- •Міжнародні фінанси
- •Передмова
- •Розділ 1. Система міжнародних фінансів
- •Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
- •1.2. Система міжнародних фінансів та її функції
- •1.3. Суб’єкти міжнародних фінансів
- •1.4. Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
- •1.5. Міжнародна фінансова політика
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи
- •2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
- •2.2. Наслідки фінансової глобалізації
- •2.3. Світові фінансові кризи
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- •3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
- •Показники вимірювання зовнішнього боргу
- •3.2. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
- •Характеристики Лондонського та Паризького клубів кредиторів
- •3.3. Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції
- •4.1. Елементи валютно-фінансової системи
- •4.2. Етапи формування світової валютної системи
- •4.3. Європейська валютна система
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 5. Фінансова і монетарна політикаєвропейського валютного союзу
- •5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу
- •5.2. Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
- •5.3. Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади
- •6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
- •6.2. Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
- •6.3. Недокументарні форми міжнародних розрахунків
- •6.3.1. Авансова форма розрахунків
- •6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком
- •6.4. Документарні форми міжнародних розрахунків
- •6.4.1. Інкасо
- •6.4.2. Документарний акредитив
- •Види акредитивів у міжнародній практиці
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 7. Платіжний баланс країн світу
- •7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
- •7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей
- •7.2.1. Методичні підходи мвф до формування платіжного балансу
- •7.2.2. Організаційні основи складання платіжного балансу України
- •7.3. Сучасні тенденції врівноваження платіжних балансів країн світу
- •7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 8. Світовий фінансовий ринок та його структура
- •8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
- •8.2. Міжнародні фінансові активи та їх властивості
- •8.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки
- •8.4. Світовий фінансовий ринок. Сутність і структура
- •8.5. Моделі фінансового ринку
- •8.6. Особливості державного регулювання фінансового ринку
- •8.7. Офшорні банківські центри
- •8.8. Міжнародні фінансові центри
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 9. Валютні ринки та валютні операції
- •9.1. Поняття, функції та структура валютного ринку
- •9.2. Суб’єкти та види валютних ринків
- •9.3. Організаційні засади функціонування ринку “форекс”
- •9.4. Валютні операції як інструменти валютного ринку
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 10. Міжнародний фондовий ринок
- •Сутність, значення та сучасні тенденції розвитку міжнародного фондового ринку
- •Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
- •10.3. Особливості функціонування міжнародного ринку титулів власності
- •Міжнародний ринок боргових зобов’язань
- •Фондові біржі на світовому фондовому ринку
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 11. Міжнародний ринок банківських кредитів
- •11.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •11.2. Форми міжнародного кредиту
- •11.3. Основи організації міжнародного кредитування
- •11.4. Міжнародний лізинг
- •11.5. Міжнародний факторинг
- •11.6. Міжнародний форфейтинг
- •11.7. Сек’юритизація міжнародних кредитів
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 12. Міжнародний ринок дорогоцінних металів
- •12.1. Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
- •12.2. Сутність, класифікація та особливості функціонування ринку золота
- •12.3. Характеристика операцій із золотом та особливості проведення “золотих” аукціонів
- •12.4. Ринок банківських металів в Україні
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 13. Міжнародний ринок похідних цінних паперів (деривативів)
- •13.1. Поняття, еволюція розвитку, функції та учасники міжнародного ринку деривативів
- •13.2. Характеристика похідних фінансових інструментів
- •13.2.1. Форвардні операції
- •13.2.2. Операції “своп”
- •13.2.3. Ф’ючерсні контракти
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 14. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •14.1. Тнк: класифікація й види
- •14.2. Фінанси і фінансова політика тнк
- •14.3. Джерела фінансування тнк
- •14.4. Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
- •14.5. Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 15. Міжнародна банківська справа
- •15.1. Розвиток міжнародної банківської діяльності
- •15.2. Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
- •15.3. Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
- •15.4. Основи банківського нагляду та регулювання
- •Вимоги до капіталу
- •Врахування ризику ліквідності
- •Корпоративне управління
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 16. Міжнародне оподаткування
- •16.1. Сутність та еволюція податкових систем світу
- •16.2. Міжнародні податкові відносини і уникнення подвійного оподаткування
- •16.3. Специфіка податкових систем країн світу
- •16.4. Офшорні зони і креативний облік
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 17. Міжнародне страхування
- •17.1. Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
- •17.2. Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
- •17.3. Місце і роль страхування в інвестиційному процесі та залученні іноземних інвестицій
- •17.4. Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 18. Україна у світовому фінансовому середовищі
- •18.1. Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
- •18.2. Ринок банківських металів в Україні
- •18.3. Оцінка позицій платіжного балансу України
- •18.4. Зовнішнє фінансування української економіки
- •18.4.1. Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
- •18.4.2. Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток к Укрупнена класифікація стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій мвф
- •1. Current Account (поточний рахунок)
- •2. Capital and Financial Account (рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій)
- •Додаток м
- •Додаток н
- •Додаток п
- •Додаток р
- •Додаток с
- •Додаток т
- •Додаток у
- •Додаток ф
- •Міжнародні фінанси
7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей
7.2.1. Методичні підходи мвф до формування платіжного балансу
Вперше баланси міжнародних розрахунків були сформовані та опубліковані у 20-х роках ХХ століття. Протягом наступних років методика їх складання постійно вдосконалювалася. У 1947 році ООН опублікувала схему платіжного балансу, яка стала основою для подальшої розробки МВФ форм і принципів складання платіжних балансів.
МВФ продовжує перманентне удосконалення методики складання платіжного балансу, яка відображається у рекомендаціях (керівництвах) з платіжного балансу, що періодично перевидаються. Розробкою платіжного балансу на рівні МВФ займається комітет зі статистики платіжного балансу (IMF Committee on Balance of Payments Statistics), а також різноманітні групи технічних експертів (додаток И). Комітет був заснований в 1992 році з метою спостереження за впровадженням рекомендацій, які містяться у звітах двох робочих груп МВФ, що досліджують основні джерела неспівпадіння в загальній статистиці платіжного балансу. Комітет також надає рекомендації і поради відносно методологічних аспектів формування статистики платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції.
Комітет засідає щонайменше раз на рік. На засіданнях комітету обговорюються питання стосовно методології платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції, а також методики складання окремих статей зазначених звітів. Результати засідань публікуються на сайті та у друкованих виданнях МВФ. Кожного року комітет також складає річні звіти, в яких наводиться огляд тенденцій платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції країн-учасниць МВФ, а також зазначаються результати роботи комітету за поточний рік і плани на наступний.
На даний момент застосовується п’ята редакція керівництва платіжного балансу (Balance of Payments Manual, fifth edition), яка опублікована у 1993 році [1]. Даний документ являє собою стандарти понять, визначень, класифікацій і угод для компіляції платіжного балансу і статистики міжнародної інвестиційної позиції. Вони відбивають широко розповсюджені зміни, які були в міжнародних угодах, починаючи з четвертої редакції керівництва, що була видане у 1977 році.
Укрупнену класифікацію стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій МВФ [1, с. 43–48] наведено у додатку К. Запропонована МВФ структура статей платіжного балансу є універсальною, що дозволяє порівнювати й аналізувати платіжні баланси не тільки розвинених держав, а також країн, що розвиваються або здійснюють перехід до ринкової економіки. Для кращого розуміння методики розрахунку платіжного балансу та наочної характеристики його основних компонентів доцільно розглянути умовний алгоритм формування платіжного балансу (додаток Л).
Після прийняття в 1993 році п’ятої редакції керівництва МВФ зі складання платіжного балансу концепція сальдо за поточними операціями стала загальноприйнятою у світі. Економічний зміст даної концепції полягає у рівності сальдо поточних операцій підсумку статей руху капіталу в сукупності зі змінами в розмірах валютних резервів. Таке представлення структури платіжного балансу наочно відображає підсумки взаємодії національної економіки з іншими економіками світу у розрізі усіх угод. Однак подальший розвиток форм та способів організації міжнародних економічних відносин обумовив необхідність подальшого перегляду рекомендацій МВФ зі складання платіжного балансу.
У 2009 році МВФ опублікував шосту редакцію керівництва платіжного балансу (Balance of Payments and International Investment Position Manual, sixth edition), яка враховує усі суттєві зміни, що відбулись у міжнародній економіці з моменту виходу п’ятої редакції [3]. Відповідно до рішень, прийнятих на 21-му засіданні комітету МВФ зі статистики платіжного балансу, що відбулось у листопаді 2008 року, орієнтовним терміном остаточного переходу на складання платіжних балансів на основі шостої редакції визначено 2012–2013 роки.
Подібно до
попередніх видань, шоста редакція
керівництва платіжного балансу визначає
рекомендації щодо
відображення
У шостій редакції керівництва платіжного балансу, у порівнянні з п’ятою редакцією, містяться наступні найістотніші зміни:
уточнення вимірювання фінансових послуг;
зміни у відображенні прямих інвестицій;
впровадження концепцій, пов’язаних з резервом зобов’язань та стандартизованих гарантій;
нові концепції для вимірювання міжнародних грошових переказів;
посилений ступінь відповідності з Системою національних рахунків (System of National Accounts);
обширні доповнення до керівництва, пов’язані із додатковою деталізацією та поясненням окремих положень документа, а також впровадженням нових додатків щодо валютних союзів,
206 н.206 206 206 проціональних підприємств, грошових переказів.
У шостій редакції рекомендацій МВФ, як і у попередніх редакціях, наведено класифікацію стандартних компонентів платіжного балансу [3, с. 301–307]. Потрібно зазначити, що дана класифікація є більш розширеною та деталізованою у порівнянні із класифікацією компонентів відповідно до п’ятої редакції [1, с. 43–48].
Платіжні баланси розвинутих держав та держав, що розвиваються, дещо розрізняються за змістом. Схеми платіжного балансу, прийняті МВФ і ОЕСР, враховують загальні риси, властиві розвинутим державам, а також надають кожній державі можливість вносити свої коригування щодо обліку специфічних фінансових операцій. Як правило, такі коригування пов’язані з методами виміру сальдо платіжного балансу і його покриття.
Ряд особливостей методології
складання платіжних балансів країн, що
розвиваються, випливає з недостатньо
високого рівня розвитку національної
системи статистичного обліку. У зв’язку
із цим деякі операції можуть не знаходити
відображення у балансах або
У США, Англії, Канаді, Австралії відповідальність за складання платіжного балансу покладена на статистичні відомства, а інформаційною основою для формування показників є статистичні обстеження. Недоліком цієї системи є громіздкість, адже опитувальники, в окремих випадках, містять десятки сторінок, що ускладнює роботу агентів зовнішньоекономічної діяльності.
У більшості європейських країн платіжний баланс складається центральними банками щомісячно, а інформаційною основою формування показників є банківська звітність (система поопераційного обліку), однією із суттєвих переваг якої є оперативність.