Тема 6. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів.

Актуальність теми.

Регуляція обміну вуглеводів, на всіх етапах їх синтезу і розпаду, забезпечується нейрогуморальним шляхом. Інсулін, модифікуючи різні шляхи метаболізму вуглеводів, зменшує рівень глюкози в крові. Соматотропний, адренокортикотропний, тиреотропний, тироксин, адреналін, глюкокортикоїди та глюкагон викликають гіперглікемію.

В той же час, вуглеводний обмін регулюється різними факторами, які впливають на активність ферментів концентрацією: субстратів, метаболітів, коферментів, наявністю чи відсутністю кисню.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Знати інтеграцію всіх етапів обміну вуглеводів і контроль вмісту глюкози в крові, що досягається шляхом тісної взаємодії нейрогенних і гуморальних факторів, головними серед яких є гормони, що здійснюють гіпо- і гіперглікемічний вплив.

Найбільш розповсюдженим захворюванням основу якого складає абсолютна або відносна інсулінова недостатність, являється цукровий діабет. Кожний майбутній лікар повинен добре засвоїти механізми гормональної регуляції обміну вуглеводів, так як дані знання обґрунтовують біохімічну та клінічну діагностику, а також підходи до лікування патологічних змін обміну вуглеводів.

Конкретні цілі:

1. Аналізувати зміни рівня глюкози крові, механізм її гормональної регуляції (інсулін, глюкагон, адреналін), патологічні прояви порушень обміну глюкози, цукровий діабет, голодування.

Вихідний рівень знань-вмінь.

Вміти писати формули моно- і дисахаридів (біоорганічна хімія). Знати ендокринні залози, які беруть участь в регуляції обміну вуглеводів (біологія, гістологія).

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення глюкозотолерантного тесту.	1.1. Принцип методу глюкозотолерантного тесту.
2. Гормони-регулятори обміну глюкози, ефекти та механізми впливу на рівень глюкози.	2.1. Механізми гіпоглікемічного ефекту інсуліну. 2.2. Механізм впливу на вуглеводний обмін глюкагону, адреналіну, глюкокортикоїдів.
3. Глюкоземія: нормальний стан та його порушення.	3.1. Нормоглікемія: механізми її підтримання. 3.2. Гіпоглікемія: причини виникнення і наслідки для організму. 3.3. Гіперглікемія – причини та ускладнення.
4. Цукровий діабет: інсулінзалежний тип І та інсуліннезалежний тип ІІ.	4.1. Клініко-біохімічна характеристика. 4.2. Діагностичні критерії цукрового діабету: а) глюкозотолерантний тест; б) подвійне цукрове навантаження. в) глікозильований Нb А1С.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

Підготувати реферативну доповідь: “Метаболічні зміни та ускладнення при цукровому діабеті”.

Алгоритм лабораторної роботи.

Оральний глюкозотолерантний тест.

Принцип методу: зранку натщесерце визначають концентрацію глюкози в крові, взятої з пальця. Після цього пацієнту дають випити розчин глюкози з розрахунку 1 г глюкози на 1 кг ваги тіла. А потім, впродовж 3-х годин, у нього через кожну годину беруть кров і визначають в ній концентрцію глюкози ортотолуідиновим методом (див. попередне заняття).

За найденими величинами будують цукрову криву: по горизонталі відкладають час в годинах, а по вертикалі – концентрацію глюкози в крові.

В нормі в крові здорової людини:

1) Максимальне підвищення рівня глюкози спостерігається через 1 годину після цукрового навантаження; але не перевищує “нирковий поріг”.

2) До другої години рівень глюкози в крові знижується нижче початкового рівня.

3) До третьої години концентрація глюкози в крові повертається до норми.

С, ммоль/л

12,0

­­­

10,0

8,0

6,0

2

4,0 1

2,0

1 2 3 год.

1-цукрова крива в нормі;

2-цукрова крива при прихованому цукровому діабеті.