- •2. Розвиток економічної думки Стародавньої Греції. Дайте характеристику працям філософів: Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •3. Економічна думка Стародавнього Риму. Проблеми економічного розвитку у працях Катона Старшого, Варрона, Колумелли?
- •4. Охарактеризуйте економічні причини занепаду Стародавнього Риму. Соціально-економічні проблеми у працях братів Гракхів.
- •5. Розкрийте особливості господарського розвитку країн Європейської цивілізації в період Середньовіччя. Економічні погляди представників раннього християнства. Августин Блаженний.
- •6. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський
- •7. Особливості господарського розвитку України в добу Середньовіччя. Основі положення про господарській розвиток у збірнику Законів «Руська правда» (XI ст.).
- •8. Господарський розвиток країн Європейської цивілізації у період становлення капіталізму (XVI ст.- перша половина XVII ст.).
- •9. Економічні причини і наслідки Великих географічних відкриттів та їх наслідки для країн Європи (XVI – перша половина XVII ст.).
- •10. Економічна політика меркантилізму в країнах Європи. Охарактеризуйте теорії “грошового балансу” і “торгового балансу”.
- •1.2. Теорія торгового балансу пізнього меркантелізму
- •11. Розкрийте сутність та особливості аграрної політики в Англії та її вплив на формування мануфактурного виробництва (XVI ст. - перша половина XVII ст.).
- •12.Розкрийте особливості зародження і розвитку індустріальної господарської системи як основи становлення ринкового господарства. Англія, Франція, сша (друга половина XVII – перша половина XIX ст.)
- •13.Охарактеризуйте процес зародження і розвитку капіталістичного виробництва в Голландії та Німеччині (друга половина XVII – перша половина XIX ст.).
- •14. Охарактеризуйте розвиток економічної думки періоду становлення капіталістичного виробництва (друга половина XVII – перша половина XIX ст.). У. Петті, а. Сміт, д. Рікардо.
- •15. Покажіть особливості промислового перевороту у Франції (друга половина XVII – перша половина XIX ст.). Фізіократи - представники класичної політичної економії у Франції. Ф. Кене.
- •16.Економічні погляди ж.Б. Сея, Дж. С. Міля, т.Р. Мальтуса.
- •17. Дайте характеристику монополістичній стадії розвитку капіталізму (перша половина хх ст.). Основні положення праці в. Леніна “Імперіалізм, як вища стадія капіталізму” (1917 р.).
- •18.Особливості другої технологічної революції та її вплив на економічний розвиток країн світу (друга половина XIX – початок XX ст.).
- •19. Марксистська політична економія та її місце в політичній економіці. Економічні погляди к.Маркса, ф. Енгельса.
- •20. Охарактеризуйте особливості становлення та розвитку монополістичного капіталізму у сша та Німеччині (друга половина XIX – початок XX ст.).
- •21.Охарактеризуйте критичний напрям в політичній економії. Економічні погляди с. Сисмонді.
- •22. Економічні погляди о.В. Чаянова і м. Кондратьєва в період 1920-1930 рр.
- •29. Економічне вчення Дж. М. Кейнса та його місце в економічній теорії.
- •30. Розкрийте сутність неокейнсіанських теорій економічного зростання. Р. Харрод, р. Солоу. Посткейнсіанство. Дж. Робінсон т. Сраффа.
- •31. Розкрийте зміст еволюції теорій трансформації капіталізму та їх еволюція. У. Ростоу, п. Друкер, д. Гелбрейт.
- •32. Науково-технічна революція та її особливості на другому етапі розвитку (друга половина хх ст.). Дайте характеристику праць. Д. Белла, а Тоффлера, п. Дракера.
- •33. Дайте загальну характеристика інституціоналізму та основним етапам його розвитку. Соціально-психологічний інституціоналізм т.Веблена.
- •38. Охарактеризуйте причини соціально-економічної кризи в Україні та особливості її прояву в 90 рр. Хх ст.
- •41.Розкрийте економічну сутність грошей та їх функції. Грошовий обіг та його закони.
- •45. Підприємство як суб’єкту ринку, його форми та об’єднання. Покажіть кругообіг його капіталу.
- •46. Дайте характеристику підприємництву та його формам в ринковій економіці. Господарський кодекс України про підприємництво
- •47. Покажіть специфіку підприємництва в аграрній сфері. Рентні відносини та особливості формування доходів в сільському господарстві.
- •48. Розкрийте сутність витрат виробництва, їх класифікацію, економічну природу прибутку та собівартості.
- •49. Обгрунтуйте роль держави як суб’єкта ринкових відносин. Охарактеризуйте економічні функції держави.
- •50. Охарактеризуйте економічну сутність категорій зайнятість і безробіття. Види і форми безробіття в Україні.
- •51. Розкрийте сутність податкової системи держави, дайте характеристику видам податків в Україні.
- •53. Розкрийте сутність ординалістської та кардиналістської теорії поведінки споживача.
- •54. Визначте пропозицію та попит на працю в умовах недосконалої конкуренції. Досконало конкурентний ринок.
- •14.2. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку
- •14.3. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •55. Визначте ринкову поведінку монополістичного конкурента в короткостроковому та довгостроковому періодах. Нецінова конкуренція.
- •56. Покажіть поведінку підприємства в умовах олігополістичного ринку. Дайте характеристику теоретичним моделям олігополії.
- •57. Дайте характеристику ринку досконалої конкуренції в короткостроковому та довгостроковому періодах. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •Основні риси «чистої» монополії
- •67.Охарактеризуйте систему національних рахунків як нормативну базу макроекономічного рахівництва.
- •68. Дайте характеристику моделі «вилучення – ін’єкції» як імітації рівноваги на товарному ринку. Поняття прецесійного та інфляційного розривів у моделі «витрати – випуск».
- •69. Дайте характеристику грошово-кредитної політики держави. Попит на гроші, його складові. Пропозиція грошей. Грошова база, грошовий мультиплікатор.
- •70. Дайте поняття фіскальної політики держави. Дискреційна та автоматична фіскальна політика. Крива Лаффера.
- •71. Розкрийте особливості моделі простого та складного мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •72. Визначте джерела економічного зростання. Неокейнсіанська модель економічного зростання.
- •73. Охарактеризуйте види інфляції залежно від її темпів. Інфляція попиту та інфляція витрат. Антиінфляційна політика.
- •74.Охарактеризуйте повну зайнятість та безробіття. Закон Оукена, фактичний ввп та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •75. Покажіть економічну рівновагу в умовах відкритої економіки. Макроекономічна рівновага. Реакція економіки на зміну рівноваги згідно з кейнсіанською та класичною концепцією.
- •76.Охарактеризуйте особливості сукупної пропозиції та сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції та сукупного попиту.
- •1. Виділить основні риси економічної думки в середні віки на Арабському сході. Поясніть сутність віків соціальної фізики Ібн Хальдуна
47. Покажіть специфіку підприємництва в аграрній сфері. Рентні відносини та особливості формування доходів в сільському господарстві.
Сільське господарство — одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, в якій створюються матеріальні блага рослинного і тваринного походження для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною.
Сільському господарству притаманна ціла низка особливостей, пов'язаних з характером його виробництва, яке базується на здатності рослинних і тваринних організмів до природного відтворення, що залежить від клімату та ґрунту. Звідси випливає докорінна відмінність сільського господарства від інших галузей виробництва — у ньому економічний процес відтворення завжди тісно переплітається із природним.
До особливостей сільського господарства належить і надзвичайна роль землі як фактора виробництва. В інших галузях (у промисловості, на транспорті) земля не бере безпосередньої участі у створенні продукту. Вона є лише простором, на якому розміщується те чи інше виробництво. У сільському ж господарстві земля виступає як засіб виробництва, оскільки верхній шар ґрунту служить для розміщення рослин у процесі їх відтворення, містить воду та поживні мінеральні речовини, необхідні для їх розвитку. Ця властивість ґрунту називається родючістю. Отже, з одного боку, земля — це предмет праці, а з іншого — засіб праці, оскільки родючість ґрунту люди використовують для виробництва необхідної продукції. На відміну від інших засобів виробництва земля не зношується і не замінюється. Більше того, за правильного використання її родючість суттєво підвищується.
Специфіка сільськогосподарського виробництва виражається в аграрних відносинах. Відносини в сільському господарстві як складова економічних відносин виникають між людьми перш за все з приводу володіння землею та використання землі як головного фактора виробництва, з одного боку, і як об'єкта власності — з іншого.
Але земельні відносини — це лише один бік аграрних відносин. Другий пов'язаний із процесами агропромислової інтеграції, коли вищий розвиток продуктивних сил закономірно веде до переплетіння зв'язків по горизонталі та вертикалі як у самому сільському господарстві, так і між сільським господарством і взаємопов'язаними з ним галузями. Це насамперед ті сфери господарювання і ті підприємства, які виробляють для нього засоби виробництва чи переробляють сільськогосподарську продукцію, займаються її збереженням і реалізацією. На цьому шляху поступово створюється агропромисловий комплекс, який дозволяє підвищити ефективність виробництва кінцевої продукції, стабільно забезпечує населення продуктами харчування, а промисловість— сировиною. Тому аграрні відносини слід розглядати як аграрно-промислові.
Складовою аграрних відносин є рентні відносини, які виникають у зв'язку з виробництвом і привласненням додаткового продукту на основі використання землі. . Розрізняють природну та економічну родючість ґрунтів.
Природною родючістює сукупність фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтів, аекономічна — це результат поліпшення цих властивостей за рахунок проведення людьми заходів, спрямованих на покращання методів землеробства та проведення різних видів меліорації.
Економічна родючість залежить від рівня розвитку продуктивних сил, виробничих відносин, які характеризують ту чи іншу економічну систему. Критерієм економічної родючості ґрунтів є обсяг урожаю, отриманого з площ, що мали однакову природну родючість. Наявність власності на землю зумовлює отримання землевласником певної частки додаткового продукту у вигляді земельної ренти.
Таким чином,земельна рента є економічною формою реалізації земельної власності. Виділяють такі основні різновиди земельної ренти: диференціальна, абсолютна, монопольна. Конкретною формою земельної ренти є орендна плата, яка включає ренту, процент на капіталовкладення, інші платежі.
Незалежно від форм власності на землю утворюєтьсядиференціальна рента.Природною умовою існування диференціальної ренти є відмінності у природній родючості землі, а також місцезнаходженні земельних ділянок відносно ринку.
Господарства, що розташовані на кращих землях, створюють додатковий чистий дохід. Такого доходу позбавлені інші господарства. Якби вони його одержували, то монополія на землю як об'єкт господарювання зникла. Необхідною економічною умовою перетворення додаткового продукту в диференціальну ренту є наявність товарно-грошових відносин і особливість дії закону вартості в сільському господарстві.
Форми диференціальної ренти. Слід розрізняти дві форми диференціальної ренти: першу і другу. Диференціальна рентаІ в свою чергу поділяється на:
• диференціальну ренту за родючістю ;
• диференціальну ренту за місцезнаходженням .
Диференціальна рента за родючістю виникає із різної природної родючості окремих ділянок землі. Вона дорівнює різниці між суспільною вартістю сільськогосподарської продукції та її індивідуальною вартістю на більш родючих земельних ділянках.
Диференціальна рента за місцезнаходженням виникає через те, що земельні ділянки розташовані на різній відстані від ринків збуту. Тому транспортні витрати, що входять у виробничі витрати, і вартість товару з різновіддалених земель неодинакові.
Диференціальна рента ІІ являє собою різницю між суспільною вартістю виробництва сільськогосподарської продукції та індивідуальною вартістю сільськогосподарських продуктів, одержаних із земельних ділянок, що ближче розташовані до ринку.
Диференціальна рента II є додатковим чистим доходом, який виникає в результаті додаткових вкладень у дану ділянку землі.
У реальній дійсності землевласник ніколи не надасть у користування орендарю безоплатно навіть ці землі, оскільки існує монополія на землю як об'єкт власності. Цей вид монополії породжуєабсолютну ренту, що сплачується з усіх видів землі, незалежно від її якості.
Джерелом абсолютної ренти є додатковий продукт, який створюється не лише в сільському господарстві, а і в інших галузях виробництва — промисловості, торгівлі, будівництві тощо.
У країнах з різноманітними природними і кліматичними умовами крім диференціальної та абсолютної ренти існує також монопольна рента. Умовами її утворення є обмеженість і невідтворюваність земель особливої якості чи певні кліматичні умови. Це виявляється в тому, що лише на даних землях, лише в даних природно-кліматичних умовах можливе виробництво сільськогосподарських продуктів з особливими якісними характеристиками (наприклад, винограду, чаю, тютюну).
Різниця між монопольно високою ціною продукту та економічними витратами і становитиме монопольну ренту, яка надходить у розпорядження землевласника.
Орендна плата. Земельна рента за умов ринкової економіки виступає у формі орендної плати і процента за іпотечною заборгованістю. Орендна плата включає ренту, процент на вкладений землевласником капітал та амортизаційні нарахування на цей капітал.
Частина земельної ренти у формі процента за іпотечною заборгованістю привласнюється банками, страховими компаніями, іншими фінансовими закладами. Їх право, як і право землевласника, на отримання ренти може продаватись, і земля в цьому разі набуває форми товару.
Ціна землі. Розглядаючи ціну землі, слід розрізняти ціну землі як продукту праці і як продукту природи. Ціна землі як продукту праці включає витрати на обробіток ґрунту та його покращання, тобто набуває нової якості, виступаючи вже, з одного боку, як продукт праці землероба, а з іншого — як результат функціонування таких факторів виробництва, як капітал та підприємницькі здібності. Ціна ж землі як продукту природи — поняття ірраціональне, оскільки, як зазначалося, земля не є продуктом людської праці. Водночас вона може використовуватись як засіб виробництва та предмет праці і приносити її власникові дохід у вигляді ренти. Економічними формами землі-капіталу виступає форма позичкового процента, а землі-матерії — земельна рента.
Формування доходів від реалізації продукції покупцям в сільському господарстві та контроль за їх здійсненням має важливе значення в умовах ринкових відносин. Адже, дохід від реалізації продукції є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. Від величини доходу залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства.
Дохід від реалізації продукції є одним з показників результатів економічної діяльності підприємства. На розвиток і ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах величезний вплив роблять реалізація продукції і одержувані при цьому фінансові результати.
Значний вплив на формування доходу від реалізації продукції мають чинники зовнішнього та внутрішнього характеру. Основними чинниками, за допомогою яких можливе зростання доходу для сучасних підприємств, є:
– оптимізація каналів розподілу, стимулювання збуту, упровадження сучасних видів реклами згідно з вимогами споживачів, оцінювання їх ефективності;
– упровадження внутрішнього та зовнішнього інформаційного обміну на основі створення інформаційно-аналітичних систем та широкого застосування сучасних інформаційних технологій;
– ефективна реклама, яка підтримує репутацію товарів, формує довіру споживачів до них, допомагає в завойовуванні ринку;
– підвищення якості продукції, продуктивності праці при формуванні організаційної культури шляхом заохочення успіху кожного працівника у формуванні єдиної команди, стимулювання ініціативи, мотивації праці, довіри персоналу, організаційна структура, система управління, фірмова культура, престиж та імідж фірми; комунікації, соціально-психологічний клімат;
– екологічні чинники, відносини з органами влади та іншими групами стейкхолдерів (стейкхолдер – ринковий суб’єкт, який має інтерес до діяльності підприємства чи до деяких напрямів його діяльності, але цей інтерес не базується на бажанні отримати чистий дохід).