- •Міжнародні фінанси
- •Передмова
- •Розділ 1. Система міжнародних фінансів
- •Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
- •1.2. Система міжнародних фінансів та її функції
- •1.3. Суб’єкти міжнародних фінансів
- •1.4. Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
- •1.5. Міжнародна фінансова політика
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи
- •2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
- •2.2. Наслідки фінансової глобалізації
- •2.3. Світові фінансові кризи
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- •3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
- •Показники вимірювання зовнішнього боргу
- •3.2. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
- •Характеристики Лондонського та Паризького клубів кредиторів
- •3.3. Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції
- •4.1. Елементи валютно-фінансової системи
- •4.2. Етапи формування світової валютної системи
- •4.3. Європейська валютна система
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 5. Фінансова і монетарна політикаєвропейського валютного союзу
- •5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу
- •5.2. Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
- •5.3. Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади
- •6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
- •6.2. Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
- •6.3. Недокументарні форми міжнародних розрахунків
- •6.3.1. Авансова форма розрахунків
- •6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком
- •6.4. Документарні форми міжнародних розрахунків
- •6.4.1. Інкасо
- •6.4.2. Документарний акредитив
- •Види акредитивів у міжнародній практиці
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 7. Платіжний баланс країн світу
- •7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
- •7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей
- •7.2.1. Методичні підходи мвф до формування платіжного балансу
- •7.2.2. Організаційні основи складання платіжного балансу України
- •7.3. Сучасні тенденції врівноваження платіжних балансів країн світу
- •7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 8. Світовий фінансовий ринок та його структура
- •8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
- •8.2. Міжнародні фінансові активи та їх властивості
- •8.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки
- •8.4. Світовий фінансовий ринок. Сутність і структура
- •8.5. Моделі фінансового ринку
- •8.6. Особливості державного регулювання фінансового ринку
- •8.7. Офшорні банківські центри
- •8.8. Міжнародні фінансові центри
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 9. Валютні ринки та валютні операції
- •9.1. Поняття, функції та структура валютного ринку
- •9.2. Суб’єкти та види валютних ринків
- •9.3. Організаційні засади функціонування ринку “форекс”
- •9.4. Валютні операції як інструменти валютного ринку
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 10. Міжнародний фондовий ринок
- •Сутність, значення та сучасні тенденції розвитку міжнародного фондового ринку
- •Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
- •10.3. Особливості функціонування міжнародного ринку титулів власності
- •Міжнародний ринок боргових зобов’язань
- •Фондові біржі на світовому фондовому ринку
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 11. Міжнародний ринок банківських кредитів
- •11.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •11.2. Форми міжнародного кредиту
- •11.3. Основи організації міжнародного кредитування
- •11.4. Міжнародний лізинг
- •11.5. Міжнародний факторинг
- •11.6. Міжнародний форфейтинг
- •11.7. Сек’юритизація міжнародних кредитів
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 12. Міжнародний ринок дорогоцінних металів
- •12.1. Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
- •12.2. Сутність, класифікація та особливості функціонування ринку золота
- •12.3. Характеристика операцій із золотом та особливості проведення “золотих” аукціонів
- •12.4. Ринок банківських металів в Україні
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 13. Міжнародний ринок похідних цінних паперів (деривативів)
- •13.1. Поняття, еволюція розвитку, функції та учасники міжнародного ринку деривативів
- •13.2. Характеристика похідних фінансових інструментів
- •13.2.1. Форвардні операції
- •13.2.2. Операції “своп”
- •13.2.3. Ф’ючерсні контракти
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 14. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •14.1. Тнк: класифікація й види
- •14.2. Фінанси і фінансова політика тнк
- •14.3. Джерела фінансування тнк
- •14.4. Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
- •14.5. Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 15. Міжнародна банківська справа
- •15.1. Розвиток міжнародної банківської діяльності
- •15.2. Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
- •15.3. Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
- •15.4. Основи банківського нагляду та регулювання
- •Вимоги до капіталу
- •Врахування ризику ліквідності
- •Корпоративне управління
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 16. Міжнародне оподаткування
- •16.1. Сутність та еволюція податкових систем світу
- •16.2. Міжнародні податкові відносини і уникнення подвійного оподаткування
- •16.3. Специфіка податкових систем країн світу
- •16.4. Офшорні зони і креативний облік
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 17. Міжнародне страхування
- •17.1. Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
- •17.2. Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
- •17.3. Місце і роль страхування в інвестиційному процесі та залученні іноземних інвестицій
- •17.4. Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Розділ 18. Україна у світовому фінансовому середовищі
- •18.1. Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
- •18.2. Ринок банківських металів в Україні
- •18.3. Оцінка позицій платіжного балансу України
- •18.4. Зовнішнє фінансування української економіки
- •18.4.1. Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
- •18.4.2. Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
- •Контрольні питання
- •Список літератури до розділу
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток к Укрупнена класифікація стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій мвф
- •1. Current Account (поточний рахунок)
- •2. Capital and Financial Account (рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій)
- •Додаток м
- •Додаток н
- •Додаток п
- •Додаток р
- •Додаток с
- •Додаток т
- •Додаток у
- •Додаток ф
- •Міжнародні фінанси
11.5. Міжнародний факторинг
Факторинг (factoring, від
Інкасація боргових зобов’язань – банківська послуга з отриманням за дорученням клієнта коштів від боржника такого клієнта у рахунок погашення його боргу або акцепту за векселями, чеками, іншими розрахунковими і товарними документами.
Факторингова операція – комісійно-посередницька операція з передання клієнтом банку права на стягнення боргів.
Суб’єкти факторингових операцій:
факторинговий відділ банку або факторингова кампанія (або
345 н.345 тор-фірма)–спеціалізована установа, яка скуповує рахунки-фактури у своїх клієнтів;клієнти – постачальники товару або виконавці робіт – промислові та торговельні фірми, що уклали угоду з банком чи факторинговою компанією;
покупці товарів та послуг.
Клієнтами факторингових компаній виступають переважно:
невеликі та середні фірми, які розширюють обсяги продажу або які виходять на нові ринки;
нові компанії, які мають недостатньо грошового капіталу у зв’язку з несвоєчасним надходженням платежів від дебіторів, існуванням значних запасів, труднощів в організації виробничого процесу.
фірми, що мають несприятливу структуру балансу, у зв’язку з чим їх кредитний статус не дає змогу отримати банківський кредит.
Факторингова компанія дозволяє скоротити управлінські витрати, підвищити ефективність комерційної роботи, а також поряд з бухгалтерським обслуговуванням фактор-фірми здійснює кредитний контроль за угодами клієнта, проводить загальний аналіз господарської діяльності фірми.
Організацію факторингової операції відображено на рис. 11.5.
Рисунок 11.5 – Організація факторингу
Етапи здійснення факторингової операції.
1-й етап – аналіз факторинговою компанією платоспроможності (кредитоспроможності) імпортера.
Оформлення
факторингової угоди між банком та
клієнтом, у якій вказується
на обов’язки банку, серед яких: аналіз
кредитоспроможності
боржників; стягнення боргу та його
обслуговування; інкасація; облікові
операції та
До обов’язків клієнта входить плата за факторингові послуги банку.
2-й
етап –
перевірка та купівля
факторинговою компанією грошових вимог
усіх рахунків-фактур, виставлених на
імпортера
3-й етап – оплата факторинговою компанією рахунків експортера – отримання від банку авансу за продану дебіторську заборгованість у розмірі 70–90 % суми боргу. Решту боргу (10–30 %) банк отримує як компенсацію ризику до погашення боргу.
Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові.
4-й етап – поставка товарів (послуг) експортером імпортерові.
5-й етап – оплата вимог імпортером.
Сутність факторингової операції полягає в тому, що факторингові компанії скуповують рахунки в експортерів зі знижкою. Експортери отримують від факторингової компанії від 70 до 90 % номінальної вартості рахунків готівкою залежно від кредитоспроможності клієнта. Решта суми (10–30 % після вирахування комісії за кредит) сплачується тоді, коли імпортер перерахує кошти за товар. Вигода експортера – можливість запобігти кредитному та валютному ризикам і можливість прискорення кругообігу коштів. Вигода для імпортера – можливість не мати справи з переказним векселем та акредитивом.
При
купівлі вимог факторингова компанія
застосовує звичайно відкриту цесію,
тобто повідомляє покупця про
Фірма-експортер передає всі зобов’язання щодо реалізації товарів факторинговій компанії, яка купила дебіторську заборгованість клієнтів цієї фірми, веде бухгалтерські рахунки боржників і кредиторів. Завдяки факторинговому обслуговуванню фірма має справу не з окремими покупцями, а з факторинговою компанією, яка регулярно направляє своєму клієнтові виписку за рахунками й отримує винагороду за послуги. Компанія отримує наперед узгоджену комісію 0,5–2 % до суми обігу клієнта залежно від надійності покупця, виду послуг, якості боргових вимог, а також проценти за позиками під ці вимоги.
Факторингові компанії перевіряють вимоги клієнтів з погляду платоспроможності покупця за допомогою своїх довідкових відділів і банків. Крім кредитних і обліково-контрольних операцій, факторингові компанії здійснюють юридичні, складські, інформаційні, консультативні послуги. Вони мають значну інформацію про світові ринки. Цьому сприяють тісні ділові зв’язки з банками, які переважно виступають ініціаторами створення факторингових компаній і надають їм фінансову підтримку.
Процес концентрації і централізації охопив і цю сферу – 37 факторингових компаній з 18 країн, чи 95 % їх загальної кількості (без урахування факторингів, що є філіями великих фірм), об’єднаних в асоціацію “Фекторз чейн інтернешнл”, що має штаб-квартиру в Амстердамі.
Слід ураховувати вартість факторингового обслуговування, яка є досить високою у зв’язку з комплексним характером послуг фактор-фірми і підвищеними ризиками у випадку зворотного факторингу.
Вартість факторингового обслуговування складається з:
1) процента за користування кредитом (вище ринкової ставки за кредитами відповідної строковості на 2–3 процентні пункти);
2) плати за обслуговування (бухгалтерія, інкасація боргу та інші послуги): нараховується як процент від суми рахунка-фактури, в межах 0,5–3 %;
3) при незворотному факторингу – спеціальна надбавка за ризик у розмірі 0,2–0,5 % від суми кредитування.
Факторинг поділяють на окремі види за певними ознаками, які наведені нижче:
за видами здійснення операцій:
конвенційний (широкий) факторинг – універсальна система фінансового обслуговування, яка включає бухгалтерський облік, розрахунки з постачальниками та покупцями, страхове кредитування, представництво та
347 н..;конфіденційний (обмежений) факторинг – обмежується виконанням тільки деяких операцій: сплата боргів, передача права на отримання грошей та
347 н..;
2) залежно від кількості факторів операції:
прямий факторинг – в операції бере участь лише один фактор – з експорту в країні експортера, з яким імпортер уклав факторингову угоду;
опосередкований факторинг – в операції беруть участь два фактори: з експорту в країні експортера та з імпорту в країні імпортера;
за ступенем інформованості дебітора:
розкритий факторинг – операція, в якій дебітор повідомляється про факторингову угоду;
нерозкритий факторинг – операція, в якій факторингова угода є конфіденційною і зарубіжний дебітор не повідомляється про неї.