Тема 10. Гормони підшлункової залози. Гормони травного каналу

Актуальність теми.

5% населення розвинутих країн страждають цукровим діабетом і приблизно така ж кількість людей схильні до його розвитку. Це захворювання займає одне з перших місць за причиною летальності і має дуже тяжкі наслідки. В основі розвитку цукрового діабету є недостатність інсуліну чи знижена резистентність до нього. Інсулін має багатосторонню дію на обмін речовин, володіє рістстимулюючими ефектами, завдяки інсуліноподібним фактором (ІФР-І; ІФР-ІІ). Α-клітини підшлункової залози продукують глюкагон, який нормалізує знижений вміст глюкози та вільних жирних кислот в плазмі крові шляхом активізації глікогенолізу та ліполізу.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вивчити метаболічні та фізіологічні ефекти гормонів підшлункової залози.

Конкретні цілі:

1. Трактувати біохімічні і фізіологічні функції гормонів та біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції життєдіяльності організму людини.

2. Аналізувати та пояснювати відповідність структури гормонів підшлункової залози виконуваній функції та механізму дії на клітини-мішені.

3. Аналізувати зімни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризують обмін вуглеводів, білків і ліпідів при цукровому діабеті та узагальнювати прогностичну оцінки цих порушень.

4. Трактувати біохімічні і фізіологічні функції гормонів травного каналу.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати механізми дії гормонів на клітини-мішені; знати анатомію та гістологію підшлункової залози, знати анатомію ШКТ.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення хімічної будови інсуліну.	1.1. Осадження інсуліну сульфасаліциловою кислотою. Яка хімічна природа інсуліну? Чи є реакція специфічною?
2. Гормони підшлункової залози.	2.1. Інсулін – будова, біосинтез та секреція. 2.2. Вплив інсуліну на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків. 2.3. Рістстимулюючі ефекти інсуліну; фактори росту та онкобілки. Глюкагон – будова, механізм дії. Вплив глюкагону на обмін речовин.
3. Цукровий діабет.	Порушення обміну речовин при цукровому діабеті. Біохімічна діагностика захворювань підшлункової залози.
4. Гормони травного каналу.	Гастрин – будова, біологічні функції. Холецистокінін – будова, фізіологічні ефекти. Секретин – будова, властивості.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1. Підготувати реферат на теми: «Історія відкриття хімічної природи інсуліну», «Віддалені наслідки цукрового діабету».

2. Скласти схему біосинтезу та секреції інсуліну.

Алгоритм лабораторної роботи.

Вивчення хімічної будови інсуліну реакцією осадження сульфасаліциловою кислотою.

До 0,5 мл дослідженого розчину додати 0,5 мл 20% сульфосаліцилової кислоти. Оцінити наявність осаду.

Тема 11. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.

Актуальність теми.

Кальцій виконує в організму багато важливих функцій:

1. бере участь в мінералізації кісток та твердих тканин зубів;

2. являється кофактором деяких ферментів;

3. являється вторинним посередником в трансдукції гормональних сигналів;

4. бере участь в скороченні м’язів.

Сталість кальцію в організмі регулюється кальцитропними гормонами (кальцитоніном, паратгормоном та кальцитріолом). Порушення гормональної регуляції гомеостазу кальцію може призводити до гіпокальціемії (супроводжується тетанією, розвитком остеопорозу) або гіперкальціемії (призводить до гіпотонії м’язів, нефрокальцинозу).

Мета та вихідний рівень знань-вмінь.

Загальна мета.

Вміти оцінювати патологічні процеси, пов’язані з порушенням гомеостазу кальцію в організмі.

Конкpетні цілі: трактувати механізми гормональної регуляції гомеостазу кальцію: розподіл Са²⁺ в організмі, форми кальцію в плазмі крові людини. Вклад кісткової тканини, тонкої кишки та нирок в гомеостазі кальцію. Пояснювати біохімічні механізми виникнення та розвитку патологічних процесів та типових проявів порушень ендокринної системи організму.

Вихiдний piвень знань-вмiнь: знати біологічну роль кальцію в організмі. Знати механізми дії гормонів білково-пептидної природи, анатомію щитовидної та паращитовидної залоз. Знати будову холестеролу та механізм дії стероїдних гормонів.