Правила охорони праці і техніки безпеки:

- працювати з тваринами у спецодязі ( халат, косинка );

- підходити до тварини обережно, сміливо;

- підходити: до великої рогатої худоби – з правого боку, до коней – спереду зліва дещо збоку ;

- коні можуть кусатись і бити тазовими кінцівками назад;

- врх може вдарити рогами і тазовими кінцівками назад і вбік;

- заспокоюють врх, погладжуючи у ділянці міжщелепового простору шиї, лопатки;

- коней погладжують і поплескують по шиї в ділянці лопатки і крупа;

свині і собаки – гладять;

- кози – поплескують між вухами і по спині.

Теоретичні положення: хвороби серцево – судинної системи поділяють на чотири групи: хвороби перикарда, міокарда, ендокарда і кровоносних судин.

Перикардит характеризується запаленням вісцерального і парієтального листків перикарда, нагромадження у серцевій сумці серозного, серозно – фібринозного, геморагічного, гнійного чи гнильного ексудату з наступним порушення скорочувальної функції міокарда, кровоточу, застоєм крові, розвитком набряків та порушенням функціонального стану інших органів. За етіологією буває : первинним і вторинним, травматичним і нетравматичним; за характером ексудату – серозним, серозно – фібринозним, фібринозним, геморагічним, гнійним і гнильним; за локалізацією - локальним і дифузним ; за перебігом - гострим і хронічним.

Міокардит – запалення міокарду, характеризується ексудативно – проліферативними процесами інтерстиціальної тканини й альтеративними змінами м’язових волокон, супроводиться підвищеною збудливістю міокарда і послабленням скоротливої функції, розвитком екстрасистол. Хворіють усі сільськогосподарські тварини і свійські . Міокардит буває первинний і вторинний, вогнищевий і дифузний, гострий і хронічний.

Ендокардит – запалення ендокарда, яке ускладнюється деструктивними і некротичними змінами, а хронічному перебігу - пороками серця. За перебігом – гострим і хронічним; за локалізацією – клапанним і пристіночним; за характером патологічного процесу – бородавчастим і виразковим.

Міокардоз – захворювання міокарда, яке характеризується дистрофічними процесами і супроводиться порушенням основних функцій серця.

Умовно розрізняють дві клінічні форми хвороби – міокардіодистрофія без виражених деструктивних змін і міокардіодистрофію з вираженими деструктивними змінами серцевого м’яза. Хворіють сільськогосподарські тварини і свійські всіх видів, особливо часто високопродуктивні корови.

Дослідження серцево – судинної системи проводять в такій послідовності

1. огляд і пальпація грудної клітки в ділянці серця, досліджуючи серцевий поштовх;

2. перкусія ділянки серця для визначення перкусійних меж;

3. аускультація ділянки серця.

При дослідженні серцево – судинної системи застосовують всі основні загальні методи клінічного дослідження.

Зміст і послідовність виконання:

1. Дослідити тварину хвору на травматичний перикардит.

2. Дослідити тварину хвору на міокардит.

3. Дослідити тварину хвору на міокардоз.

4. Дослідити тварину хвору на ендокардит.

1. Травматичний перикардит – гнійно – гнильне запалення перикарду внаслідок травмування його стороннім тілом, яке проникає ззовні або збоку стравоходу у (собак і коней ) чи сітки ( у рогатої худоби ).

Симптоми: пригнічення, зниження апетиту, продуктивності, розставлені грудні кінцівки з розведеними ліктьовими суглобами, витягнута шия і опущена голова, наповнення і напруження яремних вен, набряк міжщелепового простору і підгрудка, збільшення і болісність ділянки серцевого притуплення.

Аускультацією серця встановлюють тахікардію, слабкі і глухі тони серця, шуми плескоту. Різке підвищення венозного кров’яного тиску. Температура тіла підвищена.

Профілактика: основним методом у боротьбі з травматичним перикардитом врх є профілактика травматичного ретикуліту і ретикулоперитоніту, яка полягає у попередженні потрапляння гострих металевих предметів в сітку. З діагностичною, терапевтичною і профілактичною метою застосовують універсальний магнітний зонд Телятникова і магнітне кільце, яке вводять в сітку. Організують повноцінну мінерально – вітамінну годівлю тварин.

2. Гострий міокардит – запалення міокарду в якому переважають процеси ексудації і набухання волокон міокарда, пізніше – процеси альтерації і проліфераціі.

Симптоми: виражене пригнічення, різке зниження або відсутність апетиту, продуктивності, працездатності, болісність серцевої ділянки, підсилений і дифузний, часто стукаючий серцевий поштовх, задишка, ціаноз, застійні набряки. Температура тіла підвищена. Проба на збудливість серця різко позитивна.

Лікування повний спокій, холод на серцеву ділянку, в тяжких випадках – інгаляції або підшкірне введення кисню. На початку хвороби протиалегрічні засоби – натрію саліцилат, амідопірин, кальцію хлорид). Внутрішньовенно вводять 30 –40 % розчин глюкози; протимікробні засоби ( сульфаніламіди, антибіотики ) кофеїн, камфору, коразол, кордіамін. При лікуванні високоякісних тварин призначають кокарбоксилазу, інтеркордин. Призначають дієтичну годівлю.

Профілактика: своєчасне лікування основної хвороби із застосуванням протиалергічних засобів.