4) Збільшенням інтенсивності болю, зменшенням реакції на припинення навантаження і вживання нітрогліцерину.

Класифікація

Діагностика Діагноз нестабільної стенокардії встановлюють на підставі:1) клінічної картини — появи або зміни характеру ангінозних нападів;2) минущих ознак ішемії міокарда на ЕКГ у стані спокою або під час холтерівського моніторування ЕКГ (необов'язкова ознака);3) нормального рівня маркерів некрозу міокарда — тропоніну Т або/і через 6 і 12 год і MB КФК у динаміці протягом першої доби. Це єдиний надійний критерій диференціальної діагностики нестабільної стенокардії і не-Q-IM за наявності змін сегмента STi (або) зубця Гна ЕКГ;4) результатів коронарографічного дослідження, що дають змогу:

16.Невідкладна допомога при нападі стенокардії

- Якщо біль виникає під час фізичного навантаження або під час ходьби – негайно припинити навантаження, зупинитися і сісти.

- Якщо біль виникає у спокої, в положенні лежачи – відразу ж сісти з опущеними ногами.

- Відкрити вікно, розстебнути одяг, забезпечити доступ свіжого повітря.

- Прийняти 1 пігулку нітрогліцерину під язик або спорскати під язик 1 дозу нітромінту. За відсутності ефекту прийняти вказані препарати повторно (нітрогліцерин в пігулках з інтервалом в 3 хвилини, нітромінт через 1 хвилину) не більше 3-х разів. У разі появи головних болів на прийом нітрогліцерину слід поєднувати їх прийом з аналгетиками: анальгін, баралгін, седалгин та іншими.

В разі відсутності ефекту застосовують аналгетики І наркотичні препарати:

- аналгін 50% - 2 мл, но-шпа 2% - 2 мл, супрастин 2% - 2 мл в/в повільно;

- баралгін 5 мл в/в;

- седуксен 0,5% - 2 мл в/м (при психомоторному збудженні);

- промедол 2% - 1 мл + атропін 0,1% - 1 мл в/в (при відсутності тахікардії) або з платифіліном 0,2% - 2 мл (при тахікардії) підшкірна.

- 0,25 г ацетилсаліцилової кислоти (аспірину).

- При підвищеному артеріальному тиску – прийом всередину або під язик 0,15 міліграм клофеліну або іншого швидкодіючого гіпотензивного препарату в необхідній дозі.

- При серцебитті понад 110 на хвилину і відсутності протипоказань прийняти 10 – 20 міліграм анаприліну всередину або під язик.

17. Інфаркт міокарда. Діагностика і лікування.

інфаркт міокарда — ішемічний некроз ділянки серцевого м'яза, який виникає внаслідок гострої невідповідності коронарного кровотоку метабо лічним потребам міокарда. Це одна із клінічних форм ІХС.

Етіологія і патогенез. Однією з основних причин, які призводять до розвитку інфаркту міокарда, є атеросклероз коронарних судин серця. Сприяє розвиткові інфаркту міокарда перевтомлення, нервове потрясіння, фізичне перенапруження, алкогольна інтоксикація, паління. У більшості випадків під час розвитку інфаркту міокарда, має місце розвиток коронаротромбозу і стенозуючого коронаросклерозу. Коронаротромбоз розвивається в результаті місцевих змін у судинній стінці, які притаманні атеросклерозу, а також внаслідок порушень у протизгортувальній системі організму.

Клінічна картина. Виникненню інфаркту міокарда передують продромальні симптоми у вигляді прогресуючої стенокардії, відчуття нестачі повітря, слабкості. Клінічні прояви інфаркту міокарда визначаються варіантом початку хвороби, періодом перебігу, розповсюдженістю, наявністю і характером ускладнень. Залежно від особливостей початку хвороби і його перебігу виділяють такі клінічні форми інфаркту міокарда.

Діагностика.

Електрокардіографічне дослідження: в перші години розвитку захворювання виникає зміна сегменту S — T і зубця Т. Низхідне коліно зубця R, яке не доходить до ізоелектричної лінії, переходить у сегмент S — T. Цей сегмент утворює дугу, яка повернута випуклістю наверх і зливається безпосередньо із зубцем Т. Потім сегмент S — T знижується до ізоелектричної лінії, а зубець Т стає негативним, глибоким.

Фізикальне дослідження при гострому періоді ІМ : шум тертя перикарда, шкірні покриви бліді, підвищеної вологості, зниження шкірної температури, підвищений тиск в правому передсерді можуть охарактеризувати пульсуючі вени шиї. Навпаки, спалі - характеризують гіповолемію.

Підвищення температури тіла, характерний симптом крупновогнещевого ІМ. Вона зазвичай підвищується до кінця першої доби, субфебрильна, зберігається 3-5 днів .

Біохімічні маркети.При некрозі міокарда вміст загиблої крові надходить у загальний кровотік. Найвищу специфічність і чутливість мають тропонін І та Т, ще швидшим маркером є міоглобін. А також КФК, ЛДГ, АсАТ.

ЕхоКГ – це найважливіший додатковий метод діагностики крупно вогнищевого ІМ.Виявлення локальних порушень скоротливості ЛШ, а інколи і ПШ на тлі відповідної клінічної картини. Розпізнавання ускладнень.

Радіонуклідні методи за допомогою сцинтиграфії з пірофосфатом ґрунтується на властивості пірофосфату накопичуватися у некротизованій тканині.

Лікування. купірування больового синдрому (вводять внутрішньовенно 1 мл 1 % роз(

чину морфіну або нейролептанальгезія — внутрішньовенно 2 мл 0, 005 % розчин фентанілу із 2 мл 0, 25 % розчину дроперидолу); відновлення коронарного кровотоку (тромболітична терапія). З цією метою вводять внутрішньовенно 1, 0(1, 5 млн ОД стрептази. Черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика. Вживають нітрати внутрішньовенно крапельно: нітрогліцерин або нітромак, 0, 1 % розчин.В-блокатори всім хворим при відсутності протипоказань. Нітрогліцерин під язик з інтервалом 3 – 5 хв. Пероральний інгібітор АПФ на перший день захворювання.