- •Глава 1. Основи теорії баз даних 14
- •5. Фізичні моделі баз даних 74
- •Глава 2. Мова формування запитів sql 94
- •4. Мова запитів Data Query Language 101
- •5. Оператори маніпулювання даними 119
- •6. Вбудований sql 123
- •Глава 3. Моделювання та проектування баз даних засобами 140
- •Глава 4. Розроблення баз даних в середовищі ms sql Server 177
- •4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика 194
- •6. Робота з таблицями бази даних 224
- •7. Збережувані процедури в середовищі ms sql Server 234
- •Глава 5. Сучасні напрямки розвитку баз даних. 259
- •Глава 1. Основи теорії баз даних
- •1. Місце та роль баз даних та баз знань в інформаційних системах
- •1.1 Історія розвитку інформаційних технологій
- •1.2. Етапи розвитку баз даних
- •1.3 Архітектура бд
- •1.4. Класифікація баз даних
- •1.5. Бази даних з розподіленим доступом
- •Розподілені бази даних
- •1.6. Локальні бази даних
- •Питання до теми
- •2. Моделювання даних. Три видатні моделі даних
- •2.1. Поняття про моделі даних
- •2.2. Реляційна модель даних
- •2.2.1 Теоретичні основи реляційної бд.
- •2.2.2 Теоретико-множинні операції реляційної алгебри
- •2.2.3 Спеціальні операції реляційної алгебри
- •2.3 Мережева модель даних
- •2.4 Ієрархічна модель даних
- •2.5 Вибір моделі представлення даних у базі даних
- •Питання до теми
- •3. Етапи проектування бази даних
- •3.1. Об‘єктно-орієнтована декомпозиція предметної області
- •3.2. Проектування інфологічної моделі предметної області
- •3.3. Створення концептуальної схеми бази даних
- •3.4. Створення атрибутивної моделі бази даних
- •Послідовність створення бази даних
- •Зовнішня та внутрішня схеми бази даних
- •Питання до теми
- •4. Нормалізація даних
- •4.1.Основні засади нормалізації даних
- •4.2. Перша нормальна форма
- •4.3. Друга нормальна форма
- •4.4. Третя нормальна форма
- •4.5. Четверта нормальна форма
- •4.6. Вимоги до реляційних систем
- •Питання до теми
- •5. Фізичні моделі баз даних
- •5.1. Файлові структури збереження даних
- •5.2. Організація файлів прямого та послідовного доступу
- •5.3. Індексні файли
- •5.3.1 Файли з щільним індексом
- •5.3.2 Файли з нещільним індексом (індексно-послідовні файли)
- •5.3.3. Індексні файли у вигляді в - дерев
- •5.3.4. Інвертовані списки
- •5.3.5.Хешовані файли
- •5.3.6. Кластерізований індекс
- •5.4. Безфайлові моделі фізичної організації даних
- •Питання до теми
- •Глава 2. Мова формування запитів sql
- •1. Історія розвитку sql
- •2. Структура мови sql
- •3. Типи даних у мові sql
- •4. Мова запитів Data Query Language
- •4.1. Оператор вибору select
- •4.2. Предикати оператора select
- •4.3. Сукупні функції sql
- •4.4. Приклади використання оператора select
- •4.5. Внутрішнє та зовнішнє об‘єднання таблиць
- •4.6. Вкладені запити
- •Питання до теми
- •5. Оператори маніпулювання даними
- •Питання до теми
- •6. Вбудований sql
- •6.1. Sql та клієнтські додатки
- •6.2.Особливості вбудованого sql
- •6.3. Оператори пов'язані з багаторядковими запитами
- •Оператор визначения курсора
- •Оператор відкриття курсора
- •Оператор читання чергового рядка курсора
- •Оператор закриття курсора
- •Видалення та оновлення даних з використанням курсора
- •6. 4. Збережувані процедури
- •Питання до теми
- •Глава 3. Моделювання та проектування баз даних засобами case - технології erwin
- •1. Призначення пакету erwin
- •2. Проектування логічної моделі бази даних в erWin
- •2.1. Створення логічної моделі бази даних на рівні визначень
- •Внесення об’єкту до моделі
- •Визначення (Definition) та опис об’єктів
- •2.2. Створення логічної моделі бази даних на рівні атрибутів.
- •Внесення первинного ключа
- •2.3. Встановлення зв’язків в логічній моделі бази даних в erWin
- •Встановлення зв’язків
- •Для створення нового зв’язку слід:
- •Зовнішні ключі
- •Рекурсивний зв‘язок та ім‘я ролі
- •2.4. Встановлення типів залежності об’єктів та їєрархія наслідування.
- •Створення категоріального зв’ язку
- •2.5. Правила збереження цілістності даних
- •Встановлення правил цілістності посилань
- •2.6. Нормалізація даних в erWin
- •Приведення сутності до першої нормальної форми
- •Приведення сутності до другої нормальної форми
- •Приведення сутності до третьої нормальної форми
- •Питання до теми
- •3. Проектування фізичної моделі даних в erWin
- •3.1. Основні визначення та поняття фізичної моделі даних
- •2. Завдання правил валідації, значень по замовчуванню та індексів
- •3.3. Створення представлень, правил валідації та значень по замовчуванню для представлень у фізичній моделі бд
- •3.4. Пряме проектування бази даних
- •4. Збережувані процедури та тригери в erWin
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Тригери цілісності посилань (ri - тригери)
- •4.3. Правила перевизначення тригерів
- •4.4. Створення та редагування тригерів в erWin.
- •Питання до теми
- •Глава 4. Розроблення баз даних в середовищі ms sql Server
- •1. Архітектура типових моделей зберігання даних та способи їх оброблення
- •1.1. Централізована база даних
- •1.2. Розподілена база даних
- •1.3. Файл-серверна технологія оброблення даних
- •1.4. Клієнт-серверна технологія оброблення даних
- •Питання до теми
- •2. Призначення, основні можливості та структура бази даних ms sql server2000
- •2.1. Призначення та основні можливості бд ms sql server2000
- •2.2. Архітектура бази даних ms sql server 2000
- •2.2.1. Логічний та фізичний рівні представлення бази даних
- •2.2.2. Файли і групи файлів
- •Групи файлів.
- •Питання до теми
- •3. Програмне забезпечення ms sql Server 2000
- •3.1. Програмне забезпечення сервера бд.
- •3.2. Програмне забезпечення клієнта бд
- •3.3. Бібліотеки
- •3.4. Дослідження об'єктів бд за допомогою засобу Enterprise Manager
- •3.5. Виконання запитів до бази даних за допомогою засобу Query Analyzer
- •3.6. "Стеження" за виконуваними базою даних діями за допомогою програми sql Profiler
- •3.7. Імпорт і експорт даних за допомогою Data Transformation Services (dts)
- •3.8. Огляд інших компонентів ms sql Server 2000
- •Питання до теми
- •4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика
- •4.1. Елементи Transact-sql
- •Коментарі:
- •Алфавіт:
- •Ідентифікатори:
- •Ключові слова.
- •Вирази.
- •Оператори:
- •4.2. Типи даних
- •Нецілочисельні типи даних:
- •Питання до теми
- •Проектування та створення бд ms sql Server 2000
- •5.1. Реєстрація сервера та підготовка його до роботи
- •5.2. Створення бд за допомогою erWin
- •5.3. Створення бд за допомогою sql Server Enterprise Manager
- •5.4. Створення бд за допомогою команд Transact-sql
- •Розглянемо параметри цієї команди:
- •Питання до теми
- •6. Робота з таблицями бази даних
- •6.1. Способи створення та модифікації таблиць
- •6.1.1. Створення таблиці за допомогою Enterprise Manager
- •6.1.2. Створення таблиці за допомогою Transact-sql
- •6.2. Заповнення таблиць даними
- •6.3. Способи модифікації даних
- •6.4. Команда вибору даних select. Використання підзапитів при роботі з бд
- •6.5. Використання кількох таблиць в одному запиті при роботі з базами даних
- •6.6. Знищення таблиць
- •6.7. Модифікація даних з використанням представлень
- •6.8. Управління безпекою даних за допомогою представлень
- •Питання до теми
- •7. Збережувані процедури в середовищі ms sql Server
- •7.1. Призначення та використання процедур, що зберігаються
- •7.2. Створення, модифікація та вилучення процедур, що зберігаються
- •7.3. Виконання збережуваних процедур
- •7.4. Класифікація збережуваних процедур
- •7.4.1. Процедури, що виконують розрахунки
- •7.4.2. Процедури, що повертають набір записів
- •7.4.3. Адміністративні процедури
- •7.5. Знищення збережуваних процедур
- •If object_id('накладна_зведена_інформація') is not null
- •Drop procedure [накладна_зведена_інформація]
- •Знищити збережувану процедуру можна за допомогою контекстного меню у Query Analyzer чи Enterprise Manager, обравши відповідне меню «Delete» цільового обєкта.
- •Питання до теми
- •8. Створення та використання тригерів
- •8.1. Призначення тригерів та особливості їх використання
- •8.2. Створення та вилучення тригерів
- •8.3.Тригери вставки і оновлення
- •8.4. Тригери вилучення
- •8.5. Вкладені тригери
- •8.6. Знищення тригерів
- •Питання до теми
- •9. Створення та використання клієнтських додатків
- •9.1. Використання rad-технологій для розроблення інтерфейсу клієнтської частини бази даних
- •Питання до теми
- •Глава 5. Сучасні напрямки розвитку баз даних.
- •1.Об‘єктно-орієнтовані скбд
- •Стандарти об‘єктних баз даних
- •Взаємодія об‘єктних баз даних з іншими стандартами
- •Сучасні промислові об‘єктно-орієнтовані скбд
- •Дедуктивні бази даних
- •3. Паралельні бази даних
- •4. Бази даних в Інтернеті
- •4.1. Розподілені обчислення – Cloud системи
- •Рівні Cloud системи
- •4.2. Sql Azure Database як інноваційна технологія баз даних
- •5. Засоби інтелектуального аналізу даних
- •Питання до теми
- •Література
- •Предметний вказівник
- •Тест з дисципліни “Організація баз даних та знань” Модуль 1
- •«Моделювання баз даних в середовищі erWin» Тест до модуля 1
- •Тест до модуля 2
- •Додаток 1 приклади предметних областей рекомендованих для дослідження та моделювання
- •Додаток 2
- •Додаток 3 Задачі на формування запитів sql
- •Задачі на оператори маніпулювання даними
- •Завдання до контрольних робіт
4.6. Вкладені запити
В SQL існує можливість вкладання запитів один в одного. Як правило, внутрішній запит, який називають SubQuery, генерує значення, яке перевіряється в предикаті умови зовнішнього запита ( в реченнях WHERE або HAVING ). В частині FROM оператора SELECT дозволено приміняти синоніми до назви таблиці, якщо при виконанні запита з підзапитом маємо використовувати два екземпляра однієї таблиці – один у запиті, другий у підзапиті. Синоніми створюють з використанням ключового слова AS, яке можна опустити. В якості синонімів використовують літери, літери з цифрами, або сукупність літер коротшу ніж назва таблиці.
FROM ЗАМОВНИК AS R1, ЗАМОВЛЕННЯ AS R2 або
FROM ЗАМОВНИК R1, ЗАМОВЛЕННЯ R2
Розглянемо вкладені запити на прикладі БД відділу збуту молокозаводу.
Приклад 1 . В базі даних заданій відношенням Замовлення визначити дату . максимального замовлення за кількістю.
SELECT [дата],[ кількість]
FROM ЗАМОВЛЕННЯ
WHERE [кількість] = (SELECT MAX([кількість]) FROM ЗАМОВЛЕННЯ )
Приклад 2. Визначити дати оборудок, коли кількість замовленого товару перевищила середнє значення та підрахувати перевищення.
SELECT [дата], [кількість], [кількість] - (SELECT AVG([кількість]) FROM ЗАМОВЛЕННЯ ) AS [перевищення]
FROM ЗАМОВЛЕННЯ
WHERE [кількість] > (SELECT AVG([кількість]) FROM ЗАМОВЛЕННЯ )
Приклад 3. Визначити замовників, які зробили замовлення на максимальну кількість продукції.
SELECT ЗАМОВНИК. [назва]
FROM ЗАМОВНИК NATURAL INNER JOIN ЗАМОВЛЕННЯ
WHERE ЗАМОВЛЕННЯ.[кількість]= (SELECT MAX(ЗАМОВЛЕННЯ.[кількість]) FROM ЗАМОВЛЕННЯ )
За рахунок використання слова NATURAL ми можемо не використовувати вираз порівняння для кодів зв‘язку між таблицями, тому що це слово передбачає наявність у різних таблицях полів для зв‘язку з однаковими назвами.
Разом з підзапитом часто використовують предикат EXISTS або NOT EXISTS. Предикат EXISTS має значення ІСТИНА, коли результат виконання підзапиту не порожній і навпаки, NOT EXISTS має значення ІСТИНА, коли результат виконання підзапиту порожній.
Приклад 4. В базі даних, заданій відношеннями ЗАМОВНИК та ЗАМОВЛЕННЯ, вибрати замовників, що не брали на нашому підприємстві молоко у листопаді 2011 року та підрахувати сумарну виручку від реалізації продукції цим замовникам. У вибірку включити тільки тих замовників, для кого сума реалізації перевищує вище 5000 грн.
SELECT ЗАМОВНИК. [назва замовника], SUM (ЗАМОВЛЕННЯ. [кількість] * ЗАМОВЛЕННЯ.[ціна]) as [сума]
FROM ЗАМОВНИК NATURAL INNER JOIN ЗАМОВЛЕННЯ
WHERE ЗАМОВЛЕННЯ.[дата] LIKE “*/11/2011”
NOT EXISTS
( SELECT ЗАМОВНИК.[ назва замовника]
FROM ЗАМОВНИК NATURAL INNER JOIN ЗАМОВЛЕННЯ WHERE ЗАМОВЛЕННЯ.[дата] LIKE “*/11/2011” AND ЗАМОВЛЕННЯ. [назва продукції] LIKE “молоко*” )
GROUP BY (назва замовника)
HAVING сума > 5000
В стандарті SQL2 оператори порівняння розширено до багатократних порівнянь з використанням ключових слів ANY та ALL. Таке розширення використовують для порівняння вибраного стовпчика таблиці зі стовпчиком даних поверненим підзапитом.
Ключове слово ANY використовують тоді, коли хоча б один рядок у результаті виконання підзапита відповідає умові.
Приклад 5. У БД молокозаводу заданій відношеннями ЗАМОВНИК та ЗАМОВЛЕННЯ вибрати назви замовників, які , хоча б один раз, у 2011 р взяли ї будь-яку продукцію більше, ніж на 1000 грн .
SELECT R1.[назва замовника]
FROM ЗАМОВНИК R1, ЗАМОВЛЕННЯ R2
WHERE YEAR(R2.[дата]) =”2011” AND 1000< ANY
( SELECT ([кількість]*[ціна]) AS [вартість]
FROM ЗАМОВЛЕННЯ R3
WHERE R2.[код замовника] =
R3. [код замовника] )
Ключове слово ALL вимагає, щоб предікат порівняння мав би значення “Істина” під час порівняння з усіма рядками підзапиту.
Приклад 6. У БД молокозаводу заданій відношеннями ЗАМОВНИК ЗАМОВЛЕННЯ та ПРОДУКЦІЯ вибрати назви замовників, які замовляли весь асортимент продукції у 2011 р .
SELECT DISTINCT R1. [назва замовника]
FROM ЗАМОВНИК AS R1 NATURAL INNER JOIN ЗАМОВЛЕННЯ AS R2
WHERE YEAR(R2.[дата]) =”2011” AND R2. [код продукції]=
ALL ( SELECT R3.[ код продукції] FROM ЗАМОВЛЕННЯ AS R3 NATURAL RIGHT JOIN ПРОДУКЦІЯ WHERE R2.[ код замовника] = R3. [код замовника])
В данному запиті відбувається подвійне використання таблиці ЗАМОВЛЕННЯ : в основному запиті для вибірки замовників (синонім R2), які замовляли продукцію у 2011 році і в підзапиті (синонім R3), для виявлення замовлень по всіх видах продукції. Для того, щоб зв‘язати ці два запити в підзапиті використано умову R2. код замовника = R3. код замовника.
Цю задачу можна вирішити використовуючи операцію групування і підзапит у реченні HAVING. В данному рішенні відбувається підрахунок кількості видів продукції, що випускає завод. Аналогічний підрахунок відбувається по замовленнях, які згруповані за замовником. Слово Distinct використовують для того, щоб не враховувати одну й ту ж продукцію по декілька разів.
SELECT DISTINCT R1. [назва замовника]
FROM ЗАМОВНИК AS R1 NATURAL INNER JOIN ЗАМОВЛЕННЯ AS R2
WHERE YEAR(R2.[дата]) =”2011”
GROUP BY (R1. [назва замовника] )
HAVING COUNT (DISTINCT R2.[код продукції])= (SELECT COUNT (R3.[код продукції]) FROM ПРОДУКЦІЯ AS R3)
Завдання для контрольної роботи на формування запитів на мові SQL знаходяться у додатку 3.