- •Глава 1. Основи теорії баз даних 14
- •5. Фізичні моделі баз даних 74
- •Глава 2. Мова формування запитів sql 94
- •4. Мова запитів Data Query Language 101
- •5. Оператори маніпулювання даними 119
- •6. Вбудований sql 123
- •Глава 3. Моделювання та проектування баз даних засобами 140
- •Глава 4. Розроблення баз даних в середовищі ms sql Server 177
- •4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика 194
- •6. Робота з таблицями бази даних 224
- •7. Збережувані процедури в середовищі ms sql Server 234
- •Глава 5. Сучасні напрямки розвитку баз даних. 259
- •Глава 1. Основи теорії баз даних
- •1. Місце та роль баз даних та баз знань в інформаційних системах
- •1.1 Історія розвитку інформаційних технологій
- •1.2. Етапи розвитку баз даних
- •1.3 Архітектура бд
- •1.4. Класифікація баз даних
- •1.5. Бази даних з розподіленим доступом
- •Розподілені бази даних
- •1.6. Локальні бази даних
- •Питання до теми
- •2. Моделювання даних. Три видатні моделі даних
- •2.1. Поняття про моделі даних
- •2.2. Реляційна модель даних
- •2.2.1 Теоретичні основи реляційної бд.
- •2.2.2 Теоретико-множинні операції реляційної алгебри
- •2.2.3 Спеціальні операції реляційної алгебри
- •2.3 Мережева модель даних
- •2.4 Ієрархічна модель даних
- •2.5 Вибір моделі представлення даних у базі даних
- •Питання до теми
- •3. Етапи проектування бази даних
- •3.1. Об‘єктно-орієнтована декомпозиція предметної області
- •3.2. Проектування інфологічної моделі предметної області
- •3.3. Створення концептуальної схеми бази даних
- •3.4. Створення атрибутивної моделі бази даних
- •Послідовність створення бази даних
- •Зовнішня та внутрішня схеми бази даних
- •Питання до теми
- •4. Нормалізація даних
- •4.1.Основні засади нормалізації даних
- •4.2. Перша нормальна форма
- •4.3. Друга нормальна форма
- •4.4. Третя нормальна форма
- •4.5. Четверта нормальна форма
- •4.6. Вимоги до реляційних систем
- •Питання до теми
- •5. Фізичні моделі баз даних
- •5.1. Файлові структури збереження даних
- •5.2. Організація файлів прямого та послідовного доступу
- •5.3. Індексні файли
- •5.3.1 Файли з щільним індексом
- •5.3.2 Файли з нещільним індексом (індексно-послідовні файли)
- •5.3.3. Індексні файли у вигляді в - дерев
- •5.3.4. Інвертовані списки
- •5.3.5.Хешовані файли
- •5.3.6. Кластерізований індекс
- •5.4. Безфайлові моделі фізичної організації даних
- •Питання до теми
- •Глава 2. Мова формування запитів sql
- •1. Історія розвитку sql
- •2. Структура мови sql
- •3. Типи даних у мові sql
- •4. Мова запитів Data Query Language
- •4.1. Оператор вибору select
- •4.2. Предикати оператора select
- •4.3. Сукупні функції sql
- •4.4. Приклади використання оператора select
- •4.5. Внутрішнє та зовнішнє об‘єднання таблиць
- •4.6. Вкладені запити
- •Питання до теми
- •5. Оператори маніпулювання даними
- •Питання до теми
- •6. Вбудований sql
- •6.1. Sql та клієнтські додатки
- •6.2.Особливості вбудованого sql
- •6.3. Оператори пов'язані з багаторядковими запитами
- •Оператор визначения курсора
- •Оператор відкриття курсора
- •Оператор читання чергового рядка курсора
- •Оператор закриття курсора
- •Видалення та оновлення даних з використанням курсора
- •6. 4. Збережувані процедури
- •Питання до теми
- •Глава 3. Моделювання та проектування баз даних засобами case - технології erwin
- •1. Призначення пакету erwin
- •2. Проектування логічної моделі бази даних в erWin
- •2.1. Створення логічної моделі бази даних на рівні визначень
- •Внесення об’єкту до моделі
- •Визначення (Definition) та опис об’єктів
- •2.2. Створення логічної моделі бази даних на рівні атрибутів.
- •Внесення первинного ключа
- •2.3. Встановлення зв’язків в логічній моделі бази даних в erWin
- •Встановлення зв’язків
- •Для створення нового зв’язку слід:
- •Зовнішні ключі
- •Рекурсивний зв‘язок та ім‘я ролі
- •2.4. Встановлення типів залежності об’єктів та їєрархія наслідування.
- •Створення категоріального зв’ язку
- •2.5. Правила збереження цілістності даних
- •Встановлення правил цілістності посилань
- •2.6. Нормалізація даних в erWin
- •Приведення сутності до першої нормальної форми
- •Приведення сутності до другої нормальної форми
- •Приведення сутності до третьої нормальної форми
- •Питання до теми
- •3. Проектування фізичної моделі даних в erWin
- •3.1. Основні визначення та поняття фізичної моделі даних
- •2. Завдання правил валідації, значень по замовчуванню та індексів
- •3.3. Створення представлень, правил валідації та значень по замовчуванню для представлень у фізичній моделі бд
- •3.4. Пряме проектування бази даних
- •4. Збережувані процедури та тригери в erWin
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Тригери цілісності посилань (ri - тригери)
- •4.3. Правила перевизначення тригерів
- •4.4. Створення та редагування тригерів в erWin.
- •Питання до теми
- •Глава 4. Розроблення баз даних в середовищі ms sql Server
- •1. Архітектура типових моделей зберігання даних та способи їх оброблення
- •1.1. Централізована база даних
- •1.2. Розподілена база даних
- •1.3. Файл-серверна технологія оброблення даних
- •1.4. Клієнт-серверна технологія оброблення даних
- •Питання до теми
- •2. Призначення, основні можливості та структура бази даних ms sql server2000
- •2.1. Призначення та основні можливості бд ms sql server2000
- •2.2. Архітектура бази даних ms sql server 2000
- •2.2.1. Логічний та фізичний рівні представлення бази даних
- •2.2.2. Файли і групи файлів
- •Групи файлів.
- •Питання до теми
- •3. Програмне забезпечення ms sql Server 2000
- •3.1. Програмне забезпечення сервера бд.
- •3.2. Програмне забезпечення клієнта бд
- •3.3. Бібліотеки
- •3.4. Дослідження об'єктів бд за допомогою засобу Enterprise Manager
- •3.5. Виконання запитів до бази даних за допомогою засобу Query Analyzer
- •3.6. "Стеження" за виконуваними базою даних діями за допомогою програми sql Profiler
- •3.7. Імпорт і експорт даних за допомогою Data Transformation Services (dts)
- •3.8. Огляд інших компонентів ms sql Server 2000
- •Питання до теми
- •4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика
- •4.1. Елементи Transact-sql
- •Коментарі:
- •Алфавіт:
- •Ідентифікатори:
- •Ключові слова.
- •Вирази.
- •Оператори:
- •4.2. Типи даних
- •Нецілочисельні типи даних:
- •Питання до теми
- •Проектування та створення бд ms sql Server 2000
- •5.1. Реєстрація сервера та підготовка його до роботи
- •5.2. Створення бд за допомогою erWin
- •5.3. Створення бд за допомогою sql Server Enterprise Manager
- •5.4. Створення бд за допомогою команд Transact-sql
- •Розглянемо параметри цієї команди:
- •Питання до теми
- •6. Робота з таблицями бази даних
- •6.1. Способи створення та модифікації таблиць
- •6.1.1. Створення таблиці за допомогою Enterprise Manager
- •6.1.2. Створення таблиці за допомогою Transact-sql
- •6.2. Заповнення таблиць даними
- •6.3. Способи модифікації даних
- •6.4. Команда вибору даних select. Використання підзапитів при роботі з бд
- •6.5. Використання кількох таблиць в одному запиті при роботі з базами даних
- •6.6. Знищення таблиць
- •6.7. Модифікація даних з використанням представлень
- •6.8. Управління безпекою даних за допомогою представлень
- •Питання до теми
- •7. Збережувані процедури в середовищі ms sql Server
- •7.1. Призначення та використання процедур, що зберігаються
- •7.2. Створення, модифікація та вилучення процедур, що зберігаються
- •7.3. Виконання збережуваних процедур
- •7.4. Класифікація збережуваних процедур
- •7.4.1. Процедури, що виконують розрахунки
- •7.4.2. Процедури, що повертають набір записів
- •7.4.3. Адміністративні процедури
- •7.5. Знищення збережуваних процедур
- •If object_id('накладна_зведена_інформація') is not null
- •Drop procedure [накладна_зведена_інформація]
- •Знищити збережувану процедуру можна за допомогою контекстного меню у Query Analyzer чи Enterprise Manager, обравши відповідне меню «Delete» цільового обєкта.
- •Питання до теми
- •8. Створення та використання тригерів
- •8.1. Призначення тригерів та особливості їх використання
- •8.2. Створення та вилучення тригерів
- •8.3.Тригери вставки і оновлення
- •8.4. Тригери вилучення
- •8.5. Вкладені тригери
- •8.6. Знищення тригерів
- •Питання до теми
- •9. Створення та використання клієнтських додатків
- •9.1. Використання rad-технологій для розроблення інтерфейсу клієнтської частини бази даних
- •Питання до теми
- •Глава 5. Сучасні напрямки розвитку баз даних.
- •1.Об‘єктно-орієнтовані скбд
- •Стандарти об‘єктних баз даних
- •Взаємодія об‘єктних баз даних з іншими стандартами
- •Сучасні промислові об‘єктно-орієнтовані скбд
- •Дедуктивні бази даних
- •3. Паралельні бази даних
- •4. Бази даних в Інтернеті
- •4.1. Розподілені обчислення – Cloud системи
- •Рівні Cloud системи
- •4.2. Sql Azure Database як інноваційна технологія баз даних
- •5. Засоби інтелектуального аналізу даних
- •Питання до теми
- •Література
- •Предметний вказівник
- •Тест з дисципліни “Організація баз даних та знань” Модуль 1
- •«Моделювання баз даних в середовищі erWin» Тест до модуля 1
- •Тест до модуля 2
- •Додаток 1 приклади предметних областей рекомендованих для дослідження та моделювання
- •Додаток 2
- •Додаток 3 Задачі на формування запитів sql
- •Задачі на оператори маніпулювання даними
- •Завдання до контрольних робіт
Видалення та оновлення даних з використанням курсора
Курсори у прикладних програмах часто використовують для послідовного перегляду даних. Якщо курсор не пов'язаний з операцією групування, то фактично кожен рядок курсора суворо відповідає тільки одному рядку вихідної таблиці, і в цьому випадку курсор зручно використовувати для оперативного корегування даних. В стандарті визначені операції модифікації даних, пов'язаних з курсором. Операція видалення рядка, пов'язаного з поточним показчиком курсора, має наступний синтаксис:
DELETE FROM <ім'я_ таблиці> WHERE CURRENT OF <ім'я кypcopa>
Якщо вказаний в операторі курсор відткритий, встановлений на деякий рядок визначеної таблиці, то поточний рядок курсора видаляється, а він позиціонується перед наступним рядком. Таблиця, що вказана в розділі FROM оператора DELETE, повинна бути вказана в самому зовнішньому розділі FROM специфікації курсора.
Якщо необхідно прочитати наступний рядок курсора, то слід знову виконати оператор FETCH NEXT.
Аналогічно курсор може бути використано для модифікації даних. Синтаксис операції позиційної модифікації наступний:
UPDATE <ім'я таблиці> SET <ім'я стовпця 1> = {<значення> | NULL}
[{<ім'я _стовпця_N> = {<значення> | NULL}}...]
WHERE CURRENT OF <ім'я курсора>
Одним оператором позиційного оновлення може бути замінено декілька значень стовпців рядка таблиці, що відповідає поточній позиції курсора. Після виконання операції модифікації позиція курсора не змінюється. Для того щоб можна було використовувати позиційні оператори видалення (DELETE) і модифікації (UPDATE), курсор повинен задовольняти відповідним вимогам. Згідно стандарту SQL1, це наступні вимоги:
Запит, пов'язаний з курсором, повинен зчитувати дані з однієї вихідної таблиці, тобто в реченні FROM запита SELECT, пов'язаного з визначенням курсора (DECLARE CURSOR), повинна бути задана лише одна таблиця.
В запиті не може бути присутнім параметр впорядкування ORDER BY. Для того щоб зберіглася взаємна однозначна відповідність рядків курсора і вихідної таблиці, курсор не повинен ідентифікувати впорядкований набір даних.
В запиті не повинно бути присутнім ключове слово DISTINCT.
Запит не повинен вміщувати операції групування, тобто в ньому не повинно бути присутнім речення GROUP BY або HAVING.
Користувач, який бажає використати операції позиційного видалення або оновлення, повинен мати відповідні права на виконання даних операцій над базовою таблицею.
Використання курсора для операції оновлення значно ускладює роботу з подібним курсором з боку СКБД, тому операції, пов'язані з позиційною модифікацією, виконуються значно повільніше, ніж операції з курсорами, які використовуються тільки для читання. Саме тому рекомендується обов'язково вказувати в операторі визначення курсора речення READ ONLY, якщо ви не збираєтесь використовувати даний курсор для операцій модифікації. За замовчуванням, якщо немає додаткових вказівок, СКБД створює курсор з можливостями модифікації.
Курсори — зручний засіб для формування бізнес-логики додатків, але слід пам'ятати, що якщо ви відкриваєте курсор з можливістю модифікації, то СКБД блокує всі рядки базової таблиці, що увійшли до вашого курсора, та тим самим блокує роботу інших користувачів з даною таблицею. Для того щоб звести до мінімуму кількість необхідних блокувань, при роботі інтерактивних програм слід дотримуватися наступних правил:
Необхідно робити транзакції якомога коротшими.
Необхідно виконувати оператор завершення COMMIT після кожного запита і якомога скоріше після змін зроблених програмою,
Необхідно уникати програм, в яких здійснюється інтенсивна взаємодія з користувачем або здійснюється перегляд дуже великої кількості рядків даних.
Якщо можливо, то краще не використовувати курсори прокручування (SCROLL), тому що вони потребують блокування всіх вибраних рядків , пов'язаних з відкритим курсором.
Використання простого послідовного курсора дозволить системі розблокувати поточний рядок, як тільки буде виконана операція FETCH, що мінімізує блокування інших користувачів, які працюють паралельно з вами і використовують ті ж самі таблиці.
Якщо можливо, визначайте курсор як READ ONLY.
Проте, коли ми розглядали моделі «клієнт — сервер», застосовувані в БД, то визначили, що в розвинутих моделях серверів баз даних більша частина бізнес-логики клієнтського додатку виконується саме на сервері, а не на клієнті. Для цього використовуються спеціальні об'єкти, які називаються збережуваними процедурами і зберігаються в БД, як таблиці та інші базові об'єкти.
В зв'язу з цим фактом, курсори, використовувані в додатках, звичайно розподіляються на курсори сервера та курсори клієнта.
Курсор сервера створюється і виконується на сервері, дані, що пов'язані з ним, не пересилаються на комп'ютер клієнта. Курсори сервера визначаються звичайно у збережуваних процедурах або тригерах .
Курсори клієнта — це ті курсори, визначені в прикладних програмах, що виконуються на боці клієнта. Набір рядків, пов'язаний з даним курсором, пересилається на комп‘ютер клієнта і там оброблюється. Якщо з курсором пов'язаний великий набір даних, то операція пересилання набору рядків, пов'язаних з курсором, може зайняти значний час та значні ресурси мережі і клієнтського комп'ютера.
Звичайно, курсори сервера економічніші і швидше виконуються. Тому краще трансформувати логіку роботи додатка таким чином, щоб якомога частіше замість курсорів клієнта використовувати курсори сервера.