Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вивчити молекулярну організацію клітин, генетичного апарату, системи білкового синтезу для розкриття природи спадкових захворювань та методів їх профілактики і корекції.

Конкретні цілі:

1. Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК.

2. Трактувати поняття білоксинтезуючої системи в рибосомах.

3. Пояснювати механізми функціонування білоксинтезуючої системи за участю ферментів активації активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів.

Вихідний рівень знань: основи генетики з курсу біології.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Генетичний код.	1.1. Триплетна структура коду. 1.2. Властивості генетичного коду. 1.3. Таблиця генетичного коду (змістовні і беззмістовні кодони).
2. Рибосомальна білоксинтезуюча система.	2.1. Компоненти білоксинтезуючої системи рибосом. 2.2. Транспортні РНК та активація амінокислот. Аміноацил-тРНК-синтетази.
3. Етапи та механізми трансляції.	3.1. Ініціація біосинтезу пептидного ланцюга. 3.2. Елонгація поліпептидного ланцюга. 3.3. Термінація біосинтезу пептидного ланцюга. 3.4. Ініціюючі та термінуючі кодони мРНК. 3.5. Роль білкових факторів рибосом в трансляції.
4. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів.	4.1. Механізми посттрансляційної модифікації пептидних ланцюгів.
5. Регуляція трансляції.	5.1 Молекулярні механізми контролю трансляції на прикладі біосинтезу глобіну.
6. Вплив фізіологічно активних сполук на процеси транскрипції та трансляції.	6.1. Антибіотики – інгібітори транскрипції та трансляції у прокаріотів та еукаріотів, їх медичне застосування. 6.2. Біохімічні механізми противірусної дії інтерферонів. 6.3. Блокування біосинтезу білка дифтерійним токсином (АДФ-рибозилювання фактора трансляції).

Практичні навики.

1. Обґрунтувати протипухлинну дію антибіотиків-інгібіторів ініціації: стрептоміцину, рифаміцину, рифампіцину.

2. Обґрунтувати механізм дії антибіотиків-інгібіторів елонгації: аміцетину, хлорамфеніколу, еритроміцину, циклогексиміду, пуроміцину, тетрациклінів.

3. Обґрунтувати механізм дії антибіотиків-інгібіторів термінації: анізоміцину, хлорамфеніколу, еритроміцину, лінкоміцину, стрептоміцину.

4. Пояснити механізм дії інтерферонів.

5. Пояснити механізм дії дифтерійного токсину.

6. Пояснить молекулярні механізми мутації. Які найбільш поширені мутагени ви знаєте?

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1. Створити схеми: реплікації і транскрипції; регуляції експресії генів; репарації ДНК; механізм дії білково-пептидних та стероїдних гормонів на клітини-мішені.

2. Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції.