13.Охарактеризуйте процес зародження і розвитку капіталістичного виробництва в Голландії та Німеччині (друга половина XVII – перша половина XIX ст.).

Економічному розвитку Голландії, яка з кінця XV ст. починає своє сходження і в XVII ст. перетворюється у зразкову капіталістичну країну, допомагали передусім сприятливі географічні умови. Зі зміною торгових шляхів після Великих географічних відкриттів Голландія опинилася на перехресті шляхів світової торгівлі і стала торговим посередником між Заходом та Сходом, Півднем і Північчю.Особливістю розвитку Голландії було й те, що кріпосне право не набуло значного розвитку і селяни зберегли особисту свободу. Частка феодального землеволодіння становила лише 20—25 %. Створювалися фермерські господарства, райони "торговельного землеробства", що спеціалізувалися на вирощуванні певних культур. Таке становище сприяло і більш ранньому, ніж в інших країнах Європи, розвитку капіталізму. Значна кількість міст, які славилися своїм суднобудуванням, мануфактурами, розвиток капіталізму в сільському господарстві і його товаризація зробили Голландію однією з найбільш розвинутих країн Західної Європи.Проте найважливішою причиною економічного зростання Голландії стала буржуазна революція. В основі її лежала глибока суперечність між буржуазним розвитком Нідерландів і політичним режимом пануючої феодальної Іспанії. Ця суперечність середини XVI ст. надала буржуазній революції в Нідерландах національно-визвольного характеру.У січні 1579 р. було укладено Утрехтську унію, яка поклала початок існуванню Республіки семи сполучених провінцій Нідерландів. Так виникла перша в історії Європи буржуазна республіка, ядром якої стала Голландія. Найбільшого розвитку в Голландії, яка вже В XVII ст. стала зразковою капіталістичною країною, набули зовнішня і внутрішня торгівля.1. Головне значення для економіки Голландії XVII ст. мала зовнішня торгівля. Витіснивши ганзейську торгівлю з північноєвропейського регіону, країна стала основним постачальником хліба, лісу та інших сільськогосподарських товарів із Північної і Центральної Європи в країни Південної Європи. Голландці закладали торгові факторії, монополізували постачання прянощівта східних товарів, займалися каботажними перевезеннями. У цьому вони повторили португальців.Головним об'єктом голландської колонізації була Індонезія, яка стала сполучною ланкою на торговому шляху між Індією, з одного боку, і Китаєм та Японією — з другого. Переважала торгівля з Індією, Китаєм, Японією, Америкою. У 1602 р. було створено Ост-Індську компанію (приватне акціонерне товариство, значну кількість акцій якого контролювала держава), яка потім стала зразком для інших торговельних компаній. Вона мала право від імені уряду укладати торгові та мирні угоди, вести війну, утримувати армію, судити своїх чиновників, тобто була державою в державі. Великий попит у голландських купців мали також товари з України та Росії: віск, зерно, коноплі, поташ, м'ясо тощо. Їх вивозили через Ригу.Як бачимо, зовнішня торгівля Голландії охоплювала всі країни Європи та їхні колонії, що дало їй змогу стати в XVII ст. світовим торговим гегемоном. Сприяла цьому й особливість розвитку Голландії: на відміну від Англії, де капітал вкладався здебільшого в промисловість, головними сферами використання голландського капіталу були торгівля та морські перевезення, які давали найбільший прибуток. 2. Розвиток зовнішньої і внутрішньої торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи та кредиту. У європейській торгівлі щораз більшого розвитку набирає комерційний кредит. У XVIII ст. Голландія остаточно стала банкіром Європи, який кредитував держави, але поступилася торговельною першістю іншим країнам. У XVII ст., крім зовнішньої торгівлі, Голландія надавала великого значення рибальству. У цій галузі було зайнято 100—120 тис.осіб і до 2 тис. кораблів. Діставши у спадок від ганзейців дуже прибуткову торгівлю оселедцями, Голландія забезпечувала ними всю католицьку Європу, яка і в XVII ст. потерпала від частих постів. Голландія в XVII ст. вирізнялася високим ступенем розвитку суднобудування. Ця невелика республіка (площа 25 тис. кв. км, населення 2 млн осіб) мала в XVII ст. флот, який за кількістю і тоннажем переважав флот усієї Європи.Значного розвитку в Голландії в XVII ст. набула також текстильна промисловість. Її центрами стали Лейден і Харлем. Саме в цій галузі народного господарства в Голландії вперше виникли мануфактури всіх трьох типів. Капіталістичні форми активно впроваджувались і в сільське господарство Голландії, унаслідок чого розвинулися передова для того часу агротехніка, товаризація сільськогосподарської продукції та виробництва, капіталістична оренда, великі тваринницькі ферми, інтенсивне садівництво. Голландці почали вирощувати культури, які приносили найбільший дохід: льон, коноплі, рапс, хміль, тютюн, а також ті, які використовували для виготовлення барвників, — пастель і марену. Це було пов'язано з розвитком такої галузі промисловості, як кінцева обробка й фарбування сирового сукна, яке постачалось в основному з Англії. Викладене переконує, що в XVII ст. Голландія — це країна з найбільш розвинутими промисловістю і сільським господарством. Її столиця Амстердам була торговим і фінансово-кредитним центром не тільки Західної Європи, а й усього світу.Причини втрати економічного лідерства. Наступне століття для розвитку економіки Голландії було не таким успішним. Уже в першій половині XVIII ст. вона починає відставати в економічному розвитку від Англії і втрачати лідерство у світовій торгівлі. Різко скоротилося риболовство та суднобудування. На найбільших судноверф'ях число закладених кораблів зменшилося за XVIII ст. у 10—15 разів. Утримувати свої торгові позиції ще певний час голландській буржуазії допомагали широкі торговельні та фінансові зв'язки. Проте в цілому голландський торговий капітал уже в середині XVIII ст. опинився у великій залежності від англійського промислового капіталу. Причинами економічного відставання Голландії у XVIII ст. були:— по-перше, слабкість її промислової бази. Для розвитку фабричної промисловості Голландії, особливо важкої та металопереробної, не вистачало території, робочих рук і сировини. — по-друге, намагання підприємців країни йти прокладеним шляхом торгового збагачення і недостатня увага до промислового виробництва.— по-третє, безкінечні війни Людовіка XIV, що завдавали казні Голландії та її території великі збитки.У міру того, як в інших країнах Західної Європи зміцнювалося капіталістичне промислове виробництво, орієнтація голландської буржуазії на пріоритетний розвиток торгівлі зумовила в XVIII ст. застій і економічне відставання народного господарства сполучених провінцій Нідерландів.У цей період промислова політика міст поступово замінюється державною політикою.

Економічно і політично Німеччину в 70-х роках ХУІП ст. вважали однією з найвідсталіших країн Європи. Якщо в Англії промисловий переворот почався в другій половині XVII ст., у Франції — наприкінці XVII ст., то велике промислове виробництво в Німеччині, пов'язане з масовим використанням машин та найманої праці, виникло лише в другій половині XIX ст.Наприкінці XVIII ст. розвивалися капіталістичні форми в промисловості, але це відбувалося переважно в Саксонії, Бранденбурзі та Порейнській Німеччині.Причини повільного розвитку капіталістичних форм у промисловості Німеччини полягали:1) у пануванні кріпосного устрою, що затримувало процес формування ринку праці, без якого не можливе функціонування мануфактурного виробництва2) негативному впливові на розвиток промисловості конкуренції з боку найрозвинутіших Нідерландів, Англії, Франції;3) бракові коштів у купців, майстрів та інших заможних міщан для організації великого мануфактурного виробництва.Часткова ліквідація феодального режиму на селі стала передумовою промислового перевороту. Першого удару феодальному режиму населі завдали Французька революція 1789—1794 рр. та Наполеонівські війни. Займаючи німецьку територію, французи скасовували феодальні привілеї та звільняли селян від виконання феодальних повинностей. Відобразилися на феодалізмі аграрні реформи початку XIX ст., що пришвидшило розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві.Важлива умова промислового перевороту — ліквідація економічної роздробленості. Визначають три етапи промислового перевороту в Німеччині:1) 30 ті — 40-ві роки — період підготовки. Переворот відбувався переважно в текстильній промисловості;2) 60—60-ті роки — розвиток у промисловості, пов'язаний із поширенням важкої промисловості;3) після утворення у 1871-му Німецької імперії спостерігався тісний взаємозв'язок розвитку фабричної промисловості з формуванням монополій.Значне промислове піднесення відбулося в 50—60-х роках. За 50-ті роки XIX ст. обсяг промислового виробництва подвоївся, а за 60-ті — зріс ще в 1,5 разу. Випереджаючими темпами розвивалися галузі важкої промисловості. Будівництво залізниць сприяло становленню фабричної промисловості, що зумовило великий попит на вугілля, рейки, паровози, вагони. Активно функціонували нові галузі промисловості, насамперед хімічна індустрія. Цей період промислового перевороту вирізняється ще й тим, що німецька індустрія механізувалася на основі розвитку вітчизняного машинобудування. Виникли великі машинобудівні заводи. Наприклад, у 1866 р. на локомобільній фабриці Борзіга працювало 1600 робітників. Аналогічні підприємства споруджені в Хемніці, Касселі та інших містах.Отже, структура галузей важкої промисловості Німеччини була значно ширшою, ніж в Англії та Франції. Нові підприємства у цій промисловості — справжні індустріальні гіганти, обладнані найсучаснішим устаткуванням, з передовими технологіями. Промислову відсталість Німеччина ліквідувала до 70-х років XIX ст. У період 1850—1870 рр. промисловість країни пройшла шлях від ремесел і мануфактури до великого машинного виробництва, про що свідчить створення комплексу галузей важкої промисловості, який охоплював нове, наукомістке виробництво і працював досить ефективно. Прогресивна зміна структури виробництва дала змогу Німеччині зайняти провідні позиції в Європі з багатьох промислових показників. Вона перетворилася на одну з наймогутніших індустріальних країн. Проте процес індустріалізації до 1870 р. не завершився, аграрний сектор залишався головною галуззю економіки.