2. Дослідження нирок і сечових шляхів

Нирки розміщуються в черевній порожнині – між поперековими м’язами і пристінним листком очеревини, справа і зліва від хребта в поперековому його відділі.

У врх права нирка від 12 ребра до 2-3 поперекового хребця ліва лежить позаду правої нирки на короткій брижі і може зміщуватися вправо та вліво, її називають блукаючою.

У коней – від 14-15 ребра до 2 поперекового хребця. Ліва на рівні 18 і 3 поперекового хребців.

У свиней розміщують під 1-4 поперековими хребцями.

Огляд – звертають увагу на наявність набряків в ділянці підгруддя, черева, міжщелепового простору. Набряки розлиті, холодні, водянисті.

Зовнішня пальпація - в телят і дорослої врх досліджують праву нирку. Знаходять сильним натискуванням кінчиками пальців правої руки, складеними разом, на черевну стінку у правій голодній ямці за останнім ребром під 1-2 поперечнореберними відростками поперекових хребців. Ліва – блукаюча ( 2-4 поперековій хребець ).

У великих тварин досліджують внутрішньою пальпацією, можна виявити їх розміщення, розмір, форму, чутливість та консистенцію. Ліва – рухлива, звисає від хребта на відстані 10-12 см, при наповненні рубця відтискується в праву половину черевної порожнини. Права майже не зміщується. У коней внутрішньою пальпацією.

У коней поверхня нирок гладенька, у врх чітко прощупуються окремі частки їх. Діагностичне значення має болючість нирок, яку виявляють ректальним дослідженням та вібраційною перкусією : кулаком правої руки наносять кілька послідовних ударів по кисті лівої руки, покладений на лівий, потім на правий бік поперекової ділянки.

3. Дослідження сечо – статевої і системи у дрібних тварин ( собак, котів, кролів, кіз овець і телят ) – сам. Робота .

Досліджують зовнішньою пальпацією. Великі пальці обох рук накладають на поперекову ділянку, решту – на черевні стінки знизу, з обох боків за останнім ребром. Натискуючи пальцями рук, які рухаються назустріч одна одній, просувають по поверхні черевної стінки уверх – до останнього грудного хребця.

У котів і кролів бобовинні, тверді, гладенькі. Права злегка виходить за останнє ребро.

У свиней важко пальпуються через жировий прошарок.

В овець і кіз знаходять обидві нирки, поверхня їх гладенька, майже не зміщується при натискуванні.

Дослідження сечового міхура

Сечовий міхур досліджують оглядом, пальпацією, перкусією, катетеризацією.

Оглядом у дрібних тварин можна виявити відвисання черевної стінки в ділянці розміщення сечового міхура, що свідчить про збільшення його об’єму внаслідок затримки сечі.

Пальпацією у дрібної рогатої худоби і м’ясоїдних проводять через черевну стінку, звертають увагу на його наповнення і чутливість. Хутрових звірів кладуть на спину і здійснюють глибоку пальпацію. Внутрішню пальпацію проводять і у дрібних тварин пальцем, введеним у пряму кишку. Другою рукою через черевну стінку сечовий міхур зміщують у тазову порожнини.

У великих тварин сечовий міхур пальпують через пряму кишку, а в самок , можна провести через піхву. Внутрішньою пальпацією визначають розміщення сечового міхура, його наповнення, болючість, здатність до скорочення, стан стінки та наявність каменів.

У здорових тварин розмішений на лобкових кістках, в наповненому стані звисає в черевну порожнину.

Дигітальну перкусію проводять у дрібних тварин.

Катетеризацією порожнини сечового міхура виконують для взяття проб сечі та проведення лікувальних процедур.