- •Міжнародні фінанси
- •Передмова
- •Розділ 1. Система міжнародних фінансів
- •Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
- •1.2. Система міжнародних фінансів та її функції
- •1.3. Суб’єкти міжнародних фінансів
- •1.4. Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
- •1.5. Міжнародна фінансова політика
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи
- •2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
- •2.2. Наслідки фінансової глобалізації
- •2.3. Світові фінансові кризи
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- •3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
- •Показники вимірювання зовнішнього боргу
- •3.2. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
- •Характеристики Лондонського та Паризького клубів кредиторів
- •3.3. Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції
- •4.1. Елементи валютно-фінансової системи
- •4.2. Етапи формування світової валютної системи
- •4.3. Європейська валютна система
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 5. Фінансова і монетарна політикаєвропейського валютного союзу
- •5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу
- •5.2. Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
- •5.3. Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади
- •6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
- •6.2. Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
- •6.3. Недокументарні форми міжнародних розрахунків
- •6.3.1. Авансова форма розрахунків
- •6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком
- •6.4. Документарні форми міжнародних розрахунків
- •6.4.1. Інкасо
- •6.4.2. Документарний акредитив
- •Види акредитивів у міжнародній практиці
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 7. Платіжний баланс країн світу
- •7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
- •7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей
- •7.2.1. Методичні підходи мвф до формування платіжного балансу
- •7.2.2. Організаційні основи складання платіжного балансу України
- •7.3. Сучасні тенденції врівноваження платіжних балансів країн світу
- •7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 8. Світовий фінансовий ринок та його структура
- •8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
- •8.2. Міжнародні фінансові активи та їх властивості
- •8.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки
- •8.4. Світовий фінансовий ринок. Сутність і структура
- •8.5. Моделі фінансового ринку
- •8.6. Особливості державного регулювання фінансового ринку
- •8.7. Офшорні банківські центри
- •8.8. Міжнародні фінансові центри
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 9. Валютні ринки та валютні операції
- •9.1. Поняття, функції та структура валютного ринку
- •9.2. Суб’єкти та види валютних ринків
- •9.3. Організаційні засади функціонування ринку “форекс”
- •9.4. Валютні операції як інструменти валютного ринку
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 10. Міжнародний фондовий ринок
- •Сутність, значення та сучасні тенденції розвитку міжнародного фондового ринку
- •Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
- •10.3. Особливості функціонування міжнародного ринку титулів власності
- •Міжнародний ринок боргових зобов’язань
- •Фондові біржі на світовому фондовому ринку
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 11. Міжнародний ринок банківських кредитів
- •11.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •11.2. Форми міжнародного кредиту
- •11.3. Основи організації міжнародного кредитування
- •11.4. Міжнародний лізинг
- •11.5. Міжнародний факторинг
- •11.6. Міжнародний форфейтинг
- •11.7. Сек’юритизація міжнародних кредитів
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 12. Міжнародний ринок дорогоцінних металів
- •12.1. Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
- •12.2. Сутність, класифікація та особливості функціонування ринку золота
- •12.3. Характеристика операцій із золотом та особливості проведення “золотих” аукціонів
- •12.4. Ринок банківських металів в Україні
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 13. Міжнародний ринок похідних цінних паперів (деривативів)
- •13.1. Поняття, еволюція розвитку, функції та учасники міжнародного ринку деривативів
- •13.2. Характеристика похідних фінансових інструментів
- •13.2.1. Форвардні операції
- •13.2.2. Операції “своп”
- •13.2.3. Ф’ючерсні контракти
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 14. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •14.1. Тнк: класифікація й види
- •14.2. Фінанси і фінансова політика тнк
- •14.3. Джерела фінансування тнк
- •14.4. Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
- •14.5. Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 15. Міжнародна банківська справа
- •15.1. Розвиток міжнародної банківської діяльності
- •15.2. Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
- •15.3. Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
- •15.4. Основи банківського нагляду та регулювання
- •Вимоги до капіталу
- •Врахування ризику ліквідності
- •Корпоративне управління
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 16. Міжнародне оподаткування
- •16.1. Сутність та еволюція податкових систем світу
- •16.2. Міжнародні податкові відносини і уникнення подвійного оподаткування
- •16.3. Специфіка податкових систем країн світу
- •16.4. Офшорні зони і креативний облік
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 17. Міжнародне страхування
- •17.1. Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
- •17.2. Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
- •17.3. Місце і роль страхування в інвестиційному процесі та залученні іноземних інвестицій
- •17.4. Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 18. Україна у світовому фінансовому середовищі
- •18.1. Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
- •18.2. Ринок банківських металів в Україні
- •18.3. Оцінка позицій платіжного балансу України
- •18.4. Зовнішнє фінансування української економіки
- •18.4.1. Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
- •18.4.2. Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток к Укрупнена класифікація стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій мвф
- •1. Current Account (поточний рахунок)
- •2. Capital and Financial Account (рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій)
- •Додаток м
- •Додаток н
- •Додаток п
- •Додаток р
- •Додаток с
- •Додаток т
- •Додаток у
- •Додаток ф
- •Міжнародні фінанси
18.2. Ринок банківських металів в Україні
Україна здавна виступала крупним споживачем золота для побутових та промислових цілей. Основним джерелом купівлі золота була Росія та країни Близького Сходу.
Виділяють такі етапи формування ринку банківських металів в Україні.
І етап (1997–2001 рр.). У 1997 р. прийнято Закон України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”. У 1998 р. прийнято Положення “Про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України”. З січня 1999 р. оптова торгівля банківськими металами стала відбуватися на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). В перших торгах по золоту, які відбулися 20 січня 1999 р., взяли участь Правекс-Банк, ВАБанк і НБУ. Фіксинг проводився за процедурою Лондонського золотого фіксингу (London Gold Fix). Ціна першого фіксингу склала 1 278,33 грн. за тройську унцію. Ця гривнева ціна відповідала доларовій ціні у 373,16 дол. США, що більш ніж на 30 % вище ціни Лондонського фіксингу на відповідну дату. До 2001 р. ринок банківських металів в Україні був фактично монополізований двома банками: Правекс-банком та ВАБанком. Вони встановлювали ціну на золото на 15–20 % вище, ніж в Лондоні. Така маржа набагато перевищувала витрати на транспортування золота в країну, різні комісійні західним банкам і нормальний рівень рентабельності.
ІІ етап
(2001 р.). Починаючи з 2001 р., український
ринок золота почав дещо активізуватися.
Стали з’являтися нові ліцензовані
професійні учасники – комерційні банки,
а також більше публікацій з цієї тематики
в діловій пресі. Таку активізацію можна
пояснити частково відчуттям банкірами
певного збільшення попиту на нові
фінансові
Постанова Правління НБУ № 378 від 2.10.2002 “Про внесення змін до Класифікатора іноземних валют” (зареєстрована в Мін’юсті 24.10.2002 за № 841/7129). Зміни відбулися у серпні 2003 р., коли НБУ прийняв цілий пакет нових нормативних актів по регулюванню ринку банківських металів. Ці нормативні документи вступили в силу з 9 вересня 2003 р. і значною мірою наблизили регулювання операцій з банківськими металами в Україні до регулювання операцій з іноземними валютами.
Однією з важливих частин історії ринку золота в Україні може вважатися накопичення резервів монетарного золота Національним банком України. Ця історія має корені ще в біловежських домовленостях, які регулювали процес самоліквідації СРСР. За цими домовленостями передбачалося розділити золотий запас СРСР, який на той час складав 200–300 тонн (за офіційними даними Росії) до 1 500 тон (за оцінками деяких експертів). В даному випадку Україна отримала б від 60 до 260 тон високоякісного банківського золота. Однак умови не були виконані і Україна стала створювати свій запас з нуля. Початком послужила Постанова Президії Верховної Ради України від 2 грудня 1991 р. “Про створення запасу дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів в Україні”. Згідно з цією постановою НБУ доручалося “з 5 грудня 1991 року приступити до формування в республіці запасу дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів”. Золото стало поступати в Державну скарбницю при НБУ з березня 1992 р. Із часом були створені можливості афінажу та виробництва злитків дорогоцінних металів на базі “Південного машинобудівного заводу”. Це дозволило зберігати резерви монетарного золота у формі злитків. Пізніше, у 1996 р., НБУ придбав певний обсяг золота у формі злитків на міжнародному ринку – у Швейцарії та Великобританії. Це збагатило досвід НБУ у проведенні операцій з банківськими металами.
На даний час в Україні існують два сектори ринку золота.
Один з них регулюється і контролюється Міністерством фінансів України та покликаний обслуговувати потреби суб’єктів підприємницької діяльності в золоті, якість якого не узгоджується з міжнародними стандартами.
Другий – ринок банківського золота в злитках – регулюється і контролюється Національним банком України та оперує із золотом, яке відповідає міжнародним стандартам.
На розвиток українського
ринку золота безпосередній вплив мали
події у світі, які, в свою чергу, впливали
на позитивну динаміку світових цін на
золото в останні роки. Підвищення
інвестиційного попиту на золото в світі
протягом 2002 року в основному пояснювалося
зростанням напруженості навколо Іраку
та очікуванням війни. Крім того, певне
значення мали і скандали із завищенням
американськими компаніями своїх
прибутків та сповільнення темпів
економічного зростання США. Все це
послабило інтерес інвесторів до акцій
американських компаній та інших доларових
активів і змусило їх розміщувати активи
у дорогоцінних металах і євро. Підвищення
попиту відбилося на значному зростанні
світової ціни золота. На початку лютого
2003 р. ціна перевищувала 380 дол. США за
унцію, що було максимальним значенням
за останні 6 років. Після досягнення
цього піку в лютому відбулося суттєве
зниження цін до рівня 320–325 дол. США.
Однак з першої половини квітня
відновилося зростання і на кінець жовтня
2003 р. ціни встановилися на рівні 380–390
дол. США. Важливу роль у зростанні цін
золота в останні місяці відіграла поява
новин щодо підвищення ймовірності
подовження Вашингтонської угоди, яка
була укладена у вересні 1999 р. між 13
провідними європейськими центральними
банками, відповідно до якої сторони
зобов’язувалися суттєво обмежити
обсяги продажу та лізингу золота. На
фоні таких світових тенденцій ще більше
активізувався і внутрішній український
ринок золота. За оцінками експертів,
загальний обсяг українського ринку
банківського золота у 2002 р. був на рівні
близько 3 тонн (близько 30 млн
Основним
українським інвестором у золото, за
свідченнями банкірів, є населення, але
іноді інвесторами виступають і юридичні
особи, зокрема страхові компанії. Не
відстає від населення і Нацбанк: в кінці
2002 р. він збільшив обсяг золота у своїх
золотовалютних резервах на 8,3 тонни –
до 23,325 тонни. Нарешті, на підвищення
попиту зреагували і біржовики. З лютого
2003 р. Універсальна товарна біржа
“Контрактовий дім УМВБ” перейшла на
щоденні торги банківськими металами,
тоді як раніше їх проводили раз на
тиждень. Як зазначають банкіри, ця подія
стала важливою для розвитку ринку
золота. Починаючи з 2003 р., НБУ взяв курс
на лібералізацію ринку банківських
металів. З-поміж іншого, НБУ почав
кампанію по збору пропозицій комерційних
банків щодо лібералізації українського
ринку банківських металів. Нацбанк
просив вказати, які з дозвільних
документів (
12 березня 2003 р. Правління НБУ прийняло постанову № 102 “Про внесення змін до Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України”. Основною зміною в регулюванні ринку банківських металів, яка сталася з прийняттям цієї постанови, було нове визначення поняття оптової торгівлі банківськими металами. Так, оптовою торгівлею золотом з 1 квітня стали вважатися угоди на суму більше 50 000 гривень, а не обсягом більше 100 грам, як це було раніше. Така зміна, безумовно, була приємною новиною для банкірів, основний бізнес з банківськими металами яких є на даний момент роздрібним (продаж золота фізичним особам).
Отже, український ринок золота динамічно розвивався протягом першої половини 2003 р. На ньому все більше підвищувалася конкуренція, за рахунок чого маржа в деяких банках досягла рівня у 3–4 % (по відношенню до цін оптових закупок за кордоном). Логічним завершенням дискусій та обговорень між банкірами та НБУ стало прийняття останнім на початку серпня 2003 р. пакета оновленої нормативної бази по регулюванню ринку золота в Україні. Відповідно до цих введених змін в нормативно-правовій базі уповноважені банки зобов’язані укладати і підтверджувати угоди з купівлі-продажу банківських металів виключно під час проведення Торговельної сесії, яка є визначеним проміжком часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанов Правління НБУ. Ця вимога не стосується лише купівлі-продажу банківських металів на біржах. Отже тепер, крім УМВБ, банки будуть укладати угоди купівлі-продажу золота на міжбанківському валютному ринку України під час спеціальної Торговельної сесії. Найбільш важливим нововведенням є обмеження інвестицій юридичних осіб у золото виключно купівлею золота в безготівковій формі (без фізичної поставки).
Основні учасники ринку дорогоцінних металів в Україні
Комерційні банки. Мають право виконувати посередницьку діяльність по операціях з банківськими металами в Україні відповідно до пунктів генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Вимоги до банків, які бажають отримати право на здійснення операцій із банківськими металами, містяться у Положенні про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженому постановою Правління НБУ від 17.07.2001 № 275 та зареєстрованому в Мін’юсті 21.08.2001 за № 730/5921. Відповідно до цього Положення для здійснення операцій з банківськими металами банки повинні мати письмовий дозвіл НБУ. Існують два пункти валютної ліцензії, які стосуються операцій із банківськими металами:
пункт 9 надає право на операції з банківськими металами на валютному ринку України;
пункт 10 надає право на операції з банківськими металами на міжнародних ринках.
Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:
наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
строк роботи банку – не менше ніж 2 роки;
рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам НБУ та становить не менше ніж еквівалент 5 млн євро;
наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України.
Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:
наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;
строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України – не менше ніж 1 рік;
рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам НБУ та становить не менше ніж еквівалент 10 млн євро;
наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно
до нового Положення про здійснення
уповноваженими банками операцій з
банківськими металами відкриття
кореспондентських рахунків у банківських
металах у банках-нерезидентах зможуть
здійснювати лише банки, які мають дозвіл
на здійснення операцій з банківськими
металами на міжнародних ринках. Для
Отже, банки, які мають дозвіл на пункт 10 валютної ліцензії, отримують стратегічну перевагу над іншими банками-посередниками на ринку золота України. Іншим банкам доведеться обслуговувати своїх клієнтів – інституціональних інвесторів лише через посередництво тих банків, які матимуть дозвіл на операції з банківськими металами на міжнародних ринках (відкриваючи в них кореспондентські рахунки).
Торговельна інфраструктура. За типом інвестора торговельну інфраструктуру ринку золота поділяють на інфраструктуру внутрішнього ринку золота та інфраструктуру світового (перш за все, лондонського) ринку золота.
Основною
“торговельною інфраструктурою” по
внутрішніх операціях із фізичним золотом
між уповноваженими банками та
Для юридичних осіб – інвесторів, які мають право працювати лише з “безготівковим металом”, при здійсненні інвестицій на внутрішньому ринку основною торговельною інфраструктурою є біржі (на даний момент це лише УМВБ) або міжбанківський валютний ринок України (МВРУ).
Операції купівлі-продажу на цих ринках інвестори здійснюють за посередництва уповноважених банків.
Біржовий ринок золота в Україні. Перші біржові торги банківськими металами в Україні були проведені на УМВБ 20 січня 1999 р. за участю 2 банків – АКБ “Правекс-Банк” і АТ “ВАБанк” (а також НБУ). З тих пір число постійних учасників біржового ринку зросло до п’ятнадцяти. З початку свого розвитку і протягом перших двох років ринок не зазнав істотних змін, і в середньому за торгову сесію в той час обсяги торгів на УМВБ складали всього десятки лотів (1 лот – 100 г. для золота, платини і паладію, 1 кг – для срібла). Істотні зміни на ринку відбулись в 2001 р., коли суттєво зросли обсяги торгів – на 240 %. Для того, щоб привести діяльність УМВБ у відповідність до вимог чинного законодавства (Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”), 26 грудня 2001 р. була заснована Універсальна товарна біржа “Контрактовий дім УМВБ” як дочірня структура ЗАТ “Українська міжбанківська валютна біржа”. На неї були переведені ринок банківських металів (золото, срібло, платина, паладій) і ринок товарних ресурсів з метою їхнього подальшого розвитку. Разом з цим ця біржа приступила до організації та проведення аукціонів з продажу майна, на яке згідно із законодавством звернено стягнення.
На сьогоднішній день
Універсальна товарна біржа “Контрактовий
дім УМВБ” стала повною правонаступницею
секції банківських металів ЗАТ “УМВБ”,
перші торги якими у рамках нового
На даний момент біржовими нормативними документами, які стосуються оптової торгівлі банківськими металами в Україні, є:
1) Правила проведення торгів і розрахунків на секції банківських металів Універсальної товарної біржі “Контрактовий дім УМВБ”;
2) Розклад та регламент торгів на Секції банківських металів;
3) Положення про Комісію з торгівлі банківськими металами, затверджене Загальними зборами засновників Універсальної товарної біржі “Контрактовий дім УМВБ” 22 квітня 2002 р.