- •Периодизация истории сп.
- •Формирование идей сп в 19 в.
- •Сравнительное правоведение во второй половине XX в.
- •8. Развитие идей сп на постсоветском пространстве.
- •9. Понятие сп.
- •10. Объект сп.
- •11. Предмет сп.
- •12. Функции сп.
- •13. Место сп в системе гуманитарных и юридических наук.
- •14. Структура сп.
- •15. Понятийный аппарат сп.
- •16. Понятие и компоненты правовой системы.
- •18. Понятие методологи сравнительно-правовых исследований и её структура.
- •19. Концептуальные подходы в методологии сп-х исследований: понятие и основные виды.
- •20. Понятие методологических принципов сравнительно-правовых исследований и их разновидности.
- •21. Методы сп-х исследований.
- •22. Сравнительно – правовой метод – основной метод сравнительно-правовых исследований.
- •23. Методика сравнительно-правовых исследований.
- •24. Международные центры сп.
- •Французский центр сравнительного права
- •25. Множественность правовых систем.
- •26. Правовая система: понятие и компоненты.
- •27. Обзор классификации основних правових систем.
- •28. Характер правопонимания в разных национальных правовых системах.
- •29. Идеологизированные правовые семьи.
- •30. Сближение правовых систем в свете сп.
- •31. Соотношение публичного и частного права в различных правовых системах современности.
- •32. Значение доктрины в различных правових семьях. Поняття норми права в різних правових сімях.
- •33. Международное право и национальные правовые системы.
- •34. Понятие европейского права. Европейское право и право Европейского Союза.
- •35. Правовая аккультурация и её значение для сближения правовых систем. Закономерности и формы сближения правовых систем.
- •36. Формирование и эволюция африканского обычного права.
- •37. Африканское обычное право в колониальный период.
- •38. Формирование современных правових систем африканських государств.
- •39. Понятие и особенности африканського обачного права.
- •40. Структура аоп.
- •41. Источники современного аоп.
- •42. Философские основі китайського правопонимания.
- •43. Исторические етапі развития китайського права.
- •44. Современная правовая система Китая.
- •45. Источники современного права Китая.
- •46. Структура современного права Китая.
- •47. Исторические етапі формирования и развития японського права.
- •48. Специфика японського права.
- •49. Источники японского права.
- •50. Структура современного японского права.
- •51. Формирование и развитие иудейского права.
- •52. Источники иудейского права.
- •53. Правовая система Израиля: источники и структура.
- •54. Религиозно-философские основі индусского права.
- •55. Кастовая система как социальная основа индуизма и индусского права.
- •56. Индусское право в колониальный период.
- •57. Источники и структура индусского права.
- •58.Современная правовая система Индии.
- •59. Основные источники и структура «индийского» права.
- •60. История формирования и развития исламского права.
- •61. Особенности исламского права.
- •62. Источники исламского права.
- •63. Структура исламского права.
- •64. Исламская концепція прав человека.
- •65. Роль исламского права в формировании и функционировании правових систем исламских государств.
- •66. Особенности исламского судопроизводства.
- •67. История формирования и развития романо-германского права.
- •68. Возрождение изучения римского права и его рецепция.
- •69. Особенности романо-германского права.
- •70. Романское право и германское прав: понятие и соотношение.
- •71. Источники романо-германского права.
- •72. Структура романо-германского права.
- •73. Обязательственное право – центральній інститут в структуре романо-германского права.
- •74. Судебная система в странах романо-германского права.
- •75. Формирование и развитие английского общего права.
- •76. Специфика английского общего права.
- •77. Прецедент и другие источники английского общего права.
- •78. Структура английского общего права.
- •79. Доверительная собственность – центральный институт в структуре общего права.
- •80. Судебная система Англии.
- •81. Формирование и становление американського права.
- •82. Американский конституционализм.
- •83. Федеральное право и право штатов.
- •84. Источники американского права.
- •85. Структура американского права.
- •86. Особенности судебной системы сша.
- •87. История формирования и развития латиноамериканского права.
- •88. Латиноамериканское право как смешанный тип права.
- •89. Источники латиноамериканського права.
- •90. Структура латиноамериканського права.
- •91. Скандинавское право как разновидность смешанного права.
- •92. Формирование и становление скандинавського права.
- •93. Правовое сотрудничество скандинавских государств.
- •94. Источники скандинавського права.
- •95. Структура скандинавського права.
- •96. Место постсоветских правовіх систем на правовой карте мира.
- •97. Особенности правового развития государств постсоветского пространства.
- •98. Классификация постсоветских правовіх систем.
- •99. Источники права в постсоветских правовіх системах.
- •100. Структура права в постсоветских правовіх системах.
- •101. Судебные системы постсоветских государств.
79. Доверительная собственность – центральный институт в структуре общего права.
Ще одним центральним інститутом англійського загального права є інститут довірчої власності, що виник у рамках права справедливості. Він будується за принципом: особа, яка заснувала довірчу власність, обумовлює, що певне майно управлятиметься однією або декількома особами на користь однієї або декількох осіб. За допомогою інституту довірчої власності забезпечується охорона майна недієздатних осіб або управління майном установ. Згідно з інститутом довірчої власності, майно управляється на розсуд особи, якій довіряється це управління. Дана особа вже виступає швидше як власник, а не як представник або керівник у рамках цих відносин.
Довірча власність (траст) — в англо-американському праві особлива форма власності, суть якої полягає в тому, що одна особа (довірчий власник) управляє майном, переданим йому іншою особою (засновником трасту). При цьому відбувається немов «розщеплювання» правомочностей, які полягають у праві власності.
80. Судебная система Англии.
Судовий процес у системі англійського загального права має змагальний характер, який будується на процесуальній рівності сторін і розділенні функцій між обвинуваченим, захистом і судом. Докази оцінюються за внутрішнім переконанням суддів.
Вища судова інстанція в Сполученому Королівстві — Палата лордів. Вона приймає до розгляду апеляції, головним чином, на ухвали по цивільних і кримінальних справах, винесені апеляційними інстанціями Англії і Уельсу, а також (тільки по цивільних справах) — Шотландії.
Судова система Англії складається з вищої і низової ланки судових органів. До категорії вищої ланки судових органів належать такі суди.
Верховний суд Англії і Уельсу очолюється лорд-канцлером. Він включає три самостійні судові установи — апеляційний суд, високий суд і суд корони.
Апеляційний суд розглядає в колегіях із трьох або більше суддів апеляції на ухвали інших судів. має цивільне і кримінальне відділення.
Високий суд складається з трьох відділень — королівської лави, канцлерського і сімейного відділень. Відділення королівської лави уповноважене розглядати по першій інстанції найбільш складні цивільні справи і апеляції на вироки магістратських судів по кримінальних справах.
Суд корони розглядає справи про злочини, що переслідуються за обвинувальним актом, а також апеляції на вироки і рішення магістратських судів, які розташовані в найбільших містах Англії й Уельсу.
До низової ланки судових органів Англії належать суди графств і магістратські суди.
Суди графств є основними органами цивільного правосуддя. Межі території, в якій діє Магістратські суди розглядають основну масу кримінальних справ. Вони можуть виносити вирок засудженим лише до штрафу або позбавлення волі на строк, як правило, до шести місяців. Якщо магістрати доходять висновку, що обвинувачений заслуговує суворішого покарання, вони передають справу до суду корони.
До судової системи Англії також входять спеціалізовані суди різної компетенції. Наприклад установлено промислові трибунали, що складаються з трьох членів, які розглядають спори між підприємцями і працівниками, зокрема скарги на неправильне звільнення і т. ін.
Важливе місце в англійській судовій системі й у кримінальному процесі займає суд присяжних.