Інструктивна картка

навчальної практики № 20

з навчальної дисципліни

« Внутрішні незаразні хвороби»

Тема: Діагностика, терапія і профілактика хвороб органів травлення та обміну речовин у птиці

Робоче місце : господарство Білоцерківського району

Тривалість заняття : 9 год., з них самостійна робота – 3 год.

Мета. Набути навичок з клінічного дослідження птиці; оволодіти методикою диспансеризації птиці; засвоїти симптоми і синдроми найбільш поширених хвороб птиці, ознайомитися з принципами терапії і профілактики їх.

Обладнання і матеріали: інструменти для клінічного дослідження птиці; матеріали і прилади для лабораторного дослідження крові, вмісту вола, фекалій, яйця; лікарські засоби, препарати і інструменти для введення їх.

Література:

1.Внутрішні хвороби тварин / В.І.Левченко, І.П. Кондрахін, В.В.Влізло

та ін.; За Ред. В.І. Шевченка.- Біла Церква, 2001. – ч.2.-544 с.

2. Внутрішні незаразні хвороби с/г тварин. Практикум: Навч. посібник/

М.О. Судаков, В.І. Береза, І.Г. Погурський, В.М. Нечваль ;

За Ред. М.О. Судакова. – К.: Вища школа., 1995. – 206 с.

3. Внутрішні незаразні хвороби тварин За Ред. М.О. Судакова. – К.: Мета, 2002.- 352 с.

Правила охорони та безпеки праці :

• працювати в спецодязі ( халат, косинка) ;

• фіксувати за кінцівки і крила ;

• фіксувати голову;

• остерігатися ударів дзьобом ;

• під час дослідження не слід пити воду, приймати їжу, палити ;

• не торкатися руками обличчя;

• після закінчення дослідження знімають, ретельно миють руки з милом і обробляють дезрозчином.

Теоретичні положення :

При дослідженні птиці застосовують основні загальні методи клінічного дослідження з урахуванням їх анатомо-фізіологічних особливостей, проводять лабораторне дослідження крові, вмісту вола, фекалій, яйця.

Птиця порівняно з іншими видами продуктивних тварин відрізняється великою енергією росту та інтенсивними обмінними процесами. Цим пояснюється висока їх чутливість до порушення обміну речовин. Тому значну частку серед незаразних хвороб птиці становлять системи дихання, травлення і патологія обміну речовин.

Зміст і послідовність виконання:

1. Провести дослідження птиці хворої на запалення слизової оболонки носових ходів і синусів.

2. Провести дослідження птиці хворої на закупорення вола

3. Провести дослідження птиці хворої на гастроентерит

4. Провести дослідження птиці хворої на сечокислий діатез

5. Провести дослідження птиці хворої на канібалізм

6. Провести дослідження птиці хворої на гіповітаміноз А

7. Провести дослідження птиці хворої на гіповітаміноз D

1.Запалення слизової оболонки носових ходів і синусів- (риніти, синусити) трапляються серед молодняку після інкубаційного періоду і проявляються характерним серозним, катаральним або катарально-гнійним витіканням з носових ходів. Дуже часто респіраторні хвороби незаразної етіології серед молодняку виникають внаслідок переохолодження і перегрівання.

Симптоми хвора птиця пригнічена, апетит знижений або відсутній. Температура тіла в нормі, рідше підвищена на 0,5-1 ^оС. Із носових отворів спостерігається витікання серозно – слизового, а в подальшому – слизово – гнійного ексудату. Навколо носових отворів утворюються кірочки засохлого ексудату, який інколи закупорює носові щілини, відбувається набухання підочних синусів; дихання утруднене, прослуховуються хрипи. Птиця може загнути від асфіксії.

Лікування хворих опромінюють інфрачервоними променями. Використовують індивідуальні і групові методи лікування. Рекомендується видаляти засохлі кірочки ексудату і промивати носові ходи 2% розчином борної кислоти, 1-2% розчинами протарголу або розчинами антибіотиків.

Групові методи передбачають застосування аерозолів антимікробних препаратів.

Профілактичні заходи спрямовані на дотримання температурно - вологового режиму в приміщеннях, нормування щільності посадки птиці і періодичне ультрафіолетове опромінення та штучну іонізацію повітря в приміщеннях.

2. Закупорення вола – характеризується переповненням вола кормовими масами, зниження тонусу його мускулатури і розвитком непрохідності.

Симптоми Птиця пригнічена, в'яла, апетит знижений. При пальпації воло збільшене, щільної або тістоподібної консистенції. З часом розвивається запалення вола і кишок. Птиця худне, знижується або припиняється несучість. Розвивається анемія, задишка і асфіксія.

Лікування полягає у видаленні промиванням, масажем або оперативним шляхом вмісту вола або введенням 20—30 мл вазелінової чи соняшникової олії. Після операції воло промивають 0,05 % розчином калію перманганату, 0,1 °/о розчином етакридину лактату, 2 % розчином борної кислоти, 5 % розчином натрію гідрокарбонату, 0,02 % фурациліном.

Профілактика спрямована на чітке дотримання технології годівлі з використанням комбікормів і зернових кормів та урахуванням віку птиці, забезпечення її водою і мінерально-вітамінними добавками.

3. Гастроентерит - запалення слизової оболонки залозистої частини шлунка і кишечнику. Хворіє молодняк старше місячного віку і доросла птиця.

Симптоми Гострий гастроентерит супроводжується проносом: калові маси жовто-зеленого кольору з неприємним кислим або гнильним запахом, пінисті, з неперетравленими рештками корму, пір'я навколо клоаки забруднене фекаліями. Птиця пригнічена, ослаблена, апетит знижений, гребінь синюшний. Виникають симптоми катарального запалення вола. Хронічний гастроентерит характеризується симптомами анемії, атонії кишок. Птахи худнуть, пронос припиняється і кишки переповнюються газами.

Лікування Для групової терапії застосовують сульфаніламідні препарати (етазол, сульфадимезин, сульфален) з розрахунку 0,05—0,1 г 2—3 рази на добу протягом З—5 днів або фуразолідон — 0,01—0,05 г 2 рази на добу протягом 2—3 днів.

Профілактика спрямована на дотримання режиму і якості годівлі з урахуванням вікових груп і попереднього токсикологічного аналізу. З профілактичною і лікувальною метою застосовують пробіотики - АБК, ПАБК, ацидофілін, натуральний шлунковий сік.

4. Сечокислий діатез (подагра) – виникає внаслідок порушення білкового обміну і характеризується нагромадженням в організмі сечової кислоти і відкладанням її солей в органах і тканинах.

Симптоми Вісцеральна форма сечокислого діатезу характеризується пригніченням, відсутністю апетиту, схудненням, скуйовдженістю пір'я, ціанозом гребеня, проносом. Калові маси білого кольору. Шкіра навколо клоаки запалена. Молодняк гине. Суглобова форма сечокислого діатезу характеризується слабкістю кінцівок, кульгавістю, опуханням і болючістю суглобів. Знижується несучість.

З лікувальною метою рекомендується вводити в раціон багаті на вітаміни зелені і соковиті корми, призначають атофан або новоатофан 0,5—1,0 г

Профілактика збалансувати раціон за протеїном та вітаміном А, включити моркву, трав’яне борошно, риб’ячий жир; в раціоні не повинно міститися надлишку натрію хлориду, для дорослої птиці корми тваринного походження мають становити 7-10 %, а для молодняку 10-12 %

5.Канібалізм –схильність птиці до розкльовування шкіри, гребінців, клоаки іншої птиці.

Симптоми курчата до місячного віку розкльовують пальці і вискубують пір’я на хвості інших. Якщо з’являються краплини крові то курчата ще більше розкльовують рани і птиця гине внаслідок крововтрат і значних пошкоджень. Серед дорослого поголів’я спочатку з’являється птиця, яка розкльовує шкарлупу яєць, ділянки шкіри навколо клоаки з ознаками запалення, частину яйцеводу, що випав. Частіше птиця розкльовує ділянки ануса, голови, потім - спину, шию і крила.

Лікування спрямоване на ліквідацію причин хвороби, ізоляція розкльованої птиці та лікування ран (обробляють антисептичними мазями, спиртовим розчином йоду з гліцерином).

З профілактичною метою птиці дають 0,5—3,0 г гіпсу, 0,2—0,3 г сірки, 2—10 мг марганцю сульфату на добу. Особливо звертають увагу на щільність посадки та нормування протеїну, вводять до раціону моркву, буряки, трав’яне борошно, мінеральні добавки. Електротермокаутером (ЕР-1) припікають кінчик дзьоба. Назначають лимонну кислоту 0,002—0,05 г курці за добу протягом 15—20 днів, метіонін— 400 г, біовітин — 50 г на 1000 курей з кормом протягом 20—30 днів.

6. А – гіповітаміноз- характеризується посиленою метаплазією і ороговінням епітеліальних клітин шкіри та слизових оболонок, порушенням зору та росту молодняку.

Симптоми У птиці спочатку спостерігається зниження апетиту, кволість, відставання в рості. У курчат, індичат характеризується запаленням кон'юнктиви, відкладанням казеозних мас у кон'юнктивальному мішку, витіканням серозної рідини з носових ходів, опуханням і болючістю підочних синусів, нервовими явищами. У дорослої птиці спостерігають зниження або відсутність яйцекладки. Жовток яєць блідо-жовтого кольору. Птиця погано поїдає корм. Гребінь блідий, і зморщений. Для всіх видів птиці і молодняку характерним симптомом є послаблення сутінкового зору і згодом ушкодження очей (сльозотеча, набухання кон'юнктиви, набряк третьої повіки, накопичення сироподібного ексудату в очній щілині). Згодом виникають симптоми розладу системи травлення і дихання (катар вола, запалення кишок і клоаки, риніт, ларинготрахеїт).

З лікувальною метою в раціон включають багаті на каротин і ретинол корми. З кормом і водою дають вітамін А в дозах, які в 5—6 разів перевищують добову потребу, протягом 3-4 тижнів ( добова потреба 2-3 тис. МО ) у дорослих .

Профілактика спрямована на забезпечення птиці, особливо молодняку, кормами, які містять каротин та вітамін А. Застосовують полівітаміни, мікроелементи, мінеральні речовини, аквітал - хіноїн, аквітал - біогал. До питної води або в комбікорм додають концентрат вітаміну А.

7. D-гіповітаміноз - супроводжується порушенням фосфорно – кальцієвого обміну і росту кісток. Хворіє молодняк 3-5 міс. віку.

Симптоми проявляється слабкістю, в'ялістю, поганим апетитом, затримкою росту. Дзьоб, кістки стають м'якими, викривленими (особливо кільова кістка). Виникає кульгавість, дрижання кінцівок, непропорційно збільшується голова. Кістки черепа при пальпації прогинаються. У дорослої птиці спостерігаються симптоми остеомаляції. Знижується продуктивність, порушується утворення шкаралупи («виливки»). Спостерігають кульгавість, болючість і ламкість кісток, судороги, слабкість і скованість руху. Виявляють гіпокальціємію, гіпофосфатемію, ацидоз.

Лікування раціон птиці коригують за вмістом вітамінів і мінеральних речовин. Призначають риб'ячий жир, концентрати кальциферолу в дозах ( 1-6 тис. МО ), які в 2—3 рази перевищують профілактичні, застосовують фітотерапію.

З профілактичною метою згодовують корми і препарати, які містять вітамін D (концентрати вітамінів D₂, D₃), мікроелементи, застосовують фітотерапію. Опромінюють лампами по 2-4 хв. протягом 7-10 днів.

Самостійна робота – оформити історію хвороби обміну речовин у птиці

Студенти повинні знати : діагностику, терапію і профілактику хвороб обміну речовин, системи травлення і дихання птиці.

вміти : діагностувати, лікувати і розробляти профілактичні заходи щодо хвороб обміну речовин, системи травлення і дихання птиці та оформляти історію хвороби.

Завдання додому : повторити тему “ Хвороби птиці ” с.399 – 436. Внутрішні хвороби тварин. За ред. В.І. Левченка , частина 2