- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни «історія україни»
- •Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Первісне суспільство на території України
- •Тема 3. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство
- •Тема 4. Українські землі в литовсько-польську добу. Українська національна революція XVII ст.
- •Тема 5. Українська козацька держава (друга половина хvіі-хvш ст.)
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (XIX ст.)
- •Тема 7. Україна на початку XX ст. Українська революція 1917-1920 рр.
- •Тема 8. Соціально-економічний та соціально-політичний розвиток українських земель у 20-30-ті роки XX ст.
- •Тема 9. Україна напередодні та в роки Другої світової війни
- •Тема 10. Соціально-економічні та суспільно-політичні проноси в урср в 1950-1980-х рр.
- •Тема 11. Утворення та становлення незалежної України (1991-2006 рр.)
- •Матеріали до курсу «історія україни» найдавніше населення території україни
- •2. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави
- •3. Праслов’яни, слов’яни та праукраїнці (ііі ст. До н. Е. – vіі ст. Н. Е.)
- •4. Охарактеризувати київську русь в період політичної єдності (80-і рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •5. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •6. Визволення україни з-під влади золотої орди та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів
- •7. Охарактеризівати соціально-економічне становище українських земель у складі польщі та литви (хіv – хvі ст.)
- •8. Охарактеризівати слобожанщини, галичини, північної буковини і криму в хіv – хvі століттях
- •9. Козацтво україни (середина хv-хvі ст.)
- •10. Боротьба українського козацтва проти турецько -татарських нападників та перші козацькі повстання проти польського свавілля
- •11. Дати характеристику конфесійній ситуації на українських землях у хіу-XVI ст.
- •12. Запорозька січ, кримське ханство і туреччина у першій половині xviі ст.
- •13. Козацько-селянські рухи в 20-30-х роках xviі ст.
- •14. Показати становище україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •15. Визвольний 1648 рік і створення нової української держави
- •16. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •17. Показати соціально-економічні зміни в перший період національно-визвольної революції в україні середини xviі ст.
- •18. Визначення геополітичні вектори діяльності козацької старшини (1660-1676)
- •19. Відсіч турецько-татарської агресії і боротьба за визволення південних українськиї земель в останній чверті xviі ст.
- •20. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині xviі ст.
- •21. Культура україни у xviі ст.
- •22. Становище україни наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •23. Україна в добу і.Мазепи. Діяльність уряду п. Орлика в екзилі
- •24. Показати посилення наступу царизму на права гетьманщини та поступову втрату її автономії
- •25. Нова запорозька січ 1734-1775 років. Задунайська січ та створення нових козацьких формувань наприкінці XVIII ст.
- •26. Феномен козацтва у вітчизняній історії
- •27. Показати історичну долю криму, північного причорномор’я, приазов’я, правобережної україни і західної волині
- •28. Охаректеризувати соціально-економічний розвиток та еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •29. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •30. Охарактеризувати культура україни у хvііі ст.
- •31. Охарактеризувати політико-адміністративний устрій, територія та населення україни у хіх ст.
- •32. Охарактеризувати соціально-економічний розвиток та соціальні протести на наддніпрянщині у першій половині хіх ст.
- •33. Україна і українці у війнах з наполеонівською францією
- •34. Національне відродження українського народу в першій половині хіх ст.
- •35. Масонські ложі та таємні радикальні дворянські гуртки на українських землях у першій чверті хіх ст.
- •36. Розкрити діяльність «південного товариства» в україні. Виокремити українське питання в програмних документах
- •37. Охарактеризувати суспільно-політичні рухи на наддніпрянщині у другій половині 20 – першійполовині 40-х років хіх ст.
- •38. Західноукраїнські землі в добу європейської «весни народів»
- •39. Кирило-мефодіївське товариство: створення, діяльність.
- •40. Українські землі в роки кримської війни
- •41. Селянська реформа 1861 р. Та її вплив на розвиток аграрного сектора.
- •42. Ліберально-буржуазні реформи 60-70-х років хіх ст.
- •43. Індустріалізація промисловості наддніпрянської україни в другій половині xіx ст.
- •44. Розвиток торгівлі на українських землях у другій половині хіх ст.
- •45. Громадівський рух наприкінці 50 – початку 60-х років хіх ст.
- •46. Українські громади наприкінці 60 – у 70-ті роки хіх ст.
- •47. Політизація громадівського руху наприкінці хіх ст.
- •48. Земський рух в політичному житті україни другої половини хіх ст.
- •49. Народники в україні. Пошириння марксизму.
- •50. Показати суспільно-політичну еволюцію національного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •51. Соціально-економічне становище україни на межі хіх-хх ст.
- •52. Українські партії наддніпрянщини: поява та діяльність
- •53. Українськім партії в австро-угорщині.
- •54. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •55. Українські землі в роки першої світової війни
- •56. Українська центральна рада: перший етап (березень-листопад 1917 р.).
- •57. Українська центральна рада: другий етап (листопад 1917 –квітень 1918 рр.).
- •58. Українська державність в умовах австро-німецької окупації: гетьманська держава п. Скоропадського.
- •59. Проголошення західноукраїнської народної республіки (зунр).
- •60. Проаналізуйте становище української народної республіки за доби директорії (грудень 1918 - грудень 1920 рр.).
- •61. Встановлення радянської влади на україні: політичний та соціально-економічний аспект.
- •62. Перехід до нової економічної політики. Голод 1921-1923 рр.
- •63. Україна і створення срср.
- •64. Колективізація сільського господарства в усрр: причини, хід, методи та наслідки.
- •65. Голодомор 1932-1933 рр.
- •66. Українізація, її суть та наслідки.
- •67. Західноукраїнські землі у складі польщі.
- •68. Українські землі у складі румунії.
- •69. Закарпаття у складі чехословаччини.
- •70. Українське питання напередодні та на початку другої світової війни.
- •71. Охарактеризувати початок німецько-радянської війни та розповісти про оборонні бої на території україни 1941 – 1942 рр.
- •72. Дати характеристику фашистському окупаційному режиму в україні.
- •73. Розкрити зміст боротьби оун – упа.
- •74. Показати визволення українських земель та визначити втрати україни за роки другої світової війни.
- •75. Дати оцінку соціально-економічному становищу україни в повоєнний період.
- •76. З’ясувати основні риси культури україни в умовах агонії сталінізму (іі половина 40-х – початок 50-х рр. Хх ст.)
- •77. Розкрити суть лібералізації суспільно-політичного життя в україні в добу м. Хрущова.
- •78. Охарактеризувати соціально-економічне становище в добу м. Хрущова.
- •79. Проаналізувати культурне життя в україні в іі половині 50-х – і половині 60-х рр. Хх ст.
- •80. Дати оцінку дисидентського руху в україні.
- •81. Охарактеризувати стан україни в період наростання кризи в суспільно-політичному житті (іі половина 60-х – і половина 80-х рр. Хх ст.).
- •82. Дати характеристику культурному життю доби «застою».
- •83. Пояснити сутність перебудовного процесу.
- •84. Показати піднесення національно-визвольного руху та визначити роль народного руху україни за перебудову.
- •85. Аргументовано пояснити сутність політичної структуризації українського суспільства.
- •86. Розкрити значення суверенізації урср та прослідкувати процес народження незалежної україни.
- •87. Охарактеризувати політичний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •88. Проаналізувати соціально-економічний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •89. Показати місце україни в системі міжнародних відносин на сучасному етапі.
- •90. Охарактеризувати культурний процес в сучасній україні.
- •91. Літописання в княжу добу.
- •92. Вплив козацтва на розвиток української історичної думки. Козацько-старшинські літописи.
- •93. Становлення української національної історичної науки (кінець хviii-хіх ст.).
- •94. Візантійські наративні джерела історії україни іх-хіv ст.
- •95. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про русь vі-хі ст.
- •96. Законодавчі акти литви, польщі та угорщини як джерела історії україни середини хіv – першої третини хvіі ст.
- •97. Автохтонні документальні джерела періоду української козацької держави «військо запорозьке».
- •98. Документи політичних партій і громадських організацій хіх – початку хх ст. Як джерела історії україни.
- •99. Законодавчі акти як джерела історії незалежної україни.
- •Матеріали до курсу «методика викладання історії україни»
- •1. Методика формування в учнів знань про історичні поняття
- •2. Методика формування в учнів знань про історичні терміни
- •3. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 5 класі
- •4. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 6-7 класах
- •5. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 8-9 класах
- •6. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 10-11 класах
- •7. Охарактеризувати зміст «програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія україни. Всесвітня історія»
- •8. Робота на уроці історії україни з історичними джерелами
- •9. Вивчення історичних персоналій в курсі «історія україни»
- •10. Охарактеризувати принципи викладання історії україни в школі
- •11. Назвати головні прийоми з раціонального використання текстових та ілюстративних компонентів підручника
- •12. Підготовка вчителя до уроку історії україни
- •13. Охарактеризувати етапи написання плану-конспекту
- •14. Формування навчальної, розвивальної та виховної мети на уроці історії україни
- •15. Вимоги до учнівського зошита з історії україни
- •16. Охарактеризувати обов’язкові компоненти аналізу проведеного уроку
- •17. Розкрити схему самоаналізу проведеного уроку
- •18. Охарактеризувати урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок та урок перевірки знань, вмінь та навичок
- •19. Охарактеризувати урок узагальнення та систематизації знань, вмінь і навичок та комбінований урок
- •20. Охарактеризувати форму уроку історії за методами навчальної діяльності
- •21. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
- •22. Дати характеристику простих інтерактивних методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії україни (на вибір)
- •23. Охарактеризувати інтерактивну технологію «робота в парах»
- •24. З′ясувати сутність інтерактивної технології «робота в малих групах»
- •25. Назвати види оцінювання знань, умінь та навичок учнів на уроці історії
- •26. Методика роботи з навчальними картинами на уроках історії україни
- •27. Методика роботи з картою на уроках історії україни
- •Контрольні питання з історії україни
- •Контрольні питання з методики викладання історії україни
- •Рекомендована література до курсу «історія україни»
- •Рекомендована література до курсу «методика викладання історії україни»
- •Навчальне видання
64. Колективізація сільського господарства в усрр: причини, хід, методи та наслідки.
На початку грудня 1929 р. Наркомзем УСРР і Колгоспцентр затвердили новий варіант примірного «Статуту товариства спільного обробітку землі». У непрямій формі цей документ передбачав усуспільнення навіть домашньої худоби і птиці. Політбюро ЦК визнало за потрібне залишити основною формою колгоспу сільськогосподарську артіль.
Постанова ЦК ВКП(б) «Про темп колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву» від 5 січня 1930 р. визначала директивні строки для здійснення суцільної колективізації в регіонах країни. Україна була віднесена до другої черги, де суцільна колективізація мала здійснюватися до осені 1931 або весни 1932 р.
Виступаючи 4 лютого 1930 р. у Харкові з доповіддю «Про масову колективізацію, ліквідацію куркульства як класу і чергові завдання партії», український генсек Косіор знову транслював вимоги московського генсека: здійснити під час весняної посівної кампанії суцільну колективізацію степових округів, а восени цього ж року – всіх інших округів УСРР. Цей же лозунг проголошувався у підписаному Косіором листі ЦК КП(б)У «Про хід колективізації та колгоспне будівництво на Україні». Таким чином, встановлені для України постановою ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. строки завершення суцільної колективізації скорочувалися на рік-півтора.
В грудні 1929 р. суцільна колективізація в Україні проводилася в 46 районах, у січні 1930 р. – в 180, в лютому – в 309 (з наявних 568) районах.
З осені 1929 р. до весни 1930 р. на ім’я Сталіна надійшло не менш 50 тис. листів з повідомленнями про перегини в колективізації, розкуркулюванні, податковій політиці і хлібозаготівлях. На ім’я М.Калініна за цей же час надійшло близько 85 тис. скарг.
На зборах і в індивідуальних розмовах застосовувалося залякування селян, які відмовлялися вступати в колгоспи; збори тривали нерідко цілодобово, постанови про перехід усім селом на статут колгоспу бралися, так би мовити, змором.
З кінця 1929 р. напруження у відносинах між містом та селом все більше зростало. Випадки спалахів збройної боротьби залишалися нечисленними, але протести і хвилювання різного характеру стали наростати з місяця в місяць. Найбільш небезпечними для місцевої адміністрації здавалися так звані «баб’ячі бунти»: придушувати їх збройною силою було просто неможливо. Селянки боролися за своє: у них забирали корову, дрібну худобу і птицю, їм не було чим годувати дітей. На початку березня, як вказувалося у звітності ДПУ, антирадянськими виступами селян було охоплено 110 районів України.
Важко точно визначити, яка подія змусила Сталіна зробити рішучий крок назад. 2 березня газета «Правда» вийшла з новою редакцією Примірного статуту сільськогосподарської артілі. В ній давалася чітка відповідь на питання про межу усуспільнення селянських засобів виробництва. Кожний колгоспник дістав право на присадибну ділянку, корову, дрібну худобу і птицю. На доповнення сталінської статті ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії в колгоспному русі» від 10 березня 1930 р. Як в статті, так і в цій постанові вступ селян в колгоспи вважався цілком добровільною справою. Кожний, хто не бажав залишатися колгоспником, міг вийти з колгоспу.
Сталінська команда колективізаторів не збиралася знову переходити на ринкові засади у взаємовідносинах із селянством. У березні 1930 р. Й.Сталін, так само як у березні 1921 р. В.Ленін, відступив під впливом непереборних обставин. 2 квітня 1930 р. з’явився лист «Про завдання колгоспного руху у зв’язку з боротьбою з викривленнями партійної лінії»
У березні 1930 р. відбувся масовий виїзд радянської номенклатури, щоб подолати «перекручення» в колгоспному будівництві. Почалися показові покарання «лівих закрутників».
Партійним комітетам дали вказівку уважно і чуйно підійти до розгляду скарг розкуркулених селян. Спеціальні комісії із залученням місцевих працівників розглянули весною 1930 р. скарги 10495 селян, яких вислали у віддалені регіони СРСР. Було встановлено, що 943 господарства, тобто 9 відсотків від загальної кількості, розкуркулили неправильно. Цим селянам дозволили повернутися додому, їм повернули конфісковане майно або відшкодували грошима його вартість. Кількість колективізованих господарств в першій половині 1930 р. швидко знижувалася в усіх регіонах України.
Вихід з колгоспів тривав і далі, аж поки в жовтні не розпочався повний наступ держави на селянство. Частка колективізованих господарств серед усіх селянських господарств зменшилася з 64,4% на 10 березня до 28,7% на 1 жовтня. Практично всі селяни-власники, за радянською термінологією – середняки вийшли з колгоспів. У них залишилися незаможники. Восени 1930 р. сталінська держава виявилася перед необхідністю проводити повторну колективізацію сільського господарства.
В радянській історіографії березневі події 1930 р. розглядалися як криза колгоспного руху, яка була благополучно подолана статтею Сталіна «Запаморочення від успіхів» і відповідними рішеннями партійного керівництва. Вихід селян з колгоспів припинився не тому, що вони схаменулися, а тільки після конкретних і жорстких дій компартійно-радянського центру, який знову розпочав організовувати «колгоспний рух».
Архівні матеріали й опубліковані останнім часом документальні збірники дозволяють твердити, що існувало два майже самостійних етапи суцільної колективізації.
Перший етап суцільної колективізації відділяє від другого літо 1930 р. В селах, де були колективізовані засоби виробництва, місцеві власті стримували вихід, посилаючись на посівну кампанію, яку треба було провести без збоїв. Після сівби найбільш наполегливі селяни виходили з колгоспу, незважаючи на умовляння.
На початку грудня 1930 р. пленум ЦК КП(б)У розглянув питання «Про колективізацію» і записав у резолюції: «Нещадний наступ на глитая по всьому фронту (хлібозаготівлі, фінансові заходи тощо), ліквідація куркуля в районах суцільної колективізації, переселення розкуркулених за межі села і повинні стати складовою частиною боротьби колгоспних та бідняцько-середняцьких мас одноосібників за здійснення суцільної колективізації».
Друга операція по розкуркуленню теж проводилася під керівництвом чекістів, – організовано і швидко. Операція почалася з червня 1931 р. За станом на 12 червня, як повідомлялося у зведенні Особого відділу ОДПУ, було вивантажено у місцях призначення 4 залізничні ешелони з 1764 сім’ями, в яких налічувалося 6 752 чоловік. Сім ешелонів в цей час знаходилися в дорозі, перевозячи 3 089 сімей (11 527 чоловік). Залишалося вивезти в 55 ешелонах 25 тис. сімей (100 тис. чоловік).
Деморалізоване, роз’єднане, придушене непосильними хлібозаготівлями селянство не чинило тепер серйозного опору державі. Кожний радів, коли виселяли не його, а сусіда.
Тих, хто протестував проти колективізації відмовою працювати на землі, держава швидко виструнчила новими законами. У 1931 р. повторна колективізація була здійснена за короткий строк.
Той невеликий відсоток неколективізованого селянства, який залишався в українському селі в 1932-1933 рр. і навіть пізніше, не відігравав будь-якого значення в економічному житті. Одноосібники були поставлені податковою політикою держави у таке становище, що говорити про них як про виробників сільськогосподарської продукції стало неможливо.
Друга колективізація 1930-1931 рр. здійснювалася на артільній основі. У травні 1930 р. питома вага артілей в колгоспах України складала 52,7 відсотків (відповідно комун – 4,2. тсозів – 43,1). У серпні 1931 р. питома вага артілей зросла до 89,3 відсотків (відповідно частка комун зменшилася до 2,5, а тсозів – до 8,2). У середині 1932 р. формальний відсоток артілей складав 96,3.