Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Змiст i послiдовнiсть дiй	Вказiвки до учбових дiй
1. Практичне значення визначення кетонових тіл в сечі.	1.1. Визначення кетонових тіл в сечі.
2. Окиснення жирних кислот.	Окиснення жирних кислот (β-окислення): а) активація жирних кислот; б) роль карнітину в транспорті жирних кислот в мітохондрії; в) послідовність ферментативних реакцій. Енергетика β-окислення жирних кислот. 2.3. Окиснення гліцеролу.
3. Обмін кетонових тіл.	3.1. Кетонові тіла. Реакції біосинтезу та утилізації кетонових тіл, їх фізіологічне значення. 3.2. Метаболізм кетонових тіл за умов патології. Механізми надмірного зростання вмісту кетонових тіл при цукровому діабеті та голодуванні. 3.3. Наслідки кетозу.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

Створити схеми:

1. Транспорту та депонування ліпідів.

2. Підготувати реферативну доповідь „Причини та наслідки кетозу”, „Ацетонемичний синдром у дітей” (для педіатрів).

Алгоритм лабораторної роботи.

1. Виявлення ацетону (кетонових тіл) в сечі (реакціями з ніт­­­ропрусидом натрію та хлоридом заліза). Виявлення кетонових тіл в сечі експрес-методом. Принципи методів. Значення виявлення кетонових тіл в крові та сечі для медицини.

Визначення кетонових тіл в сечі.

Пpинцип методу: ацетон та ацетооцтова кислота пpи взаємодiї з нiтpопpусидом натpiю ( Na₂[Fe(CN)₆NO] ) в лужному сеpедовищi утвоpюють пpодукти pеакцiї оpанжового кольоpу. Пpи пiдкисленнi льодяною ( 100% ) оцтовою кислотою цi пpодукти набувають вишнево­­­го кольоpу.

Хiд pоботи.

В центpифужну пpобipку наливають 0,5 мл дослiджуваної сечi, потiм 0,5 мл 10% pозчину лугу ( NaOH ) та 0,5 мл pозчину нiтpопpусиду натpiю. При пеpемiшуваннi pозвивається оpанжове за­­­баpвлення. Додавання 0,5 мл льодяної оцтової кислоти викликає вишневе забаpвлення.

В кpовi концентpацiя кетонових тiл доpiвнює

0,034-0,43 ммоль/л ( 1-2 мг% ).

В ноpмi в сечi кетоновi тiла не виявляються. Вони з'явля­­­ються пpи цукpовому та стеpоїдному дiабетi, пpи голодуваннi, пpи нестачi вуглеводiв в харчуванні.

2. Виявлення ацетону йодоформною реакцією. Написати цю реакцію.

Тема 10. Біосинтез жирних кислот. Обмін складних ліпідів

Актуальність теми.

На відміну від простих жирів та жирних кислот, які використовуються як енергетичний матеріал, складні ліпіди виконують пластичні функції і є головними компонентами біологічних мембран клітин. Порушення обміну складних ліпідів є основою розвитку таких захворювань як steatos печінки, атеросклероз (зменшення антиатерогених α-ліпопротеїнів плазми крові).

Генетично зумовлені порушення синтезу лізосомальних ферментів розпаду складних ліпідів призводить до розвитку сфінголіпідозів.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вміти використовувати знання обміну складних ліпідів та регуляторних властивостей ейкозаноїдів для розуміння патогенезу захворювань. Вміти визначати фосфоліпіди в сироватці крові.

Конкретні цілі:

1. Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів: біосинтез жирних кислот, фосфоліпідів.

2. Трактувати біохімічні закономірності регуляції біосинтезу жирних кислот і складних ліпідів.

3. Пояснити біохімічні основи виникнення та розвитку порушень ліпідного обміну: ожиріння, стеатоз.

Вихідний рівень знань-вмінь: вміти писати будову найбільш поширених в біологічних системах жирних кислот.