- •Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •Методи політологічних досліджень.
- •Основні категорії і функції політології.
- •Місце політології в системі наук про суспільство.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- •3 Основні гіпотези б:
- •Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- •3) Дискусії навколо питання про співвідношення теоретичної та практичної політичної науки.
- •Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •Етап: поч.90-х рр.- по цей час – Сучасний етап.
- •Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- •Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- •Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- •4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- •Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •Основні концепції політики.
- •2. Субстанційні визначення.
- •Специфіка та структура політичної діяльності.
- •Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- •Влада як інструмент політики.
- •Основні політологічні концепції влади.
- •Проблема ефективності політичної влади.
- •Легітимність політичної влади.
- •Соціальні відносини як відносини політичні.
- •Соціальна стратифікація і політика.
- •Соціальна політика і соціальна справедливість.
- •Етнонаціональні спільності як суб’єкти та об’єкти політики.
- •Особливості державного регулювання національних відносин в умовах незалежної України.
- •Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •Основні політологічні концепції демократії.
- •Політичні принципи демократії.
- •Сутність демократизації як політичного процесу.
- •Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- •Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- •Відмінності між країнами цсє та снд
- •Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- •Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- •Особливості демократичного транзиту в Україні.
- •Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- •Політична система України.
- •Держава, її основні ознаки та функції.
- •Правова держава та проблеми її побудови в Україні.
- •Держава і громадянське суспільство.
- •Основні типи сучасних виборчих систем.
- •Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •Структура сучасних парламентів.
- •Бікамералізм у світовій парламентській практиці.
- •Депутатський імунітет та індемнітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.
- •Функції парламентів.
- •Форми парламентського контролю.
- •Процедура розпуску парламентів: світова практика.
- •Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •Ознаки і функції політичних партій.
- •Типологія політичних партій.
- •Сучасні партійні системи.
- •Групи інтересів і політика.
- •Сутність та основні типи політичних режимів.
- •Сутність, структура і функції політичної культури.
- •Сутність і структура політичної свідомості.
- •Політична ідеологія та її функції.
- •Типологія політичної культури.
- •Концепція громадянської культури г. Алмонда і с.Верби.
- •Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- •Політична поведінка особи.
- •Політична соціалізація.
- •Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- •Сутність та обґрунтування теорії політичних еліт.
- •Елітаризм і демократія.
- •Бюрократія як соціально-політичне явище.
- •Бюрократія і демократія.
- •Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •Типологія політичного лідерства.
- •Основні вимоги до сучасного лідера.
- •Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- •Генезис і основні риси консерватизму.
- •Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
- •Сутність та ідейні засади різновидів політичного екстремізму.
- •Політичний розвиток як модернізація
- •Роль еліти в політичний модернізації України.
- •Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- •Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- •6. Государство сыграло большую роль в модернизации экономики Японии.
- •Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- •Поняття геополітики та основні підходи до його визначення.
- •Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- •Геополітична концепція атлантизму.
- •Геополітична концепція євразійства.
- •Головні вектори сучасної української геостратегії.
- •Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки.
- •2 Причини необхідності з’ясувати шляхи перетворення суто географічного терміну серединна Європа в політичну дійсність:
- •Основні напрями діяльності Римського клубу.
- •Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- •Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- •Глобалізація та інформаційна революція як чинники сучасних політичних процесів.
- •Мондіалізм – доктрина «нового світового порядку».
- •Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- •Обновления и экспансии, «новая сравнительная политология» (с начала 50-х по конец 70-х годов);
- •Кризиса и отпочковывания субдисциплин, «плюралистичная сравнительная политология» (с середины 70-х годов по настоящее время).
- •Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- •Сша и Западная Европа:
- •Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- •1. Неконституционная исполнительная власть
- •2. Федерализм
- •3. Президентские системы
- •Достоинства и недостатки президенциализма
- •4. Президентско-парламентская система
- •5. Премьерско-президентская система
- •Полупрезидентские системы
- •6. Парламентская система
- •Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- •1. Модель относительной автономии.
- •Специфіка мови як одного із засобів політики.
- •Основні методи політичного прогнозування.
- •Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •100.Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •Популізм як політична технологія.
- •Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері.
- •Потенційний політичний товар.
- •Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- •Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу.
- •Социально-энергетические ресурсы власти:
- •Экономические ресурсы власти:
- •Культурно-информационные ресурсы:
- •Особливості державного політичного маркетингу.
- •Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- •108. Поняття „інформаційна еліта” та „медіабюрократія”.
- •109. Вплив Інтернету на політичні процеси: інформаційні війни, антиглобалістські акції, Інтернет-партії, „псевдодержави”.
- •110. Поняття „психологічна війна”. Військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни.
Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
Фисун
экономические преобразования 1 (ЦСЄ).наличие определенных традиций частной собственности, некоторый опыт жизни при капитализме 1.(Сх.Є) стойкая антирыночная среда и отсутствие традиций частной собственности
модернизационные преобразования 1.отсутствие крайних форм индустриализации и более скромная роль ВПК 2. крайние формы индустриализации, доминирование тяжелой промышленности эпохи “угля и стали”, а также гиперразвитие ВПК
национально-государственное строительство -3. наличие определенного опыта независимого национального развития, проблема консолидации Nation State 3. отсутствие опыта независимого национального развития, проблема создания Nation State
гражданское общество - 4.наличие определенных элементов гражданского общества и демократической политической культуры 4. практически полное отсутствие инфраструктуры гражданского общества и демократической политической культуры
цивилизационно-культурные факторы – 5. принадлежность к западно-христианской цивилизационной общности, устойчивая западная идентификация 5. отсутствие западной самоидентификации, как правило, распространение православия или ислама
международные факторы -6. достаточно легкое вхождение в международную систему и четко обозначенный европейский геополитический выбор 6. трудное вхождение в международную систему, неопределенность геополитического выбора
Згідно оцінки багатьох політологів (Х. Лінц, А. Степан, Є. Мачкув), однією з найважливіших особливостей посткомуністичної системної трансформації є так звана дилема одночасності, виникнення якої зумовлено тоталітарним характером соціалистичної держави радянського типу:
- на відміну від демократизаційних процесів, що відбувалися в минулому, посткомуністична демократизація зачипає не тільки сферу політики. Як вже зазначалося, повині бути перетворенні всі сторони функціонування суспільства, включаючи детерміновані культурою склад мислення і спосіб життя, економічні основи і, звичайно, політику;
- посткомуністичні уряди діють в суспільствах, для яких є характерним високий рівень економічного і соціального егалітаризму, і одним з першочергових завдань цих урядів є створення «класу» власників у надії, що поділ суспільства на богатих і бідних, який виник в результаті, відносно швидко приведе до формування дрібних і середніх комерційних підприємств і середнього класу;
- у процесі посткомуністичної трансформації військові грають важливу, але не центральну роль;
- «посттоталітарний волюнтаризм» - в період радикального перетворення напрям накресленої системної трансформації (до демократії і ринкового господарства) визначаєтья виключно політичною волею нових урядів і широкої публіки. Державні і суспільні структури залишались антидемократичними, централізованими і як і раніше ґрунтувалися на плановій економіці. Більш того, ніхто не мав жодного уявлення про те, що очікує людей в умовах демократії і ринку.
Как справедливо отмечает Т. Кузьо, «в Западной Европе такие масштабные изменения, которые происходили в посткоммунистических странах, не осуществлялись одновременно, так как то или иное уже сформировавшееся государство и нация скорее предшествовали созданию демократии и рыночной экономики, а не наоборот» ([633, р. 169], см. также: [248; 628]). Успешная демократизация в рамках предшествующих волн демократических переходов в Западной Европе и Латинской Америке, как правило, происходила уже после процессов рациональной бюрократизации и строительства национального государства.
В большинстве постсоветских государств демократизация предшествовала весьма сложным и драматичным процессам рационально-бюрократической модернизации государства и национальной консолидации и здесь получают развитие политические режимы несколько иного типа. «Постсоветские государства, - пишет Т. Кузьо, - в своем большинстве начали процессы демократизации и маркетизации в условиях отсутствия ряда значительных национально-государственных характеристик, которые являются необходимыми условиями успешной реализации проекта создания рыночной экономики и либеральной демократии»