2. Методологічні питання статистичних групувань, їхнє значення у економічному дослідженні.

Зведення статистичної інформації, як правило, не обмежується одержанням загальних результатів по досліджуваній сукупності. Частіше усього вихідна інформація на цій стадії статистичної роботи систематизується, утворяться окремі статистичні сукупності, тобто здійснюється статистичне групування.

Групування - це процес утворення однорідних груп на основі розчленовування статистичної сукупності на частині або об'єднання досліджуваних одиниць у приватні сукупності по істотним для них ознакам.

Ознаки, по яких відбувається розподіл одиниць спостерегаємої сукупності на групи, називаються групувальними ознаками, або основою групування.

Значення статистичних групувань складається в тому, що вони розкривають об'єктивне положення речей і виявляють самі істотні риси і властивості досліджуваних явищ.

3. Завдання статистичних групувань, їхні види.

Проте прийнято виділяти такі основні завдання, що вирішуються за допомогою методу статистичних групувань: утворення соціально-економічних типів явищ; вивчення будови досліджуваних явищ і структурних змін, що відбуваються в них; виявлення зв'язку між досліджуваними ознаками.

Для рішення цих завдань відповідно застосовують типологічні, структурні й аналітичні групування.

Типологічні групування. Найважливішим їхнім змістом є виділення з множини ознак, що характеризують досліджувані явища, основних типів у якісно однорідні.

При використанні методу типологічних групувань важливе значення має правильний вибір групувальної ознаки. При атрибутивній ознаці з незначною розмаїтістю його значень число груп визначається властивостями досліджуваного явища: групування населення по статєвовіковій ознаці, підприємств торгівлі - по формах власності і тощо.

Виділення типів на основі кількісної ознаки складається у визначенні груп з урахуванням значень (розміру) досліджуваних ознак. При цьому дуже важливо правильно встановити інтервал групування, на основі котрого кількісно різняться одні групи від інших, намічаються межі виділення їхньої нової якості.

Приведемо приклад типологічного групування (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Розподіл промислової продукції, зробленої в різноманітних формах господарювання за звітний період.

Групи підприємств по формах господарювання.	Обсяг промислової продукції, млн. грн..	У % до підсумка
Державні, із традиційними методами управління Орендні Кооперативні	405,0 19,0 30,0	89,20 4,19 6,61
Усього	454,0	100,0

Структурні групування. Виділені типи явища за допомогою типологічного групування можуть вивчатися з погляду їхньої структури і складу.

За допомогою структурних групувань вивчається, наприклад, склад товарообігу по товарних групах; торгова мережа - по спеціалізації; робітники торгівлі - по професіях, віку, стажу роботи, освіті і тощо Так, групування по освіті за ряд років можуть характеризувати якісні зсуви в робочій силі по даній ознаці. Структурне групування, крім того, дозволяє оцінити процес концентрації, якщо в їх основі покладена суттєва ознака, що очевидно з даних табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Групування торгових підприємств району по обсягу товарообігу

(у відсотках до підсумка)

Групи магазинів по обсягу товарообігу, тис. грн.	Число магазинів	Роздрібний товарообіг	Торгова площа
А	1	2	3
До 1700 1700-2009 2009-3000 3000-4200 Понад 4200	21,87 28,13 21,87 15,63 12,50	11,22 19,04 20,00 22,23 27,51	18,05 21,38 19,08 19,47 22,02
Усього	100,0	100,0	100,0

Для вивчення явища, а також зв'язку між окремими ознаками явища використовуються аналітичні групування.

У торгівлі і сфері побуту зустрічається велика розмаїтість взаємозв'язків між ознаками, що виступають у ролі причини, або слідства явища. З них можна виділити такі:

1) коли чинником виступає кількісна ознака, а результативним - якісна (стаж роботи і кваліфікація продавця, тривалість договірних зв'язок між постачальниками товарів і підприємствами торгівлі, з одного боку, і якістю товарів - з іншого);

2) коли в основу групування призначена якісна ознака, а результативна - подана кількісною (наприклад, кваліфікація продавців і продуктивність їхньої праці);

3) коли в ролі чинника і результату виступає якісна ознака (наприклад, категорії робітників торгівлі і їхньої освіти);

4) коли в групуванні факторний і результативний показники подані кількісною ознакою (наприклад, продуктивність праці і заробітної плати).

Найбільше поширений вид комерційних зв'язків поданий у табл. 3.3.

Таблиця 3.3