- •7.050107 «Економіка підприємства» та 7.050201 «Менеджмент організацій»)
- •Тема 8. Вибіркове спостереження
- •Тема 1. Предмет і метод статистичної науки.
- •Статистика як наука.
- •1. Статистика як наука.
- •2. Предмет статистичної науки.
- •3. Метод статистики.
- •4. Завдання статистики у умовах переходу до ринкової економіки.
- •2. Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види і засоби статистичного спостереження.
- •3. . Організаційні питання статистичного спостереження.
- •4. Помилки статистичного спостереження.
- •2. Методологічні питання статистичних групувань, їхнє значення у економічному дослідженні.
- •3. Завдання статистичних групувань, їхні види.
- •Якість продукції і тривалість договірних зв'язок із магазином
- •4. Принципи вибору групувальної ознаки. Утворення груп і інтервалів групування
- •5. Статистичні ряди розподілу.
- •Розподіл продавців магазина по категоріях
- •Розподіл магазинів району по числу товарних секцій
- •6. Статистичні таблиці. Првила їх побудови.
- •Число магазинів і обсяг роздрібного товарообігу по областях республіки - по містах і селам
- •Число магазинів і обсяг роздрібного товарообігу по областях республіки - по містах і селам
- •1. Значення графічного методу у статистиці.
- •3. Класифікація статистичних графіків.
- •Відносні величини, їх значення і основні види.
- •Ряд розподілу працюючих на торговому підприємстві по стажу роботи
- •Розподіл підприємств регіону по обсягу товарообігу
- •Розрахунок середнього розміру відхилень довжини виробу від норми
- •Розподіл підприємств регіону по обсягу товарообігу
- •2. Структурні середні величини.
- •Тема 7. Показники варіації.
- •Тема 8. Вибіркове спостереження
- •2. Основні засоби формування вибіркової сукупності
- •Результати вибіркового обстеження житлових умов жителів міста
- •Результати обстеження робітників підприємства
- •3. Визначення необхідного обсягу вибірки
- •4. Оцінка результатів вибіркового спостереження і поширення їх на генеральну сукупність
- •5. Мала вибірка
- •Кількісні критерії оцінки тісноти зв'язку
- •2. Парна регресія на основі методу найменших квадратів і методу групувань
- •Розрахунок сум для визначення параметрів парного лінійного рівняння регресії (дані умовні)
- •3. Множинна (багатофакторна) регресія
- •4. Оцінка істотності зв'язку. Прийняття рішень на основі рівняння регресії
- •6. Власне - кореляційні параметричні методи вивчення зв'язку. Оцінка істотності кореляції
- •6. Методи вивчення зв'язку соціальних явищ
- •2. Порівнянність рівнів і змикання рядів динаміки
- •Динаміка обсягу продукції
- •3. Показники зміни рівнів ряду динаміки
- •Загальним показником швидкості зміни явища в часу є середній абсолютний приріст ( ).
- •4. Методи аналізу основної тенденції (тренду) у рядах динаміки
- •Динаміка виробництва готової продукції на фірмі
- •5. Моделі сезонних коливань
- •6. Елементи прогнозування і інтерполяції
- •2. Індивідуальні і загальні індекси
- •3. Агрегатний індекс як вихідна форма індексу
- •4. Середні індекси
- •5. Вибір бази і ваг індексів
- •7. Індекси прострово - територіального зіставлення
- •Ціна на продукти харчування і кількість
- •Перелік літератури до курсу
2. Основні засоби формування вибіркової сукупності
По виду розрізняють індивідуальний, груповий і комбінований відбір. При індивідуальному відборі у вибіркову сукупність відбираються окремі одиниці генеральної сукупності, при груповому відборі - групи одиниць, а комбінований відбір припускає сполучення групового й індивідуального відбору.
Метод відбору визначає можливість продовження участі відібраної одиниці в процедурі відбору.
Безповоротним називається такий відбір, при якому одиниця, що потрапила у вибірку, не повертається в сукупність, із якої здійснюється подальший відбір.
При повторному відборі одиниця, що потрапила у вибірку, після реєстрації що спостерігаються ознак повертається у вихідну (генеральну) сукупність для участі в подальшій процедурі відбору. При цьому методі відбору обсягу генеральної сукупності на всьому протязі процедури вибірки залишається незмінним, що обумовлює постійна ймовірність влучення у вибірку всіх одиниць сукупності.
Засіб відбору. У практиці вибіркових обстежень найбільше поширення одержали такі вибірки:
· власне-випадкова;
· механічна;
· типова;
· серійна;
· комбінована.
Власне-випадкова вибірка полягає у відборі одиниць із генеральної сукупності навмання або на удачу, без яких-небудь елементів системності.
Середня помилка повторної власне-випадкової вибірки визначається по формулі:
.
Припустимо, у результаті вибіркового обстеження житлових умов жителів міста, здійсненого на основі власне-випадкової повторної вибірки, отриманий такий ряд розподілу (табл. 8.2).
Таблиця 8.2
Результати вибіркового обстеження житлових умов жителів міста
Загальна (корисна) площа оселі, що припадає на 1 чоловіка, м2 |
До 5 |
5-10 |
10-15 |
15-20 |
20-25 |
25-30 |
30 і більш |
Число жителів |
8 |
95 |
204 |
270 |
210 |
130 |
83 |
Для визначення середньої помилки вибірки нам необхідно, насамперед, розрахувати вибірковий середній розмір і дисперсію досліджуваної ознаки (табл. 8.3).
;
.
Середня помилка вибірки складе:
.
Таблиця 8.3
Розрахунок середньої загальної (корисної) площі оселі, що припадає на 1 чоловіка і дисперсії
Загальна (корисна) площа оселі, що припадає на 1 чоловіка, м2 |
Число жителів f |
Середина інтервалу x |
xf |
х2 f |
До 5,0 5,0-10,0 10,0-15,0 15,0-20,0 20,0-25,0 25,0-30,0 30,0 і більш |
8 95 204 270 210 230 83 |
2,5 7,5 12,5 17,5 22,5 27,5 32,5 |
20,0 712,5 2550,0 4725,0 4725,0 3575,0 2697,0 |
50,0 5343,75 31875,0 82687,5 106321,5 98312,5 87668,75 |
Разом |
1000 |
- |
19005,0 |
412250,0 |
Визначимо граничну помилку вибірки з ймовірністю 0,954 (t=2):
Встановимо межу генеральної середньої:
р ,
або з урахуванням отриманих значень:
.
Таким чином, на підставі проведеного вибіркового обстеження з ймовірністю 0,954 можна укласти, що середній розмір загальної площі, що припадає на одну людину, у цілому по місту лежить у межах від 18,5 до 19,5 м2.
При розрахунку середньої помилки власне-випадково безповторної вибірки необхідно враховувати поправку на безповторність відбору
.
Якщо припустити, що подані в табл. 8.2 дані є результатом 5%-ного безповоротного відбору (отже, генеральна сукупність включає 20 000 одиниць), то середня помилка вибірки буде декілька менше:
.
Скористаємося ще раз даними табл. 8.2 для того, щоб визначити межу частки осіб, забезпеченість житлом яких складає менше 10 м2. Відповідно до результатів обстеження, чисельність таких осіб склала 103 чоловік. Визначимо вибіркову частку і дисперсію:
,
.
Розрахуємо середню помилку вибірки
.
Гранична помилка вибірки з заданою ймовірністю складе
Визначимо межі генеральної частки
,
або
Отже ,із ймовірністю 0,954 можна підтверджувати ,що частка осіб маючих менше 10м2 на людину , у цілому по місту знаходиться в межах від 8,4 до 12,2%.
Механічна вибірка застосовується, коли генеральна сукупність яким-небудь способом упорядкована, тобто є визначена послідовність у розташуванні одиниць (табельні номера робітників, списки виборців, телефонні номера респондентів, номера будинків і квартир і т.п.).
Типичний відбір. Цей засіб відбору використовується в тих випадках, коли всі одиниці генеральної сукупності можна розбити на декілька типичних груп. При вибірці. Пропорційної обсягу типичних груп, число одиниць, що підлягають відборові з кожної групи, визначається в такий спосіб:
де Nі - обсяг i-ї групи;
Nі - обсяг вибірки i-ї групи.
Середня помилка такої вибірки знаходиться по формулах:
(повторний відбір),
(безповторний відбір),
де - середня з внутрішньогрупових дисперсій.
При вибірці, пропорційної диференціації ознаки, число спостережень по кожній групі розраховується по формулі:
де - середнє квадратичне відхилення ознаки в i - ї групі.
Середня помилка такого добору визначається в такий спосіб:
(повторний відбір),
(безповторний відбір).
Роздивимося обидва варіанти типичної вибірки на умовному прикладі. Припустимо, 10%-й безповторний типичний відбір робітників підприємства, пропорційний розмірам цехів, проведений із метою оцінки втрат через тимчасову непрацездатність, призвів до таких результатів (табл.8.4).
Таблиця 8.4