18. Невідкладна допомога при ім.

Синдрому при гім: . Анальгін 50% - 2,0, дімедрол 1% 1,0, аміназин 2,5% 0,5 - 1,0 - 2,0 (під контролем ат) внутрішньомязево (внутрішньовенно при вираженому больовому синдромі) 2. Фентаніл 2 мл - 0,005% розчину + дроперидол 1-4 мл 0,25% розчинуну внутрішньовенно або внутрішньом‘язово, або таломонал 1-2 мл в/в у 10 мл фіз.

Розчину, морфін 1-2 мл 1% підшкірно, внутрішньом‘язово (можна повторити кожні 3-4 години по 0,5-0,7 мл (загальна доза за 12 годин 6 мл 1% розчину)).

Атропін 0,5 мл 0,1% розчину

омнопон 1-2% до 1-3 мл підшкірно

промедол 1-2 мл 1% розчину

талідин (валоран) 1-2 мл 10% розчинуну часто у поєднанні з дроперидолом / 2 мл 0,25% розчину розводять у 10 мл ізотонічного розчну натрію хлоріда внутрішньовенно крапельно

трамал (трамадол) внурішньом'язово, внутрішньовенно 1-2 мл.

мaксимальна добова доза 8 мл.

Нітрогліцерин 1 таблетка під язик, повторно через 5-7 хв або нітрогліцерин внутішньовенно крапельно під контролем ат.

При тахкардії і підвищеномуАТ - пропранолол в/в повільно 5-10 мг (1 мг за 1 хв), атенолол (5-10 мг внутрішньовенно, потім 100 мг per os 1 раз в день), метопролол (5 мг внурішньовенно, тричі з інтервалом 2-3 хв, потім всередину по 50-100 мл 2 р на добу).

Оксигенотерапія.

Ліжковий режим.

19 Серцева астма та набряк легень. Діагностика .

Серцева астма. Напад серцевої астми виникає звичайно вночі і характеризується нападом ядухи. Відчувається нестача повітря, задишка, серцебиття,турбує невеликий сухий кашель. Під час огляду звертає увагу страдницький вигляд обличчя, положення ортопное, із спущеними вниз ногами, шкіра сірувато-бліда, покрита холодним потом, акроціаноз, виражена задишка. Пульс у хворого слабкого наповнення, нерідко аритмічний. Межі серця найчастіше розширені вліво. При аускультації серця тони глухі, нерідко вислуховується ритм галопу (шлуночковий діастолічний галоп) або з'являється III тон серця, який пов'язаний із швидким наповненням шлуночків. Цей низькочастотний тон прослуховується на верхівці серця і у лівій пахвовій ділянці, II тон над легеневою артерією посилений і роздвоєний. Артеріальний тиск поступово знижується. При аускультації в легенях визначається жорстке дихання, прослуховуються сухі хрипи, які свідчать про набряклість слизових оболонок бронхів, нерідко з'являються вологі хрипи. На ЕКГ визначається зниження амплітуди зубців Т, інтервалу S - T і зміни, що характерні для основного захворювання.

На рентгенограмі легенів наявна нечіткість легеневого рисунка, зниження прозорості прикореневих відділів легень, розширення міжчасточкових перегородок.

Набряк легенів. Хворих турбує різко виражена задишка, кашель із виділенням великої кількості пінистого рожевого харкотиння. Положення ортопное, невідстані вислуховуються вологі хрипи, ціанотичне обличчя, набухлі шийні вени, холодний піт. Пульс частий, аритмічний, слабкий, ниткоподібний, артеріальний тиск знижений, тони серця глухі, часто визначається ритм галопу. В легенях спочатку у верхніх відділах, а потім і над всією поверхнею вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. На ЕКГ визначаються зміни, які характерні для основного захворювання. Крім того має місце зниження величини зубця Т та інтервалу S(T, різні види аритмій. На рентгенограмі легенів визначається симетричне гомогенне затемнення в центральних відділах, двохсторонні різної інтенсивності дифузні тіні — дифузна форма; обмежені або злиті затемнення округлої форми в часточках легень —фокусна форма.