4. Дослідження нервової системи

Дослідження нервової системи проводять за такою схемою :

• дослідження поведінки;

• черепа та хребта;

• органів чуття, поверхневої і глибокої чутливості, рухової сфери і рефлексів.

Досліджують за допомогою огляду, пальпації, перкусії.

Дослідження поведінки – це відповідна реакція організму на різні подразники. Поведінку досліджують спостереженням за змінами положення тіла, рухів очей, вушних ракових, хвоста, кінцівок, приймання корми та води. Необхідно враховувати вид, вік, фізіологічний стан, умови утримання тварини.

Здорові тварини помірно реагують на подразники. Розладами є пригнічення і збудження. Пригнічення х-ся зниження або відсутність реакцією на зовнішні подразники. Тварини в’ялі, малорухливі, байдужі до їх оточення.

Збудження – х-ся підвищенням рухових і психічних функцій, нестримний рух вперед, нервовістю, агресивністю, лякливістю.

Дослідження черепа та хребта

При дослідженні звертають увагу на його об’єм, форму, наявність деформацій, температуру шкіри, болісну чутливість, консистенцію кісток, їх цілість, характер перкусійного звуку. Визначають за допомогою огляду, пальпації, перкусії. У здорових тварин череп звичайного об’єму, характерної форми, шкіра помірної температури, перкусійний звук у ділянці лобних і верхньощелепних пазух тимпанічний.

За допомогою огляду і пальпації досліджують хребет, визначаючи чутливість, температуру, викривленість. Серед змін : лордоз – викривлення хребта вниз, кіфоз – викривлення хребта вверх, сколіоз – викривлення хребта вбік.

Дослідження органів чуття

До них відносять органи зору, слуху, нюху та смаку.

Зоровий апарат досліджують у такій послідовності : стан зору, витікання з очей, повіки, очне яблуко, райдужна оболонка.

Зорову здатність досліджують проведенням великої тварин на довгому поводку через перешкоди. Дрібним дають можливість вільно рухатись в приміщенні з розставленими предметами. Тварина з добрим зором обходять перешкоди, переступають.

ВРХ властиве розпізнавання кольорів, але воно не дуже чітко виражене. Зір у коней добре розвинений, тварина може бачити дрібні предмети, добре орієнтується вночі. У свиней зір недостатньо розвинений. Порівняно добре розвинений зір у птахів.

Витікання з очей у здорових тварин немає. При патологій кон’юнктиви та інших тканин ока може бути помірним або сильним, серозним, слизистим, гнійним.

Повіки досліджують, звертають увагу на їх припухання, новоутворення та положення. При патології виявляють інфільтрацію, порушення рухів повік і миготливої перетинки.

При дослідженні очного яблука визначають його величину, рухливість і положення.

Райдужна оболонка в нормі пігментована.

При дослідженні рогівки у випадку її травм спостерігають сльозотечу, світлобоязнь, болісність. При запаленні _ поверхня тьмяна, мутніє.

Із змін сітківки важливе значення має запалення і атрофія зорового нерва. При запаленні помутніння її, розширення артерій, вогнищевий інфільтрації у вигляді плям.

Слух досліджують за допомогою звукових подразників, знайомих тварині. Тварини реагують на звуки повертанням голови та настороженням вух.

Нюх досліджують за допомогою знайомих пахучих кормів, подразливих речовин, які підносять на невелику відстань до носа тварини, спостерігаючи за реакцією. Оцінюють нюх : помірний, знижений, відсутній. Найкраще розвинений нюх у м’ясоїдних, гостро розвинений нюх собак використовують люди стосовно різних видів своєї діяльності. У врх нюх розвинений обмежено. У коней кращий. Добре розвинений у свиней. Нюх у птиці розвинений дуже слабо.

Смаковий аналізатор розміщений в слизовій оболонці ротової порожнини, глотки й гортані, нервових провідників у складі пар черепно - мозкових нервів і смакових центрів. Достатньо розвинений у врх і свиней, у коней – добре. Свині розрізняють гірке, солодке, солонє.