивчення навчальної дисципліни „Основи оподаткування”?

2. Що є предметом навчальної дисципліни „Основи оподаткування”?

3. Які завдання вивчення навчальної дисципліни „Основи оподаткування”?

4. З якими економічними та фінансовими навчальними дисциплінами пов’язана навчальна дисципліна „Основи оподаткування”? В чому проявляється цей взаємозв’язок?

5. Якою є структура навчальної дисципліни „Основи оподаткування”?

6. Як здійснюється організація навчання навчальної дисципліни „Основи оподаткування”?

7. Якою є технологія роботи з модулями та характеристика методів активного навчання?

8. Які загальні прийоми самостійної роботи з урахуванням специфіки навчальної дисципліни „Основи оподаткування” Ви знаєте?

Бібліографічний список до теми

1, 2, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 18, 20, 27

Тема 2. Передумови виникнення та генезис податків

Мета:

засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання щодо: економічних передумов виникнення і розвитку податків; виникнення і розвитку системи оподаткування у країнах світу; сучасної інноваційної моделі реформування податкової системи України як європейської держави.

План вивчення теми

1. Еволюція системи оподаткування у країнах світу.

2. Інституціональні та макроекономічні умови становлення системи оподаткування України.

3. Сучасна інноваційна модель реформування податкової системи України як європейської держави. Податковий кодекс України – підґрунтя інноваційного розвитку.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Дана тема присвячена тим питанням, що стосуються історичного процесу розвитку податків. Крім того при вивченні цієї теми важливо зрозуміти, що такий економічний феномен, як податки у своєму розвитку проходить певні стадії і цей процес здійснюється досить повільно. Розвиваючись, вони, поступово виступають як обов’язковий елемент економічної системи держави, що існує „для інших”, тобто для задоволення потреб суспільства.

У першому питанні необхідно з’ясувати яким чином здійснюється виникнення і розвиток податкової системи у різних країнах світу, а саме: у Стародавній Греції, Стародавньому Римі та Франції (Х – ХVІІІ ст.). При цьому слід пов’язувати процес виникнення податкової системи з фінансовою системою.

У другому та третьому питаннях необхідно зосередити свою увагу на історичному процесі розвитку податкової системи в Україні та розглянути це питання у такій послідовності: податки у Київській Русі; податки за часів Великого князівства Литовського; податкова система Речі Посполитої; прибутки війська Запорозького; фінансова політика Петра І; введення подушного податку; піднесення економічного розвитку у ХVІІІ – ХІХ ст.; фінансова та податкова політика за часів української державності (1917 – 1919 рр.); перші податкові заходи Радянської влади; податки за часів НЕПу; податкова політика в СРСР; податкова реформа незалежної України. Це дасть можливість прослідкувати роль податків у житті суспільства, їх велике значення для функціонування держави взагалі та становлення української державності зокрема. При цьому слід зазначити, що Україна пройшла досить тривалий і складний шлях, поки податки ввійшли в її економічне життя і стали стабільним джерелом формування бюджету та регулятором підприємницької діяльності. Тому і при вивченні цих питань доречним буде невеликий історичний екскурс процесу формування національної податкової системи взагалі та процесу становлення системи прямого та непрямого оподаткування зокрема. Окремо слід з’ясувати діалектику об’єктивного і суб’єктивного в становленні податкової системи України, детально розглянути та проаналізувати структуру доходів Зведеного бюджету України протягом усього періоду її становлення. Крім того, у процесі вивчення зазначених двох питань потрібно розглянути еволюцію законодавства, що регулює справляння основних видів податків в Україні, визначити основні тенденції в становленні податкової системи України, виходячи з аналізу її складу, структури й організації та, які можна звести до таких положень:

по-перше, формування державного бюджету здійснювалося згідно до національного законодавства і за рахунок податкових та неподаткових надходжень;

по-друге, значна заплутаність податкової системи як у теоретичному тлумаченні, так і в практичному застосуванні, та велика кількість податків, тобто мається на увазі не тільки тих, що затверджені офіційно, але й не передбачених законом податків, які носили прихований характер. Вони виступали у формі: низької номінальної заробітної плати (невидиме оподаткування доходів для компенсації витрат по забезпеченню низьких цін на товари першої необхідності, безкоштовних соціальних послуг, на задоволення потреб освіти, науки, охорони здоров'я), дефіциту споживчих товарів і часу, що витрачається на їх покупку (приховане оподаткування, яке здійснювалося шляхом операційних витрат, що пов'язані з обміном, а отже, зниження граничної корисності зароблених грошей); державної монополії на зовнішню торгівлю (тіньове оподаткування у формі доходів, що отримувалися як різниця між цінами придбання та цінами реалізації імпортованих товарів);

по-третє, використання традиційних для планової економіки суб'єктів (великих підприємств із державною формою власності), об'єктів оподаткування (прибутку, обертів від реалізації окремих товарів), методів обчислювання податкових зобов'язань, які були пристосовані до державної форми власності та базувалися на нормативних правилах бухгалтерського обліку;

по-четверте, відсутність належних і стійких податків на споживання, майно, приріст капіталу;

по-п'яте, відсутність допоміжних фіскальних регуляторів, які б здійснювали ефективний контроль за переказом доходів (прибутку) від державних до комерційних структурних ланок, тобто через механізм трансфертних цін;

по-шосте, низький рівень підготовки та кваліфікації працівників податкових органів і бухгалтерів підприємств, відсутність у них досвіду діяльності у нових економіко-правових умовах (мається на увазі зміни в організаційно-правовому статусі підприємств та розширення меж їх діяльності);

по-сьоме, відсутність необхідної правової бази для ефективної діяльності суб’єктів господарювання у нових суспільно-економічних умовах та розвитку підприємницької діяльності.

Отже, зазначені основні тенденції функціонування успадкованої податкової системи (хоч це і неповний їх перелік) свідчать про її недосконалість і необхідність її подальшого реформування. Сьогодні Україна переживає період таких реформ. Звісно, їх спричинили ті фактори, коріння яких у минулому, а вплив збережеться й у майбутньому. І чекати швидкого та легкого вирішення проблем стабілізації економіки України нереально і утопічно. Оскільки неможливо за короткий проміжок часу перебудувати та адаптувати до нових умов господарювання усі фіскальні інститути планової економіки, особливо в галузі управління бюджетним процесом і системою оподаткування. Податкова система функціонує у відповідному національному економіко-правовому середовищі і не може виходити за його межі. Для того, щоб створити власну раціональну й еластичну податкову систему, окрім вирішення питань організаційного характеру (створення більш досконалих інфраструктурних податкових елементів ринку та підвищення кваліфікації кадрового персоналу), необхідно було сформувати адекватний новим умовам Податковий кодекс та остаточно перейти на нові принципи і стандарти системи національних рахунків. Однак це ще не все. У кожній країні вони застосовуються, виходячи з особливостей їх сприймання населенням, а тут кожна нація має свій підхід. Отже, треба врахувати національні особливості українців, їхні традиції, навички, історичний досвід позитивних і негативних дій. А це дуже складні завдання, вирішення яких можна здійснити лише за досить тривалий проміжок часу і шляхом еволюційних перетворювань, послідовних зусиль на комплексне реформування економіки та її структурних ланок.

За останні роки в цьому відношенні була проведена велика робота. Головний її підсумок заключається у тому, що в сучасних умовах, на відміну від ситуації перших років незалежності України, оподаткування нормативно відрегульовано (прийнято Податковий кодекс України), нові фіскальні інститути створені, фахівці на підприємствах підготовлені. Нині потрібно податкову систему упорядкувати, реструктурувати, привести у відповідність із сучасними реаліями, забезпечити внутрішню логіку та несуперечність. Іншими словами, необхідно створити для національної економіки оптимальну податкову систему.

Крім того при вивченні другого питання необхідно більш детально з’ясувати і проаналізувати інституціональні та макроекономічні умови становлення податкової системи України. Ці умови визначають певну сукупність вимог і обмежень щодо формування податкової системи і цей процес збігається з процесом державотворення в Україні, а тому їх потрібно розглядати паралельно. Для детального опрацювання цього питання рекомендуємо звернутися до монографії Соколовської А. М. Податкова система України: теорія та практика становлення. – К.: НДФІ, 2001. С. 152 – 170.

Третє питання є логічним продовженням попереднього питання, яке вже певною мірою було розглянуто вище та де необхідно більш детально розглянути сучасну інноваційну модель реформування податкової системи України як європейської держави та опрацювати положення Податкового кодексу України, який є підґрунтям інноваційного розвитку.

Для вивчення третього питання рекомендуємо звернутися до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та навчального посібника Соколовської А. М. Основи теорії податків. – К.: Кондор, 2010. – 326с.

Після вивчення запропонованого матеріалу спробуйте відповісти на питання для самоконтролю знань, виконати тестові завдання та індивідуальну роботу, які наведено нижче.