Тема 6. Дослідження азотистого обміну та небілкових азотовмісних компонентів крові – кінцевих продуктів катаболізму гему.

Актуальність теми.

Поpяд з бiлками в кpовi знаходяться азо­­­тистi сполуки небiлкового хаpактеpу: сечовина, сечова кислота, кpеатинiн, амонiй-iон, iндикан, бiлipубiн, амiнокислоти, пептиди, кpеатин. За виключенням тpьох останнiх, вони є кiнцеви­­­ми пpодуктами азотистого обмiну. Азот вищеназваних pечовин носить назву "залишкового", так як вiн визначається пiсля осадження бiлкiв в безбiлковому залишку кpовi. Видiляють pетенцiйну та пpодукцiйну азотемiю. Ретенцiйна азотемiя виникає внаслiдок поpушення азотвидiльної функцiї ниpок, а також пpи сеpцево-су­­­диннiй недостатностi. Пpодукцiйна азотемiя pозвивається пpи печiнковiй недостатностi, пpи пiдвищеному pозпадi бiлкiв в оpганiзмi (злоякiснi пухлини, тубеpкульоз) та iн.

Визначення залишкового азоту в крові є обов'язковим пpи дiагностицi захвоpювань ниpок.

При катаболізмі гему відбувається розрив тетрапірольного кільця гему, утворення вердоглобіну, білівердину, білірубіну, перетворення на білірубін-диглюкуронід, екскреція в жовч. Визначення жовчних пігментів застосовується для диференційної діагностики жовтяниць.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Оцінювати показники азотистого обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові

Конкретні цілі:

1. Аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати діагностичну роль небілкових азотовмісних сполук (залишковий азот) та небілкових азотовмісних компонентів крові – кінцевих продуктів катаболізму гему в нормі та за умов патології.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати структуру, метаболізм, локалізацію, норми компонентів залишкового азоту крові. Знати будову молекули гемоглобіну.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення визначення вмісту залишкового азоту крові.	1.1. Визначення залишкового азоту крові.
2. Небілкові азотисті органічні сполуки плазми крові.	2.1. Норма залишкового азоту в сироватці крові. Клінічне значення його визначення. 2.2. Склад залишкового азоту. Походження, норми та клінічне значення визначення: сечовини, аміаку, сечової кислоти, креатину, креатиніну, індикану, амінокислот, білірубіну. 2.3. Вкажіть причини ретенційної та продукційної азотемії, їх зв'язок з окремими формами патології органів і систем. 2.4. Які особливості складу залишкового азоту характерні для різних видів азотемії?
3. Катаболізм гемоглобіну.	3.1. Схема катаболізму гемоглобіну та гему. 3.2. Будова жовчних пігментів. Норми вмісту в сироватці крові, сечі, калі. 3.3. Клінічне значення визначення жовчних пігментів.

Практичні навики.

Оцінювати показники азотистого обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові.

Алгоритм лабораторної роботи.

Визначення залишкового азоту крові за Раппопортом-Ейхгорном.

Принцип методу: після осадження білків крові на азотисті сполуки центрифугата діють лужним розчином гіпоброміту, залишок якого визначають йодометрично. Різниця в кількості гіпосульфіту, затраченого на титрування контролю та досліду, використовують для розрахунку залишкового азоту у сироватці крові.

Хід роботи:

ДОСЛІД У центрифужну пробірку вносимо1 мл води, 1 мл сироватки крові, 4 мл осаджувача, перемішуємо та через 10 хвилин центрифугуємо 5-10 хвилин. В колбу відмірюємо 2 мл центрифугата додаємо 2,5 мл гіпоброміту, перемішуємо та через 2 хвилини додаємо 2-3 краплі КІ, 1,5 мл 18% НСІ. Титруємо гіпосульфітом до слабожовтого кольору. Додаємо 2-3 краплі крохмалю та титруємо до знебарвлення гіпосульфітом.

КОНТРОЛЬ В колбу відмірюємо 2 мл осаджу- вача, додаємо 2,5 мл гіпоброміту перемішуємо та через 1-2 хвилини додаємо 2-3 краплі КІ, 1,5 мл 18% НСІ. Титруємо гіпосульфітом до слабожовтого кольору. Додаємо 2-3 краплі крохмалю та титруємо до знебарвлення розчином гіпосульфіту.

Розрахунок залишкового азоту (RN):

Різниця у кількості мл гіпосульфіту використаного та титрування контрольної (К) і дослідної (Д) проб помножують на коефіцієнт (30).

RN = (К – Д) · 30 = залишковий азот, мг%

мг% · 0,7139= залишковий азот, ммоль/л

Норма залишкового азоту крові: 14,3 – 28,6 ммоль/л