Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Технологія_бродильних_виробництв_Конспект_2011.doc
Скачиваний:
230
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
3.83 Mб
Скачать

4.3. Відходи пивоварного виробництва та їх використання

При виробництві пива зернові відходи солоду і несолодженої сировини ячменю, дробина, паростки передаються на корм тваринам. Із надлишкових пивних дріжджів виготовляють сухі пивні дріжджі які багаті вітамінами, особливо групи В і використовуються у медицині.

Діоксид вуглецю під час бродіння збирають, стискують і використовують для карбонізації готового пива, або сатурації безалкогольних напоїв.

Запитання для самоперевірки до розділу 4

  1. Характеристика пива як напою.

  2. Які типи пива виробляють? Чим відрізняються між собою світлі і темні сорти пива?

  3. Вимоги до якості солодів.

  4. Вимоги до якості води.

  5. Характеристика хмелю і хмельових екстрактів.

  6. Яку несолодовану сировину і з якою метою використовують при виробництві пива?

  7. Мета подрібнення солоду і зернопродуктів.

  8. Характеристика основних способів подрібнення.

  9. Сухе та кондиційоване подрібнення зернопродуктів.

  10. Принципова технологічна схема приготування пивного сусла, характеристика основних стадій.

  11. Настійний спосіб приготування пивного сусла.

  12. Чим між собою відрізняються відварні способи приготування пивного сусла?

  13. Мета затирання.

  14. Оптимальні умови для дії цитолітичних ферментів і характеристика отриманих продуктів.

  15. Оптимальні умови для дії амілолітичних ферментів і характеристика отриманих продуктів.

  16. Оптимальні умови для дії протеолітичних ферментів і характеристика отриманих продуктів.

  17. Особливості затирання настійним способом.

  18. Приготування затору одновідварним способом.

  19. Способи розділення затору, для чого промивають дробину.

  20. Мета кип’ятіння сусла з хмелем. Які процеси при цьому протікають?

  21. Що розуміють під виходом екстракту та як його розраховують?

  22. Розділення пивних заторів.

  23. Чим цінний хміль для пивоваріння і як проводиться охмелення пивного сусла?

  24. Як проводиться освітлення, охолодження і аерування пивного сусла перед бродінням?

  25. Види бродіння і які пивні дріжджі при цьому використовують?

  26. Класичний спосіб зброджування пивного сусла.

  27. Фази бродіння пивного сусла, показники молодого пива.

  28. Зберігання і використання засівних дріжджів.

  29. Виробництво пива в ЦКБА.

  30. Мета доброджування і дозрівання пива.

  31. Фільтрування готового пива.

  32. Коли і для чого карбонізують пиво?

  33. Чому пиво витримують у форфасах перед розливом?

  34. В яку тару розливають готове пиво та вимоги до неї?

  35. Сутність і характеристика ізобаричного розливу пива.

  36. Які відходи утворюються під час виробництва солоду та пива, основні шляхи їх використання.

5. Технологія спирту

5.1. Види та характеристика етилового спирту, його використання в суспільному господарстві

Технологія спирту – це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт, із яких найбільш поширеними в Україні є різні зернові культури та бурякова меляса. За сучасною номенклатурою наук технологія спирту належить до біотехнології. Основні процеси виробництва спирту – перетворення крохмалю в зброджуванні цукри (глюкозу, мальтозу) і цукрів в етиловий спирт проходять під дією біологічних каталізаторів (ферментів). Оскільки фермен­ти для гідролізу крохмалю до цукрів синтезуються пліснявими грибами і бактерія­ми, а перетворення цукрів у спирт – дріжджами, технологія спирту нерозривно зв'язана з технічною мікробіологією. Внаслідок спиртового бродіння утворюються його головні продукти – етиловий спирт і діоксид вуглецю, а також супутні їм леткі і нелеткі домішки – гліцерин, альдегіди, кислоти, складні естери, вищі спирти та ін. Тому, коли отримують товарний продукт –ректифікований етиловий спирт під час перегонки бражки і ректифікації спирту із нього максимально видаляють домішки спирту.

Ректифікований етиловий спирт виробляють різних сортів, якість яких оцінюють за вимогами ДСТУ 4221:2003 (табл. 5.1).

Ректифікований етиловий спирт знаходить широке застосування у суспільному господарстві. Харчова промисловість – його основний споживач: спирт використовують при виготовленні лікеро-горілчаних та плодово-ягідних напоїв, для кріплення виноматеріалів і купажування виноградних вин, у виробництві оцту, харчових ароматизаторів і парфюмерно-косметичних ви­робів. У мікробіологічній і медичній промисловості спирт потрібний для осаджен­ня ферментних препаратів із культуральної рідини або екстракту із поверхневої культури, для одержання вітамінів та інших препаратів і ліків; також етиловий спирт використовують як дезінфікуючий засіб і як речовину, що запобігає інфікуванню

Таблиця 5.1 – Органолептичні та фізико-хімічні показники якості

ректифікованого етилового спирту

Найменування показника

Норма для спирту

Пшенична сльоза

Люкс

Екстра

Вищої очистки

Зовнішній вигляд

Прозора безбарвна рідина без сторонніх часток

Смак і запах

Характерні для кожного виду етилового спирту, виробленого із відповідної сировини, без присмаку і запаху сторонніх речовин

Об‘ємна частка етилового спирту за температури 200 С, % не менше

96,3

96,3

96,3

96,0

Проба на чистоту з сірчаною кислотою

Витримує

Проба на окислювальність, при 200 С, хв, не менше

23

22

20

15

Масова концентрація альдегідів, у перерахунку на оцтовий в безводному спирті, мг/дм3, не більше

2,0

2,0

2,0

4,0

Масова концентрація сивушного масла в перерахунку на суміш ізоамілового і ізобутилового спиртів (1:1) в безводному спирті, мг/дм3, не більше

2,0

2,0

3,0

4,0

Масова концентрація естерів в перерахунку на оцтовоетиловий естер в безводному спирті, мг/дм3, не більше

1,5

2,0

3,0

5,0

Об’ємна доля метилового спирту в перерахунку на безводний спирт, %, не більше

0,005

0,01

0,02

0,03

Масова концентрація вільних кислот (без СО2) в перерахунку на оцтову кислоту, в безводному спирті, мг/дм3, не більше

8,0

8,0

12,0

15,0

Масова концентрація органічних речовин, що омилюються, в перерахунку на оцтовоетиловий естер, в безводному спирті, мг/дм3, не більше

12,0

18,0

25,0

30,0

Проба на фурфурол

Витримує

і псуванню лікувальних екстрактів (валеріани, пустирнику та ін.). Невелику кіль­кість спирту використовують у хімічній, машинобудівній, автомобільній та ін­ших галузях промисловості, а також у ветеринарії і фармакопеї.

Окрім ректифікованого та технічних сортів спирту під час ректифікації також одержують інші товарні продукти: головну фракцію етилового спирту (ГФ), сивушне масло. ГФ у суміші з бензином цілком може бути використана як добавка до палива для автомобілів. Із неї одержують також чисті альдегіди, органічні кислоти та складні естери, як сировину для хімічної промисловості.

Сивушне масло використовують, в основному, як сировину для одержання чистих вищих спиртів (амілового, бутилового, пропілового), які застосовують в органічному синтезі, при виготовленні медичних препаратів і ароматичних речовин, як розчинники в лакофарбовій промисловості, як екстрагенти, флотареагенти та пове­рхнево-активні речовини.

Діоксид вуглецю, який утворюється при спиртовому бродінні, вловлюють, очищують від домішок і перетворюють в рідкий або твердий продукт («сухий лід»). Із мелясної бражки у двопродуктовій схемі, крім спирту і діоксиду вуглецю, виділяють хлібо­пекарські дріжджі.

Барда – залишок після відгонки спирту із бражки. Зерно-картопляна барда мі­стить усі складові компоненти вихідної сировини, за винятком крохмалю. Невелика кількість азотистих речовин солоду і сировини витрачається на живлення дріжджів, які синтезують повноцінні білки, вітаміни і інші біологічно важ­ливі речовини. Тому нативна зерно-картопляна барда – чудовий корм для тварин. У цілях збереження її складу при короткочасному літньому зберіганні на деяких заводах рідку барду використовують для вирощування кормових дріжджів, концентрують і су­шать.

Мелясна барда, на жаль, по сьогодні вважається відходом, що забруднює приро­ду, її скидають на поля фільтрації, під які використовують родючі землі, крім цього, забруднюється повітряний басейн. На деяких заводах на барді вирощують кормові дрі­жджі, але натомість одержують у такому ж об'ємі вторинну (післядріжджову) барду або виробляють кормовий концентрат вітаміну В12 (культивуванням метанових бакте­рій). Хоч у мелясній барді міститься багато гліцерину, глутамінової кислоти, бетаїну, калійних солей та інших, але вилучають їх у дуже незначних кількостях.

Провідними науковими закладами в галузі технології спирту є НУХТ, зокрема кафедра біотехнології продуктів бродіння, екстрактів і напоїв, та галузевий науково-дослідний інститут УкрНДІспиртбіопрод.