- •Периодизация истории сп.
- •Формирование идей сп в 19 в.
- •Сравнительное правоведение во второй половине XX в.
- •8. Развитие идей сп на постсоветском пространстве.
- •9. Понятие сп.
- •10. Объект сп.
- •11. Предмет сп.
- •12. Функции сп.
- •13. Место сп в системе гуманитарных и юридических наук.
- •14. Структура сп.
- •15. Понятийный аппарат сп.
- •16. Понятие и компоненты правовой системы.
- •18. Понятие методологи сравнительно-правовых исследований и её структура.
- •19. Концептуальные подходы в методологии сп-х исследований: понятие и основные виды.
- •20. Понятие методологических принципов сравнительно-правовых исследований и их разновидности.
- •21. Методы сп-х исследований.
- •22. Сравнительно – правовой метод – основной метод сравнительно-правовых исследований.
- •23. Методика сравнительно-правовых исследований.
- •24. Международные центры сп.
- •Французский центр сравнительного права
- •25. Множественность правовых систем.
- •26. Правовая система: понятие и компоненты.
- •27. Обзор классификации основних правових систем.
- •28. Характер правопонимания в разных национальных правовых системах.
- •29. Идеологизированные правовые семьи.
- •30. Сближение правовых систем в свете сп.
- •31. Соотношение публичного и частного права в различных правовых системах современности.
- •32. Значение доктрины в различных правових семьях. Поняття норми права в різних правових сімях.
- •33. Международное право и национальные правовые системы.
- •34. Понятие европейского права. Европейское право и право Европейского Союза.
- •35. Правовая аккультурация и её значение для сближения правовых систем. Закономерности и формы сближения правовых систем.
- •36. Формирование и эволюция африканского обычного права.
- •37. Африканское обычное право в колониальный период.
- •38. Формирование современных правових систем африканських государств.
- •39. Понятие и особенности африканського обачного права.
- •40. Структура аоп.
- •41. Источники современного аоп.
- •42. Философские основі китайського правопонимания.
- •43. Исторические етапі развития китайського права.
- •44. Современная правовая система Китая.
- •45. Источники современного права Китая.
- •46. Структура современного права Китая.
- •47. Исторические етапі формирования и развития японського права.
- •48. Специфика японського права.
- •49. Источники японского права.
- •50. Структура современного японского права.
- •51. Формирование и развитие иудейского права.
- •52. Источники иудейского права.
- •53. Правовая система Израиля: источники и структура.
- •54. Религиозно-философские основі индусского права.
- •55. Кастовая система как социальная основа индуизма и индусского права.
- •56. Индусское право в колониальный период.
- •57. Источники и структура индусского права.
- •58.Современная правовая система Индии.
- •59. Основные источники и структура «индийского» права.
- •60. История формирования и развития исламского права.
- •61. Особенности исламского права.
- •62. Источники исламского права.
- •63. Структура исламского права.
- •64. Исламская концепція прав человека.
- •65. Роль исламского права в формировании и функционировании правових систем исламских государств.
- •66. Особенности исламского судопроизводства.
- •67. История формирования и развития романо-германского права.
- •68. Возрождение изучения римского права и его рецепция.
- •69. Особенности романо-германского права.
- •70. Романское право и германское прав: понятие и соотношение.
- •71. Источники романо-германского права.
- •72. Структура романо-германского права.
- •73. Обязательственное право – центральній інститут в структуре романо-германского права.
- •74. Судебная система в странах романо-германского права.
- •75. Формирование и развитие английского общего права.
- •76. Специфика английского общего права.
- •77. Прецедент и другие источники английского общего права.
- •78. Структура английского общего права.
- •79. Доверительная собственность – центральный институт в структуре общего права.
- •80. Судебная система Англии.
- •81. Формирование и становление американського права.
- •82. Американский конституционализм.
- •83. Федеральное право и право штатов.
- •84. Источники американского права.
- •85. Структура американского права.
- •86. Особенности судебной системы сша.
- •87. История формирования и развития латиноамериканского права.
- •88. Латиноамериканское право как смешанный тип права.
- •89. Источники латиноамериканського права.
- •90. Структура латиноамериканського права.
- •91. Скандинавское право как разновидность смешанного права.
- •92. Формирование и становление скандинавського права.
- •93. Правовое сотрудничество скандинавских государств.
- •94. Источники скандинавського права.
- •95. Структура скандинавського права.
- •96. Место постсоветских правовіх систем на правовой карте мира.
- •97. Особенности правового развития государств постсоветского пространства.
- •98. Классификация постсоветских правовіх систем.
- •99. Источники права в постсоветских правовіх системах.
- •100. Структура права в постсоветских правовіх системах.
- •101. Судебные системы постсоветских государств.
43. Исторические етапі развития китайського права.
За династії Хан, у 206 р. до н.е., конфуціанство знову (після сторічного періоду панування легістської концепції) зайняло провідну роль, і аж до революції 1911 р. залишалося офіційною ідеологією Китаю.
Появу писаних законів у Стародавньому Китаї відносять до VI—V ст. до н.е. Одним із перших писаних законів був закон про поземельний податок, прийнятий в VI ст. до н.е. в царстві Лу, що регулював земельні відносини і встановив приватну форму землеволодіння замість общинної.
Іншим писаним законом у Китаї вважається знайдений бронзовий триніжок із текстом «Зводу законів», який регулював кримінальні і кримінально-процесуальні відносини.
Найважливішою подією в розвитку китайського права вважається складений на початку нашої ери класичний конфуціанський трактат «Лі цзи», що відобразив норми моралі, яких повинен має дотримуватись індивід, якщо хотів поводитися «правильно» в цьому розумінні, відомі як правила належної поведінки.
Усі відомі закони того часу офіційно називалися кримінальними, хоча регулювали цивільні, адміністративні і процесуальні правові відносини.
Інші стародавні кодекси, що дійшли до нас, належать до династії Тан, яка управляла Китаєм в VII ст. Ці кодекси містили розпорядження адміністративного і кримінального характеру.
Наступний етап розвитку китайського права пов'язують із правлінням династії Цин (1644—1911). У цей період діяли два систематизовані зводи законів.
Складання першого зводу законів —Цей звід законів регулював питання державно-правових і адміністративно-правових відносин, детально регламентував основні функції всіх державних органів.
Другий звід законів — Дацин Люйлі —У першому розділі було представлено види покарань і обставини, що їх пом'якшують. Решта розділів містила склади злочинів та способи вирішення цивільних спорів
Перемога синьхайської революції 1911 р. ознаменувала собою новий етап в розвитку китайського права, який пов'язаний з початком його модернізації.
Поворотним моментом у формуванні китайського права є проголошення в 1949 р. Китайської Народної Республіки (КНР). У тому ж році було скасовано всі раніше видані закони і ліквідовано раніше діючу судову систему. Почалася законотворча діяльність, заснована на досвіді Радянського Союзу. У результаті цього було прийнято закони, що регулювали цивільно-правові, сімейно-правові, земельно-правові відносини: про шлюб, профспілки, аграрну політику, про судову організацію і т.ін.
У 1954 р. було прийнято першу Конституцію Китаю,потім другу, третю.
З 1979 р. в Китаї було проголошено новий курс, пронизаний ідеями реформ, перш за все, у галузі економіки, пов'язаний з модернізацією промисловості, сільського господарства, а також розвитком науки і техніки.
Паралельно розпочався новий етап кодифікації і розроблення нового законодавства. У 1979 р. було прийнято Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси, а також закон про змішані підприємства.
Ці зміни було зафіксовано в четвертій Конституції КНР 1982 р.