Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект новый статистика.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
1.88 Mб
Скачать

1. Значення графічного методу у статистиці.

Важливе значення при вивченні комерційної діяльності має графічне зображення статистичної інформації.

Статистичний графік являє собою креслення, на якому за допомогою умовних геометричних фігур (ліній, точок або інших символічних знаків) зображуються статистичні дані. У результаті цього досягається наочна характеристика досліджуваної статистичної сукупності.

2. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ СТАТИСТИЧНОГО ГРАФІКА.

У статистичному графіку розрізняють такі основні елементи: поле графіка, графічний образ, просторові і масштабні орієнтири, експлікація графіка.

Полем графіка є місце, на якому він виконується.

Графічний образ - це символічні знаки, за допомогою яких зображуються статистичні дані.

Просторові орієнтири, визначають розміщення графічних образів на поле графіка. Вони задаються координатною сіткою або контурними лініями і поділяють поле графіка на частині, що відповідають значенням досліджуваних показників.

У так називаних статистичних картах засобами просторової орієнтації виступають географічні орієнтири (контури суші або лінії рік, морів і океанів і т.д.). Просторові орієнтири дозволяють визначати розташування графічних образів на полі графіка.

Масштабні орієнтири статистичного графіка надають графічним образам кількісну значимість, що передається за допомогою системи масштабних шкал.

Масштаб графіка - це міра перекладу чисельного розміру в графічну (наприклад, 1 см відповідає 100 тис. грн.). При цьому чим довше відрізок лінії, прийнятої за числову одиницю, тим більше масштаб.

Масштабною шкалою є лінія, окремі точки якої читаються (відповідно до прийнятого масштабу) як визначене число. У масштабній шкалі розрізняють: лінію-носій інформації, що є опорою шкали, позначені на ній рисочками точки (розташовані у визначеному порядку), цифрові позначення чисел, що відповідають окремим точкам. Шкала графіка може бути прямолінійною і криволінійною (наприклад, окружність, що містить 360 ). Різняться також шкали рівномірні і нерівномірні.

Експлікація графіка - це пояснення його змісту, містить у собі заголовок графіка, пояснення масштабних шкал, пояснення окремих елементів графічного образу.

Заголовок графіка в стислій і чіткій формі пояснює основний зміст зображених даних.

Крім заголовка на графіку дається текст, що робить можливим читання графіка. Цифрові позначення шкали доповнюються вказівкою одиниць виміру.

3. Класифікація статистичних графіків.

При усій своїй розмаїтості статистичні графіки класифікуються по ряду ознак: засобові побудови, формі застосовуваних графічних образів, характеру розв'язуваних задач.

По засобу побудови статистичні графіки підрозділяються на діаграми, картограми і картодіаграми.

Діаграма подає креслення, на якому статистична інформація зображується за допомогою геометричних фігур або символічних знаків. У статистиці комерційної діяльності на ринку товарів і послуг найбільше застосування мають лінійні діаграми. Для їхньої побудови звичайно застосовується система прямокутних координат. На осі абсцис відкладають варіанти досліджуваного показника (або показання часу), а по осі ординат - розмір досліджуваного показника.

Іншим також часто використовуваним у статистиці комерційної діяльності методом наочного зображення статистичної інформації є стовпчикові діаграми.

При побудові стовпчикових діаграм використовується, як і в лінійних графіках, прямокутна система координат. При цьому кожне значення досліджуваного показника зображується у виді вертикального стовпчика. По осі абсцис розміщається основа стовпчиків. Їхня ширина може бути довільною, але обов'язково однаковою для кожного стовпчика. Висота стовпчиків (відповідно до прийнятого по осі ординат масштабу) повинна строго відповідати зображеним даним.

У статистиці комерційної діяльності знаходять застосування і так називані стрічкові (смугові) графіки. У цих діаграмах основи стовпчиків розташовуються вертикально, а масштабна шкала наноситься на горизонтальну вісь. По своїй формі стрічкова діаграма представляє ряд абсцис смуг, що простираються по осі, однакової ширини. Довжина смуг (стрічок) відповідає значенням зображених показників.

Широке застосування в статистиці комерційної діяльності знаходять кругові діаграми. У цих діаграмах площа окружності приймається за розмір усієї досліджуваної статистичної сукупності, а площі окремих секторів відображають питому вагу (частку) її складових частин.

При вивченні статистичної інформації про комерційну діяльність на ринку товарів і послуг застосовуються так називані радіальні діаграми. Будуються вони на базі полярних координат. Початком відліку в них служить центр окружності, а носіями масштабних шкал є радіуси кола.

У статистиці комерційної діяльності, насамперед для рекламних цілей, застосовуються фігурні діаграми. При їхній побудові статистичні дані зображуються малюнками-символами, що найбільшою мірою відповідають істоті відображуваних явищ. Ці діаграми більш виразні, наочно легко сприймаються, і тому їх застосовують для реклами окремих товарів.

У фігурних статистичних діаграмах кожному знаку-символу умовно надається певне числове значення, і шляхом послідовного їх розташування на поле графіка формуються відповідні смуги.

Для графічного зображення статистичних показників комерційної діяльності застосовуються і так називані знаки Варзара.

Відомих російський статистик В.Є.Варзар (1851 - 1940) запропонував використовувати прямокутні фігури для графічного зображення трьох показників, один із яких є твором двох інших. У кожному такому прямокутнику основа пропорційно одному з показників - співмножників, а висота його відповідає другому показнику-співмножнику. Площа прямокутника дорівнює розміру третього показника, що є твором двох перших. Розташовуючи рядом декількох прямокутників, що ставляться до різних показників, можна порівнювати не тільки розміри показника-твору, але і значення показників-співмножників.

Картограма - це схематична (контурна) карта, або план місцевості, на котрої окремі території в залежності від розміру зображеного показника позначаються за допомогою графічних символів (штрихування, забарвлення, точок). У свою чергу, картограми підрозділяються на фонові і крапкові.

У фонових картограмах території з різноманітним розміром досліджуваного показника мають різноманітне штрихування.

У крапкових картограмах у якості графічного знака використовуються точки однакового розміру, розміщені в межах певних територіальних одиниць.

Картодіаграма являє собою сполучення контурної карти (плану) місцевості з діаграмою. На відміну від діаграми використовувані геометричні символи (стовпчики, коло й ін.) на картодіаграмі розташовують не в один, а розміщають по всій карті.

У залежності від форми застосовуваних графічних образів статистичні графіки можуть бути крапковими, лінійними, площинними і фігурними.

У крапкових графіках у якості графічних образів застосовується сукупність точок.

У лінійних графіках графічними образами є лінії.

Для площинних графіків графічними образами є геометричні фігури: прямокутники, квадрати, окружності.

ТЕМА 5. УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ.

  1. Абсолютні величини, їх основні види.

  2. Відносної величини, їх значення й основні види.

  1. АБСОЛЮТНІ ВЕЛИЧИНИ, ЇХ ОСНОВНІ ВИДИ.

Абсолютної величини, що виражають розміри (рівні, обсяги) явищ і процесів, одержують у результаті статистичного спостереження і зведення вихідної інформації.

По засобу вираження розмірів досліджуваних явищ абсолютні величини підрозділяються на індивідуальні і сумарні, що являють собою один із видів узагальнюючих величин. Перші з них характеризують розміри кількісних ознак в окремих одиниць, наприклад виробіток одного продавця за конкретний період і т.д.

Абсолютні величини характеризують сукупності економічно порівняно прості (чисельність магазинів, робітників) і складні (обсяг товарообігу, розмір основних фондів).

Абсолютні величини - завжди числа іменовані, що мають певну розмірність, одиниці виміру. У залежності від різноманітних причин і цілей аналізу застосовуються натуральні, грошові (вартісні) і трудові одиниці виміру. Натуральні одиниці виміру здебільшого відповідають природним або споживчим властивостям предмета, товару і виражаються у фізичних мірах ваги, мірах довжини і т.д. Так, продаж м'яса вимірюється в кілограмах (кг), тоннах (т), рідких продуктів - у литрах /л), декалитрах (дкл), взуття - у парах.

Трудові витрати в торгівлі вимірюються числом робітників і кількістю людино-годин (чол.-годин), чоловіко-днів (чол.-дн.), робота транспорту виражається в тонно-кілометрах (ткм). У статистиці застосовують і умовно-натуральні одиниці виміру при підсумовуванні кількості різноманітних товарів, продуктів. Такі одиниці одержують, приводячи різноманітні натуральні одиниці до однієї, прийнятої за основу, еталон.

Абсолютної величини вимірюються й у вартісних одиницях - цінах (як правило, у порівняних або незмінних).