Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Змiст i послiдовнiсть дiй	Вказiвки до учбових дiй
1. Практичне вивчення визначення вмісту загального кальцію в сироватці крові.	1.1. Визначення вмісту загального кальцію в сироватці крові.
2. Регуляція гомеостазу кальцію в організмі.	2.1. Розподіл Са^2+ в організмі; молекулярні форми кальцію в плазмі крові людини. 2.2. Роль кісткової тканини, тонкої кишки та нирок в гомеостазі кальцію. 2.3. Паратгормон – будова, механізм гіперкальціемічної дії. 2.4. Кальцитріол: біосинтез, вплив на абсорбцію Са^2+ та фосфатів в кишечнику. 2.5. Кальцитонін: будова, вплив на обмін кальцію та фосфатів. 2.6. Клініко-біохімічна характеристика порушень кальцієвого гомеостазу (рахіт, остеопороз).

Індивідуальна самостійна робота студентів.

Створити схему гормональної регуляції кальцію.

Алгоритм лабораторної роботи.

Провести якісну реакцію на вміст кальцію в плазмі крові (реакція з оксалатом амонію).

Хід роботи. В три пробірки внести по 1 мл плазми крові проб. № 1, № 2, № 3. Проба № 1 містить плазму крові здорової людини. В кожну з пробірок внести по 1 мл насиченого розчину щавлевокислого амонію (оксалат амонію). Спостерігати за помутнінням розчину та випаданням білого осаду щавелевокислого кальцію. За ступенем помутніння розчину і кількістю утвореного осаду зробити висновки про вміст кальцію в пробах, а також про гормональний статус організму.

Тема 12. Фізіологічно активні ейкозаноїди

Актуальність теми.

Ейкозаноїди – сімейство сполук, попередниками яких є ейкозанові (С₂₀) жирні кислоти. До них відносяться простагландини (ПГ), тромбоксани (ТО) та лейкотрієни (ЛТ). Вони виконують роль тканинних гормонів, яким притаманні різноманітні біологічні ефекти і також знаходять широке клінічне застосування.

Ейкозаноїди відіграють суттєву роль в запальних та алергічних процесах. Аспірин, індометацин та інші НПЗЗ інгібують активність циклоксигенази і застосовуються як протизапальні препарати.

Простагландини використовують як засоби проти запліднення, для стимуляції пологів, переривання вагітності, для лікування бронхіальної астми.

Мета та вихідний рівень знань

Загальна мета.

Знати будову та біологічні властивості ейкозаноїдів як фізіологічно активних сполук ліпідного походження.

Конкретні цілі:

1. Знати загальну характеристику ейкозаноїдів.

2. Знати схему біосинтезу простаноїдів та тромбоксанів, лейкотрієнів та ферменти простагландинсинтазного комплексу.

3. Знати схему синтезу лейкотрієнів.

4. Вміти аналізувати біохімічні основи клінічного застосування ейкозаноїдів.

5. Пояснити протизапальний вплив інгібіторів синтезу простагландинів – аспірину та інших НПЗЗ.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати будови ненасичених жирних кислот, фосфоліпідів, будову біологічних мембран, біороль гормонів, основи гормональної регуляції.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Загальна характеристика ейкозаноїдів як клітинних гормонів.	1.1. Попередники утворення ейкозаноїдів. 1.2. Простаноїди, тромбоксани та лейкотрієни, приклади структури поширених простагландинів.
2. Біосинтез простаноїдів та тромбоксанів.	2.1. Арахідонова кислота – джерело синтезу ейкозаноїдів (роль фосфоліпази А2). 2.2 Роль простагландинсинтазного комплексу у синтезі простагландинів і тромбоксанів. 2.3. Типи лейкотрієнів. 2.4. Біосинтез лейкотрієнів (5-ГПЕТЕ → лейкотрієни).
3. Біологічні властивості ейкозаноїдів.	3.1. Біологічна роль простагландинів. 3.2. Біологічна роль тромбоксанів. 3.3. Біологічна роль лейкотрієнів (роль повільно реагуючої субстанції в генезі алергії). 3.4. Ейкозаноїди як центральні медіатори запалення (хемоатрактанти, вазодилятатори, стимулятори ексудації, міграції та дегрануляції лейкоцитів і фагоцитозу). 3.5. Клінічне застосування ейкозаноїдів.
4. Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.	4.1. Блокада циклосигенази НПЗЗ і її наслідки.

Практичні навики.

1. Створити схеми синтезу простагландинів, тромбоксанів, лейкотрієнів.

2. Писати структурні формули простагландинів, лейкотрієнів.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

Огляд наукової літератури з проблеми “Біологічні властивості ейкозаноїдів”.