- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни «історія україни»
- •Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Первісне суспільство на території України
- •Тема 3. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство
- •Тема 4. Українські землі в литовсько-польську добу. Українська національна революція XVII ст.
- •Тема 5. Українська козацька держава (друга половина хvіі-хvш ст.)
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (XIX ст.)
- •Тема 7. Україна на початку XX ст. Українська революція 1917-1920 рр.
- •Тема 8. Соціально-економічний та соціально-політичний розвиток українських земель у 20-30-ті роки XX ст.
- •Тема 9. Україна напередодні та в роки Другої світової війни
- •Тема 10. Соціально-економічні та суспільно-політичні проноси в урср в 1950-1980-х рр.
- •Тема 11. Утворення та становлення незалежної України (1991-2006 рр.)
- •Матеріали до курсу «історія україни» найдавніше населення території україни
- •2. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави
- •3. Праслов’яни, слов’яни та праукраїнці (ііі ст. До н. Е. – vіі ст. Н. Е.)
- •4. Охарактеризувати київську русь в період політичної єдності (80-і рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •5. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •6. Визволення україни з-під влади золотої орди та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів
- •7. Охарактеризівати соціально-економічне становище українських земель у складі польщі та литви (хіv – хvі ст.)
- •8. Охарактеризівати слобожанщини, галичини, північної буковини і криму в хіv – хvі століттях
- •9. Козацтво україни (середина хv-хvі ст.)
- •10. Боротьба українського козацтва проти турецько -татарських нападників та перші козацькі повстання проти польського свавілля
- •11. Дати характеристику конфесійній ситуації на українських землях у хіу-XVI ст.
- •12. Запорозька січ, кримське ханство і туреччина у першій половині xviі ст.
- •13. Козацько-селянські рухи в 20-30-х роках xviі ст.
- •14. Показати становище україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •15. Визвольний 1648 рік і створення нової української держави
- •16. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •17. Показати соціально-економічні зміни в перший період національно-визвольної революції в україні середини xviі ст.
- •18. Визначення геополітичні вектори діяльності козацької старшини (1660-1676)
- •19. Відсіч турецько-татарської агресії і боротьба за визволення південних українськиї земель в останній чверті xviі ст.
- •20. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині xviі ст.
- •21. Культура україни у xviі ст.
- •22. Становище україни наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •23. Україна в добу і.Мазепи. Діяльність уряду п. Орлика в екзилі
- •24. Показати посилення наступу царизму на права гетьманщини та поступову втрату її автономії
- •25. Нова запорозька січ 1734-1775 років. Задунайська січ та створення нових козацьких формувань наприкінці XVIII ст.
- •26. Феномен козацтва у вітчизняній історії
- •27. Показати історичну долю криму, північного причорномор’я, приазов’я, правобережної україни і західної волині
- •28. Охаректеризувати соціально-економічний розвиток та еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •29. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •30. Охарактеризувати культура україни у хvііі ст.
- •31. Охарактеризувати політико-адміністративний устрій, територія та населення україни у хіх ст.
- •32. Охарактеризувати соціально-економічний розвиток та соціальні протести на наддніпрянщині у першій половині хіх ст.
- •33. Україна і українці у війнах з наполеонівською францією
- •34. Національне відродження українського народу в першій половині хіх ст.
- •35. Масонські ложі та таємні радикальні дворянські гуртки на українських землях у першій чверті хіх ст.
- •36. Розкрити діяльність «південного товариства» в україні. Виокремити українське питання в програмних документах
- •37. Охарактеризувати суспільно-політичні рухи на наддніпрянщині у другій половині 20 – першійполовині 40-х років хіх ст.
- •38. Західноукраїнські землі в добу європейської «весни народів»
- •39. Кирило-мефодіївське товариство: створення, діяльність.
- •40. Українські землі в роки кримської війни
- •41. Селянська реформа 1861 р. Та її вплив на розвиток аграрного сектора.
- •42. Ліберально-буржуазні реформи 60-70-х років хіх ст.
- •43. Індустріалізація промисловості наддніпрянської україни в другій половині xіx ст.
- •44. Розвиток торгівлі на українських землях у другій половині хіх ст.
- •45. Громадівський рух наприкінці 50 – початку 60-х років хіх ст.
- •46. Українські громади наприкінці 60 – у 70-ті роки хіх ст.
- •47. Політизація громадівського руху наприкінці хіх ст.
- •48. Земський рух в політичному житті україни другої половини хіх ст.
- •49. Народники в україні. Пошириння марксизму.
- •50. Показати суспільно-політичну еволюцію національного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •51. Соціально-економічне становище україни на межі хіх-хх ст.
- •52. Українські партії наддніпрянщини: поява та діяльність
- •53. Українськім партії в австро-угорщині.
- •54. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •55. Українські землі в роки першої світової війни
- •56. Українська центральна рада: перший етап (березень-листопад 1917 р.).
- •57. Українська центральна рада: другий етап (листопад 1917 –квітень 1918 рр.).
- •58. Українська державність в умовах австро-німецької окупації: гетьманська держава п. Скоропадського.
- •59. Проголошення західноукраїнської народної республіки (зунр).
- •60. Проаналізуйте становище української народної республіки за доби директорії (грудень 1918 - грудень 1920 рр.).
- •61. Встановлення радянської влади на україні: політичний та соціально-економічний аспект.
- •62. Перехід до нової економічної політики. Голод 1921-1923 рр.
- •63. Україна і створення срср.
- •64. Колективізація сільського господарства в усрр: причини, хід, методи та наслідки.
- •65. Голодомор 1932-1933 рр.
- •66. Українізація, її суть та наслідки.
- •67. Західноукраїнські землі у складі польщі.
- •68. Українські землі у складі румунії.
- •69. Закарпаття у складі чехословаччини.
- •70. Українське питання напередодні та на початку другої світової війни.
- •71. Охарактеризувати початок німецько-радянської війни та розповісти про оборонні бої на території україни 1941 – 1942 рр.
- •72. Дати характеристику фашистському окупаційному режиму в україні.
- •73. Розкрити зміст боротьби оун – упа.
- •74. Показати визволення українських земель та визначити втрати україни за роки другої світової війни.
- •75. Дати оцінку соціально-економічному становищу україни в повоєнний період.
- •76. З’ясувати основні риси культури україни в умовах агонії сталінізму (іі половина 40-х – початок 50-х рр. Хх ст.)
- •77. Розкрити суть лібералізації суспільно-політичного життя в україні в добу м. Хрущова.
- •78. Охарактеризувати соціально-економічне становище в добу м. Хрущова.
- •79. Проаналізувати культурне життя в україні в іі половині 50-х – і половині 60-х рр. Хх ст.
- •80. Дати оцінку дисидентського руху в україні.
- •81. Охарактеризувати стан україни в період наростання кризи в суспільно-політичному житті (іі половина 60-х – і половина 80-х рр. Хх ст.).
- •82. Дати характеристику культурному життю доби «застою».
- •83. Пояснити сутність перебудовного процесу.
- •84. Показати піднесення національно-визвольного руху та визначити роль народного руху україни за перебудову.
- •85. Аргументовано пояснити сутність політичної структуризації українського суспільства.
- •86. Розкрити значення суверенізації урср та прослідкувати процес народження незалежної україни.
- •87. Охарактеризувати політичний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •88. Проаналізувати соціально-економічний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •89. Показати місце україни в системі міжнародних відносин на сучасному етапі.
- •90. Охарактеризувати культурний процес в сучасній україні.
- •91. Літописання в княжу добу.
- •92. Вплив козацтва на розвиток української історичної думки. Козацько-старшинські літописи.
- •93. Становлення української національної історичної науки (кінець хviii-хіх ст.).
- •94. Візантійські наративні джерела історії україни іх-хіv ст.
- •95. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про русь vі-хі ст.
- •96. Законодавчі акти литви, польщі та угорщини як джерела історії україни середини хіv – першої третини хvіі ст.
- •97. Автохтонні документальні джерела періоду української козацької держави «військо запорозьке».
- •98. Документи політичних партій і громадських організацій хіх – початку хх ст. Як джерела історії україни.
- •99. Законодавчі акти як джерела історії незалежної україни.
- •Матеріали до курсу «методика викладання історії україни»
- •1. Методика формування в учнів знань про історичні поняття
- •2. Методика формування в учнів знань про історичні терміни
- •3. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 5 класі
- •4. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 6-7 класах
- •5. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 8-9 класах
- •6. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 10-11 класах
- •7. Охарактеризувати зміст «програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія україни. Всесвітня історія»
- •8. Робота на уроці історії україни з історичними джерелами
- •9. Вивчення історичних персоналій в курсі «історія україни»
- •10. Охарактеризувати принципи викладання історії україни в школі
- •11. Назвати головні прийоми з раціонального використання текстових та ілюстративних компонентів підручника
- •12. Підготовка вчителя до уроку історії україни
- •13. Охарактеризувати етапи написання плану-конспекту
- •14. Формування навчальної, розвивальної та виховної мети на уроці історії україни
- •15. Вимоги до учнівського зошита з історії україни
- •16. Охарактеризувати обов’язкові компоненти аналізу проведеного уроку
- •17. Розкрити схему самоаналізу проведеного уроку
- •18. Охарактеризувати урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок та урок перевірки знань, вмінь та навичок
- •19. Охарактеризувати урок узагальнення та систематизації знань, вмінь і навичок та комбінований урок
- •20. Охарактеризувати форму уроку історії за методами навчальної діяльності
- •21. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
- •22. Дати характеристику простих інтерактивних методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії україни (на вибір)
- •23. Охарактеризувати інтерактивну технологію «робота в парах»
- •24. З′ясувати сутність інтерактивної технології «робота в малих групах»
- •25. Назвати види оцінювання знань, умінь та навичок учнів на уроці історії
- •26. Методика роботи з навчальними картинами на уроках історії україни
- •27. Методика роботи з картою на уроках історії україни
- •Контрольні питання з історії україни
- •Контрольні питання з методики викладання історії україни
- •Рекомендована література до курсу «історія україни»
- •Рекомендована література до курсу «методика викладання історії україни»
- •Навчальне видання
48. Земський рух в політичному житті україни другої половини хіх ст.
Причини виникнення земського руху. Серед них такі: організаційний фактор – наявність розвиненої системи земств; внутрішній фактор, що був пов’язаний з боротьбою земств за розширення своїх прав і повноважень у протистоянні з імперською бюрократичною машиною; політичною причиною розвитку земського руху були виступи народників, діячів радикальної течії, які додержувалися тактики політичного терору, що сприяло дестабілізації суспільства, внесенню розладу в громадську свідомість. Зовнішньополітичним фактором активізації земського руху була російсько-турецька війна 1877-1878 рр., наслідком якої було звільнення Болгарії від турецького ярма і створення демократичної держави, а ці події сприяли виникненню і поширенню конституційних очікувань в Росії, Україні.
Форми земського руху. До легальних форм діяльності земств відносяться наступні: 1) практика подання «прошеній» на височайше ім’я, клопотань перед урядом, звернень тощо; 2) виступи на сторінках преси; 3) проведення статистичних досліджень та ін. Нелегальними формами діяльності земств були таємні наради та з’їзди, що організовувались під видом виставок, ювілейних вечорів, театральних вистав. Упродовж 1878-1879 рр. було проведено кілька нелегальних нарад та з’їздів з метою розробки спільної політичної програми та координації зусиль.
Етапи розвитку земського руху. Як ліберальна опозиція режиму, земський рух пройшов кілька етапів у своєму розвиткові. Перший – 60-ті роки ХІХ ст., пов’язаний із зародженням і становленням земств, формуванням самосвідомості земських діячів. Другий – 70-ті роки ХІХ ст. – це період піднесення та розвитку земського руху, коли відбулося остаточне розмежування земського руху на консервативну та ліберально-опозиційну течії. Третій етап охоплює 1880 – першу половину 1890-х років і характеризується своєрідним «відкатом назад» у порівнянні з бурхливими 70-ми роками. Четвертий етап почався з середини 90-х років ХІХ ст. і відрізнявся від інших політизацією земського руху, перетворенням організаційно не визначених земських угрупувань (земських зборів, з’їздів, статистичних комітетів) на політичні партії ліберального ґатунку.
Земський рух в українських землях мав свої особливості. Насамперед, він розвивався не на усіх підросійських українських землях. В лівобережних та південних губерніях земства виникли у 1864 р., а в Правобережній Україні лише з 1911 року. Така затримка в утворенні земств на Правобережжі пояснюється побоюванням російської влади, що земства можуть бути використані пропольськими елементами і польськими революціонерами з метою організації антиросійської політичної опозиції.
Активну участь у функціонуванні земств брали відомі діячі українського руху: Василь Тарновський, Олександр Русов, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський та ін.
Українські земці виступали за розширення прав і повноважень земств, звільнення їх від контролю і тиску державних установ, за політичні свободи, висували конституційні проекти.
Соціальний склад українських земств був представлений сільською інтелігенцією: агрономи, землеміри, лікарі, учителі, статистики та ін.
Важливою особливістю земського руху в Україні була спроба радикально налаштованих ліберальних земців встановити контроль з українським рухом, громадівцями.
Відмінною рисою земського ліберального руху в Україні було свідоме протистояння земців-конституціоналістів народницькому руху, зокрема його терористичним проявам. Земці не підтримували народників, навіть засуджували їхню тактику революційного терору.
Ще однією особливістю земського ліберального руху в Україні був певний взаємозв’язок і співпраця з представниками українського соціалізму за кордоном, зокрема групою М.Драгоманова. Останній встановив контакт з українськими земцями-конституціоналістами, свідченням чому стала політична програма «Вільна спілка». Вона являла собою компроміс між реформістською програмою земців і вимогами європейського соціалістичного руху. У цій програмі, реформістській за змістом, автор поєднував соціалістичні й ліберальні принципи та вимоги: 8-годинний робочий день, загальне виборче право, демократичні свободи.
Серед українських земств радикалізмом відрізнялося Чернігівське губернське земство. У 70-ті роки ХІХ ст. в Чернігівській губернії виник гурток земських лібералів, який об’єднав представників місцевого дворянства, ліберального чиновництва та інтелігенції. Членами гуртка були: міський голова В.Хижняков, директор банку О.Карпінський, гласний повітового і Чернігівського губернського земства О.Ліндфорс, мировий суддя В.Савич та ін. Керівником гуртка був гласний Чернігівського губернського земства І.Петрункевич. Метою гуртка земців, за визнанням його лідера, було перетворення земських установ в школу самоуправління і цим шляхом підготувати країну до конституційного устрою.
Після закінчення російсько-турецької війни 1877-1878 рр. ліберально налаштовані земці Чернігівської губернії виступили з ініціативою надіслати імператору адрес із побажаннями надання конституції.
Наступний резонансний виступ чернігівських земців був пов’язаний із надісланим царю вірнопідданським відгуком на «Урядове повідомлення» 1878 року, що закликало усі стани сприяти урядові у боротьбі з «крамолою». Була створена спеціальна комісія з 11 осіб під головуванням К.Рачинського, яка представляла правий табір. А лідер ліберальних земців І.Петрункевич підготував текст адреса-відповіді. Документ привів до розколу, хоча його зміст був цілком лояльним. Але деякі його положення не влаштовували консервативну частину гласних.
Проект адреса містив основні положення і вимоги опозиції. Зокрема висловлювалось невдоволення спотворенням курсу реформ, зокрема недоліками у реалізації аграрної, земської та судової реформи. Зверталася увага імператора на відсутність гласності, наявність цензурних утисків тощо. Документ закінчувався побажанням введення конституційних змін та встановлення конституційного ладу.
Гурток чернігівських земців-лібералів був розгромлений. У 1879 р. був заарештований і висланий до Костроми лідер чернігівських земців І.Петрункевич.
Рух земців-лібералів, як опозиційний до уряду, виявився недостатньо потужним для модернізації політичного життя в Україні.