- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни «історія україни»
- •Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Первісне суспільство на території України
- •Тема 3. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство
- •Тема 4. Українські землі в литовсько-польську добу. Українська національна революція XVII ст.
- •Тема 5. Українська козацька держава (друга половина хvіі-хvш ст.)
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (XIX ст.)
- •Тема 7. Україна на початку XX ст. Українська революція 1917-1920 рр.
- •Тема 8. Соціально-економічний та соціально-політичний розвиток українських земель у 20-30-ті роки XX ст.
- •Тема 9. Україна напередодні та в роки Другої світової війни
- •Тема 10. Соціально-економічні та суспільно-політичні проноси в урср в 1950-1980-х рр.
- •Тема 11. Утворення та становлення незалежної України (1991-2006 рр.)
- •Матеріали до курсу «історія україни» найдавніше населення території україни
- •2. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави
- •3. Праслов’яни, слов’яни та праукраїнці (ііі ст. До н. Е. – vіі ст. Н. Е.)
- •4. Охарактеризувати київську русь в період політичної єдності (80-і рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •5. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •6. Визволення україни з-під влади золотої орди та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів
- •7. Охарактеризівати соціально-економічне становище українських земель у складі польщі та литви (хіv – хvі ст.)
- •8. Охарактеризівати слобожанщини, галичини, північної буковини і криму в хіv – хvі століттях
- •9. Козацтво україни (середина хv-хvі ст.)
- •10. Боротьба українського козацтва проти турецько -татарських нападників та перші козацькі повстання проти польського свавілля
- •11. Дати характеристику конфесійній ситуації на українських землях у хіу-XVI ст.
- •12. Запорозька січ, кримське ханство і туреччина у першій половині xviі ст.
- •13. Козацько-селянські рухи в 20-30-х роках xviі ст.
- •14. Показати становище україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •15. Визвольний 1648 рік і створення нової української держави
- •16. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •17. Показати соціально-економічні зміни в перший період національно-визвольної революції в україні середини xviі ст.
- •18. Визначення геополітичні вектори діяльності козацької старшини (1660-1676)
- •19. Відсіч турецько-татарської агресії і боротьба за визволення південних українськиї земель в останній чверті xviі ст.
- •20. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині xviі ст.
- •21. Культура україни у xviі ст.
- •22. Становище україни наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •23. Україна в добу і.Мазепи. Діяльність уряду п. Орлика в екзилі
- •24. Показати посилення наступу царизму на права гетьманщини та поступову втрату її автономії
- •25. Нова запорозька січ 1734-1775 років. Задунайська січ та створення нових козацьких формувань наприкінці XVIII ст.
- •26. Феномен козацтва у вітчизняній історії
- •27. Показати історичну долю криму, північного причорномор’я, приазов’я, правобережної україни і західної волині
- •28. Охаректеризувати соціально-економічний розвиток та еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •29. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •30. Охарактеризувати культура україни у хvііі ст.
- •31. Охарактеризувати політико-адміністративний устрій, територія та населення україни у хіх ст.
- •32. Охарактеризувати соціально-економічний розвиток та соціальні протести на наддніпрянщині у першій половині хіх ст.
- •33. Україна і українці у війнах з наполеонівською францією
- •34. Національне відродження українського народу в першій половині хіх ст.
- •35. Масонські ложі та таємні радикальні дворянські гуртки на українських землях у першій чверті хіх ст.
- •36. Розкрити діяльність «південного товариства» в україні. Виокремити українське питання в програмних документах
- •37. Охарактеризувати суспільно-політичні рухи на наддніпрянщині у другій половині 20 – першійполовині 40-х років хіх ст.
- •38. Західноукраїнські землі в добу європейської «весни народів»
- •39. Кирило-мефодіївське товариство: створення, діяльність.
- •40. Українські землі в роки кримської війни
- •41. Селянська реформа 1861 р. Та її вплив на розвиток аграрного сектора.
- •42. Ліберально-буржуазні реформи 60-70-х років хіх ст.
- •43. Індустріалізація промисловості наддніпрянської україни в другій половині xіx ст.
- •44. Розвиток торгівлі на українських землях у другій половині хіх ст.
- •45. Громадівський рух наприкінці 50 – початку 60-х років хіх ст.
- •46. Українські громади наприкінці 60 – у 70-ті роки хіх ст.
- •47. Політизація громадівського руху наприкінці хіх ст.
- •48. Земський рух в політичному житті україни другої половини хіх ст.
- •49. Народники в україні. Пошириння марксизму.
- •50. Показати суспільно-політичну еволюцію національного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •51. Соціально-економічне становище україни на межі хіх-хх ст.
- •52. Українські партії наддніпрянщини: поява та діяльність
- •53. Українськім партії в австро-угорщині.
- •54. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •55. Українські землі в роки першої світової війни
- •56. Українська центральна рада: перший етап (березень-листопад 1917 р.).
- •57. Українська центральна рада: другий етап (листопад 1917 –квітень 1918 рр.).
- •58. Українська державність в умовах австро-німецької окупації: гетьманська держава п. Скоропадського.
- •59. Проголошення західноукраїнської народної республіки (зунр).
- •60. Проаналізуйте становище української народної республіки за доби директорії (грудень 1918 - грудень 1920 рр.).
- •61. Встановлення радянської влади на україні: політичний та соціально-економічний аспект.
- •62. Перехід до нової економічної політики. Голод 1921-1923 рр.
- •63. Україна і створення срср.
- •64. Колективізація сільського господарства в усрр: причини, хід, методи та наслідки.
- •65. Голодомор 1932-1933 рр.
- •66. Українізація, її суть та наслідки.
- •67. Західноукраїнські землі у складі польщі.
- •68. Українські землі у складі румунії.
- •69. Закарпаття у складі чехословаччини.
- •70. Українське питання напередодні та на початку другої світової війни.
- •71. Охарактеризувати початок німецько-радянської війни та розповісти про оборонні бої на території україни 1941 – 1942 рр.
- •72. Дати характеристику фашистському окупаційному режиму в україні.
- •73. Розкрити зміст боротьби оун – упа.
- •74. Показати визволення українських земель та визначити втрати україни за роки другої світової війни.
- •75. Дати оцінку соціально-економічному становищу україни в повоєнний період.
- •76. З’ясувати основні риси культури україни в умовах агонії сталінізму (іі половина 40-х – початок 50-х рр. Хх ст.)
- •77. Розкрити суть лібералізації суспільно-політичного життя в україні в добу м. Хрущова.
- •78. Охарактеризувати соціально-економічне становище в добу м. Хрущова.
- •79. Проаналізувати культурне життя в україні в іі половині 50-х – і половині 60-х рр. Хх ст.
- •80. Дати оцінку дисидентського руху в україні.
- •81. Охарактеризувати стан україни в період наростання кризи в суспільно-політичному житті (іі половина 60-х – і половина 80-х рр. Хх ст.).
- •82. Дати характеристику культурному життю доби «застою».
- •83. Пояснити сутність перебудовного процесу.
- •84. Показати піднесення національно-визвольного руху та визначити роль народного руху україни за перебудову.
- •85. Аргументовано пояснити сутність політичної структуризації українського суспільства.
- •86. Розкрити значення суверенізації урср та прослідкувати процес народження незалежної україни.
- •87. Охарактеризувати політичний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •88. Проаналізувати соціально-економічний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •89. Показати місце україни в системі міжнародних відносин на сучасному етапі.
- •90. Охарактеризувати культурний процес в сучасній україні.
- •91. Літописання в княжу добу.
- •92. Вплив козацтва на розвиток української історичної думки. Козацько-старшинські літописи.
- •93. Становлення української національної історичної науки (кінець хviii-хіх ст.).
- •94. Візантійські наративні джерела історії україни іх-хіv ст.
- •95. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про русь vі-хі ст.
- •96. Законодавчі акти литви, польщі та угорщини як джерела історії україни середини хіv – першої третини хvіі ст.
- •97. Автохтонні документальні джерела періоду української козацької держави «військо запорозьке».
- •98. Документи політичних партій і громадських організацій хіх – початку хх ст. Як джерела історії україни.
- •99. Законодавчі акти як джерела історії незалежної україни.
- •Матеріали до курсу «методика викладання історії україни»
- •1. Методика формування в учнів знань про історичні поняття
- •2. Методика формування в учнів знань про історичні терміни
- •3. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 5 класі
- •4. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 6-7 класах
- •5. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 8-9 класах
- •6. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 10-11 класах
- •7. Охарактеризувати зміст «програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія україни. Всесвітня історія»
- •8. Робота на уроці історії україни з історичними джерелами
- •9. Вивчення історичних персоналій в курсі «історія україни»
- •10. Охарактеризувати принципи викладання історії україни в школі
- •11. Назвати головні прийоми з раціонального використання текстових та ілюстративних компонентів підручника
- •12. Підготовка вчителя до уроку історії україни
- •13. Охарактеризувати етапи написання плану-конспекту
- •14. Формування навчальної, розвивальної та виховної мети на уроці історії україни
- •15. Вимоги до учнівського зошита з історії україни
- •16. Охарактеризувати обов’язкові компоненти аналізу проведеного уроку
- •17. Розкрити схему самоаналізу проведеного уроку
- •18. Охарактеризувати урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок та урок перевірки знань, вмінь та навичок
- •19. Охарактеризувати урок узагальнення та систематизації знань, вмінь і навичок та комбінований урок
- •20. Охарактеризувати форму уроку історії за методами навчальної діяльності
- •21. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
- •22. Дати характеристику простих інтерактивних методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії україни (на вибір)
- •23. Охарактеризувати інтерактивну технологію «робота в парах»
- •24. З′ясувати сутність інтерактивної технології «робота в малих групах»
- •25. Назвати види оцінювання знань, умінь та навичок учнів на уроці історії
- •26. Методика роботи з навчальними картинами на уроках історії україни
- •27. Методика роботи з картою на уроках історії україни
- •Контрольні питання з історії україни
- •Контрольні питання з методики викладання історії україни
- •Рекомендована література до курсу «історія україни»
- •Рекомендована література до курсу «методика викладання історії україни»
- •Навчальне видання
26. Феномен козацтва у вітчизняній історії
Готуючи відповідь на це питання, потрібно висвітлити проблему походження українського козацтва. В першу чергу доцільно пригадати про походження самої назви. А потім нагадати існуючі трактування походження та змісту козацтва. Одні вважали їх за походженням тюркськими чи турецько-татарськими, з різними варіаціями версій половецько-хижацької, сарматської і навіть скіфської, а найпоширенішої хозарської (Г.Грабянка), татарської (М.Костомаров), інші доводили походження українських козаків від черкесів (М.Карамзін, М.Погодін), були й версії еллінського, русинського походження тощо. Та найобгрунтованішою видається концепція автохтонного походження козаків унаслідок масових втеч українського населення на вільні незаселені землі (М.Грушевський, Д.Яворницький).
Визначаючи причини виникнення козацтва, потрібно підкреслювати їх комплексний характер. Поява козацтва була зумовлена економічними, політичними, військово-стратегічними і соціальними чинниками.
Формування козацтва як стану було процесом складним і довготривалим. За словами М.Грушевського, тільки на межі ХVІ-ХVІІ ст. козацтво переросло в окрему станову групу зі своїми особливими інтересами, економічними й суспільними прерогативами.
Козацтво розвивалось на широкій соціальній базі, яка постійно оновлювалась і змінювалася. Школу козацтва (особливо запорозького) проходили представники різних категорій населення українських земель – бояр, шляхти, міщан, селян. В період козакування змінювались традиційні стереотипи і формувалось нове світобачення.
Обставини життя козаків поставили їх перед необхідністю самореалізації – створення добре організованого та об’єднаного метою первинного осередку, здатного саморозвиватися та вдосконалюватися. Такий осередок еволюціонував від загону-ватаги до військово-політичного утворення – Запорозької Січі. В свою чергу, Січ стала тим додатковим фактором, що істотно вплинув на подальшу еволюцію козацтва.
На еволюцію козацтва впливало його втягнення у визвольному русі. Це сприятливо позначилося на формуванні суспільної, зокрема політичної свідомості козацтва. Участь у визвольному русі дала можливість козакам вийти в авангард численних народних повстань і виступів, завоювати заслужений авторитет. Та рубіжною віхою на шляху розвитку козацтва були події Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. (кількісне зростання козацтва, а в окремих регіонах перетворення його на основну групу населення; якісні зміни в його становищі).
В другій половині ХVІІ - ХVІІІ ст. козацтво поступово почало втрачати свій господарський та суспільно-політичний потенціал.
Далі необхідно показати, що козацтво як суспільне явище не було поодиноким, а мало відповідні аналоги в інших країнах у різні історичні періоди. Це були: міліція в Стародавньому Римі (за принципами формування збройних сил); військово-рицарські ордени раннього середньовіччя; хорватські граничари; секеї та гайдуки в Угорщині; каруци в Трансільванії та Угорщині; донські козаки. Ці спільноти на різних ділянках Великого Кордону були прямими аналогами українського козацтва. Аналогом українського козацтва в середньовічній Європі було рицарство.
Відповідь на це питання має включати такі аспекти: формування системи політичних цінностей козацької громади та їх укорінення в суспільну свідомість; орієнтація козацької еліти на політичну систему та суспільно-політичний устрій Української держави; самовизначення старшини щодо національних політичних інституцій; правові погляди та конституційні ідеї козацької старшини.
Говорячи про систему цінностей, варто пам’ятати, що це сукупність бажань, установок і устремлінь, цілей і проектів, нормативів поведінки, ідейних переконань тощо. Козацтво у своєму побуті та діяльності керувалось такими цінностями, як свобода, рівність, братерство, боротьба з невірними, визволення християнських невільників, захист немічних тощо. Поряд із такими цінностями громадянського спрямування вважались такі політичні ціннісні категорії, як рицарська гідність, вшанування волі громади, козацьких прав і вольностей, любов до вітчизни, служіння спільному благу, боротьба проти ворогів православ’я тощо.
Розкриваючи це питання, доцільно матеріал викладати за хронологічним принципом, зокрема козацьке військо до середини ХVІІІ ст.; воєнна справа українського козацтва періоду Хмельниччини; козацьке військо періоду «Руїни» 60-70 рр. ХVІІ ст.; козацьке військо у війнах останньої чверті ХVІІІ ст.; українське козацьке військо в період Північної війни та організаційних реформ 30-60 рр. ХVІІІ ст.
На початку відповіді доцільно підкреслити, що відсутність власної державності означала передовсім відсутність державної підтримки у створенні українських збройних сил. За цих умов козацтво постало як результат самоорганізаційних зусиль українського народу. В козацькому війську кожен сам повинен був забезпечувати себе зброєю, спорядженням, кіньми, провіантом та фуражем. В ході відповіді на це питання потрібно пояснити: 1) чому формування легкої кінноти в Україні було неможливе?; 2) що таке табір?; 3) що таке вовчі ями?; 4) чому козацька артилерія була малокаліберною?; 5) що собою являла прикордонна служба?; 6) що таке лава, галас, розгардіяш?
Новим етапом розвитку військового мистецтва українського козацтва стала Визвольна війна середини ХVІІ ст. Б.Хмельницький втілив у життя свою стратегію наступу й удару. Активні наступальні дії українських військ, вміла організація бою і взаємодія всіх родів військ, у т.ч. й легкої татарської кінноти, обумовили нищівні поразки польських військ і відродження Української держави, що позитивно впливало на розвиток військового мистецтва українського козацтва. В ході військових дій воно відточувалося і вдосконалювалося.
Поступова втрата державності та агресія Росії, Польщі, Туреччини негативно позначилось і на військовому мистецтві козацтва. Козацтво поступово ліквідовувалось, або підпорядковувалось російському командуванню. Останнє прагнуло перетворити його на другорядний складник російської армії. Використання царським урядом козаків на земляних роботах підривало бойовий дух козацтва.
З кінця ХVІІ ст. козацьке військо прийнято вважати переважно кінним. У ньому панівне становище займає кіннота, придатна лише для ведення розвідки, переслідування противника, для несення сторожової служби. Російське командування використовувало козацьку кавалерію в авангардних боях. Козацькі піхотні підрозділи існували й у ХVІІІ ст., але їх кількість і можливості зумовлялись матеріальним станом українського козацтва. Перетворившись із могутнього європейського рівня армії в окремий рід військ (кавалерію) з обмеженими можливостями, козацьке військо у ХVІІІ ст. не могло самостійно вести великомасштабні бойові операції. Лише у розвідці, в рейдах на морі вони могли виявити певну самостійність, а цього виявлялось недостатньо для розвитку козацьких традицій ведення війни. У другій половині ХVІІІ ст. після ліквідації російським урядом українського козацтва можливості для розвитку його самобутнього і оригінального військового мистецтва були вичерпані. Та попри все, витворене козацтвом військове мистецтво позитивно вплинуло на розвиток європейської військової науки.
У загальному підсумку варто відзначити, що козацтво як виняткове і незвичайне явище було породжене цілою низкою факторів геополітичного, соціально-економічного та культурного розвитку українського суспільства. Як феноменальне явище української історії, воно еволюціонізувало від загонів-ватаг до окремого суспільного стану, витворивши державу, культуру та оригінальне військове мистецтво. І хоч воно мало відповідні аналоги, все ж воно було явищем самобутнім і неперевершеним.