Питання до теми
Назвіть рівні програмного забезпечення сервера БД.
Для чого призначене програмне забезпечення сервера?
Які функції виконує програмне забезпечення клієнта?
Для чого призначені клієнтські та серверні бібліотеки?
Яке призначення та основні можливості програми Enterprise Manager?
Яке призначення та основні можливості додатку Query Analyzer?
Яке призначення та основні можливості програми SQL Profiler?
Яким чином здійснюються операції імпорту/експортуданих?
Перелічіть основні сервісні служби та їх можливості.
4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика
SQL – структурована мова запитів для роботи з реляційними базами даних, розроблена корпорацією IBM у 1970 році. Кожна СУБД має свій діалект, для MS SQL server 2000 – це Transact-SQL.
Останнім часом SQL являється самою поширеною мовою управління клієнт-серверними БД. Сервер БД (нижній рівень ) відповідає за збереження даних. Додатки – клієнти (верхній рівень) модифікують дані та генерують інструкції SQL.
SQL підтримується стандартом ANSI – (американский національний інститут стандартизації) X3.135 – 1992, або просто SQL-92. ANSI-стандарт SQL прийнятий в якості всесвітнього стандарту відділом ООН міжнародної організації стандартизації (ISO) в 1987 році. Він не включає засобів управління виконанням програм, дані функції реалізуються мовами програмування XBASE, C, C++, COBOL, тощо. В Transact-SQL добавлені оператори IF і WHILE.
4.1. Елементи Transact-sql
Transact-SQL розглядають як мову програмування реляційних БД, тому їй притаманні усі елементи мов програмування: коментарі, алфавіт, ідентифікатори, ключові слова, вирази, оператори, функції.
Коментарі:
/* коментар */ – для багаторядкових коментарів;
- – коментар для однорядкового (короткого) коментаря, який займає лише один рядок.
Алфавіт:
букви латиниці;
цифри;
спеціальні символи: _ % * ? ! # + - / , . ; : [ ]( ) “ ’ .
Використання:
, - для розділення членів списку, наприклад імен полів;
[ ] - для іменування полів, що містять недопустимі символи;
. – для розділення імені таблиці та імені поля у випадку наявності кількох таблиць у запиті;
“…” або ‘…’ – задаються рядки;
* і ? – в інструкції LIKE як підстановочні символи;
% і _ -||- в ANSI-SQL;
# - підстановочний знак замість цифри;
( ! і ! = ) – ( відсутність у множині ) - в ANSI-SQL;
Ідентифікатори:
Використовуються лише букви, цифри #, @, $ та _; перший символ – буква, _, @, #; довжина – до 128 символів.
Якщо ідентифікатор починається з символа @, то він являється локальною змінною, якщо з @@ – то глобальною, а якщо ж з # – то тимчасовою таблицею чи процедурою.
Перед ідентифікаторами можна вказувати “ шлях ”, наприклад
Publisher. dbo. tab. title
(БД) (власник) (таблиця)(стовпець)
Ключові слова.
За частотою використання поділяються на групи:
Команди DQL ( Data Query Language – мова запитів ) призначені для вибору даних із таблиць і опису зовнішнього вигляду отриманих даних. Найбільш поширеною являється інструкція SELECT;
Команди DML (Data Manipulation Language – мова оброблення даних) включають інструкції INSERT, DELETE, UPDATE;
Команди TPL (Transaction Procession Language – мова оброблення транзакцій) включають інструкції BEGIN TRANSACTION, COMMIT [ WORK] – (функція транзакції), SAVE TRAN – (створення точки збереження ), ROLL BACK [WORK] – ( відкат транзакцій );
Команди DDL (Data Definition Language – мова визначення даних) включає інструкції CREATE TABLE і CREATE WIEW, які визначають зовнішній вигляд таблиць. Сюди включають команди для зміни таблиць, створення і вилучення індексів;
Команди CCL (Cursor Control Language – мова управління курсором) включає інструкцію управління курсором;
Команди DCL (Data Control Language – мова управління даними) забезпечує присвоєння прав доступу до БД, окремих таблиць і команд. Наприклад, інструкції GRANT, REVOKE, DENY.