7. Травматичний ретикулоперитоніт – характеризується запаленням сітки і очеревини внаслідок їх травмування гострими сторонніми тілами.

Симптоми: раптове зменшення апетиту, зниження молочної продуктивності, симптоми гіпотонії та атонії передшлунків. Тварина стогне, особливо при лежанні або вставанні, коли рухаються під гору, в момент жуйки, часто переступають кінцівками, б’ють ними по животу. При дослідженні підвищений рефлекс холки : тварина вгинає спину, падає на зап’ясткові суглоби і стогне. Перкусія грудної стінки по лінії прикріплення діафрагми і пальпація в ділянці мечоподібного хряща викликають больову реакцію (неспокій, стогін ).Температура тіла підвищена. Частота пульсу і дихання збільшена. В ділянці стегна – фібрилярне тремтіння скелетної мускулатури. Часто ускладнюється травматичним перикардитом.

Лікування : радикальний метод – хірургічна операція. Феромагнітні тіла, що вільно лежать у сітці вибирають магнітними зондами ( Меліскетяна, Телятникова, Коробова ).

При консервативному лікуванні – голодна дієта, слизові обволікаючі (відвар лляного насіння, супи, бовтанки, рослинна олія, ), болезаспокійливі (настойка опію, анальгін, алкоголь ), серцеві засоби ( кофеїн натрію бензоат ), протимікробні ( антибіотики і сульфаніламідні препарати).

Профілактика : проведення роз’яснювальної роботи серед тваринників, не допускати потрапляння в корм металевих предметів, суворо стежити за знешкодженням і підготовкою кормів до згодовування. Введення магнітного кільця тварині в сітку. Періодичне застосовування в неблагополучних господарствах зондів Телятникова, Коробова. Запобігати порушенню мінерально – вітамінного обміну у тварин.

8. Гастрит – запалення стінки шлунка з порушенням його функцій ( секреторної, моторної, екскреторної і інкреторної ).Часто хворіють коні, свині і собаки.

Симптоми : зниження або втрата апетиту, пригнічення, стогін, зниження продуктивності, працездатності. Температура в нормі або трохи підвищена. Частота пульсу і дихання збільшена. Спотворений смак ( лижуть стіни, п’ють гнойову рідину ). Швидко худнуть. Слизова оболонка ротової порожнини покрита в’язкою, тягучою слиною. На язиці –сірий наліт, затхлий солодкуватий запах із рота. При гіпоацидному гастриті - посилення перистальтики кишок при аускультації, з’являється пронос. При гіперацидному гастриті перистальтика послаблюється і виникає запор. Фекалії темного кольору, вкриті слизом.

Гострий катаральний гастрит у коней характеризується частою зівотою, газовою відрижкою. Вони витягують голову, піднімають верхню губу; у м’ясоїдних – відрижка і блювання після прийому корму.

Лікування : голодна або напівголодна дієта на 1-2 доби, потім щадна дієта, дієтична годівля. На початку захворювання – слизові відвари з висівок, вівсяного, ячмінного борошна з додаванням 2 курячих яєць, ПАБК, АБК.

З метою виведення токсичних речовин шлунок промивають теплою водою, розчином натрію гідрокарбонату, іхтіолу, свиням призначають каломель. При довготривалому проносі танін, при запорах – натрію сульфат, магнію сульфат з великою кількістю води, рицинову олію, протимікробні антибіотики (синтоміцин, левоміцетин ), суфаніламідні препарати ( сульгін, фталазол, етазол ), фуразолідон, фурацилін, ентеросептол, лігнін. При гіпоацидному гастриті гіркоти ( полин ), штучний або натуральний шлунковий сік, при гіперацидному гастриті – карловарську штучну сіль.

Профілактика : суворе дотримання гігієнічних умов годівлі, утримання і експлуатації. Необхідно контролювати технологію підготовки кормів до згодовування, не допускати згодовування недоброякісних кормів; щоденний моціон.

9. Гастроентерит – запалення слизової оболонки шлунку і тонкого кишечнику, яке супроводжується порушенням їх секреторної, моторної, екскреторної, всмоктувальної і захисної функції. За перебігом - гострим, хронічним; за характером запалення серозним, , геморагічним, фібринозним, катаральним; за поширенням – вогнищевим і дифузним, за локалізацією – поверхневим вражена переважно слизова оболонка і глибоким – інші тканини кишечнику; за етіологією – первинним і вторинним. Хворіють всі види і вікові групи, частіше молодняк, зокрема поросята.

Симптоми : гострий катаральний гастроентерит супроводжується симптомами: апетит збережений, посилена спрага, іноді неспокій і розлади дефекації. При гострому перебігу і дифузному запаленні температура тіла підвищена, апетит знижений, посилена перистальтика кишок, діарея, в калі велика кількість слизу і неперетравлені рештки корму. Залежно від локалізації та характеру запалення в калі виявляють кров ( геморагічне ), щільні згустки фібрину ( крупозне , крихкувату некротичну тканину ( дифтеритичне ).

У коней – швидка втома під час роботи, підвищене потовиділення, посилена перистальтика кишок, яку чути на відстані, часта дефекація, кал рідкий, вкритий слизом, кислого запаху, виникають спазми та метеоризм кишок з проявами явищ колік.

У жуйних симптоми подібні до коней, крім того зменшення частоти вкорочень рубця і жуйок, неспокій тварин, явища колік. У телят при інтоксикації прискорений пульс, поверхневе дихання, при тяжкому перебігу – гіпотермія і коматозний стан. Хворі тварини пригнічені. Часто приймають позу для випорожнення, натужуються. Живіт підтягнутий, черевні стінки болісні. При аускультації перистальтика посилена. Характерний шум падаючої краплі, який вказує на посилене бродіння в кишках і метеоризм. У коней часто бувають коліки, які супроводяться сильним неспокоєм. Корови стогнуть, мукають, часто б’ють тазовими кінцівками по животу. Температура тіла нормальна або трохи підвищена.

У поросят зниження апетиту, спотворений смак, підвищена спрага, тварини лежать, перистальтика гучна . Калові маси рідкі з домішками газів, слизом, кров’ю. Температура підвищена на 1- 2⁰ С, пульс частий, малого наповнення, тони серця послаблені.

Лікування : голодна дієта ( 1-2 доби ), потім дієтична годівля. Якщо ентерит з переважанням бродильних процесів, призначають корми з великим вмістом білків, з переважанням гнильних – корми в великим вмістом вуглеводів. Для очищення кишок – проносні препарати; при “ кислому “ катарі кишок – натрію сульфат, магнію сульфат з великою кількістю води, при “ лужному “ катарі – рослинну олію; для попередження кишкової інфекції – іхтіол, калію перманганат, фенілсаліцилат ; антибіотики і сульфаніламідні. При стійкому проносі призначають в’яжучі і сповільнюючи перистальтику засоби: відвар дубової кори, танін, слизові відвари. Теплові компреси, грілки, діатермію. При зневодненні і виснаження застосовують розчин 5-10 % розчин глюкози, о,5 – 0,85 % розчин натрію хлориду, внутрішньовенно гемодез – по 5-10 мл/кг маси.

Профілактика: повноцінна годівля, правильне утримання і помірна експлуатація тварин, не допускати недоброякісних кормів у раціонах. Молодняку вводити в раціон АБК, ПАБК, вітамінні препарати, мікроелементи.