- •Глава 1. Основи теорії баз даних 14
- •5. Фізичні моделі баз даних 74
- •Глава 2. Мова формування запитів sql 94
- •4. Мова запитів Data Query Language 101
- •5. Оператори маніпулювання даними 119
- •6. Вбудований sql 123
- •Глава 3. Моделювання та проектування баз даних засобами 140
- •Глава 4. Розроблення баз даних в середовищі ms sql Server 177
- •4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика 194
- •6. Робота з таблицями бази даних 224
- •7. Збережувані процедури в середовищі ms sql Server 234
- •Глава 5. Сучасні напрямки розвитку баз даних. 259
- •Глава 1. Основи теорії баз даних
- •1. Місце та роль баз даних та баз знань в інформаційних системах
- •1.1 Історія розвитку інформаційних технологій
- •1.2. Етапи розвитку баз даних
- •1.3 Архітектура бд
- •1.4. Класифікація баз даних
- •1.5. Бази даних з розподіленим доступом
- •Розподілені бази даних
- •1.6. Локальні бази даних
- •Питання до теми
- •2. Моделювання даних. Три видатні моделі даних
- •2.1. Поняття про моделі даних
- •2.2. Реляційна модель даних
- •2.2.1 Теоретичні основи реляційної бд.
- •2.2.2 Теоретико-множинні операції реляційної алгебри
- •2.2.3 Спеціальні операції реляційної алгебри
- •2.3 Мережева модель даних
- •2.4 Ієрархічна модель даних
- •2.5 Вибір моделі представлення даних у базі даних
- •Питання до теми
- •3. Етапи проектування бази даних
- •3.1. Об‘єктно-орієнтована декомпозиція предметної області
- •3.2. Проектування інфологічної моделі предметної області
- •3.3. Створення концептуальної схеми бази даних
- •3.4. Створення атрибутивної моделі бази даних
- •Послідовність створення бази даних
- •Зовнішня та внутрішня схеми бази даних
- •Питання до теми
- •4. Нормалізація даних
- •4.1.Основні засади нормалізації даних
- •4.2. Перша нормальна форма
- •4.3. Друга нормальна форма
- •4.4. Третя нормальна форма
- •4.5. Четверта нормальна форма
- •4.6. Вимоги до реляційних систем
- •Питання до теми
- •5. Фізичні моделі баз даних
- •5.1. Файлові структури збереження даних
- •5.2. Організація файлів прямого та послідовного доступу
- •5.3. Індексні файли
- •5.3.1 Файли з щільним індексом
- •5.3.2 Файли з нещільним індексом (індексно-послідовні файли)
- •5.3.3. Індексні файли у вигляді в - дерев
- •5.3.4. Інвертовані списки
- •5.3.5.Хешовані файли
- •5.3.6. Кластерізований індекс
- •5.4. Безфайлові моделі фізичної організації даних
- •Питання до теми
- •Глава 2. Мова формування запитів sql
- •1. Історія розвитку sql
- •2. Структура мови sql
- •3. Типи даних у мові sql
- •4. Мова запитів Data Query Language
- •4.1. Оператор вибору select
- •4.2. Предикати оператора select
- •4.3. Сукупні функції sql
- •4.4. Приклади використання оператора select
- •4.5. Внутрішнє та зовнішнє об‘єднання таблиць
- •4.6. Вкладені запити
- •Питання до теми
- •5. Оператори маніпулювання даними
- •Питання до теми
- •6. Вбудований sql
- •6.1. Sql та клієнтські додатки
- •6.2.Особливості вбудованого sql
- •6.3. Оператори пов'язані з багаторядковими запитами
- •Оператор визначения курсора
- •Оператор відкриття курсора
- •Оператор читання чергового рядка курсора
- •Оператор закриття курсора
- •Видалення та оновлення даних з використанням курсора
- •6. 4. Збережувані процедури
- •Питання до теми
- •Глава 3. Моделювання та проектування баз даних засобами case - технології erwin
- •1. Призначення пакету erwin
- •2. Проектування логічної моделі бази даних в erWin
- •2.1. Створення логічної моделі бази даних на рівні визначень
- •Внесення об’єкту до моделі
- •Визначення (Definition) та опис об’єктів
- •2.2. Створення логічної моделі бази даних на рівні атрибутів.
- •Внесення первинного ключа
- •2.3. Встановлення зв’язків в логічній моделі бази даних в erWin
- •Встановлення зв’язків
- •Для створення нового зв’язку слід:
- •Зовнішні ключі
- •Рекурсивний зв‘язок та ім‘я ролі
- •2.4. Встановлення типів залежності об’єктів та їєрархія наслідування.
- •Створення категоріального зв’ язку
- •2.5. Правила збереження цілістності даних
- •Встановлення правил цілістності посилань
- •2.6. Нормалізація даних в erWin
- •Приведення сутності до першої нормальної форми
- •Приведення сутності до другої нормальної форми
- •Приведення сутності до третьої нормальної форми
- •Питання до теми
- •3. Проектування фізичної моделі даних в erWin
- •3.1. Основні визначення та поняття фізичної моделі даних
- •2. Завдання правил валідації, значень по замовчуванню та індексів
- •3.3. Створення представлень, правил валідації та значень по замовчуванню для представлень у фізичній моделі бд
- •3.4. Пряме проектування бази даних
- •4. Збережувані процедури та тригери в erWin
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Тригери цілісності посилань (ri - тригери)
- •4.3. Правила перевизначення тригерів
- •4.4. Створення та редагування тригерів в erWin.
- •Питання до теми
- •Глава 4. Розроблення баз даних в середовищі ms sql Server
- •1. Архітектура типових моделей зберігання даних та способи їх оброблення
- •1.1. Централізована база даних
- •1.2. Розподілена база даних
- •1.3. Файл-серверна технологія оброблення даних
- •1.4. Клієнт-серверна технологія оброблення даних
- •Питання до теми
- •2. Призначення, основні можливості та структура бази даних ms sql server2000
- •2.1. Призначення та основні можливості бд ms sql server2000
- •2.2. Архітектура бази даних ms sql server 2000
- •2.2.1. Логічний та фізичний рівні представлення бази даних
- •2.2.2. Файли і групи файлів
- •Групи файлів.
- •Питання до теми
- •3. Програмне забезпечення ms sql Server 2000
- •3.1. Програмне забезпечення сервера бд.
- •3.2. Програмне забезпечення клієнта бд
- •3.3. Бібліотеки
- •3.4. Дослідження об'єктів бд за допомогою засобу Enterprise Manager
- •3.5. Виконання запитів до бази даних за допомогою засобу Query Analyzer
- •3.6. "Стеження" за виконуваними базою даних діями за допомогою програми sql Profiler
- •3.7. Імпорт і експорт даних за допомогою Data Transformation Services (dts)
- •3.8. Огляд інших компонентів ms sql Server 2000
- •Питання до теми
- •4. Мова бд Transact-sql: призначення та загальна характеристика
- •4.1. Елементи Transact-sql
- •Коментарі:
- •Алфавіт:
- •Ідентифікатори:
- •Ключові слова.
- •Вирази.
- •Оператори:
- •4.2. Типи даних
- •Нецілочисельні типи даних:
- •Питання до теми
- •Проектування та створення бд ms sql Server 2000
- •5.1. Реєстрація сервера та підготовка його до роботи
- •5.2. Створення бд за допомогою erWin
- •5.3. Створення бд за допомогою sql Server Enterprise Manager
- •5.4. Створення бд за допомогою команд Transact-sql
- •Розглянемо параметри цієї команди:
- •Питання до теми
- •6. Робота з таблицями бази даних
- •6.1. Способи створення та модифікації таблиць
- •6.1.1. Створення таблиці за допомогою Enterprise Manager
- •6.1.2. Створення таблиці за допомогою Transact-sql
- •6.2. Заповнення таблиць даними
- •6.3. Способи модифікації даних
- •6.4. Команда вибору даних select. Використання підзапитів при роботі з бд
- •6.5. Використання кількох таблиць в одному запиті при роботі з базами даних
- •6.6. Знищення таблиць
- •6.7. Модифікація даних з використанням представлень
- •6.8. Управління безпекою даних за допомогою представлень
- •Питання до теми
- •7. Збережувані процедури в середовищі ms sql Server
- •7.1. Призначення та використання процедур, що зберігаються
- •7.2. Створення, модифікація та вилучення процедур, що зберігаються
- •7.3. Виконання збережуваних процедур
- •7.4. Класифікація збережуваних процедур
- •7.4.1. Процедури, що виконують розрахунки
- •7.4.2. Процедури, що повертають набір записів
- •7.4.3. Адміністративні процедури
- •7.5. Знищення збережуваних процедур
- •If object_id('накладна_зведена_інформація') is not null
- •Drop procedure [накладна_зведена_інформація]
- •Знищити збережувану процедуру можна за допомогою контекстного меню у Query Analyzer чи Enterprise Manager, обравши відповідне меню «Delete» цільового обєкта.
- •Питання до теми
- •8. Створення та використання тригерів
- •8.1. Призначення тригерів та особливості їх використання
- •8.2. Створення та вилучення тригерів
- •8.3.Тригери вставки і оновлення
- •8.4. Тригери вилучення
- •8.5. Вкладені тригери
- •8.6. Знищення тригерів
- •Питання до теми
- •9. Створення та використання клієнтських додатків
- •9.1. Використання rad-технологій для розроблення інтерфейсу клієнтської частини бази даних
- •Питання до теми
- •Глава 5. Сучасні напрямки розвитку баз даних.
- •1.Об‘єктно-орієнтовані скбд
- •Стандарти об‘єктних баз даних
- •Взаємодія об‘єктних баз даних з іншими стандартами
- •Сучасні промислові об‘єктно-орієнтовані скбд
- •Дедуктивні бази даних
- •3. Паралельні бази даних
- •4. Бази даних в Інтернеті
- •4.1. Розподілені обчислення – Cloud системи
- •Рівні Cloud системи
- •4.2. Sql Azure Database як інноваційна технологія баз даних
- •5. Засоби інтелектуального аналізу даних
- •Питання до теми
- •Література
- •Предметний вказівник
- •Тест з дисципліни “Організація баз даних та знань” Модуль 1
- •«Моделювання баз даних в середовищі erWin» Тест до модуля 1
- •Тест до модуля 2
- •Додаток 1 приклади предметних областей рекомендованих для дослідження та моделювання
- •Додаток 2
- •Додаток 3 Задачі на формування запитів sql
- •Задачі на оператори маніпулювання даними
- •Завдання до контрольних робіт
2.4. Встановлення типів залежності об’єктів та їєрархія наслідування.
Розрізняють декілька типів залежних сутностей:
Характеристична – залежна дочірня сутність, яка пов’язана тільки з однією батьківською сутністю і за змістом зберігає інформацію про характеристики батьківської сутності.
Ассоціативна - сутність, яка пов’язана з декількома батьківськими сутностями. Така сутність вміщує інформацію про зв’язки сутностей.
Поіменована сутність - та, що має тільки посилання на батьківські сутності і не має власних атрибутів – частковий випадок ассоціативної.
Категоріальна – дочірня сутність в ієрархії наслідування.
Ієрархія наслідування (чи ієрархія категорій) – тип об’єднання сутностей, які мають загальні характеристики. Наприклад, в організації працюють службовці, які зайняті повний робочий день та сумісники. Загальні для них атрибути можна помістити у сутність Співробітник, а індивідуальні до сутностей Постійний співробітник та Сумісник. До батьківської сутності треба внести атрибут Тип, що дозволить відрізнити одну категоріальну сутність від іншої.
Ієрархії категорій діляться на повні та неповні. У повній категорії одному запису батьківської сутності відповідає запис у будь-якій дочірній сутності. Якщо категорія побудована не повністю, то в батьківській сутності можуть існувати значення атрибуту Тип, які не мають відповідних єкземплярів у дочірніх сутностях. Наприклад, співробітник, крім вказаних відносин, ще може бути консультантом, або працювати за трудовою угодою. Якщо створити відповідні до цих категорій сутності Консульнант та Контрактник, то ієрархію можна вважати повною.
Можлива комбінація повної та неповної категорій.
Створення категоріального зв’ язку
Для створення категоріального зв’язку слід:
Встановити курсор миші на кнопці В палітрі інструментів і натиснути ліву кнопку миші;
Клацнути спочатку по батьківському предку, а потім по потомку;
Для встановлення другого зв’язку в ієрархії категорій треба спочатку клацнути по символу категорії, а потім по другому потомку.
Для редагування категорій треба клацнути правою кнопкою миші по символу категорії і вибрати у контекстному меню пункт Subtype Relationship Editor
Стадії побудови ієрархії наслідування:
Виділити сутності зі спільними атрибутами;
Перенести спільні атрибути з дочірніх сутностей до батьківської сутності (якщо не існує батьківської сутності, то треба її створити і перенести до неї спільні для категорії атрибути);
Створення неповної структури категорій: створити категоріальний зв’язок від нової сутності – батьківської до дочірніх; нову сутність доповнити атрибутом дискримінатором категорії (ТИП);
Створення повної структури категорій: провести додатковий пошук сутностей, які мають спільні за змістом атрибути з батьківською сутністю. Спільні атрибути перености до батьківської сутності. Ознаку повної категорії встановити в діалогу Subtype Relationship.
Приклад моделі для відділу постачання м‘ясокомбінату наведено в додатку 3
2.5. Правила збереження цілістності даних
Транзакції – зміни в базі даних (редагування даних, доповнення новими записами, вилучення записів) мають переводити базу даних з одного цілостного стану до іншого, тобто не порушувати логічні зв’язки між даними, не призводити до втрат даних. Для забезпечення цілостності даних в ERwin передбачені спеціальні процедури - referential integrity, генеровані автоматично під час запуску, так званих, RI-тригерів.
RI-тригери – логічні конструкції SQL коду, що відображують умови використання даних, тобто, правила доповнення, оновлення та вилучення .
За наявості ідентифікованого зв’язку існують випадки , коли сдід заборонити вилучення запису з батьківської сутності, якщо є хоча б один зв‘язаний запис у дочірній сутності. В цьому ввипадку, слід вилучити всі зв‘язані записи у дочірній сутності, а тільки потім відповідний запис у батьківській сутності. Таке правило називається “обмеженням” (Parent Delete RESTRICT, або NO ACTION). Обмеження з боку дочірньої сутності встановлюється правилом Сhirld Delete RESTRICT.
Наприклад, існує батьківська сутність Замовник та дочірня сутність Замовлення, до якої заносяться всі виконані замовлення. При припиненні відносин між Замовником та Підприємством природньо виникає необхідність у вилученні даних про замовника з бази даних. Але не можна знищувати дані про замовника, коли існують дані відносно виконаних замовлень. У цьому випадку з боку батьківської сутності можна встановити правило Parent Delete RESTRICT. У версії ERWin 7.0 правило RESTRICT називається NoAction.
Правило, коли при вилученні запису з батьківської сутності вилучають всі, пов’язані з ним, дочірні записи – називається “каскад” (Parent Delete CASCADE). Якщо записи в дочірній сутності за ім’ям ролі пов’язані з підлеглими записами нижчого рівня, то вилучаються і вони. У нашому прикладі про Замовника та Замовлення, якщо це продиктовано бізнес правилами, доцільно використати правило Parent Delete CASCADE. Тоді при вилученні Замовника вилучаються всі пов’язані з ним Замовлення.
За наявності неідентифікованого зв’язку, коли запис в дочірній сутності може приймати значення NULL використовують правило SET NULL . Інший випадок, якщо атрибуту зовнішнього ключа надають значення за замовчуванням - SET DEFAULT.
Для обох випадків ідентифікованого і неідентифікованого зв’язку можна задати правило, коли зміни в кожній сутності відбуваються незалежно від інших – NONE.
Аналогічно правилам вилучення запису встановлюють правила доповнення або редагування запису.