- •Міжнародні фінанси
- •Передмова
- •Розділ 1. Система міжнародних фінансів
- •Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
- •1.2. Система міжнародних фінансів та її функції
- •1.3. Суб’єкти міжнародних фінансів
- •1.4. Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
- •1.5. Міжнародна фінансова політика
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи
- •2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
- •2.2. Наслідки фінансової глобалізації
- •2.3. Світові фінансові кризи
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- •3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
- •Показники вимірювання зовнішнього боргу
- •3.2. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
- •Характеристики Лондонського та Паризького клубів кредиторів
- •3.3. Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції
- •4.1. Елементи валютно-фінансової системи
- •4.2. Етапи формування світової валютної системи
- •4.3. Європейська валютна система
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 5. Фінансова і монетарна політикаєвропейського валютного союзу
- •5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу
- •5.2. Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
- •5.3. Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади
- •6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
- •6.2. Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
- •6.3. Недокументарні форми міжнародних розрахунків
- •6.3.1. Авансова форма розрахунків
- •6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком
- •6.4. Документарні форми міжнародних розрахунків
- •6.4.1. Інкасо
- •6.4.2. Документарний акредитив
- •Види акредитивів у міжнародній практиці
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 7. Платіжний баланс країн світу
- •7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
- •7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей
- •7.2.1. Методичні підходи мвф до формування платіжного балансу
- •7.2.2. Організаційні основи складання платіжного балансу України
- •7.3. Сучасні тенденції врівноваження платіжних балансів країн світу
- •7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 8. Світовий фінансовий ринок та його структура
- •8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
- •8.2. Міжнародні фінансові активи та їх властивості
- •8.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки
- •8.4. Світовий фінансовий ринок. Сутність і структура
- •8.5. Моделі фінансового ринку
- •8.6. Особливості державного регулювання фінансового ринку
- •8.7. Офшорні банківські центри
- •8.8. Міжнародні фінансові центри
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 9. Валютні ринки та валютні операції
- •9.1. Поняття, функції та структура валютного ринку
- •9.2. Суб’єкти та види валютних ринків
- •9.3. Організаційні засади функціонування ринку “форекс”
- •9.4. Валютні операції як інструменти валютного ринку
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 10. Міжнародний фондовий ринок
- •Сутність, значення та сучасні тенденції розвитку міжнародного фондового ринку
- •Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
- •10.3. Особливості функціонування міжнародного ринку титулів власності
- •Міжнародний ринок боргових зобов’язань
- •Фондові біржі на світовому фондовому ринку
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 11. Міжнародний ринок банківських кредитів
- •11.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •11.2. Форми міжнародного кредиту
- •11.3. Основи організації міжнародного кредитування
- •11.4. Міжнародний лізинг
- •11.5. Міжнародний факторинг
- •11.6. Міжнародний форфейтинг
- •11.7. Сек’юритизація міжнародних кредитів
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 12. Міжнародний ринок дорогоцінних металів
- •12.1. Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
- •12.2. Сутність, класифікація та особливості функціонування ринку золота
- •12.3. Характеристика операцій із золотом та особливості проведення “золотих” аукціонів
- •12.4. Ринок банківських металів в Україні
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 13. Міжнародний ринок похідних цінних паперів (деривативів)
- •13.1. Поняття, еволюція розвитку, функції та учасники міжнародного ринку деривативів
- •13.2. Характеристика похідних фінансових інструментів
- •13.2.1. Форвардні операції
- •13.2.2. Операції “своп”
- •13.2.3. Ф’ючерсні контракти
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 14. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •14.1. Тнк: класифікація й види
- •14.2. Фінанси і фінансова політика тнк
- •14.3. Джерела фінансування тнк
- •14.4. Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
- •14.5. Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 15. Міжнародна банківська справа
- •15.1. Розвиток міжнародної банківської діяльності
- •15.2. Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
- •15.3. Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
- •15.4. Основи банківського нагляду та регулювання
- •Вимоги до капіталу
- •Врахування ризику ліквідності
- •Корпоративне управління
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 16. Міжнародне оподаткування
- •16.1. Сутність та еволюція податкових систем світу
- •16.2. Міжнародні податкові відносини і уникнення подвійного оподаткування
- •16.3. Специфіка податкових систем країн світу
- •16.4. Офшорні зони і креативний облік
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 17. Міжнародне страхування
- •17.1. Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
- •17.2. Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
- •17.3. Місце і роль страхування в інвестиційному процесі та залученні іноземних інвестицій
- •17.4. Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 18. Україна у світовому фінансовому середовищі
- •18.1. Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
- •18.2. Ринок банківських металів в Україні
- •18.3. Оцінка позицій платіжного балансу України
- •18.4. Зовнішнє фінансування української економіки
- •18.4.1. Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
- •18.4.2. Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток к Укрупнена класифікація стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій мвф
- •1. Current Account (поточний рахунок)
- •2. Capital and Financial Account (рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій)
- •Додаток м
- •Додаток н
- •Додаток п
- •Додаток р
- •Додаток с
- •Додаток т
- •Додаток у
- •Додаток ф
- •Міжнародні фінанси
2.2. Наслідки фінансової глобалізації
Фінансова глобалізація як багатогранне явище справляє неоднаковий вплив на різні групи країн. Оцінки її наслідків часто виявляються діаметрально протилежними, що цілком закономірно у формуванні ставлення до складного соціально-економічного явища. Загальне ставлення до процесів фінансової глобалізації різне – від позитивного, згідно з яким фінансова глобалізація створює численні вигоди, до негативного, відповідно до якого вигоди фінансової глобалізації привласнює невелика кількість економічно розвинених країн, а для країн, що розвиваються, глобалізація має наслідком підвищення залежності від світових фінансових ринків.
Основна проблема, породжена
процесами фінансової
Об’єктивно ставлячись до проблем фінансової глобалізації, слід окремо визначити її позитивні та негативні сторони та, наскільки можливо, зважити ефект різновекторного впливу на світову економіку та її окремі складові.
Основним позитивним результатом фінансово-глобалізаційних процесів виступає підвищення темпів економічного зростання країн, які поряд з внутрішніми ресурсами додатково залучають капітал на міжнародних ринках. Природно, що економіки капіталодефіцитного типу в такому разі нарощують свій виробничий потенціал, створюючи додаткові виробничі потужності та підвищуючи продуктивність виробничих факторів шляхом запровадження нових технологій.
Відповідно до сучасних теорій економічного зростання нестача внутрішніх заощаджень компенсується за рахунок зовнішніх джерел. За системою національних рахунків від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу країни означає, що вона виступає чистим дебітором, тобто покриває дефіцит коштів за поточними операціями надходженням валюти по фінансовому рахунку.
За кейнсіанською теорією додаткові інвестиції як результат збільшення заощаджень впливають на зростання реального випуску через ефект мультиплікації та акселерації. Найбільш популярна неокласична модель економічного зростання Р. Солоу також стверджує, що підвищення капіталоозброєності праці завдяки новим інвестиціям є одним Із чинників зростання реального випуску.
Зрештою, країни – чисті кредитори – завдяки глобалізації міжнародних фінансових ринків віднаходять сфери більш прибуткового вкладення інвестицій, ніж у себе вдома, підвищуючи тим самим ефективність інвестування.
З підвищенням фінансової відкритості економік відбувається спрощення процедури доступу національних урядів та суб’єктів господарювання до міжнародних ринків фінансових ресурсів. Позиковий капітал, як будь-який вид економічних ресурсів, є обмеженим у світовій економіці. Його підвищена концентрація спостерігається в розвинутих країнах. Полегшення доступу підприємств країн, що розвиваються, та перехідних країн до американських, європейських і далекосхідних ринків капіталу дозволяє прискорити економічне зростання в цих країнах, поповнивши дефіцит капітальних ресурсів.
Ще
одним наслідком фінансової глобалізації
є загострення міжнародної фінансової
конкуренції, що веде до
поглиблення
Розвиток
фінансових інновацій означає появу
нових фінансових інструментів і
технологій, які
Фінансові інновації генеруються в процесі діяльності фінансового інжинірингу, який конструює нові фінансові інструменти і операційні схеми. З погляду практики, фінансовий інжиніринг охоплює багато різних сфер. Основними з них є фінанси акціонерних компаній, торгівля, управління довгостроковими і короткостроковими вкладеннями коштів та управління ризиками.
Поряд
з вигодами фінансової глобалізації
одночасно слід відзначити ті ризики,
які виникають в результаті
Серед
недоліків фінансової глобалізації
фахівці наголошують на асиметричності
її результатів для різних груп країн.
Одна з основних проблем пов’язана з
питанням, хто саме
виграє від глобалізації. Фактично
основну частину переваг одержують
багаті країни або індивіди. Несправедливий
розподіл благ від глобалізації породжує
загрозу
конфліктів на регіональному, національномута інтернаціональному
рівнях. Питання розподілу переваг є
одним із найважливіших у процесі
глобалізації світо
Безумовним
викликом глобалізації є нестабільність
світової фінансової системи.
Це коло проблем пов’язане з потенційною
регіональною або
глобальною нестабільністю через глибоку
Світовий
спад або депресія здатні розірвати
взаємні зв’язки і залежності, створені
в ході глобалізації, як це відбулося
в часи
Ще одним наслідком глобалізації є зниження регуляторної ролі національних держав при посиленні значення наднаціональних утворень та впливу ТНК.
Протягом століть національні фінансові системи функціонували переважно всередині країн і контролювалися державними структурами. Але зараз, коли склалася світова фінансова система, національні держави зі своїми регулюючими механізмами стали немов би островами в глобальному фінансовому океані. Сьогодні окремі країни неспроможні поодинці не тільки регулювати, але й контролювати в колишніх масштабах свою внутрішню фінансову сферу. Фінансові кризи поширюються подібно ланцюговій реакції, зачіпаючи велику кількість держав.
Як уже зазначалося, у процесі глобалізації великих масштабів набуває транскордонний рух капіталу. Однак у структурі його міжнародних потоків непомірно зростає частка спекулятивних коштів. Короткострокові (“гарячі”) гроші часто надходять до країн із швидко зростаючими ринками та високими процентними ставками, очікуючи оперативно заробити і за найменшої загрози нестабільності полишити країну. Тривалий приплив таких коштів до країни збільшує фінансовий рахунок платіжного балансу, штучно підвищує курс національної валюти (за гнучкого його режиму) або тимчасово нарощує офіційні резерви центрального банку. Навпаки, масовий відтік капіталу дестабілізує економіку, підриває усталеність курсу національних грошей або знекровлює золотовалютні резерви.
Іншою, не менш болючою проблемою сучасної фінансової глобалізації є зростання світової заборгованості країн за зовнішніми запозиченнями. Підвищення доступності міжнародних позикових коштів для використання у внутрішній економіці дало змогу країнам з ринками, що формуються, залучати додаткові ресурси з метою задоволення потреб національного господарства. Відтак прикметною тенденцією останнього часу стало зростання зовнішньої заборгованості у світі.
Країни з перехідною економікою, активно долучившись до глобалізаційних процесів, також часто використовують тимчасово вільні кошти міжнародного фінансового ринку для покриття бюджетного дефіциту та врівноваження платіжного балансу. Проте значна частка іноземних позик надходить до їх підприємницького сектора у вигляді комерційних кредитів, що за відсутності належного контролю з боку держави може створити додаткові загрози внутрішній фінансовій стабільності.
Фінансова
глобалізація супроводжується значним
поширенням використання офшорних зон
у міжнародному бізнесі. У дрібних
острівних державах на зразок Багамських,
Кайманових, Бермудських островів, Нових
Гебрідів, тихоокеанської Полінезії,
Мен, Кіпру та інших не лише ховаються
від національного і міжнародного
контролю близько 7 трлн
Міжнародне співтовариство добре усвідомлює загрози, що виходять з так званих “податкових гаваней”. За підсумками зустрічі глав великої двадцятки в квітні 2009 р., президент Франції Н. Саркозі заявив, що в ході роботи саміту “великої двадцятки” її учасники дійшли згоди відносно питання “податкових гаваней”. “Двадцятка” передбачає цілий ряд санкцій проти офшорних зон. Цей список охоплює широкий їх перелік – від заходів адміністративного характеру до міжнародної заборони на вкладення коштів в банки низки країн, внесених у “чорний список”.