54. Религиозно-философские основі индусского права.

Індуїзм є симбіозом філософських, релігійних і соціальних переконань та вчень.

До теперішнього часу індуїзм певним чином впливає на ха­рактер взаємин різних общин, члени яких керуються даною сис­темою переконань та вчень.

Найважливішим поняттям релігійно-філософського вчення ін­дуїзму виступає карма, що означає справу, дію, працю. Закони карми виступають як божественна самоуправляюча система при-чинно-наслідкового характеру, що пояснює причини різних змін людської долі.

Перевтілення душі і її доля в наступному житті залежить від поведінки і вчинків у колишній.

Специфіка індуїзму полягає й у тому, що в його основу по­кладено свободу вірування і, відповідно, не зобов'язує своїх по­слідовників дотримуватися одного віровчення. При цьому головна вимога полягає в тому, щоб вони свято вірили і дотримувалися системи цінностей і принципів: прийняття авторитету вед; виз­нання особливої ролі брахманів у керівництві духовним життям і у виконанні найважливіших ритуалів визнання кастової системи; ряд загальних рис релігійної філософії; високий ступінь терпи­мості до іновірців і інакомислення тощо.

Індуське право сприйняло як філософську основу вчення ін­дуїзму, яке стало основою для правового регулювання як соціаль­ного, так і приватного життя індусів. Оскільки ритуали вважа­лися одним із найважливіших способів соціокультурної регуляції життя і поведінки індусів, вони позначилися і на формуванні індуського права.

Соціальною основою індуїзму і індуського права є кастова сис­тема. «Каста» означає «якість». Кастова система сформувалася приблизно в II ст. до н.е. і вважається виключною особливістю соціальної структури індуського суспільства. З погляду індуса, ділення на касти існує об'єктивно, тому немає сенсу скаржитися на своє становище в суспільстві.

Індусові традиційно чуже насильство, активний соціальний протест: як можна сперечатися з долею? Спроба силою добитися кращого призведе до погіршення карми з усіма наслідками, що випливають звідси.

Таким чином, можна зробити висновок, що головна відмітна особливість індуського права полягає в тому, що воно повністю базується на індуїзмі як системі релігійних, філософських, мо­ральних та ін. цінностей, принципах і вченнях.

55. Кастовая система как социальная основа индуизма и индусского права.

Соціальною основою індуїзму і індуського права є кастова сис­тема. «Каста» означає «якість». Кастова система сформувалася приблизно в II ст. до н.е. і вважається виключною особливістю соціальної структури індуського суспільства. З погляду індуса, ділення на касти існує об'єктивно, тому немає сенсу скаржитися на своє становище в суспільстві.

Непорушність кастової ієрархії є умовою, необхідною індуїзму для забезпечення єдиного традиційного устрою життя індусів.

Таким чином, кастова система була найважливішим механізмом, що підтримував стабільність і єдність індійського суспільства, оскільки дозволяла інтегрувати в ньому різні етнічні, расові і релігійні групи на правах певних каст, не змінюючи внутрішніх особливостей релігійного культу цих спільнот.

Для кожної касти існував свій звід правил, який визначав релігійний, моральний і правовий статус індусів залежно від їх належності до певної касти.

Таким чином, касти є замкнутою групою людей, що займає чітко визначене місце в суспільстві і має специфічне зайняття або професію і, отже, володіє особливою специфічною самосві­домістю, звичаями і ритуалами.

Традиційно виділяють чотири касти: брахмани (священнослу­жителі) складають від 5 до 10% населення. Услід за брахманами найбільш видне місце займають кшатрії (воїни). Наступна каста — шудри (ремісники). Це гончарі, ковалі, теслярі, каменярі та ін. Четверта каста — це вайшії (торговці).

Кожна з цих каст складається з підкаст.