Дані дослідження запишіть в такій послідовності :

- приймання корму і води;

- ротової порожнини, глотки і стравоходу;

- черева ;

- передшлунків і сичуга жуйних;

- шлунка і кишок;

- печінки;

- ректальне;

- акту дефекації і екскрементів;

Після виконання завдання студенти повинні знати :

Послідовність дослідження системи травлення у різних видів с\г тварин ;

Вміти: проводити дослідження системи травлення у різних видів с\г тварин ;

Завдання додому : П – 1 , с. 220 – 291

Інструктивна картка

по навчальній практиці № 7

з навчальної дисципліні

“ Внутрішні незаразні хвороби тварин “

Тема :Дослідження сечо – статевої і нервової системи різних видів с\г

тварин і птиці

Робоче місце: господарство Білоцерківського району.

Тривалість: 9 год., з них – 3 год. самостійна робота.

Мета: освоїти методи дослідження сечо – статевої і нервової системи

Обладнання і матеріали: вуздечки, вірьовки, носові щипці Гармса, закрутки, повал, закрутки для свиней, бинт, вата, спирт. Плесиметри і перкусійні молоточки, стетоскопи, фонендоскопи, стетофонендоскопи; термометри, вазелін, вата, ножиці, мило, рушник, склянка з дезрозчином; бланки історії хвороби і журнал реєстрації хворих тварин.

Література

1. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин/ в.І. Левченко, в.В. Влізло, і.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка . – Біла Церква, 2004. – 608 с.

2. Загальна терапія і профілактика хвороб тварин : Практикум / в.І. Левченко, і.П. Кондрахін, л.М. Богатко та ін. – Біла Церква, 2000. - 224 с.

3. Судаков м.О. Та ін. Внутрішні незаразні хвороби тварин. – к.: Мета, 2002.

4. Судаков М.О. та ін. Внутрішні незаразні хвороби с.-г. тварин. Практикум. – К.: Вища школа, 1995.

Правила охорони праці і техніки безпеки:

• працювати з тваринами у спецодязі ( халат, косинка );

• підходити до тварини обережно, сміливо;

• підходити: до великої рогатої худоби – з правого боку, до коней – спереду зліва дещо збоку ;

• коні можуть кусатись і бити тазовими кінцівками назад;

• врх може вдарити рогами і тазовими кінцівками назад і вбік;

• заспокоюють врх, погладжуючи у ділянці міжщелепового простору шиї, лопатки;

• коней погладжують і поплескують по шиї в ділянці лопатки і крупа;

• свині і собаки – гладять;

кози – поплескують між вухами і по спині;

Теоретичні положення:

До сечової системи належать нирки, сечовий міхур і сечовідний канал (уретра ).

Серед хвороб сечовидільної системи виділяють хвороби нирок сечових шляхів - ниркових мисок, сечоводу, сечового міхура та уретри.

Хвороби нирок поділяються на дві групи :

1) запальні процеси - нефрити

2) дистрофічні процеси ( нефроз, нефросклероз ).

Зміст і послідовність виконання:

Сечову систему досліджують за такою схемою :

1. Дослідження акту сечовиділення

2. Дослідження нирок і сечовивідних шляхів

3. Дослідження сечі – застосовують загальноклінічні методи – огляд, пальпацію, перкусію, додаткові.

1. Дослідження акту сечовиділення

Сечовиділення - це періодичне виведення сечі із сечового міхура.

Звертають увагу на позу тварини, силу й характер потоку сечі, тривалість акту сечовиділення, його частоту та добову кількість сечі.

Поза тварини не змінюється у баранів, бугаїв, козлів. Корови і свиноматки вигинають спину, розтавлюють тазові кінцівки, піднімають хвіст. Жеребці – розтавлюють тазові кінцівки і злегка присідають. Кобили – виставляють тазові кінцівки вперед і злегка згинають їх. У кнурів – скорочуються м’язи препуція і черевної стінки; самки собак – присідають. Самці зупиняються “ біля сечових місця “ і піднімають одну з тазових кінцівок.

Сила і характер потоку сечі у баранів, бугаїв, козлів - сеча виводиться повільним тонким струменем; у корів – сильним і дугоподібним; у жеребців – сильний потік, остання порція виділяється поштовхоподібно. Кнурі – переривисто.

Тривалість акту сечовиділення В корів – 1-2 хв.; у баранів, бугаїв, козлів, кнурів – триваліший.

Частота та добова кількість сечі коливається в певних межах. Розлад акту сечовиділення проявляється поліурією, олігурією, анурією, дизурією.