- •Міжнародні фінанси
- •Передмова
- •Розділ 1. Система міжнародних фінансів
- •Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
- •1.2. Система міжнародних фінансів та її функції
- •1.3. Суб’єкти міжнародних фінансів
- •1.4. Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
- •1.5. Міжнародна фінансова політика
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи
- •2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
- •2.2. Наслідки фінансової глобалізації
- •2.3. Світові фінансові кризи
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- •3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
- •Показники вимірювання зовнішнього боргу
- •3.2. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
- •Характеристики Лондонського та Паризького клубів кредиторів
- •3.3. Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції
- •4.1. Елементи валютно-фінансової системи
- •4.2. Етапи формування світової валютної системи
- •4.3. Європейська валютна система
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 5. Фінансова і монетарна політикаєвропейського валютного союзу
- •5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу
- •5.2. Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
- •5.3. Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади
- •6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
- •6.2. Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
- •6.3. Недокументарні форми міжнародних розрахунків
- •6.3.1. Авансова форма розрахунків
- •6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком
- •6.4. Документарні форми міжнародних розрахунків
- •6.4.1. Інкасо
- •6.4.2. Документарний акредитив
- •Види акредитивів у міжнародній практиці
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 7. Платіжний баланс країн світу
- •7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
- •7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей
- •7.2.1. Методичні підходи мвф до формування платіжного балансу
- •7.2.2. Організаційні основи складання платіжного балансу України
- •7.3. Сучасні тенденції врівноваження платіжних балансів країн світу
- •7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 8. Світовий фінансовий ринок та його структура
- •8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
- •8.2. Міжнародні фінансові активи та їх властивості
- •8.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки
- •8.4. Світовий фінансовий ринок. Сутність і структура
- •8.5. Моделі фінансового ринку
- •8.6. Особливості державного регулювання фінансового ринку
- •8.7. Офшорні банківські центри
- •8.8. Міжнародні фінансові центри
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 9. Валютні ринки та валютні операції
- •9.1. Поняття, функції та структура валютного ринку
- •9.2. Суб’єкти та види валютних ринків
- •9.3. Організаційні засади функціонування ринку “форекс”
- •9.4. Валютні операції як інструменти валютного ринку
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 10. Міжнародний фондовий ринок
- •Сутність, значення та сучасні тенденції розвитку міжнародного фондового ринку
- •Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
- •10.3. Особливості функціонування міжнародного ринку титулів власності
- •Міжнародний ринок боргових зобов’язань
- •Фондові біржі на світовому фондовому ринку
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 11. Міжнародний ринок банківських кредитів
- •11.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •11.2. Форми міжнародного кредиту
- •11.3. Основи організації міжнародного кредитування
- •11.4. Міжнародний лізинг
- •11.5. Міжнародний факторинг
- •11.6. Міжнародний форфейтинг
- •11.7. Сек’юритизація міжнародних кредитів
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 12. Міжнародний ринок дорогоцінних металів
- •12.1. Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
- •12.2. Сутність, класифікація та особливості функціонування ринку золота
- •12.3. Характеристика операцій із золотом та особливості проведення “золотих” аукціонів
- •12.4. Ринок банківських металів в Україні
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 13. Міжнародний ринок похідних цінних паперів (деривативів)
- •13.1. Поняття, еволюція розвитку, функції та учасники міжнародного ринку деривативів
- •13.2. Характеристика похідних фінансових інструментів
- •13.2.1. Форвардні операції
- •13.2.2. Операції “своп”
- •13.2.3. Ф’ючерсні контракти
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 14. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •14.1. Тнк: класифікація й види
- •14.2. Фінанси і фінансова політика тнк
- •14.3. Джерела фінансування тнк
- •14.4. Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
- •14.5. Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 15. Міжнародна банківська справа
- •15.1. Розвиток міжнародної банківської діяльності
- •15.2. Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
- •15.3. Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
- •15.4. Основи банківського нагляду та регулювання
- •Вимоги до капіталу
- •Врахування ризику ліквідності
- •Корпоративне управління
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 16. Міжнародне оподаткування
- •16.1. Сутність та еволюція податкових систем світу
- •16.2. Міжнародні податкові відносини і уникнення подвійного оподаткування
- •16.3. Специфіка податкових систем країн світу
- •16.4. Офшорні зони і креативний облік
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 17. Міжнародне страхування
- •17.1. Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
- •17.2. Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
- •17.3. Місце і роль страхування в інвестиційному процесі та залученні іноземних інвестицій
- •17.4. Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 18. Україна у світовому фінансовому середовищі
- •18.1. Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
- •18.2. Ринок банківських металів в Україні
- •18.3. Оцінка позицій платіжного балансу України
- •18.4. Зовнішнє фінансування української економіки
- •18.4.1. Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
- •18.4.2. Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток к Укрупнена класифікація стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій мвф
- •1. Current Account (поточний рахунок)
- •2. Capital and Financial Account (рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій)
- •Додаток м
- •Додаток н
- •Додаток п
- •Додаток р
- •Додаток с
- •Додаток т
- •Додаток у
- •Додаток ф
- •Міжнародні фінанси
12.4. Ринок банківських металів в Україні
Загальна конструкція ринку дорогоцінних металів України представлена як модель, що складається із наступних взаємопов’язаних секторів:
біржовий ринок фізичних дорогоцінних металів у стандартизованій формі та ринок страхових контрактів;
міжбанківський ринок банківських металів;
роздрібний ринок банківських металів;
ринок ювелірних виробів (гуртовий та роздрібний) [2, с. 56].
Ринок страхових контрактів становить сполучну ланку між товарним ринком дорогоцінних металів та ринком банківських металів незалежно від їх походження.
Останніми роками низка українських банків вже набула певного досвіду проведення операцій на ринку банківських металів. Проте рівень розвитку фінансових інструментів цього сегмента фінансового ринку ще досить незначний. Розвиток вітчизняного ринку банківських металів стримують не тільки об’єктивні (недостатній соціально-економічний рівень добробуту потенціальних учасників ринку), а й суб’єктивні фактори:
незначна практика використання банківських металів у ролі застави, отримання кредитів;
недостатній рівень розвитку інфраструктури українського ринку банківських металів;
низький рівень маркетингових досліджень діяльності банків на ринку банківських металів.
Організація
торгівлі банківськими металами в Україні
До дорогоцінних металів належать золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
Банківськими металами називають дорогоцінні метали (золото, срібло, платина, метали платинової групи), доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у злитках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Банківські метали, які є об’єктом купівлі і продажу на валютному ринку України, існують у вигляді стандартних і міряних злитків та монет, вироблених з дорогоцінних металів.
Банківські
метали підлягають обов’язковій
сертифікації через оформлення сертифіката
якості – письмового документа або
клейма визнаного
Торгівлю
банківськими металами здійснюють у
межах прав, наданих чинним законодавством
України, такі учасники валютного ринку:
Національний банк України, Українська
міжбанківська валютна біржа, уповноважені
банки та уповноважені фінансово-кредитні
установи на підставі ліцензії Національного
банку України на право
Торгівлю банківськими металами поділяють на оптову та роздрібну.
Оптова торгівля банківськими металами здійснюється на Українській міжбанківській валютній біржі, а роздрібна – уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з банківськими металами, безпосередньо через власні каси в операційних залах уповноважених банків та фінансово-кредитних установ з фізичними особами – резидентами і нерезидентами.
До оптової торгівліналежать операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1 000 грамів срібла у злитках чи монетах у кількості понад 10 золотих, платинових або срібних монет.
До роздрібної торгівлівідносять операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня не більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1 000 грамів срібла у злиьках чи монетах у кількості не більше ніж 10 золотих, платинових або срібних монет.
Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється відповідно до нормативних актів, зокрема інструкцій Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків.
Ринок банківських металів в Україні – це наймолодший сегмент національного валютного ринку і відповідно фінансового ринку. Він розпочав свою діяльність як організований ринок у 1998 р. з відповідної постанови НБУ, якою було затверджено Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, що встановило правила діяльності банків з банківськими металами. У світі банки працюють переважно з безготівковими металами, бо це не потребує зайвих витрат на перевезення та зберігання металу. Але український ринок банківських металів має переважно готівковий характер. Значна частина українського ринку банківських металів, як і в усьому світі, традиційно належить золоту.
На сьогодні спостерігається тенденція до збільшення кількості банків, які бажають працювати з банківськими металами, і це свідчить про чималий потенціал розвитку даного ринку і можливості отримувати вигоду від операцій на ньому як для банків, так і для клієнтів.
Розглянемо поетапно деякі особливості формування та функціонування ринку банківських металів в Україні.
1-й етап (1991–1996 рр.). Початок даного етапу відзначається прийняттям постанови від 2 грудня 1991 р. Верховною Радою України “Про створення запасу дорогоцінних металів і каменів”, з наділенням Національного банку України правом збору та збереженню золотого резерву країни.
2-й етап (1997–2001 рр.). Даний етап характеризувався прийняттям наступних нормативно-правових актів:
1997 рік – Закон України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”;
1998 рік – Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України.
Одним із здобутків даного етапу стала поява з січня 1999 року оптової торгівлі банківськими металами, що стала відбуватися на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). Основні характеристики перших торгів по золоту:
учасники торгівлі – Правекс-Банк, VABБанк, Національний банк України;
фіксинг проводився за процедурою Лондонського золотого фіксингу (London Gold Fix). Особливість – ціна першого фіксингу більш ніж на 30 % була вище ціни Лондонського фіксингу на відповідну дату.
Характерною рисою даного етапу була фактична монополізація ринку банківських металів України Правекс-Банком та VABБанком, які встановлювали ціну на золото на 15–20 % вище, ніж в Лондоні (дана маржа набагато перевищувала витрати на транспортування золота в країну, різні комісійні західним банкам і нормальний рівень рентабельності).
3-й етап (2001–2003 рр.) Даний етап характеризується активізацією ринку дорогоцінних металів, яка відображалася у наступних процесах:
поява нових ліцензованих професійних учасників – комерційних банків;
збільшення поінформованості учасників ринку: поява публікацій в діловій пресі;
збільшення попиту на нові фінансові інструменти з боку населення та юридичних осіб (в тому числі страхових компаній);
затвердження нового порядку ввезення-вивезення з України банківських металів (Постанова Національного банку від 07.03.2001);
торгівля Національним банком України банківськими металами на металевій секції Української міжбанківської валютної біржі;
заснування у 2001 р. Універсальної товарної біржі “Контрактовий дім УМВБ” як дочірньої структури ЗАТ “Українська міжбанківська валютна біржа”. На неї були переведені ринок банківських металів (золото, срібло, платина, паладій) і ринок товарних ресурсів з метою їхнього подальшого розвитку;
переведення Універсальної товарної біржі “Контрактовий дім УМВБ” з лютого 2003 р. на щоденні торги банківськими металами;
лібералізація ринку дорогоцінних металів: спрощення процедури ввезення золота в Україну, його декларування, схеми його купівлі в комерційних банках, покращення умов зберігання золота населенням в комерційних банках;
підвищення конкуренції, за рахунок чого маржа в деяких банках досягла рівня у 3–4 % (по відношенню до цін оптових закупок за
375 н.375 доном).
Даний етап характеризувався прийняттям наступних основних нормативно-правових актів:
2002 рік – Постанова Правління Національного банку від 02.10.2002 № 378 “Про внесення змін до Класифікатора іноземних валют”, відповідно до якої внесені золото та інші банківські метали були включені до групи вільноконвертованих валют;
2003 рік – Постанова Правління Національного банку від 24.02.1998 № 65 “Про затвердження Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України”. Дана постанова разом із пакетом нових нормативних актів з регулювання ринку банківських металів значною мірою наблизили регулювання операцій з банківськими металами в Україні до регулювання операцій з іноземними валютами;
2003 рік – Постанова Правління Національного банку від 12.03.2003 № 102 “Про внесення змін до Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України”. Основною зміною в регулюванні ринку банківських металів, яка відбулася з прийняттям цієї постанови, стало нове визначення поняття оптової торгівлі банківськими металами;
2003 рік – прийняття Національним банком України пакета оновленої нормативної бази по регулюванню ринку золота в Україні, відповідно до якого уповноважені банки стали зобов’язані укладати і підтверджувати угоди з купівлі-продажу банківських металів виключно під час проведення торговельної сесії, яка є визначеним проміжком часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанов Правління Національного банку. Ця вимога не стосується лише купівлі-продажу банківських металів на біржах. Таким чином, крім УМВБ, банки отримали можливість укладати угоди купівлі-продажу золота на міжбанківському валютному ринку України під час спеціальної торговельної сесії. Найбільш важливим нововведенням стало обмеження інвестицій юридичних осіб у золото виключно купівлею золота в безготівковій формі (без фізичної поставки).
4-й етап (2004 рік – сьогодення). В Україні на сьогодні існують два сектори ринку золота. Один з них регулюється і контролюється Міністерством фінансів України та покликаний обслуговувати потреби суб’єктів підприємницької діяльності в золоті, якість якого не узгоджується з міжнародними стандартами.
Другий – ринок банківського золота в злитках – регулюється і контролюється Національним банком України та оперує із золотом, яке відповідає міжнародним стандартам.
Основними учасниками ринку дорогоцінних металів в Україні є комерційні банки. Комерційні банки мають право виконувати посередницьку діяльність по операціях з банківськими металами в Україні відповідно до пунктів генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій).
Вимоги до банків, які бажають отримати право на здійснення операцій із банківськими металами, містяться у Положенні про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (затверджене постановою Правління НБУ від 17.07.2001 № 275 та зареєстроване в Мін’юсті 21.08.2001 за № 730/5921). Відповідно до цього Положення для здійснення операцій з банківськими металами банки повинні мати письмовий дозвіл НБУ. Існують два пункти валютної ліцензії, які стосуються операцій із банківськими металами:
пункт 9 надає право на операції з банківськими металами на валютному ринку України;
пункт 10 надає право на операції з банківськими металами на міжнародних ринках.
Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:
наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
строк роботи банку не менше ніж 2 роки;
рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам НБУ та становить не менше ніж еквівалент 5 млн євро;
наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України.
Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:
наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;
строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України не менше ніж 1 рік;
рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам НБУ та становить не менше ніж еквівалент 10 млн євро;
наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України.
За даними Української біржі дорогоцінних металів [7] складено список банків України, що мають ліцензію на торгівлю дорогоцінними металами (додаток Т).
З метою характеристики ринку банківських металів України приведена динаміка коливання курсів банківських металів, встановлених Національним банком України (рис. 12.4).
Рисунок 12.4 – Динаміка коливання курсів банківських металів, встановлених Національним банком України [10]
Якщо розглянути окремі графіки коливання курсів банківських металів у січні-липні 2010 року, встановлених Національним банком України (рис. 12.5, 12.6, 12.7) то можна відзначити наступні важливі характеристики ринку банківських металів в Україні:
вузький діапазон коливання курсу золота;
наявна тенденція до зростання курсу золота;
суттєве зростання ціни на банківські метали у середині січня місяця з подальшим її зменшенням;
зменшення ціни на срібло у лютому і зростання цін на золото та платину;
Рисунок 12.5 – Динаміка коливання курсів платини, встановлених Національним банком України [10]
зменшення ціни на золото у березні та її підвищення у даному місяці на срібло та платину;
збільшення ціни на банківські метали у квітні;
зменшення ціни на платину у травні та збільшення на золото та срібло.
Рисунок 12.6 – Динаміка коливання курсів золота, встановлених Національним банком України [10]
Рисунок 12.7 – Динаміка коливання курсів срібла, встановлених Національним банком України [10]
Головною проблемою українського ринку банківських металів залишається незначний попит на золото з боку інвесторів та ювелірної промисловості. Із загальної значної кількості світових операцій із золотом українські банки виконують найпростіші:
кредитування під заставу металу;
оренда депозитних комірок для зберігання банківського металу;
передавання банку металу на зберігання;
продаж золотих монет і злитків фізичним особам;
розміщення готівкових банківських металів на банківський депозит (ставка за таким депозитом становить 2–6 % залежно від терміну депозиту, проценти можуть бути виплачені залежно від бажання клієнта – “металом” чи готівкою).