- •Національний університет
- •Київ нухт 2011
- •1. Загальна характеристика бродильних виробництв
- •1.1. Технологія бродильних виробництв як наука
- •1.2. Загальна характеристика бродильних виробництв
- •1.3. Предмет і мета дисципліни, її місце і роль у навчальному процесі
- •Запитання для самоперевірки до розділу 1
- •2. Сировина, основні та допоміжні матеріали бродильних виробництв
- •2.1. Вода та основні способи водопідготовки
- •2.1.1.Хімічний склад та основні властивості води
- •2.1.2 Вимоги до якості води питної та технологічної
- •2.1.3. Основні способи водопідготовки
- •2.2. Зернові культури
- •2.2.1. Будова зернівки злакових культур
- •2.2.2. Вимоги до якості зерна в технології бродильних виробництв Вимоги до якості зернових культур, які використовуються в технології бродильних виробництв наведено в табл. 2.4.
- •2.2.3. Хімічний склад зернових культур
- •2.2.4. Основні властивості зернової маси
- •2.2.5. Принципова технологічна схема приймання зерна на зберігання та характеристика основних технологічних операцій
- •2.3. Хміль і хмелепродукти
- •2.3.1. Ботанічна характеристика і культивування хмелю
- •2.3.2. Сорти хмелю
- •2.3.3. Хімічний склад шишок хмелю
- •2.3.4. Хмелеві препарати, принцип приготування і використання
- •2.4. Виноград
- •2.4.1. Сорти винограду для одержання виноматеріалів для різних типів вина та коньяку
- •2.4.2. Хімічний склад винограду
- •2.5.1. Дріжджі для виробництва пива
- •2.5.2. Дріжджі для виробництва вина
- •2.5.3. Дріжджі для виробництва спирту
- •2.6. Основні і допоміжні матеріали
- •Запитання для самоперевірки до розділу 2
- •3. Технологія солоду
- •3.1. Види солоду та їх застосування у харчовій промисловості
- •3.2. Принципова технологічна схема виробництва світлого ячмінного пивоварного солоду та характеристика основних технологічних операцій
- •Ячмінного пивоварного солоду
- •3.2.1. Очищення та сортування зерна
- •3.2.2. Замочування зерна
- •3.2.3. Пророщування зерна
- •3.2.4. Сушіння, полірування та відлежування солоду
- •3.3. Виробництво солоду сумісним способом
- •3.4. Особливості технології інших пивоварних солодів (барвний, карамельний, палений, пшеничний та ін.)
- •3.5. Особливості технології житнього неферментованого та ферментованого солодів
- •3.6. Особливості технології пшеничного солоду
- •3.7. Особливості технології солоду для спиртового виробництва
- •3.8. Вихід солоду, відходи його виробництва та їх використання
- •Запитання для самоперевірки
- •4. Технологія пива
- •4.1. Характеристика пива як напою, його класифікація та вимоги до якості
- •4.2. Принципова технологічна схема виробництва пива та характеристика основних технологічних процесів.
- •4.2.1. Очищення і подрібнення зернової сировини
- •4.2.2. Приготування пивного сусла
- •4.2.3. Зброджування пивного сусла
- •4.2.4. Доброджування і дозрівання молодого пива
- •4.2.5. Фільтрування, карбонізація, зберігання і розлив готового пива
- •Принцип ізобаричного розливу пива
- •4.3. Відходи пивоварного виробництва та їх використання
- •Запитання для самоперевірки до розділу 4
- •5. Технологія спирту
- •5.1. Види та характеристика етилового спирту, його використання в суспільному господарстві
- •5.2. Сировина, основні та допоміжні матеріали спиртового виробництва
- •5.3. Принципова технологічна схема виробництва спирту із крохмалевмісної сировини та характеристика основних технологічних процесів
- •5.3.1. Приймання сировини
- •Перекачують у резервуари для зберігання. У холодну пору року мелясу у цистернах підігрівають парою за допомогою шланга з насадкою або барботеру. Деякі цистерни обладнані стаціонарними змійовиками.
- •5.3.2. Очищення сировини
- •5.3.3. Подрібнення зерна
- •5.3.4. Приготування замісу
- •5.3.5. Термоферментативна обробка замісів
- •5.3.6. Оцукрення розвареної маси
- •5.3.7. Культивування дріжджів
- •5.3.8. Зброджування сусла
- •5.3.9. Виділення спирту із бражки та його ректифікація
- •5.4. Особливості технології спирту із меляси
- •5.5. Особливості технології біоетанолу
- •5.6. Вихід, облік та зберігання спирту
- •Запитання для самоперевірки
- •6. Технологія горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •6.1. Класифікація і характеристика горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •6.2. Сировина, основні і допоміжні матеріали для виробництва горілок та лікеро-горілчаних напоїв
- •6.3. Принципова технологічна схема виробництва горілок та характеристика основних технологічних процесів
- •6.4. Принципова технологічна схема виробництва лікеро-горілчаних напоїв та характеристика основних технологічних процесів
- •Запитання для самоперевірки до розділу 6
- •7. Технологія вина
- •7.1. Класифікація виноградного вина та оцінка його якості
- •7.2. Основні технологічні процеси виноробства
- •Принципова технологічна схема виробництва столового вина за «білим» способом та характеристика основних технологічних процесів
- •7.4. Особливості технології столового вина за «червоним» способом
- •7.5. Особливості технології міцних I десертних вин
- •7.6. Особливості технології ігристих I газованих вин
- •7.6.1. Походження I класифікація ігристих вин
- •7.6.2. Виробництво ігристого вина класичним пляшковим способом
- •7.6.3. Виробництво ігристого вина резервуарним способом
- •7.6.4. Особливості технології газованого вина
- •Запитання для самоперевірки до розділу 7
- •8. Технологія коньяку
- •8.1. Історія виробництва коньяку
- •8.2. Класифікація та характеристика коньяку
- •8.3. Принципова технологічна схема і характеристика основних технологічних операцій коньячних спиртів і коньяку
- •8.4. Відходи коньячного виробництва та їх використання
- •Запитання для самоперевірки до розділу 8
- •9. Рекомендована література Основна
- •Додаткова
8.2. Класифікація та характеристика коньяку
Коньяки України залежно від термінів витримки поділяють на ординарні та марочні .
Ординарні коньяки виготовляють із коньячних спиртів, витриманих від 3 до 5 років у дубових бочках або емальованих резервуарах із дубовими клепками, в закритих приміщеннях за температури 15-25о С та вологості повітря 75-85 % і поділяють на:
коньяки України ТРИ ЗІРОЧКИ – із коньячних спиртів витриманих не менше трьох років;
коньяки України ЧОТИРИ ЗІРОЧКИ – із коньячних спиртів середнього віку не менше чотирьох років;
коньяки України П’ЯТЬ ЗІРОЧОК – із коньячних спиртів середнього віку не менше п’яти років.
Ординарні коньяки України можуть мати власну назву .
Марочні коньяки України виготовляють із коньячних спиртів витриманих у дубових бочках не менше шести років і поділяють на такі групи:
коньяки України витримані (КВ), із коньячних спиртів середнього віку не менше шести років;
коньяки України витримані вищої якості (КВВЯ) із коньячних спиртів середнього віку не менше восьми років.
коньяки України старі (КС) із коньячного спирту середнього віку не менше десяти років.
коньяки України дуже старі (ДС) із коньячних спиртів середнього віку не менше 20 років.
коньяки України колекційні – спеціально відібрані марочні коньяки, якi пройшли пiслякупажний відпочинок та додатково витримані у дубовий тарі не менше трьох років.
Марочні коньяки повинні мати власну назву.
Середній вік коньяку розраховують за формулою, як середньозважену величину суми віків коньячних спиртів що входять до купажу
, (8.1)
100
де А, В, С – вік коньячних спиртів, що використовуються для виготовлення коньяків України .
а, в, с – відсотковий вміст відповідних спиртів в купажі.
Наприклад. Для виготовлення коньяку марки КС згідно з пробним купажем необхідно внести коньячні спирти різних термiнiв витримки у такому співвідношенні у відсотках: 8-річного – 10, 9-річного – 15; 10-рiчного – 40, 11-рiчного – 15, 15-рiчного – 20. Тоді, середній вік коньячних спиртів складатиме:
(8.2)
Залежно від напряму використання коньяки України поділяють на:
коньяки які реалізують у пляшках;
ординарні оброблені коньяки призначені для відвантажування з метою розливу на інших підприємствах;
ординарні оброблені коньяки України для промислового перероблення.
Відповідно до ДСТУ 4700:2006 коньяки України повинні мати наступні органолептичні показники:
прозорість – прозорі, з блиском, без сторонніх включень,
колір: ординарні – від світло-золотистого до світло-коричневого з золотистим відтінком;
марочні і колекційні – від золотистого до темно-бурштинового;
смак і букет – характерний для коньяків України конкретної назви без сторонніх тонів.
Фізико-хімічні показники коньяків України наведено в табл. 8.1.
Таблиця 8.1 – Фізико-хімічні показники коньяків України
Найменування показника |
Значення для коньяків |
||||||
ординарних |
марочних |
||||||
3 зірочки |
4 зірочки |
5 зірочок |
КВ |
КВВЯ |
КС |
ДС |
|
Об’ємна частка етилового спирту, % |
40 |
40-41 |
40-42 |
40-42 |
40-45 |
Не менше 40
|
|
Масова концентрація цукрів у перерахунку на інвертний, г/дм3 |
10-15
|
7-20
|
|||||
Масова концентрація метилового спирту в перерахунку на безводний спирт, г/дм3, не більше ніж |
1,0 |